Середа, 22.11.2017, 01:10
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 212»
Форум » ЖИТТЯ » ІСТОРІЯ » ГОЛОДОМОР
ГОЛОДОМОР
GADДата: Понеділок, 19.11.2012, 17:44 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Голодомор 1932-1933 рік. Виконує, Ніна Матвієнко.



Ніна Матвієнко про голодомор



Svicha

 
GADДата: Понеділок, 19.11.2012, 18:06 | Повідомлення # 2
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Правда про трагедію Голодомору зображена на мапі

Щохвилини весною 1933 року вмирали 17 українців, щогодини – одна тисяча. Мапа «Голодомор – геноцид українців» відмінна тим, що на ній не лише зображена територія України, а графічно подаються факти про розповсюдження Голодомору на більшості українських етнічних земель у межах СРСР.

В основу побудови карти лягло співвідношення рівнів смертності 1933 року та середнього рівня протягом 1927 – 1930 років. На мапі показано місця Голодомору і виділені ті області, які найбільше постраждали від голоду, а це Житомирська, Київська, Черкаська, Полтавська, Харківська, Сумська.

Також показано, з яких регіонів і куди переселяли українців, і звідки завозили людей для проживання в українські села. Так в Україну з Росії та Білорусі переселили близько 2 мільйонів осіб, а з України вивезли близько 3 мільйонів на Далекий Схід, Казахстан, Поволжя, Урал і так далі.



В повному розмірі можна завантажити : тут

У таблицях подана хронологія подій Голодомору 1932 – 1933, зокрема, коли ухвалювались різноманітні постанови, рішення керівництва СРСР, про вбивства і самогубства відомих українських діячів, перераховані усі області, що постраждали від голоду, і хто керував організацією Голодомору, подано кількість найчисельніших етносів на території СРСР, згідно переписів, і кількість померлих в Україні в 1933-му за національністю.

Можна дізнатись і про голод на Кубані. Якщо у 1926 році на Кубані мешкали 915 тисяч українців, то у 1939-му їх було 150 тисяч. У 1926 році на Кубані жили близько 500 тисяч росіян, а в 1939-му їх було майже два мільйони 800 тисяч.

Опубліковано список організаторів Голодомору

Таблиці на мапі інформують про національний склад тодішньої України і вже згаданої Кубані, зміни у складі українського та інших етносів в СРСР протягом десятиліття, етнічні особливості каральних органів. Якщо у 1933 році в українських містах померли понад 110 тисяч українців, а у селах майже півтори мільйона селян, то відповідно росіян в українських містах померло 33 тисячі і понад 51 тисячу в селах.

Як документальні свідчення автори мапи представили кілька фотографій і подають короткий список керівництва СРСР, організаторів Голодомору українців.

Голова благодійного фонду «Україна-Русь» Ростислав Новоженець зазначає: «Ми поіменно вказали всіх 139 осіб, які подала СБУ. Тут головні організатори Голодомору, а далі йде по областях. Усіх вказали, щоб люди поіменного знали тих, хто чинив Голодомор. Ми спеціально готували цю карту для суддів, які розглядали питання Голодомору, щоб вони краще знали про цю трагедію. Ми були подивовані, що винними були визнані 7 чоловік і карна справа закрита у зв’язку з їхньою смертю. А решта 139 осіб, де вони?..»

Мапа буде цікавою для молоді

Також на карті є інформація про 11 сучасних пам’ятників жертвам Голодомору в різних країнах світу, серед яких і Хрест, встановлений у Росії на території монастиря у станиці Старощербинівській Єйського району Краснодарського краю.

Керівник експедиції «Місцями голодомору» дослідниця Анна Семенюк вважає, що карта дуже наглядно і популярно інформує про жахливу трагедію.

«Ця мапа є компактна і цінна тим, що потрапить у школи, на схід держави. Були видані великі томи про голод, але вони виходили одиничними тиражами і про них майже невідомо нічого молоді. Нині питання Голодомору в Україні не досліджується на тому належному рівні, як би це мало бути», – наголошує дослідниця.

Джерело: http://maidan.org.ua
Прикріплення: 9159179.jpg(390Kb)
 
GADДата: Понеділок, 19.11.2012, 18:15 | Повідомлення # 3
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
НАША ИСТОРИЯ

22 ноября — День памяти жертв голодоморов и политических репрессий

Трохи про статистику

Віталій КОЛБУНОВ



Нещодавно по ТБ нам усім урочисто повідомили, що поважний президент Росії В.В. Пу…, стоп, тепер Д. Медведєв… тепер ми його поважаємо, всі як один…

