| GAD | Дата: Понеділок, 29.03.2021, 20:04 | Повідомлення # 1 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| На планування подорожі чи невеличкої мандрівки впливає, іноді будь-яка подія, переглянуте відео, щось прочитане або почуте. Саме так вийшло з мандрівкою, яка відбулась нещодавно. В інтернеті натрапив на повідомлення про квітку, яка занесена до Червоної книги України. Чому саме на квітку і чому на цю? Кого що цікавить, то й те й знаходить)
Хтось ставить особисті рекорди у подоланні кілометрів, хтось перевершує своє чи інше досягнення у часі. Мені цікаво щось побачити, відвідати. Нижче посилання до вікіпедії з матеріалом, стосовно вище згаданої квітки. Кому дуже цікаво, може знайти інформацію про кількість, умови проживання, місця та ареали або, просто глянути на фото.
Брандушка
Час для подорожі видався вдалим, якраз між опадами у вигляді дощів та снігу, які цієї весни почали турбувати. До, та особливо після зарядив сніг та дощ, які могли зіпсувати будь-які плани та сподівання.
А в той день і перед цим було сонячно з легкою хмарністю, яка додавала контрасту й прикрашала загальну картину.
Маршрут обрали знайомий, яким можна у най коротший спосіб дістатись до мети. Звичайно ж це не означає, що все під боком. Були перепони у вигляді ґрунтової ділянки, якою ми скористались, бо злякались дороги, яка була попереду, де їздять великого тоннажу машини з глиною, яка в поєднанні з вологою робить дорогу слизькою та мало проїзною для велотранспорту. Скористатись об'їздом повною мірою ми не змогли, довелось йти степовими схилами паралельно дороги, яка розкисла після зими й ще не встигла достатньо підготуватись до нашого візиту. Подолали цю перепону без втрат, в одному місці довелось трохи нести транспортні засоби на собі, зовсім небагато. Далі невеликий підйом та гравійна дорога серед рівного поля, наприкінці рівненький асфальт зі світлофорами, крамницею та морозивом.
Кілька кілометрів ідеальної дороги й ми опиняємось біля оази у вигляді великого яру, довжиною до семи кілометрів, вширшки до двох кілометрів у самому широкому місці. Різномаїття всіляких пагорбів, схилів, різного ґрунту та рослин, уявляю, що тут буде влітку!
Щоправда, трохи зіпсувало загальне враження наявність стихійного звалища сміття, відразу біля дороги. Неподалік є селище, мешканці якого, мабуть...., втім, про що я кажу....
Рухаємось далі, відразу нічого не змогли знайти крім відповідних табличок та торішніх залишків ковилу. Після детального і поглибленого вивчення території було знайдено стільки всього цікавого, що вистачить ще не на одну експедицію! Звичайно ж знайшли й квіти брандушки! Кілька водойм з лебедями на території цієї місцини, доріжки для пересування на велосипеді, посадки сосни на пагорбах, цікаві розсипи каміння й мініатюрні піщані галявини!
Потім міркували яким чином повертатись додому, ось тут злий жарт і відсутність, вже вкотре, холодного та прагматичного розрахунку привели нас до подолання трьох з половиною кілометрів пішки у грязюці, яку ніяким чином не можна було обминути. Повертатись у зворотному напрямі, це втратити дорогоцінний час, коли ми були вже поряд з асфальтом. Можна було скористатись альтернативним маршрутом, але це + тридцять з гаком кілометрів!
Тому було так, як було, добре, що весняне сонечко й вітер трохи підсушили поверхню оранки й вона була не глибокою. Відчули твердий асфальт під ногами вже у сутінках. Кілька сіл у пітьмі, ні оного ліхтарі, крім тих, які були на подвір'ях. Ліхтаря не було, бо ..." хто ж знав що зима буде")
В цілому - чудова подорож з масою вражень й планами на майбутні відвідання!
Тому - далі буде! Долучайтесь.
|
| |
| |
| GAD | Дата: Вівторок, 30.03.2021, 19:28 | Повідомлення # 2 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Альбом фото: Брандушка
|
| |
| |
