| GAD | Дата: П`ятниця, 26.07.2019, 10:33 | Повідомлення # 1 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| В цьому сезоні велосипедних подій , які б відбувались масово і якось офіційно, не було. В попередні роки проводились чисельні відкриття та закінчення сезонів, вони були загальні і для кожного міста окремі. Проводились вело дні, якісь перформанси на велосипедну тематику. В минулому році було проведено велосипедний фестиваль , який проходив в кілька етапів в різних містах з дводенним фіналом у Краматорську. А вело паради якщо згадати костюмовані, та всілякі конференції та презентації ?!
Звичайно ж, не йдеться про індивідуальні подорожі, зустрічі між представниками різних міст та клубів, тощо...все це є, і багато. Але відкриття сезону ніхто й не згадав, "майські" теж нічим не відзначились, вело день кудись подівся теж. Навіть в інтернеті його не дуже висвітлювали....
Яскравою подією на цьому фоні виглядав "ВелодвіжОК" у Слов'янську, куди з'їхалось чимало учасників з різних міст.
Так тривало майже до середини літа. Тож потрібно було щось таке вигадати, щоб було про що згадати добрим не злим словом 
Перебуваючи у постійній співпраці з адміністрацією ДТ ДДМА, особисто з Денисом Мироновим, ми швидко змогли домовитись про проведення чогось цікавого і масштабного для кількох міст.
Все, що було потрібне, було під рукою і довго шукати не довелось. Це матеріально технічна база, обладнання і головне- людський ресурс у вигляді підготовленої до спільних дій команди.
Кожен виклав своє бачення майбутнього дійства, зійшлись на загальному , розподілили обов'язки, порядок виконання відповідних дій і взялись до роботи. Паралельно із залученням потенційних учасників, для чого були створені відповідні ресурси в інтернеті, особисті зв'язки та авторитет; ми провели хронометраж маршруту з відвідуванням майбутніх локаций.
Попри хвилювання щодо кількості учасників, відгукнулось досить багато людей, тому відповідні зміни в організаційному процесі довелось робити на ходу. Хоча воно й так все робилось не дуже то й системно wink Побоювання викликали погодні умови, бо спека влітку -це дуже неприємна річ для масових заїздів. На диво вдало пройшли дощі за кілька днів до старту,а в призначений час світило сонечко , не було сильного вітру і в небі помірна хмарність, яка сприяла подорожі.
В день "Х" раніше організаторів прокинулись учасники з Добропілля, Мирнограду та Білозерського, які мали подолати чималу відстань до старту у Дружківці. З ними був зв'язок через інтернет, тому довго чекати їм не довелось і вони скористались лавками на тінистій алеї, де встигли трохи перепочити і підкріпитись. Відразу на старті відбувалась реальна реєстрація учасників, які прибували групами і поодинці. Поступово зібрався чималенький натовп, який став привертати увагу перехожих, та людей з навколишніх будинків, які не кожного дня мають можливість бачити таке прямо під вікнами.
Останні формальності були узгоджені з поліцією, машинами супроводу. Коротенький не нав'язливий ( без трибуни ) інструктаж учасникам.
Колона розтягнута на чверть проспекту парами рухається до ЦДЮТ, де в нас запланований невеличкий офіціоз із запуском повітряних кульок , які тримають всі учасники . Після цього ми їдемо в напрямі кургану і виходимо на грунтову дорогу , яка розрізає суцільне жовто зелене море соняшників. Через два кілометри група досягає асфальту, чекає машину поліції , яка не стала їхати попереду, рятуючи нас від пилу.
Знайома до болю і досить нудна дорога до Миколайпілля долається дуже швидко таким веселим і чисельним гуртом. Через тринадцять кілометрів після старту у нас перший тривалий перепочинок. За попередньою згодою в Миколайпіллі проводиться міні турнір з футболу серед гравців Дружківки, Степанівки та Миколайпілля. Поки на полі точаться запеклі футбольні баталії, учасники круїзу поповнюються провіантом та водою від організаторів, а також беруть в облогу місцеву крамницю, ну й вболівають звісно ж паралельно.
