| GAD | Дата: Субота, 12.05.2018, 15:53 | Повідомлення # 1 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| В цей день буда сонячна і сприятлива погода, для здійснення велосипедної прогулянки. В минулому сезоні було багато планів і дуже плідна їх реалізація. Втім всі маршрути не вдалось проїхати. Взагалі , це проблема - проїхати всі маршрути, які відомі і заплановані, бо кожного року щось додається, тому доводиться вибирати. Отже , цей маршрут лишився нам у спадщину від минулого сезону ))). Взагалі то він був відпрацьований одного разу тільки, саме тоді ми його "намалювали" і відразу ж проїхали. Деякі ділянки цього маршруту входили в інші, але то не важливо. У цілому він досить цікавий і помірно важкий - складність поступово додається від середини маршруту, враховуючи загальну втому , складність рельєфу ( відносну). Цього разу до всього додався дуже потужний, зустрічний вітер на другій половині маршруту. Сам він циклічний , але напрям руху такий, що на зворотному напрямі вітер прямо у обличчя...
Отже початок був взагалі легкий і комфортний, враховуючи вітер зі старту, ми їхали наче на вітрилах ! "Верблюди" до "веселовського" руднику ми пролітали не встаючи з сідел, після стрімкого спуску, нас інерція і вітер виносили на наступний пагорб, хто катав там, зрозуміє.
Але на початку нашої подорожі нам зустрілась бідолашна собака аж п'ятьма дітками, якась добра душа побудував для них невеличку домівку з якогось мотлоху. Вся ця зграя кинулась до нас черед дорогу і щоб не потрапили вони під колеса , довелось нам переходити до них. Нас завертіла карусель з хвостів лап і писків, довелось пригостити тваринок ковбасою !
Через Ново-Андріївку і Андріївку ми швиденько доїхали до "канальської" траси, проминувши вказівний знак , на якому було вказано , що ми вже знаходимось у Добропільському районі. Асфальт там був чудовий і ми миттєво дістались до дороги, яка вивела нас до перехрестя у чистому полі , тільки обабіч доріг було багато дерев і густі посадки. Повернули у Новоявленку, тут життя завмерло наче. На фоні розвалених домівок , які частково вже заросли деревами , якось недоречно виглядав колодязь з дерева, красиво вирізьблений, мабуть єдина прикраса села. Вулиця непомітно перетворюється у дорогу серед посадки, які закінчуються і перед нами відкривається дивовижний краєвид.
Місцевість ця зветься Широкий яр, який цілком відповідає своєї назві. В ньому пролягає досить пристойна асфальтова дорога, якою ми й рухаємось далі. Не дивлячись на крутий спуск, великої швидкості не вдається розвинути через шалений зустрічний вітер, тепер ми їдемо у зворотньому напрямі.
Перед Староварварівкою до Широкого яру, яким ми їдемо примикає інша балка, я яку ми і завертаємо, тут краєвиди теж величні, з еї бере початок так зване Краматорське море. На зелених . оксамитових пагорбах пасуться вівці, над ставками ширяють чайки, чаплі і можливо якісь більші птахи, яких ми не розпізнали.
Вулиця селища починається саме з траси, яка непомітно входить у село. Тут нам трапляється чудне видовище , майже через один двір , з обох боків сидять люди з палками, які нагадують вудки , але трохи товщі , і наче ловлять щось, або когось ))) Здогадуємось, що це чекають на череду з пасовиська і хворостини для зручного відпровадження худоби додому. Про наявність тут худоби можна переконатись у безлічі "мін" на асфальті. Вилиця злегка звивається і пірнає до низу , або навпаки, доводиться добряче вкручувати, щоб подолати підйом.
На одному спуску увагу привернув ларьок, який не виблискував товарами , а навпаки чорнів темними отворами. За ним був помічений довгий стіл , за яким сиділо багатенько народу , та й навколо товклось теж чимала його кількість. Вся ця маса люду весело тягнула пісню про " Пустьбєгут нєуклюжи" з відомого всім з дитинства мультика, мабуть на честь 9 травня, а саме в цю дату ми й їхали.
Біля невеличкої церквушки і постійно зачиненої крамниці , нам належало повертати з дороги, тепер почались труднощі, які нас трохи зупиняли. Крім вітру назустріч, додались піщані ділянки грунтових доріг, грейдерні ділянки і важкий переїзд греблею по шлаковій дорозі. Тепер ми знову їхали довгою балкою, теж досить широкою, зліва вже стара посадка з сосни, яка перетворилась у ліс. Натрапили на артезіанську скважину, з якої знавці беруть воду для себе машинами і можливо й продають. Смачна й холодна водичка сподобалась і нам. Вирішили трохи перекусити на пагорбі, після цього виявилось , що я загубив рукавички, довелось вертатись до "джерела", добре що не далеко.
Далі постійно вгору , навколо все красиве і яскраве. Натрапляємо на дивні квіти , які відразу привертають увагу,зупиняємось щоб зробити кілька кадрів, пауза затягнулась ... Виявилось що це так закінчує своє цвітіння квітка сон, які в цьому році спромоглись бачити на Клебан Бику. Трохи згодом зроблю окремі фото вже вдома, куди я взяв кілька екземплярів.
Вийшли полем вище Сергіївки, тепер їхати значно легше, стрімкий спуск повз корівників, справа темніє густий ліс. Нарешті асфальт ! Біля жіночого монастирю у "Сільпо" придбали води і морозива, трохи відпочили. Тепер постійно вгору , не дуже круто , але досить довго і нудно, до того ж пилюка добряча від машин, які гальмували біля нас,за що їм величезна дяка. Біля кар'єрів стався прокол у Сергія, довелось скористатись "запаскою" і трохи відпочити. Ще одна зупинка віще міста, де можна побачити його , як на долоні.
Подорож закінчилась чудово, буде що згадати ! До нових зустрічей !
Фото до звіту : НОВИЙ
|
| |
| |
