| GAD | Дата: Понеділок, 06.07.2020, 20:13 | Повідомлення # 1 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
|
Нова подорож, новий трек ( маршрут).
Напередодні була зроблена об'ява у групі на яку вівдгукнулось на диво багато людей, як на спонтанну і не заплановану подорож. Навчені не дуже солодким досвідом призначили старт ввечері , коли спека спадає і можна із задоволенням прокатитись у своє задоволення.
Позиціонували маршрут для "новачків" , передбачалась присутність "необстріляних" учасників. Звідси й обменжання у швидкості і всьому такому, включно з рельєфом і довжиною маршруту. Забігаючи наперед зазначу, що декого доводилось стримувати )))
Склалось все як на краще - оптимальна кількість учасників, зручний і цікавий маршрут, сприятливі погодні умови. Частково цим маршрутом вже доводилось їздити. В той чи інший час , за різних обставин частини маршруту були задіяні так чи інакше, але спроби зациклити його в такий зручний варіант без важких участків та майже навпіл поділеним покриттям ( грунт-асфальт) - це вперше.
Маршрут пролягав через Миколайпілля в напрямі Яблунівки з поворотом вліво на Розкішне , де ми взагалі ніколи не бували, стрімкий спуск у селище Довга Балка , після чого ми повертались до міста вздовж незкінченних водойм, грунтовими дорогами. На асфальт вийшли біля 14-тої школи , після чого отримали справжнє задоволення від шматка відмінної дороги з розміткою, знаками, огорожею та освітленням, до самого міста.
Перша частина подорожі відбувалась за світла , довелось трохи долати водні перешкоди у вигляді калюж, що додало веселощів. Казкова атмосфера почалась коли ми рухались дубовими посадками вздовж ставків, які тягнуться багато кілометрів . Мерехтіння ліхтариків у темряві, кружляння комах та птахів з родини совиних над нами ) Прохолода від водойм, всілякі запахи від трав, квітів та мокрого дерева ( напередодні пройшов великий дощ ), доріжка від місяця на дамбі ставку... Перед Ол. Дружківкою у тих учасників , що їхали позаду могли закрастись думки про те " куди ми їдемо" а діставались ми польовою дорогою, вузькими стежками між деревами, все це відбувіалось в умовах темряви, коли ти бачиш лише дорогу у промені ліхтарика.....
Без втрат і разом фінішували на перехресті вулиць Козацької та Машинобудівників, після чого кожен поїхав додому наодинці або окремою групою...
Думаю слід подовжити традицію.
До нових зустрічей ! Долучайтесь.
Фото додаток: НОВАЧОк
|
| |
| |