Так ось, він відмовився приїхати до нас в Україну, щоб разом з іншими президентами вшанувати пам’ять жертв голодоморів, мотивуючи це наявністю політичної мотивації, а також відсутністю правильної статистики…
Ось про статистику я і хочу сказати.
Жила собі в селі, поблизу Костянтинівки родина. Батько, мати та шестеро діточок. Чималеньке господарство мали: корови, вівці, а птиці всякої — як у багатьох на Україні, бо по-іншому люди тоді не жили. Чималенький шмат землі: обробляли все це з ранку до ночі. Прибився до родини хлопчик-сирота, який допомагав і був їм за сина й брата.
Але прийшли тяжкі часи, за якісь гріхи всю родину, крім сироти, який плакав за нею, вивезли кудись до Уралу. Дорослі працювали на «повалі» і самі собі робили бараки, щоб не жити в землянках.
Згодом старшу доньку вдалося переправити залізницею до родичів у Дружківку…
…Після війни батько й мати повернулися додому, і до них приєдналася донька, яка переховувалася у родичів на страх і ризик, як донька ворогів народу. Доречі, батька, не дивлячись на це, призначили завідуючим конюшні, знаючи його спроможність хазяйнувати.
…Так що до статистики…
Не пам’ятає точно моя мама (середня донька тієї дівчини), скільки шматочків буряку вдавалося її діду й бабусі проносити з виробництва в роті, щоб прогодувати трохи дітей. І ще не пам’ятає, скільки дітей померло під час відсутності на роботі їх мами (перший раз тиф, вдруге — каліцтво, через впалу деревину) і чи всі відразу, чи ні…
І ще про це (статистику)… Ті діти померли на території Росії — ось яка несправедливість, був таки голодомор і там, мабуть, через це так ображаються теперешні правоприємники…

Українська церква Московського Патриархату визнала Голодомор

До УНІАН надійшло звернення предстоятеля Української православної церкви МП блаженнішого Володимира з нагоди скорботної дати - Голодомору. Чи не вперше Священний синод УПЦ МП публічно назвав цей злочин геноцидом. Враховуючи унікальність такої події, подаємо текст звернення повністю.
Звернення Священного синоду Української православної церкви з нагоди скорботної дати - 75-ї річниці Голодомору 1932-1933 рр. в Україні
Голодомору XX сторіччі український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії- Голодомор. Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду. Голодомор призвів до значних жертв, приніс багато горя. У нього були об’єктивні й суб’єктивні витоки й наслідки. Штучний голод 1932— 1933 рр. було сплановано більшовиками з метою прискорення примусової колективізації, ліквідації «куркульства» як класу, знищення «ворожих елементів».
Але існує фактор, який об’єднує цей соціальний катаклізм і решту репресивних акцій тоталітарного радянського режиму. Це кардинальна революція світогляду-відречення від Боголюдини Христа й християнської моралі та обрання нової віри -у людину-бога, в антихриста. Адепти цієї віри зажадали побудувати рай на землі, домогтися світлого майбуття для людства. Але майбуття без Бога. їхнє світло насправді було темрявою. їхній світогляд базувався на засадах вічної пітьми, бо тільки Бог є джерелом світла. їхня ідеологія замість блага принесла зло, бо тільки Бог є Творцем усякого блага. Де без Бога будують рай, там з’являється пекло. Замість обіцяного райського життя опутаний радянською ідеологією народ прийняв пекельні муки.
Історія нашої Батьківщини зазнала багато важких часів. Стихійні біди, війни, соціально-політичні заворушення та інші негаразди спричинялися до різних кризових явищ, серед яких були «знищення, голод і меч» (Іс. 51: 19).
Але в 1930-ті роки Україна вперше пережила штучний голод, масове вбивство мільйонів своїх громадян, цинічне, цілеспрямоване, безжальне. Лише в богоненависницькому й людиноненависницькому середовищі міг відбутися подібний злочин. На щедрому українському чорноземі вмирали у страшних муках мільйони людей. Цей ГЕНОЦИД був намаганням знищити саму душу народу, привести її до повного духовного рабства. Він став знаряддям диявольської помсти за неспроможність викорінити зі свідомості нашого мудрого, сповненого високих чеснот народу синівську пам’ять про Бога, любов до Бога, вірність і віру в Бога. Цю віру можна було знищити лише через фізичну ліквідацію її носія. Тому богоборча влада, створивши духовний голод прирекла націю і на голод фізичний.
У людей відібрали хліб, як перед цим намагалися відібрати насущний хліб духовний. Родюча нива давала достатньо хліба сумлінним трударям. Але весь зрошений потом селянства хліб було вилучено. Забирали все, чим можна було підтримувати життя, -до останньої зернини. Тих, хто збирав колоски на полях, розстрілювали. Агонія голоду була воістину пекельною. Мерців не встигали ховати. Багатьох закопували у спільні «могильники» ще живими. Особливо страждали діти, Молох більшовизму поглинав ці невинні жертви з диявольською бездушністю.
Україна втратила тоді мільйони своїх дітей. Усі вони зазнали тяжких мук і жахливої смерті. А ті, хто вижив, назавжди запам’ятали, що таке «рай на землі», коли він без Бога.
Сімдесят п’ять років минуло відтоді. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти неможливо. Вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час, коли над Україною, над іншими народами колишньої радянської спільноти панував диявол.
Українська Православна Церква у глибокій скорботі молитовно згадує жертв голодоморів та інших репресій радянського тоталітаризму. Постраждалих — десятки мільйонів: розстріляних, закатованих у в’язницях, страчених через різні душевні й фізичні тортури, загиблих від мук голоду. Такої кількості жертв не було навіть під час війні. Воістину, режим вів кровопролитну війну з власним народом.
Церква сурово засуджує чинники, які призвели до цієї трагедії. Виправдання їм немає. Сама історія винесла вирок. Ніякі репресії не змогли врятувати державно-політичну систему, яка за базис обрала гріх та богоборство, знехтувала ґрунтовними моральними принципами людства - вірою, надією і любов’ю. Горе тим, що замислюють беззаконня»(Мих. 2: 1). Справа таких «діла протизаконні» (Пс. 100: 3). «Кінець їхній — погибель» (Флп. 3: 19).
Церква застерігає від глибокої хибної та антигуманної ідеології, що зробила подібну трагедію і закликає до покаяння тих, хто ще не прозрів і не зрікся богоборства в усіх його формах.
Церква закликає до відмови від екстремізму, нетерпимості, помсти, братоненависництва, розділення на своїх і чужих. У Бога чужих немає. Настав нарешті час духовного єднання народу України, повернення до споконвічних духовних цінностей. Історія виразно показала, до чого призводить зречення християнських засад. Лише свята віра, тверда надія та всеперемагаюча любов допоможуть побудувати гідне майбутнє і застережуть від помилок минулого.
Церква розкриває істину вічного життя тих, хто прийняв мученицьку кончину під час голодомору. Як любляча Мати, свята Українська Православна Церква молиться за їхнє упокоєння в оселях праведних і оголошує їм вічну пам’ять.
Душі їх во благих водворяться. І пам’ять їх - з роду в рід.