Учасники велопробігу не можуть бути присутніми до закінчення футбольного турніру, час вже рушати далі, бо довгі паузи розслабляють smile До того ж у нас все за розкладом і в означений час чекає нова локація. Дочекавшись заміни Дениса Миронова, який теж бере участь у матчі, привітавши гостинне селище салютом з традиційних кульок у небо, колона вирушає у подальшу путь.
Знову їдемо зеленим тунелем у напрямі перетину з дорогою яка єднає прилеглі до Костянтинівки села з такими ж ,прилеглими до Добропілля smile Далі переходимо на вкатаний після вологи , гладенький грейдер , тут можна розігнатись на стрімких спусках і досить широкій дорозі. Чекаємо тих,хто трохи відстав вже на трасі в бік Мирнограду , Покровська і рушаємо далі , попередньо відпустивши в об'їзд асфальтом машини супроводу, які не можуть їхати стежками. Трапляється перший прокол, доводиться повертати з дороги "технічку", яка має забрати "постраждалий " транспорт і його господаря. Ремонт камери передбачається зробити під час наступної зупинки. Ось тут нас спіткала перша несподіванка - невелика група, яка допомагала ремонтуватись товаришу, пропустила поворот на грунтову дорогу і проїхала далеченько асфальтом аж до Н. Полтавки, завдяки телефону вдалось вивести групу в зворотньому напрямі. А ми тим часом спускаємось веселою дорогою , яка вихляє серед пагорбів , чагарників і стрімко спускається яром до низу і приводить до селища Яблунівка.
Вузьким провулком перетинаємо дві довгі вулиці села разом із струмочком , яким є річечка Бик, що впадає у відоме водосховище. Тут в нас невелика зупинка на приватному подвір'ї, хазяї якого гостинно нас приймають і проводять екскурсію свого рибного господарства, до уваги відвідувачів екзотичні японські та китайські коропи і водні квітучі рослини. Таку кількість народу тут бачать вперше і розповідь про всі перипетії життя риб, їх зимування , нересту і всього іншого теж змістовна і цікава. До того ж в селі, після тримісячної перерви дали воду і всі охочі мали змогу освіжитись під струменем води з поливального шлангу )
Тепер нам лишається чотири кілометри їхати чистою сільською вулицею до Олександро-Калинового, де нас вже чекає нова зустріч. Традиційне відвідування місцевого краєзнавчого музею, цікаві оповіді від Андрія Тарамана, смішні розваги - атракціони у вигляді "п'яного" велосипеду, вело - узвару. Малеча мала можливість кататись невеличкою таратайкою, яка запряжена осликом Данкою. Таке добре створіння з довгими вухами, досить екзотичне у нашій місцевості, від якою дітвора була у захваті...... і не тільки дітвора wink
Кульмінацією перебування у Ол.Калиновому був обід ! Смачний борщ з м'ясом ( шматочками) + Картопля з гуляшем + салат літній+ компот + булочка і три корочки ( шматочка ) wink хліба. Довелось оперативно збирати столи і накривати наче справжнє весілля, причому двічі, враховуючи кількість людей. Алкоголю тільки не було ( помічено wink ) але пісні співали і кричали "гірко" Щоправда без наречених )
Попрощались з гостинним селом і вирушили до траси яка порожніла у бік Донецьку, тут ми провели невелике змагання з гонки вгору. Майже пів кілометру плавного , постійного підйому, який подолали найсміливіші учасники. Визначились з переможцями і рушили далі в напрямі фінішу і відпочинку на привабливій базі "Сонячна долина" , до якої вів новий асфальт, який впирався у стоянку для машин. Далі лісом до водойми і ми фінішуємо. Тут відбувається нагородження всіх учасників та переможців і призерів змагання. До нашого "кола" долучаються ті, хто вже відпочиває і кому цікава така кількість яскравих та веселих людей.
