| GAD | Дата: Понеділок, 17.08.2020, 14:45 | Повідомлення # 1 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Нарешті здійснилась мрія про екскурсію, яка поєднувала б у собі краєзнавство та давнішу історію...скоріше палеонтологію з чимсь ще... Ну й щоб було цікаво звичайно ж)
Вже другий рік поспіль не збирається компанія. які й би це було цікаво... бо : "чого ми не бачили у нас тут нового (старого, цікавого, коштовного) щоб було ваусматретьдаканцамурашкідаслєз і таке інше)
Виручили гості з Києва, які дивляться на світ широкими очима і яким все цікаво. Додалося до кампанії місцевої молоді, вийшла невеличка група, без капризів і забаганок. Стартували ближче до вечора, коли трохи спадає спека. Мали відстань і час розрахований так, щоб повернутись до темної пори, при цьому не поспішати, а насолоджуватись мандрівкою.
Вирішили їхати відновленою вулицею з якісним асфальтом до перших пунктів, які були в наших планах. Перед стартом відновили свої знання що до руху в колоні.
Перша зупинка біля старого подвір'я, яке колись належало родині перших колоністів з тодішньої Німеччини. Біля цього подвір'я стоїть невеликий пам'ятний знак з текстом у вигляді трьох гранітних стел. Всі учасники отримали відповідну кількість інформації (далі теж) про кожен об'єкт, який привернув нашу увагу.
Далі ми мали можливість ознайомитись з архітектурними родзинками місцевих будівель, відвідали кілька слобожанських хат, які попри все ....все ще тримаються під небом накриті справжньою "ще тою" черепицею.
Не залишилась без уваги будівля школи №14. Згадались минулі роки, впродовж яких це місце було своєрідним центром велосипедних подій, місцем старту змагань та тематичних подорожей - присвят. Привернула увагу будівля Дружківської фабрики з виготовлення халви та будівля амбулаторії.
На цьому з архітектурно історичною частиною було покінчено) Звісно ж ми обирали маршрут, щоб побачити максимально більшу кількість об'єктів, настільки це дозволяв час. Весело торохкотіли вузеньким "старим" мостом через річку, перетинали залізничний переїзд. На трасі нашу колону пропустили машини, дозволивши нам безпечно перетнути дорогу пішки з велосипедами ! В цьому місці таке трапляється вперше !
Знайомою дорогою дістались невеличкого гаражного хазяйства, яке поступово перетворюється в руїни та смітник. Тут зробили невеличкий перекус, підживились яблуками кількох сортів, які рвали прямо з дерев. По закінченню набігу довелось трохи долати невеликий підйом, наприкінці якого вже було помітним місце, до якого ми й збирались дістатись.
Відпочивали й досліджували все навколо себе. Звичайно ж робили знімки, біля великих "уламків" скам'янілих дерев..... Повертатись вирішили іншою дорогою. Для цього пішки знайшли ґрунтову дорогу, яка привела нас до асфальту. Від нього наш маршрут пролягав цікавими й заповідними місцями, яких лишилось навколо нас обмаль, через суцільні оранки. Милувались небом і хмарами, містом на обрії, усміхненим сонцем, блиском води на дальніх ставках, розмаїттям трав та ґрунтів.......
... Потім була суцільна випалена пустеля, серед якої стирчали кістяки обгорілих дерев та кущів, деінде струмками вгору рухався дим, навколо було все чорне і попелясте. Присмак гарі й дертя в горлі. Якісь куріпки бігали та намагались сховатись від людей у ярочках та за каміннями. Зграя вцілілих фазанів здійнявши куряву укинулася навтьоки. Прямо під ногами тривалий час сидів у вцілілій траві переляканий заєць, дозволивши зробити кілька кадрів.
Знайшли невелику галявину, яку відділяла від палу широка дорога, яка не дала саме у цьому місці перекинутись вогню. На цьому острівці вдалось відпочити, трохи смачно повечеряти)
Настрій був трохи зіпсований, м'яко кажучи, але зробити ми нічого не могли у цьому випадку, хіба затоптали кілька уламків деревини, яка диміла і могла загорітись через вітер, якого не було тоді й на передодні, бо лиха було б більше.
Сонце вже почало хилитись до обрію. Отримавши сигнал від природи довелось і нам кидати це чарівне місце і рухатись додому у місто, з його проблемами, метушнею ...ми повертались до життя. Повернення було теж цікавим - вже традиційно проїхали через густі насадження старих дерев обіч залізниці та проїхали під нею)
Після цього вийшли до річки, рухались проти течії до "Нахаловки", де зупинитись спасати кошеня у передвечірніх сутінках, яке волало несамовито, але так і не було знайдене, бо лякалось і втікало) Ще був діючий "журавель" з якого кортіло набрати води, та стара кругла й широка башта, про яку поки нема інформації.
Дякую всім учасникам, а особливо натхненникам та каталізаторам подорожі ! Долучайтесь, далі буде )
|
| |
| |
| GAD | Дата: Вівторок, 18.08.2020, 17:17 | Повідомлення # 2 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Фото додаток: ГАРРІ
|
| |
| |