Від імені Священного Синоду Володимир, Митрополит Київський і всієї України.

Джерело: http://news-druzhkovka.ru
Прикріплення: 1122833.jpg(16Kb)
 
fantomДата: Понеділок, 19.11.2012, 22:27 | Повідомлення # 4
Майор
Група: Пользователи
Повідомлень: 181
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Десь пішов
Янукович сказав що це не геноцид українського народу, всі голодували і росія теж.

http://www.segodnya.ua/politic....om.html

 
GADДата: Вівторок, 20.11.2012, 13:31 | Повідомлення # 5
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
З цього приводу можна прочитати ( вище ) статтю " Трохи про статистику" .....вона написана була вже досить давненько ))) але актуальна...

А що до слів ВЕФЕЯ...що тут сказати.. Я б ще зрозумів ці слова від президента Росії...а так ..якийсь мазохізм ..з його боку..щонайменше.
 
GADДата: Вівторок, 20.11.2012, 22:50 | Повідомлення # 6
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
"ЗАСВІТИ СВІЧКУ!" На знак вшанування пам'яті невинних жертв Голодомору

«Голодомор – Великий голод 1932-1933 років в Україні – забрав життя від семи до десяти мільйонів ні в чому не винних людей»
(зі Спільної заяви делегацій держав-членів ООН, 7 листопада 2003 року)
Щонайменше 10 млн. свічок вимагає від нас історія та наша пам’ять, але чи набереться така кількість в Україні?
Уточнені дані людських втрат міг би дати всесоюзний перепис населення 1937 року. Однак його результати були знищені, а виконавці репресовані.
На знак вшанування пам'яті невинних жертв Голодомору у суботу 24 листопада 2012 року з 16 год. приєднуйтесь до всеукраїнської акції "ЗАСВІТИ СВІЧКУ!" Із настанням темряви засвітіть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів співвітчизників. А також на честь пам'яті жертв геноциду Українського народу вшануйте їх хвилиною мовчання о 16 годині.


ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ – ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
УКРАЇНА ПАМ'ЯТАЄ!
СВІТ ВИЗНАЄ!


"Я думаю, что наступило время, когда нужно обьявить украинцам о сокращении плана хлебозаготовок".
Й. Сталін - Л. Кагановичу, 16 серпня 1932 р.
Сталин и Каганович. Переписка, 1931-1936 гг. - М., 2001. - С. 276.
 
