Середа, 22.09.2021, 23:50
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » Травнева пригода. (29.05.21)
Травнева пригода.
GADДата: Четвер, 03.06.2021, 10:04 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7645
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Постійно тримали в загашнику цей маршрут. Він цікавий, пізнавальний, відносно легкий, можливі варіанти повернення. От тільки нагоди не було, щоб його здійснити. Бо самому не цікаво їхати взагалі, та й бував там вже чималу кількість разів)

Домовлялись, планували, вирішували й готувались... А ж тут, як завжди раптово, кінець травня й що не день, то дощ то натяки на нього!

Вирішили не відкладати і їхати вдвох, гадали, що хтось захоче долучитись.

Стартували у другій половині дня, бо випускні в школах припали на цей день, тому деякі справи, не дозволили зробити ранковий старт. За розрахунками, так було й краще, сонце перестає бути таким активним після другої дня.

Перед стартом помилувались лебедями на греблі, вчергове згадали фільм, який знімали в цих місцях, дослідили залишки мосту (нагадайте у коментарях, щоб я виклав посилання на кіно, якщо забуду).

Їдемо тінистою дорогою через Горняк, радіймо з того, що минули часи очікування й ми вже в дорозі, попереду лише шлях, враження, а з нами гарний настрій та жага до пригод.

Після селища, відкривається чудовий краєвид на луки вздовж Казеного Торця, старий місток з бруківкою (тре приїхати й "попастись" там. Перед нами стрімкий спуск і невеликий підйом до обрію. Справа помічаємо розгалуження двох балок, якими течуть невеличкі річки неймовірно велику кількість сторіч, історія нашаровується й ми відчуваємо себе часткою цього процесу....

В районі стели з вертикальним написом "Дружківка", справа є кілька стовпів де мали б жити бузьки у гніздах - бачимо одне порожнє й одне заселене, кілька років вони були порожніми. Підйом долається легко, далі лише спуски й рівні частини маршруту.

Район Павлівки та Ново-Павлівки, перетин другорядної дороги з трасою, яскраво вибілена зебра, зупинка, розмітка дороги, обіч дороги дренажна система з бетону, свіжий асфальт. Щоправда, підсипка вже вкрилась рівчаками після дощів, що буде далі....невідомо. І ще, чомусь річку Полтавку переназвали у Павлівку, мабуть, диджиталізація дається взнаки, централізоване планування разом з молодими обличчями ... Не будемо про сумне.

Софіївка зустрічає випиляною посадкою вздовж ділянки перед селом, знавці не дадуть збрехати - колись ми тут насолоджувались "тунелем кохання", а тепер там прозорі насадження з купами непотрібного гілля й (що привернуло увагу) сухими деревами, які залишились недоторканими.... Гарненька прибрана школа зліва, знесені під час "крадівницьтва" старі доми тепер загороджені металевим парканом. Звертаємо з головної дороги вліво, щоб подивитись на "панську садибу", час ще є й ми домальовуємо до маршруту пару кілометрів з цікавою локацією.

Повертаємось на трасу, вздовж дороги до самого виїзду суцільні "салуни", маса дрібних крамничок, які ми залишаємо по за уваги) Перед Шаховим, знову чудові краєвиди, все буйно зеленіє - Травень виправдовує свою назву! Невеличкий підйом, повертаємо до мосту вправо, бачимо відновлений колодязь, який колись тут був, але зі зникненням двору й хазяїв був захаращений. В ньому була смачна водичка, яку ми вживали - колись тут був пункт, до якого катались, де зупинялись, щоб перепочити і їхали у зворотному напрямі.

Біля мосту не помітили хатню птицю, яка тут плаває й харчується постійно, залишилось тільки пір'я вздовж берегів - вже тоді почали закрадатись думки про ризьку зміну погоди, бо птиця щось собі там теж знає, мабуть wink

Невелика зупинка біля "танку", справа пропливає "Кабачок" (див.фото) асфальт поступово переходить у грунтову дорогу й ми вже на місці. Колись тут було на що глянути, тепер залишилось мало, дрібно й тре пошукати. Досліджуємо, обговорюємо вплив прогресу на розбазарювання природи, робимо невеличкий перекус.

Після відпочинку, збираємося в дорогу і їдемо тепер суто грунтами. Є на що глянути, це все дуже затримує, але ж ми ще нікуди не поспішаємо й фотографуємо всілякі квіти, яких не було до цього часу, а тепер вони є, або їх так багато, що не можливо не зупинитись. Знаходимо кілька різновидів ковили, серед моря шавлії пониклої іноді трапляється її альбіносна форма. Звісно ж є багато всілякого й різнобарвного, що невідоме за назвою, або ми не хочемо помилково писати щось не те.)

