П`ятниця, 29.03.2024, 03:28
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » БАЙБАКИ (1.05.21)
БАЙБАКИ
GADДата: Понеділок, 03.05.2021, 16:15 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Що передувало цієї подорожі? Завжди є те, що підштовхує, підказує. В нашому випадку вирішальним була попередня подорож - розвідка у ці місця, під час якої ми шукали першоцвіти -Брандушку. Тоді, на початку весни, погода не дуже балувала й довелось протискатись між днями з опадами, що призвело до великої втоми, відповідного дискомфорту й обмеженими можливостями у пересуванні ґрунтовими дорогами. З плюсів (зараз це у тренді wink ) - квітку було знайдено, побачили щось подібне до колонії байбаків - лише нори, дороги, якими ми не скористались для пересування територією, водойми, до яких було важко дістатись з причин, про які сказано вище.

Отже - потрібна тільки погода й команда, яка б відповідала дослідницькій меті, без зайвого галасу та рухів smile З погодою пощастило, хоча прогноз підказував інший сценарій. Зранку, небо трохи налякало великим відсотком темних хмар, але все розвіялось у найближчі півтори години. До часу старту ми милувались сонечком, яке пригрівало. Вітер був не дуже потужним, але докучливим з "зюйд-весту". Майже половину дистанції він був зустрічним зліва, хоча, іноді й допомагав під час зигзагів. З Дружківки стартувало троє, дістались мальовничими ландшафтами з асфальтом, стрімкими спусками грунтовою дорогою у балки, подолали невеликі підйоми, які компенсувались непоганими спусками з прискоренням. Була й гравійна ділянка й досить катаний "пластілін" до Андріївки.

Тут ми змогли перепочити, зустріли біля крамниці подорожувальників з Добропілля (мабуть), які поспішали до Краматорську, а потім, як з'ясувалось до Слов'янська) За 5-7 хвилин до нас долучився Влад з Краматорську, з яким ми вже давненько планували провести щось спільне, що й здійснилось. Перекусивши морозивом, бананами та колою вирушаємо чудовим асфальтом, який тут присутній ще з 2018 року, до нашої мети залишалось понад п'ять кілометрів. Пролетівши цю відстань, опиняємось на початку величезної балки, яка примикає до дороги. Перед нами відкриваються чудові краєвиди!

Швидко рухатись цієї ділянкою (приблизно 6 км.) неможливо, бо постійно трапляється щось цікаве! Це квіти, птахи й просто цікаві кадри, які неможливо не зробити. Часу в нас було вдосталь й ми витрачали його раціонально. Під ногами теж постійно щось змінювалось, це й ковилова ділянка, зарості дерези, дрібні кущі (переважно в ущелинах), очерети біля вологих місць та водойм, мохи, які тріщать під ногами, розсипи каменю, виходи піщанику.

З пагорбів відкривалась пістрява ковдра з квітів - різні жовті та маса півників (іриси) різних відтінків жовтого та фіолетового, вкраплення квітів, яких ми й не знали. Перші хвилини перебування там позначились смішною метушнею, ми не знали за що взятись й з якого боку ! Розбігалися очі, боялись наступити на якісь квіти, хотілось все й відразу - сфотографувати й запам'ятати, насититись всією цією красою. Шкода, що не можна забрати все з собою))) Забігаючи наперед скажу, що воронців, на які сподівались, не знайшли.

Головна мета - звичайно ж байбаки, дуже хотілося побачити цих тваринок й спробувати зробити фото. З висоти чергового пагорбу помітили рух внизу біля куп наритого грунту різних кольорів, глини, піску та чорнозему. Так, це були вони! Обійшли цю місцину збоку, таким чином, щоб не привертати уваги й бути проти вітру. Зробили імпровізований табір й чекали на їх появу з нір, в які вони ховаються за маленького руху з нашого боку. За час чатування ми встигли перекусити, переповзти й перебігти в різні місця для пошуку більш вдалого місця для фотографування. Доводилось переповзати по пів метри на п'ятій точці smile

Ми не змогли побачити кількох тваринок, постійно фігурував хтось один, при цьому міг з'явитись в будь-якому місці, користуючись підземними ходами. Цей процес нагадав стару іграшку на денді)

На близьку відстань ми не змогли підкрастись, бо навколо відкритий простір й важко сховатись, до того ж почало нахмурюватись й ми відчули нестримне бажання якомога швидше дістатись певної дороги, щоб не було "як тоді, коли ми клялись, що це в останній раз" smile

Біля ставка з качками, парою лебедів, огарами та ще якоюсь водно летючою живиною, коли ми перетинали греблю почало накрапати й нам довелось прискоритись у напрямі краю балки. Ми залишили не дослідженою ділянку у півтори, два кілометри. Опади припинились, коли ми продерлись крізь не дуже густий лісочок - посадку й опинились перед кар'єром, який форсували й почали шукати дорогу, це важке завдання, коли знаходишся у низині, добре, що є навігація) Трохи поблукали колишніми кар'єрами, які тепер засипані й зеленіють травою, опинились на перетині кількох технічних доріг, якими возять глину. В суху погоду катати тут дуже приємно, а про дощ не хочеться й згадувати. Через пів кілометри весь пазл з дорогами й нашим місцеперебуванням склався в одне ціле. Навіть добре, що ми пішли трохи не туди в напрямі дороги, збільшили відстань, але знайшли цікаві, альтернативні маршрути.

Далі вже знайомою дорогою серед широких ланів та спусків, залишаючи справа річку Грузьська у напрямі Ново Миколаївка - Ново Григорівка - Райське. Добра дорога з масою цікавих місць, де можна зупинитись, перепочити. Красивий розлив річки між першими двома селами у низині з птаством, помічений (вже вдруге у наших місця червонокнижний кулик - сорока. Навпроти цього видовища, через дорогу високі пагорби, такі собі каньйони. У Ново Григоровці незапланована зустріч, відпочинок й перекус, після яких, з новими силами огинаємо Райське зверху зліва й виходимо до Донського. Тут наші маршрути розходяться в трьох різних напрямках, кожен рушає додому з масою вражень!

Дякую всім учасникам, окремо за фото, морозиво й взагалі !

Далі буде. Долучайтесь.
 
GADДата: Середа, 05.05.2021, 13:30 | Повідомлення # 2
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Фото звіт: Байбаки
 
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » БАЙБАКИ (1.05.21)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Вверх