GADДата: Вівторок, 20.11.2012, 22:59 | Повідомлення # 7
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Державні мовники вшанують пам'ять жертв голодоморів

24 листопада в Україні відзначатиметься День пам'яті жертв голодоморів і політичних репресій. З огляду на це державні телерадіокомпанії внесли зміни до своїх сіток мовлення.
Відповідно до Правил ведення мовлення у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам'яті, затверджених Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, 24 листопада державні мовники утримаються від трансляції комедійних фільмів та передач розважального характеру.
Натомість в ефірі державних ТРК демонструватимуться тематичні програми та фільми, присвячені вшануванню пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій.
Зокрема, на всіх телеканалах Національної телекомпанії України – Першому національному, «Першому Ukraine» та «Першому T2» – буде розміщено стилізований логотип з символікою голодоморів.
В ефірі Першого протягом дня буде показано серію міжпрограмних роликів, присвячених Дню пам’яті жертв голодоморів.
З приводу трагедії 1932—1933 років висловляться Блаженніший Любомир (Гузар), Левко Лук’яненко, Михайло Резникович, Сергій Квіт, Іван Драч, Мирослав Попович, Василь Шкляр, Андрій Пальчевський, Оксана Забужко, Ніна Матвієнко.
Національна телекомпанія України започаткує в цей день нову традицію – хвилину мовчання з 19:32 до 19:33, що символізуватиме роки найстрашнішої трагедії в історії українського народу – голодомору 1932—1933 років. У цю хвилину в ефірі Першого національного, супутникового каналу «Перший Ukraine» та цифрового телеканалу «Перший Т2» буде перервано трансляцію класичної музики із Національної філармонії України.
НТКУ закликає всі українські теле- та радіоканали, громадян України та світове українство підтримати цю ініціативу.
Також усі телеканали Національної телекомпанії України долучаться до Всеукраїнської хвилини мовчання о 16:00.
День пам’яті жертв голодомору відзначається кожної четвертої суботи листопада. Його запроваджено відповідно до указу Президента України № 1310 від 26 листопада 1998 року, ухваленого за ініціативи громадських організацій, Держкомтелерадіо України, Мінкультури та ін.

Джерело: http://www.kmu.gov.ua
 
GADДата: Субота, 24.11.2012, 18:05 | Повідомлення # 8
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
✤ Геноцид проти Українського народу

► Голодомо́р 1932—1933 років — масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод 1932—1933 років, що призвів до багатомільйоних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці.

► Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.Початок репресій. «Закон про п'ять колосків»

► У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2010 року, 70% громадян України вважають Голодомор геноцидом. 2003 року Український парламент назвав, а 2006 — офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 2010 року судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від

► Голодомору складає 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.



✤ "Директива ЦК ВКП(б) и СНК СССР в связи с массовым выездом крестьян за пределы Украины 23.01.1933

23 января 1933 г.
► 1. Послать всем обкомам и облисполкомам следующую директиву (см. приложение).
► 2. Предложить уполнаркомпути (т. Лаврищеву) и ЮЖОКТО ГПУ немедленно дать указания всем железнодорожным станциям о прекращении продажи билетов за пределы Украины крестьянам, не имеющим удостоверения РИКов о праве выезда или промышленных и строительных государственных организаций о том, что они завербованы на те или другие работы за пределами Украины.
Секретарь ЦК КП(б)У М.Хатаевич
► Приложение
Обкомам, облисполкомам
Из некоторых районов Украины начались по примеру прошлого года массовые выезды крестьян в Московскую, Западную обл. ЦЧО, Белоруссию 'за хлебом'. Имеют место случаи, когда села покидаются почти всеми единоличниками и частью колхозников. Нет никаких сомнений, что подобные массовые выезды организуются врагамы Советской власти, эсерами и агентами Польши с целью агитации 'через крестьян' в северных районах СССР против колхозов, против Советской власти. В прошлом году партийные, советские и чекистские органы Украины прозевали эту контрреволюционную затею врагов Советской власти. В этом году повторения этой ошибки не должно быть допущено.

ЦК КП(б)У и СНК УССР предлагают:
► 1. Немедленно принять в каждом районе решительные меры к недопущению массового выезда единоличников колхозников, исходя из разосланной по линии ГПУ директивы Балицкого.
► 2. Провесть работу всякого рода вербовщиков рабсилы на вывоз за пределы Украины, взять ее под строгий контроль с отстранением от этой работы и изъятием всех подозрительных контрреволючионных элементов.
► 3. Развернуть широкую разъяснительную работу среди колхозников и единоличников проти самовольных выездов с оставлением хозяйства и предостречь их, что в случае выезда в другие районы, они будут там арестованы.
► 4. Примите меры к прекращению продажи билетов за пределы Украины крестьянам, не имеющим удостоверений РИКов о праве выезда или промышленных и строительных государственных организаций о том, что они завербованы на те или иные работы за пределы Украины. Соответствующие указания даны по линии ИпНКПС и трансортного ГПУ.
► 5. Сообщите не позже 6 час. вечера 24 января коротко фактическое положение с массовым выездом крестьян по вашей области.
Секретарь ЦК КП(б)У Хатаевич Председатель СНК УССР В. Чубарь
(РГАСПИ: Ф. 17. - Оп. 42. - Д. 80. - Л. 9-11.



