| GAD | Дата: Середа, 17.10.2018, 20:33 | Повідомлення # 1 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Осінь цього року просто відмінна. Не скористатись можливістю провести час за улюбленою справою- просто неможливо.
Вирішили помандрувати добрим , випробуваним маршрутом , яким ми катали і вдень і вночі.. і після дощу ( Ганна М.) не дасть збрехати ))) Отже їдемо в напрямі Золотого Колодязя через Донський, Ново Андріївку та Андріївку. Дорогою багато зупиняємось для фото, бо красота ж...
В Андріївці перекус і поповнення запасів в дорогу. Виходимо на чудовий асфальт, яким їхати просто задоволення, наче ти катиш по ровненькому грунту ...тільки машини трапляються )))) Сонечко , легкий вітересь справа і назустріч не дає розігнатись. В очи сліпить відбиваючись від асфальту. В селах обіч асфальту зроблені жолоби для дощової води, повсюди сонячні ліхтарі.. прибрано. Двори охайні.
Після Новотроїцького, а перетині доріг зупиняємось , Тут відбувається вшанування полеглих бійців 2014 року , діточки у вишиванках, родичі, військові , активісти... Відповідна музика , прапори ...
Відразу не спускаємось вниз до селища, ми вже знайомі з тутешніми маршрутами, їдемо трохи далі і паралельною, якіснішою дорогою влітаємо у "Золотий" з іншого боку.
Відразу потрапляємо на "лубочний меморіал" і "золоті " слова ( у прямому сенсі) про воду, Яку тре "іспіть" і про те що тут мандрував перший в світі мандрівник (перший петро)... В колодязі води нема і ніколи не існувало мабуть)))
І взагалі все це зроблено депутатом таким то і подаровано селу.
А біля адміністративного центру багато цікавого, (краще подивитись фото) ми робимо світлини,зустрічаємо групу велосипедистів , які з натяжкою привітались з нами і поїхали туди, звідки ми примандрували...мабуть хотіли теж попити водички ))
Довгою вулицею виїхали з села і шукали місце для перекусу , звернули увагу що споруди з дерева , таке с дерев'яне містечко на березі ставку , відсутні. Залишились фундаменти тільки, вода спущена ще до війни, так і не набралась у ставку. Відпочиваємо у сосновому лісочку і катимо потім через Веселе і Грузьське. Поганенький асфальт, змінюється грунтовим широким шляхом, місцями з "підмоченою репутацією". Працюють вантажівки і дорогу поливають водою, щоб не було пилу.
Далі йде ділянка, яку ми часом згадуємо "незлим тихим" у три майже кілометри до Новомиколаївки,де нас зустрічає довжелезна вулиця з майже покинутими дворами. Після цього вже зовсім знайомі місця до Новогригоровки і Райського. Але цього разу ми вирішили майнути трохи лівіше і вийшли на асфальт перед Райським через Петрівку. Горняк ми тьеж лишили без уваги і скориставшись грунтами вийшли до кургану.
Цікавий маршрут, який може закінчуватись ( після "Золотого") в різні способи - маршрути. Цього разу, ми скористались коротшим. Вийшло для мене 67 км.
До нових зустрічей )
Фото : Покрова
|
| |
| |
