Вівторок, 19.03.2024, 05:48
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » Іімпровізований пішохідний туризм
Іімпровізований пішохідний туризм
GADДата: Вівторок, 06.02.2018, 22:00 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Сьогодні відбулась зустріч у Краматорську - деталі за посиланням : Готуємось до велоквесту.

Про всі перипетії, які відбувались у "Центрі " я не буду переказувати, додам лише те, що не написав у "офіційному" тексті. Не зміг познайомитись ( гадаю це попереду) з усіма тими, хто мене там зустрів і допоміг, щоб знати їх імена і повідомити тут про це. Пропонували мені там і легкий перекус з кавою або чаєм - на вибір. Дякую за гостинність.

Цього разу довелось бути там пішки ( автобусом) , бо зустріч не передбачала велосипедного паркування і все таке, приміщення виявилось не таким і маленьким, та хто ж знав. wink

Словом я "псіханув", ну буває іноді коли.... і вирішив пройтись додому пішки. Так би мовити у рамках підготовки до сезону, а то всі посилено почали тренуватись smile Але перед цим завітав до Велоцентру, що на Стуса, поговорити про майбутню конференцію у Кривій Луці та з'ясувати деякі питання суто велосипедної теми, яка не є інформацією для загалу )) От загнув !

Маршрут мого походу вибрав звичайний для велосипеду, яким зазвичай дістаємося дому, або їдемо до Краматорську. Спочатку це була ковзанка у парку Ювілейний, потім подорож до Нового Світу Лікарською вулицею, коли машини так і хотіли обляпати, доводилось іноді вискакувати на снігові замети. Вперше за довгі роки пройшов перехрестя через "підземку" у якій несамовита шматував гітару і завзято співав якийсь музикант, розважаючи рідких перехожих та робітників, які займаються там ремонтом.

Зі мною був фотоапарат, тому подорож була цікавою.

Після перехрестя я проминув зупинку, де теоретично міг сісти у автобус і доїхати до міста, потім спустився до "артемівського" і повернув праворуч в напрямі мосту через річку.

Асфальт на трасі був майже сухий, лише додавалось вологи від снігу обіч дороги, а от пішоходам іноді ніде було подітись - ковзанка, навернуто снігу, ще й машини можуть забризкати. Річка біля мосту ще не відкрилась від льоду і на ньому розважались діти, навіть помічено було рибалку, який провертав лунку і ловив з берегу.

Сонечко сяяло яскраво, але обрій почало затягувати окремими хмаринками, потім вони потемнішали і відношення чистого неба до хмар почало вирівнюватись. Щоб не було спокуси сісмти на сьому маршрутку, яка їде до Малотаранівки, майже додому згадалась справа і не доходячи зупинки електричок "Прокатчик" я перетнув колії, попередньо з'ясувавши телефоном, чи є потрібна мені людина вдома. Після владнання справи ( перша колекційна монета 2018 року , з п'ятьма останніми за 2017), я розвідав дорогу через балки і посадки, щоб не повертатись до асфальту і не робити зайвих кілометрів.

Хто катав зі мною з Прокатчику до Камишувахи, знає цю ділянку, тільки йти полями і лісами так далеко мені не хотілось wink Дорога була прочищена грейдером, і не встигла розкиснути , грунт там піщаний , іноді доводилось рухатись цілиною зі снігу. Комплекс вправ для ніг і спини був виконаний з перевиконанням smile

Таким чином я опинився на асфальті після переїзду у Пчєлкіному. Далі стало дуже помітним, відсутність снігу у такій кількості як у Краматорську і поряд з ним, чи то тепліше було у нас, чи більше його падало там? Між тим у Малотаранівці почало сипати з неба і напруга у м'язах зросла. Задоволення поступово перейшло у подолання перешкод, але потрібно було йти.

На спуску у Маолотаранівку зустрів Жеку - місцевого вело любителя на велосипеді, приємна зустріч! Згадав, як він колись допоміг мені абрикосовим компотом з мякотью, який спас мене від зневоднення років 5-6 тому. До речі ця проблема буває не тільки у спеку, цього разу довелось зупинятись і рити сніг у пошуках чистого, потім довго гріти його у роті,щоб не застудитись, стримуючи бажання проковтнути холодну воду відразу.

У селищі мабуть зібрались зустріти Новий рік , за східним календарем, ялинка ще прикрашена стоїть у центрі.

Потихеньку дістався міста. Вдома допомагали стіни, можливо можна було б за них триматись в разі чого))) Наша маленька Дружківка такою й залишилась, але вулиці значно по довшали в ній, принаймні мені так здалося. Дорогою знайомими вулицями пощастило зустрітись з друзями і таким чином перепочити. Навіть деякі корисні справи вдалось владнати , щоб не вирушати для цього окремо .

Загалом подолано було 24 кілометри з урахуванням усіх "загибів" за 3. 5 години. Початок подорожам у 2018 році відкрито !
 
GADДата: Середа, 07.02.2018, 20:51 | Повідомлення # 2
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Світлини з цієї подорожі : Перша подорож
 
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » Іімпровізований пішохідний туризм
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Вверх