Джерело: www.facebook.com/ukrainian.t
Прикріплення: 9525625.jpg(17Kb) · 7457887.jpg(53Kb)
 
GADДата: Субота, 24.11.2012, 23:11 | Повідомлення # 9
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Тетяна Даниленко

Єдиний канал, який присвятив цей день темі голодомору - Перший національний. Протягом дня фільми про 30-ті р.р. навіть на рекламу не переривали. От вам і критикований усіма, кому не лінь, Єгор Бенкендорф. Усі інші канали робили хорошу міну при поганій грі. А ось "Інтер" навіть хорошої міни не робив і вирішив залишатися "Інтером".



Джерело: https://www.facebook.com/
Прикріплення: 2766682.jpg(36Kb)
 
GADДата: Неділя, 25.11.2012, 13:16 | Повідомлення # 10
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Заява Прем’єр-міністра Канади про 79-ї річницю Голодомору



21 листопада 2012 року
Отава, Онтаріо

Сьогодні Прем’єр-міністр Стівен Гарпер зробив наступну заяву про вшанування 79-ї річниці Голодомору, яке відбудеться в цю суботу.

«Я запрошую усіх канадців в цю суботу вшанувати пам'ять мільйонів чоловіків, жінок і дітей – здебільшого українців, але також казахів і росіян – які загинули протягом голодомору-геноциду 1932-1933, спричиненого варварським комуністичним режимом Йосипа Сталіна.

Висилаючи політичних лідерів, релігійних та освітніх діячів в гулаги , безжально відбираючи в невинних українських родин урожай і домашню худобу, необхідних для виживання, совєти прагнули знищити український націоналізм.

Але не можна подолати дух українського народу. Його сини і дочки стійко трималися протягом цих та інших темних часів, щоб відродитися та з часом позбутися радянських кайданів, борючись за цінності, які ми високо цінуємо сьогодні: свободу, демократію, права людини та верховенство права.

Ми дуже пишаємося тим, що у нашій країні налічується понад один мільйон канадців українського походження. Багато з них втратили близьких під час Голодомору – цього жорстокого акту злоби. Наш Уряд усвідомлює їхню втрату. В 2008 році Канада стала першою країною, яка визнала цю ганьбу в історії людства актом геноциду, а в свій час Канада стала першою західною країною, яка визнала незалежність України. Два роки тому мені випала честь вшанувати пам'ять жертв біля меморіалу і музею Голодомору в Києві, Україна.

У ці вихідні я закликаю канадців приєднатися до українців по всій країні і вшанувати пам'ять тих, хто загинув в ці сумні часи їхньої історії.

Вічная пам'ять»

Джерело: http://www.canadainternational.gc.ca
Прикріплення: 1680676.jpg(54Kb)
 
GADДата: Середа, 28.11.2012, 23:03 | Повідомлення # 11
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
В Белом доме почтили память жертв Голодомора

Американцы отдали дань мужеству и стойкости украинскому народу, который не отказался от своего достоинства даже во времена невероятной жестокости



"Мы чтим миллионы людей, которые потеряли свои жизни во время этой искусственной катастрофы, в которой украинские фермы лишили сельскохозяйственных культур, с преднамеренной попыткой сломить волю украинского народа", - говорится в сообщении пресс-службы Белого дома, текст которого цитирует Голос Америки.

В сообщении также подчеркивается, что солидарность американского народа в этот памятный для украинцев день - это "дань мужеству и стойкости украинскому народу, который не отказался от своего достоинства, универсальных прав и суверенитета даже во времена невероятной жестокости".

Напомним, ранее сообщалось, что на акцию, посвященную памяти жертв Голодомора, в Киеве собралось около 2 тысяч человек. При участии главы Украинской православной церкви Киевского патриархата Филарета и представителей Украинской греко-католической церкви состоялся молебен памяти по погибшим. В 16.00 собравшиеся почтили память жертв Голодомора минутой молчания.

Джерело: http://news.liga.net
Прикріплення: 9453890.jpg(27Kb)
 
GADДата: П`ятниця, 30.11.2012, 23:35 | Повідомлення # 12
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Пляшку з просом з голодного 32-го відкопали на Вінниччині

У господарстві Марії Сороки з села Великі Крушлинці, неподалік від Вінниці, син Роман викорчовував стару вільху, під коренем якої знайшов пляшку з просом. Її закопали тут 80 років тому під час голодомору



- Ще трохи, і я розбив би її в друзки, - каже 35-річний чоловік. – Вдарив сокирою по кореневищу, земля зпушилася і побачив, як з неї стирчить днище пляшки. Вона лежала горловиною донизу. Через прозоре скло побачив зерна проса. Таке чистеньке, ніби щойно його насипали. Тільки в горловині зернята почорніли, а далі чисті. У той час мама була зі мною. Кажу до неї: «Дивіться, знайшов золото!» А мама відповідає, що ці зернятка колись були дорожчі за золото. Тоді я згадав її колишню розповідь про діда.

