| GAD | Дата: П`ятниця, 20.11.2020, 16:19 | Повідомлення # 1 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Яскрава подорож до знайомого нам місця відпочинку у лісі. Трохи історії. Цей ліс був уподобаний нами ще з початку вісімдесятих років. Колись мотались дуди на "Українах", копали у яру копанки, куди набігала вода з ручаю (так тоді там була вода, яка збиралась у ставок, що був поблизу Камишувахи, зараз там залишилась гребля і пасуться корови з козами) і ми могли у схованому чайнику кип'ятити воду. Облаштоване там було місце біля красивого дуба, з гарненьких колод, які складені були у яру, поблизу ручаю у чепурненькі купи. То чистили ліс іноді й воно там лишалось. Були часи, коли ми заготовлювали там віники для лазні, влаштовували табір на кілька днів. Потім, коли розвинувся вело рух це буле місце зборів та конференцій, там святкували дні народження та інші події. Тако ж, коли просто було обмаль часу на довгу подорож, там можна було провести час і проїхатись цікавим маршрутом, бо пішки діставатись - це витрачати багато часу.
Отже, місце дуже знакове. У минулому ми збирались там масово навесні 2014 року, коли відбувся Майдан і Донбасом вже прокотились перші хвилі ходінь містами з "акваіфрешами", тоді була невизначеність, яка накривала з головою. Ми спілкувались, розповідали історії робили якісь плани. Учасники того зібрання мали такі різні долі, потім...за кілька місяців.... це вже історія. Потім, наче на весні, почало все відновлюватись, вже інший склад учасників відвідував це місце, інші події ....
Цього ж разу ми були там вдвох, а вперше це відбулось чотирнадцять років тому ! Ось таке повернення! Було про що подумати, згадати та помріяти.
Дістались туди вздовж річки, яку перетнули понтонним містком. Мальовничі береги, тиха вода, наче завмерла. В ній відбивались дерева наче у люстерку, повільно рухалось поодиноке листя, наче паперові човники. Далі постійний, але не "напряжний" підйом вгору вздовж яру, лісочку і посадками в поля, до нашого місця. Традиційні блукання в пошуках місця відпочинку, листя ще не впало з кущів, тому орієнтуватись складно, хочеться йти більш зручним шляхом, який заводить на манівці.... Якось алегорично та "крилато" виходить, це життя й проти його правди не попреш 
Антуражне вогнище, чай з термоса зі смаколиками, подивитись на знайому нору зі звірятком (тихо і нікого). Збиратись у зворотному напрямку потрібно було швидко, день короткий, темніє швидко, а попереду ще одна локація, до якої тре дістатись. До того ж ставало прохолодніше, треба поспішати. На обрії за лісом не помітні були вітряки, що на Ясногорці, бо присутнє якесь марево й лише в об'єктиві фотоапарату можна було щось помітити. Світлини не вийшло. Потім був цікавий спуск велосипедним маршрутом по самому низу яру, де місцеві "дехешники" проводять свій час та приглядають за цією місциною, деінде помітні сліди від дерезового віника - чистили доріжки від опалого листя. Додому після цього повертались через міський пляж та підвісний місток, який тепер має назву "Дракон". Цю назву я почув від не місцевих побратимів зі Слов'янську чи Краматорську, коли ті були в нас на екскурсії.
Такий спогад, цікавий та насичений... був) Далі буде ще. До нових зустрічей !
|
| |
| |
| GAD | Дата: П`ятниця, 20.11.2020, 17:04 | Повідомлення # 2 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Фото додаток: Спогад
|
| |
| |