На роздоріжжі в нас був вибір, як у легендарного богатиря - поїхали прямо. Торік ця дорога була дуже зручною й трохи скорочувала маршрут до Торецького. Цього ж разу, з твердого, шлях перетворився у дві глибоких колії наповнених водою. Між ними можна було їхати травою, але там іноді маскувалась ще одна колія, яка могла легко й швидко покласти нас на землю smile Компенсувались тимчасові труднощі чудовими краєвидами, відпадними пахощами невідомих рослин. Це були терпкі запахи чебрецю й чогось подібного на нього, але значно тоншого. До цього додавався дорогий чоловічий парфум, без перебільшення, але не часто. Намагались щось знайти, але без результату, за те збулась моя мрія на цей рік! ми знайшли квіти медунки, які мають різний колір. Гадав вони такі є різні, виявилось, що квітка змінює відтінок в період цвітіння й тому Що початок квітнення в окремих квіток на одній рослині різний, через це і є такий ефект)

Як добре, так і погане має властивість припинятись, ми вийшли на битий шлях, який йде вздовж пагорбів густо зарослих шавлією! Це видовище із вечірнім сонцем дуже красиве й затримує нас на деякий час. Добре, як і погане...ну вив курсі... дорога селом засипана товстим шаром піску у якому ми не можемо їхати, доводиться пхати транспорт поперед себе. Значно легше ніж по багнюці, це нас дуже тішить й дуже веселить не нас, а глядачів, які вийшли зі своїх дворів та всілися у "портерах" щоб подивитись цю комедію))) Коли місцеві мешканці зникли, з'явилась можливість їхати по траві вздовж дворів, а через кілька десятків метрів дорога стала твердою й цілком придатною для подальшої подорожі. "Не довго музика лунала" - кількасот метрова ділянка справжньої гравійки, прямо сільською вулицею. Закінчується селище, починаються краєвиди! Зліва, впритул до дороги піщані кручі, справа впритул тече річечка, вздовж дороги летять серпокрильці та ластівки, вгорі не помітно круків, все показує на дощ.

Коли пагорби зліва відходять вбік і зменшуються у висоті, а справа починається густа посадка, яку варварські підрізали, нас починає наздоганяти темний хмарний фронт, який рухається майже з такою ж швидкістю, що й ми. Перед нами три кілометри відкритої місцевості, дуже красиві краєвиди з плавними спусками й підйомами й ризик бути накритими зливою! вітер сприяє у спину й ми налягаємо як можемо на педалі, щоб не знесилитись й встигнути до асфальту. Все ж таки не можемо не зупинятись, щоб зробити кілька кадрів та й води попити можна, чи трохи подихати. Підйом вгору й стрімкий спуск до Червоного Кута, нарешті асфальт, темп не збавляємо, бо їхати значно легше й впевненіше. Пролітаємо місце злиття двох річок(колись тре сюди приїхати окремо) Вода закінчилась, але попереду Новогригорівка, де є знайомі колодязі, яки ми відвідуємо. Далі їдемо швидким темпом, попереду нас весь час блимає й трохи гримить, над нами контрастні хмари. Згадується дитинство, коли я ховаюсь від зливи на горищі старої хати знаходжу у темному запилюженому кутку, серед інших, картину-репродукцію Костянтина Маковського "Діти, що втікають від грози", яку написав мій дідусь...... Зі спогадів виводять перші, великі, краплі дощу, який трохи наполохав нас у Райському, вулицею до залізного містку їдемо, то по сухому, то злегка мокрому. Перетинаємо водойми бетонним та слизьким металевим місточком, вилітаємо на трасу яка змокла й злегка парує від дощу. До Дружківки доводиться їхати не швидко, щоб не забризкатись водою, бо дощу наче нема й не хотілося б..... Попереду гримить і блискає й заходить у бік Малотаранівки. Для мене вже все закінчилось і я щасливо дістався дому, а комусь ще петляти між калюж й, як виявилось чималеньких, та під зливою до Краматорська!

Так насичено завершився той день. Далі буде. Долучайтесь.


Додаток, посилання на вікіпедію за темою : Морські лілії
 
GADДата: Четвер, 03.06.2021, 16:24 | Повідомлення # 2
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7645
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Фото додаток: Від грози
 
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » Травнева пригода. (29.05.21)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Вверх