Не давай їм їсти, бо вони вже на небі

Усі четверо дітей Марії Сороки знають про те, що сталося у їхній родині у голодному 32-ому.
- Мамина сестра Юстя мала троє малих дітей, дівчинку і двох хлопчиків, - каже пані Марія. – Сестра була старша від мами на 17 років. У той голодний рік всі троє діток спухли з голоду. Коли згадую, як про це розповідали мама і дідусь, то уявляю лавку, на якій вони лежать. Тато цих діток приніс кілька гнилих картоплин, зварили з них посьорбку. А мама голосить, нічого це дітям не допоможе, бачиш, вони вже на небі, краще сам з’їж, бо скоро так само зляжеш. Дядько не послухався її, віддав дітям все до краплини. Але їм те, дійсно, не допомогло. Коли мама розповідала про це, то завжди плакала. І я разом з нею втирала сльози. У моєї мами в той рік теж вимели з хати все під чисту. Влада направляла по хатах бригади, вони ходили і забирали все до останньої зернини. Мама казала, навіть склянку квасолі відібрали, знайшли і висипали собі в торби зерно, яке сховала у глечиках. А дідові якось вдалося приховати трохи зерна. Та він знав, що будуть ходити і шукати ще не раз. Вирішив зробити надійнішу схованку. Насипав проса у пляшку і закопав її під деревом в кінці городу. Але навесні, коли настав час сіяти, знайти її не зміг.
Не знаю, чому так сталося, дід картав себе до самої смерті, що не зробив надійної мітки на дереві.
Коли Марія Сорока через 80 років побачила скарб свого дідуся, аж в долоні сплеснула.
- Цим зерном можна було б половину городу засіяти, - каже жінка. – Погляньте, як дід його добре натовк у пляшку, тут справді багато насіння, дуже шкода, що не допомогло воно тоді нашій рідні.



Куркуль переміг у змаганні косарів

Знайдену пляшку із зерном попросив у Марії Сороки її ровесник, з яким разом навчалися колись давно в одному класі, односелець Микола Гаврилюк. Микола Левкович добре знає історію рідного села. У їхній родині тема голодомору завжди була на слуху. Донька Ірина чула від батьків багато розповідей про своїх бабусю й дідуся, про їхніх батьків, тобто прадідів. Вона навіть склала родове дерево Гаврилюків.
- Ця пляшка із зерном для мене свята річ, - каже пан Микола. – Бо голодомор не обминув нашої родини. Знахідку треба показати людям у всій державі. Можливо, передамо її в музей жертвам голодомору в Київ. Бо це зерно правди проросло з голодного 32-го як очевидний доказ геноциду проти нашого народу. Дехто дотепер не хоче визнавати, що голод був спланований - ось вам реальне підтвердження. Чого люди сховали це зерно? Бо його відібрали б у них силою. Хіба це не геноцид – позбавляти людину шматка хліба?

На війні померло менше

Микола Гаврилюк навів ще один переконливий факт на підтвердження сказаного. За його словами, у роки Великої Вітчизняної війни у Великі Крушлинці не повернулися з фронту 170 жителів, а за один голодний рік 32-го тут померли 770 односельчан.
- Мама такі жахливі речі розповідала, що дотепер мороз по шкірі, коли згадую про почуте, - каже Микола Гаврилюк. – Дядько Іван Галунко наловив горобців, засмажив їх у казані і дав одного мамі. Доки жила, згадувала про це. У селі не було собак. Коли якийсь з’являвся, хто міг ходити, переслідував його доти, доки не наздоганяв, а тоді розпорював живота. Коли йшов дим з комина, бригади активістів приходили і перевіряли, чи не готує щось хазяїн з їжі. Людям порозбивали жорна, щоб не могли змолоти борошна, навіть якщо комусь вдасться сховати жменю зерна.
Батько пана Миколи разом з трьома братами воював на фронтах Першої світової війни. Каже, одного з братів цар відпустив з фронту, бо треба було доглядати землю. Радянська влада натомість розкуркулила Миколиного батька і відправила в Сибір.
- За що? – запитує пан Микола і сам відповідає. - Тільки за те, що був добрим господарем. Після вислання батька з села добрі люди порадили мамі тікати, бо дружину куркуля могла чекати така само участь.
Жінка з маленькою дитиною на руках і рідною молодшою сестрою опинилися у селі Козинці, нині Липовецького району, а тоді це був Турбівський район, говорить пан Микола.
- Туди виселили нашого дядька, - каже він. – Його теж розкуркулили. Але одних висилали за межі району, інших - за межі області, а третіх аж у Сибір.
Дядька звали Яків на прізвище Семенець. Якось він почув, що нова колгоспна влада організовує районні змагання косарів. Дядько Яків і собі подався на змагання у Турбів. Сказав, що він з Козинець. Так і записали: «Колгоспник з Козинець Яків Семенець».
- Дядько переміг на тих змаганнях, йому дали пуд зерна, - розповідає Микола Гаврилюк. – Коли голова колгоспу в Козинцях дізнався, хто саме цей Семенець, то за серце схопився. Бо за те, що відправив на змагання куркуля, його могли заслати. А той пуд зерна врятував тоді і дядька, і мою маму з маленькою дитиною на руках, та її сестричку.