Далі вже кожен займається своєю справою. Хтось після нетривалого відпочинку їде додому, хтось купається і чекає на транспорт , який везе всіх додому.
Далі трохи статистики :
Кількість зареєстрованих у спеціальній формі - 62*
Кількість зареєстрованих у стартовому протоколі - 54*
Учасники представляли такі міста і селища - Дружківка, Краматорськ, Слов'янськ, Костянтинівка, Добропілля, Новодонецьке, Мирноград, Білозерське.
Найбільше учасників - 19 ( Дружківка)
Менше кількість - 1( Костянтинівка, Слов'янськ, Новодонецьке)
Найстарший учасник - 60 років ( Миронов И.А.)
Наймолодший учасник - 14 років ( Ростіслав Нєгур)*
У круїзі брали участь дев'ятеро дівчат (!)
Найбільше за всіх проїхав представник з Новодонецького ( якщо я не помиляюсь)
Перший раз проїхав таку довгу для себе відстань Артем Крайников 
Абсолютний особистий рекорд належить Денису Миронову, враховуючи той факт, що він втретє сів в той день на велосипед з часу його придбання !
Так тримати !
Переможець та призери гонки вгору :
1. Василь Литвиненко (Дружківка)
2. Максим Федєв (Бєлозерське)
3. Костянтин Гайворонський (Краматорськ)
Перехідний кубок "LEVEL" і запис у архів отримав - Василь Литвиненко ( Дружківка)
* Статистика базується на даних стартового протоколу, в який не всі записались
** Ще був маленький велосипедист( восьмирічний), який брав участь на коротких символічних дистанціях ( Нікіта Миронов)
Велика дяка за організацію цього заходу Денисові Миронову ( і окремо за участь у всіх змаганнях та безпосередньо у пробігу) з його командою, які забезпечили нас супроводом поліції та медичним доглядом ( добре що не знадобилось ) , харчуванням та водою в дорозі, повноцінним обідом , технічним супроводом і доставкою додому ( хто забажав) .
Активістам ГО "LEVEL" за сприяння і допомогу у підготовці та під час проведення.
Адміністрації ДТ ДДМА ( Баштовий В.П. та Пахомова О.В.) за організацію футбольного турніру та наданий інвентар. Поворознюк Г.Б. за консультацію та допомогу у спорядженні учасників .
Останкович Олександрі Svyatopro - Оформлення урочистих подій повітряними кульками.
Максимові Воробьйову, секретарю Миколайпільської селищної ради за сприянні в організації футбольного турніру.
Станіславу та Олені Коваль ( Яблунівське Плесо) за цікаву оповідь, екскурсію та прийом.
Андрію Тараману голові ГО Енеїда за теплий прийом, всебічне сприяння, та організацію дозвілля з екскурсію музеєм у Олександро Калиновому.
Пані Оксані за смачний обід, який вона приготувала для нас.
РПЛ Клебан Бик за достойні умови перебування на території "Сонячної долини"
Найбільша дяка всім учасникам, з якими за браком час не вдалось толком поспілкуватись. Дяка всім хто знайшов сили, бажання та час взяти участь! Хто подолав кілометри і встановив рекорди !
Потужному Добропіллю, Мирнограду та Білозерську з Новодонецьким за мужність і наполегливість і співпрацю та взаємодопомогу в своєму дружньому колективі.
Завжди веселому і доброму Краматорську за гумор і настрій та кількість учасників.
Слов'янску та Костянтинівці за те, що "незважаючи не все" !
Окрема дяка дівчатам , просто за те , що вони були, надихали і були прикладом.
Всім хто допомагав, підтримував та сприяв !
До нових зустрічей !
|
| |
| |