У сусідньому селі зерно не відбирали

Лише три кілометри відділяє Великі Крушлинці від Малих Крушлинець. Парадоксально, але в сусідів зерно відбирали не у всіх. У Малих Крушлинцях люди мали більше харчів. Тут навіть ділилися вирощеним з сусідами.
- Ми жили у Великих Крушлинцях, - розповідає 89-річна Лідія Юрченко. – Після того, як з голоду померли тітка і дідусь, мама віддала мене до своїх родичів у Малі Крушлинці. Тут у людей було що їсти. Я сама носила від тітки дещо додому батькам. Тільки дуже боялася йти. Між нашими селами знайшли чоловіка з відрізаними руками й ногами. Казали, що його з’їли. Старі люди навіть назвуть прізвище сім’ї, в якій з’їли дитину. Голодна людина стає схожа на звіра, у декого затьмарюється розум, тому не контролює себе. Одного разу на городі біля клуні я побачила багато людей. Запитала мами, що вони там усі роблять. Виявляється, голодні шматували здохлу коняку.
По селу їздила підвода і підбирала мертвих, яких не було кому поховати. Такі трупи скидали в одну яму. Бувало, підбирали й тих, хто вже дихав на ладан, але ще залишався живий.
У Великих Крушлинцях передають розповідь про те, як один чоловік стогнав, щоб не кидали в яму з мертвими, бо він живий. Був настільки знесилений, що не міг піднятися. Забрати його з дому розпорядилася опухла дружина. Знала, що сама не зможе поховати. Якщо підвода не приїде наступного дня, то що тоді робити з мертвим?
- Той показував дружині дулі, крутив пальцем біля скроні, стогнав, щоб вона не робила цього, бо він же живий, але це не допомогло, живого поховали з мертвими, - розповідають старожили. І додають. - Це не вигадка. Таке справді було в нашому селі.
Чому ж у сусідів не зафіксовано таких страшних випадків?
- У сусідньому селі більшість жителів були поляки, – каже Микола Гаврилюк. – Тільки цим можу пояснити те, що там менше людей померли з голоду. Адже геноцид був спрямований саме проти українців.
Зерно проса зберігається найдовше у порівнянні із зерном інших насінницьких культур. Так пояснюють фахівці-агрономи. Випадки з практики підтверджують їхні слова.
На початку 60-х в одному з сіл цього ж Вінницького району під час будівництва веранди будівельники розкопали якусь яму. Господар будинку не знав про її існування. У ній, як з’ясувалося, зберігалося зерно проса. Ніхто не сумнівається, що схованка теж належить до років голодомору. У той час це була суворо заборонена тема. Тільки за розмови про голод можна було опинитися за гратами.
- Коли те зерно посіяли, то воно дало гарні сходи, - каже Микола Гаврилюк. Співрозмовник каже, що знає і село, де це сталося, і тих людей, на обійсті яких знайшли залишки зерна з голодного 32-го.

Джерело: http://20minut.ua
Прикріплення: 4742904.jpg(43Kb) · 8828715.jpg(112Kb)
 
fantomДата: Четвер, 06.12.2012, 16:54 | Повідомлення # 13
Майор
Група: Пользователи
Повідомлень: 181
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Десь пішов
За таку пляшку, людей ставили к стенке.
 
GADДата: П`ятниця, 19.04.2013, 17:27 | Повідомлення # 14
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Як писати про Голодомор. Інструкція від російського історика

Наприкінці минулого року Федеральне архівне агентство Росії оголосило про підготовку тритомника документів, який "спростовує винятковий характер голоду в Україні в 1930-х роках".

Про це було оголошено на круглому столі "Про протидію спробам фальсифікації історії народів на шкоду інтересам Росії", що пройшов у Раді Федерації (верхній палаті парламенту) РФ.

"Росархів виступив ініціатором ряду інформаційних заходів щодо проблеми голоду в СРСР, - заявив заступник керівника Федархіву Владімір Тарасов. - Звичайно, це була реакція на ті події, які відбувалися в Україні... щоб нейтралізувати те, що там робилося".

Анонсований Тарасовим тритомний збірник архівних документів спершу планувалося назвати "Голод в СРСР 1932-33 рр.", але в рамках "нейтралізації" російські чиновники, очевидно, вирішили змістити часові рамки голоду, щоб уникнути асоціацій із цифрами 1932-33, які в Україні стали фактично синонімами слова "Голодомор". Тепер збірник анонсовано як "Голод в СРСР 1929-1934 рр".

"Історичній Правді" вдалося роздобути пояснювальну записку, підготовлену науковим керівником збірника - доктором історичних наук Віктором Кондрашиним. Це цілком фаховий документ, але з "нейтралізаторськими" акцентами.

"Враховуючи "український фактор", треба добирати документи з таким розрахунком, щоб вони доводили універсальний характер хлібозаготівель 1932 року", - йдеться в "темнику" для істориків.

Кондрашин пропонує пояснювати масові убивства голодом громадян УРСР тим, що ефективний менеджер Сталін таким чином боровся з зовнішніми ворогами: "В цьому розділі можуть бути представлені документи про загострення міжнародної ситуації в 1932 році на Далекому Сході і в Європі, які вимагали від сталінського керівництва "твердої лінії" у внутрішній політиці".




"без акценту і натуралізму"

Кондрашин рекомендує добирати документи про голодні смерті "без опису натуралістичних подробиць людоїдства тощо. Причому добирати їх слід таким чином, щоб було видно трагедію всього радянського селянства, без акценту на Україну".

Це все не є чимось новим чи навіть скандальним. Це боротьба "державоутворюючих" історичних пам'ятей. Як сказав той же російський архівіст Тарасов, "історія завжди залишатиметься тим полем, на якому ведеться ідеологічна боротьба, де деякі сторони, відстоюючи свої інтереси, не гребують фальсифікаціями".

Нижче дивіться скани рекомендацій з добирання архівних документів про Голодомор.

Голодомор 1932-1933 років - масовий голод, який спричинив багатомільйонні людські жертви в сільській місцевості на території Української РСР та інших регіонів СРСР. Голод наступив унаслідок спланованої конфіскації урожаю зернових і всіх інших продуктів харчування у селян, при цьому СРСР мав значні запаси зерна у резервах і експортував його за кордон.

Причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися і ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання. Упродовж десятиліть в Союзі про масове вбивство людей штучним голодом заборонялося згадувати. Коли правду відкрили, вона стала шоком для самих комуністів.

Згідно з висновком судової науково-демографічної експертизи, проведеної Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України, в результаті геноциду в Україні загинуло 3 млн. 941 тис. осіб.

У 2006 році український парламент офіційно визнав (233 голосами) Голодомор геноцидом українського народу. 24 країни приєдналися до цього визнання.

"Ми мусимо донести до світу, що штучні голодомори радянської епохи були нашим українським Голокостом, - зазначив у своєму виступі перед депутатами ВР тодішній віце-прем'єр-міністр Дмитро Табачник. - Це був свідомий геноцид українського народу, який наклав свій безжальний відбиток на всю нашу історію, на національну самосвідомість".


Джерело: http://www.istpravda.com.ua/
Прикріплення: 4002280.jpg(54Kb)
 
GADДата: П`ятниця, 03.05.2013, 14:03 | Повідомлення # 15
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Папа Римський визнав український Голодомор одним з найстрашніших геноцидів

"Люди, які зазнали різанини і гоніння – як під час трьох найбільших геноцидів минулого століття вірмени, євреї та українці –боролися за свою свободу".

Великі держави «вмили руки» під час Геноциду вірмен, бо знали набагато більше, ніж говорили: адже вони не говорили про те, що під час геноциду спокійно вмили руки.

Як передає УКРІНФОРМ з посиланням на DiarioArmenia, про це сказав Хорхе Маріо Бергольйо – нинішній Папа Римський Франциск – у книзі «Про небеса і про землю», виданій в 2010р. разом з аргентинським рабином Абрахамом Скорса. Нещодавно книгу перевидали.

«У той час Османська імперія була могутньою, йшла світова війна, і світ дивився в інший бік», - написав тоді майбутній Папа в розділі «Про Голокост».

У розділі «Про релігії» Папа Франциск зазначив, що в ХХст. великі держави зрівняли з землею міста і села, бо уявили себе богом. «Турки вчинили це відносно вірмен, німці - щодо євреїв, сталінські комуністи - щодо українців. Для вбивства людей вони використовували обговорення про божественні атрибути», - відзначив майбутній Папа.

У розділі «Про комунізм і капіталізм» Хорхе Маріо Бергольйо зазначав: «Якщо людина, мріючи про рай, не бореться за свої права, вона дійсно перебуває під владою опіуму. Люди, які зазнали різанини і гоніння – як під час трьох найбільших геноцидів минулого століття вірмени, євреї та українці –боролися за свою свободу».

У книзі викладено погляди Папи Франциска на церкву, релігію, віру. Йдеться також про атеїзм, смерть, аборти, Голокост, гомосексуалізм та капіталізм.


Джерело: http://expres.ua/
 
Форум » ЖИТТЯ » ІСТОРІЯ » ГОЛОДОМОР
Сторінка 1 з 212»
Пошук:

Вверх