| GAD | Дата: Вівторок, 17.04.2018, 12:56 | Повідомлення # 1 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Маршрут, який у різні часи ми називали "До Бикова", "Вєнєція" тепер має назву , з 2017 року, "Знайомий маршрут". Просто ми ним катаємо досить часто і кілька разів на рік. Маршрут дуже зручний і не має великих перешкод, до того ж цікавий і не дуже довгий, що найбільше підходить для новачків, якщо вони вже трохи вкатані.
Цього разу подорож відбувалась рано, наскільки це було важливо, забігаючи наперед скажу, що призначення всіх містків ми, до цього дня розуміли лише теоретично. В той день все це довелось випробувати на практиці. Але, про все далі у деталях. Подорож була нечисельна , через збіг дати з поминальною неділею, але це ніскільки не завадило нам дослідити, побачити і відпочити.
Традиційний старт відбувся у Слов'янському депо , біля пам'ятнику паровому локомотиву, який носить ім'я Петра Кривоноса. Тут , як завжди робимо фото і вирушаємо у подорож, перетинаючи згодом залізничні колії через міст і виходимо на дорогу в бік Билбасівки. Транспорту було помірно, всі їхали до цвинтарів у різних напрямках, можна було впродовж всіього маршруту бачити таку картину, коли діти на авті приїздять до батьків старшого віку і після цього разом вирушають за призначенням.
На водоймах не було помічено птаства у тієї кількості, як того року, але й час тоді був інший. Зараз вся птиця займається облаштуванням гнізд, які знаходяться трохи на віддалені від транспортних комунікацій, а от коли буде час годуватись активно, тоді вже й будуть вони більш помітними у цьому місці. Коли закінчилась довга вулиця Билбасівки, почався невеликий підйом з посадкою обабіч дороги, серед дереа якої можна роздивитись шанці з 2014 року, хтось замалював дорожній вказівник населеного пункту, мета цього дійства невідома ... Коли підіймаєшся на гору , звідти відкривається чудовий краєвид з горою Карачун і сонцем. Взагалі , багато чого можна побачити такого, що влітку залишається поза нашої уваги через листя на деревах, яких тоді ще не було, або вони ще досить маленькі. Хотілося зазначити , що з ранку до обідньої пори зелені на деревах помітно додалося, якраз такий період, коли активні ці процеси !
Тепер дорога несе нас вниз, гладкий і рівний асфальт доводить до пам'ятного вказівника про селище Черкаське і його дату заснування, виявляється у цьому році невеличка але кругла дата - 320 років , якщо ми не помилились ! Знову довга вулиця вздовж залізниці і далі, річки Сухий торець. На центральній площі Черкаського , яку ми називаємо "Десяток крамниць" , робимо перепочинок, традиційне відвідування невеличкої тісної крамниці, де продається все і привітні продавчині. На жаль жіночка, яка пече пиріжки, через ту саму поминальну неділю не зробила свою смачну справу і ми задовольнились смачними біляшами з кефіром. Там же придбали все необхідне у подальшому для підкріплення організму )) З нового - на площі знесли старий дерев'яний колодязь, який був візитівкою , але перебував у дуже поганому стані , якийсь захаращений. Тепер там новий, трохи менший і з дерев'яним бузьком зверху  Периодично зупиняючись для фото , дістаємось домівки, де мешкав Л.Биков, навколо нікого, тиша, але ставні на вікнах відчинені, чого не було того разу.
Вдалось зняти на тієї ж вулиці металеву конструкцію , якогось вітряка, що викликало бурхливу реакцію і купу запитань у місцевого мешканця про мету нашої цікавості до об'єкту  Виїхали з села і опинились у сосновому лісі з боків дороги, той молодняк, який можна було спостерігати вздовж дороги, тепер сягав висоти і затулив майже , більш старі дерева. Повертаємо ліворуч на грунтову дорогу з піском, де трохи можна було зайнятись слаломом, але терпимо і маючи досвід цілком придатної для руху, особливо для МТБ, я ж вигрібав на 28" і нічого, впорався. За невеличким хутором , який ми перетнули починається розлив Сухого Дінця, мосточки пов'язані між собою всілякими греблями і кладками з каменю та деревини, а з двох боків болото, відкрита вода, очерети і зеленіє молода й вже висока травичка. Звичайно ж і тут ми зупиняємось , щоб зробити кілька кадрів. У воді можна побачити невеличку рибу , але не дріб'язок, якого ще й нема мабуть. До дерев'яного ( коров'ячого ) мосту нам не було змоги дістатись, через мокру й забруднену дорогу з глибокими коліями. Біля цього місточку помітили одного лебідя, який чистив пір'я і мабуть щось вишукував у воді, занурюючись.
Далі бруківка селом до нового асфальту і музей у Прилісному, всі що можливо, було зачинено, відвідувачів у цей день не приймали, зранку точно. Ми роздивились все навколо, згадався привітний торішній собака, який весело гасав подвір'ям і супроводжував нас.... залишились приємні спогади...
Навколо нікого, лише якась дівчинка з місцевих, каталась не велосипеді та приїхала родина подивитись на млин і хатку з усіма іншими об'єктами. Ми здійснили невеличкий ривок до панської садиби , де був табір для піонерів, теж зачинено , зробили фото паркану.
Тепер дорога веде нас в зворотньому напрямі , на першій зупинці, де нам трапились зайці , ми зняли остаточно весь верхній шар одягу. Широкі поля і далекі обрії, сонечко, співи пташок і невеликий темп, все було добре , трохи докучав вітерець, але не так , щоб дуже Знову ми на горі і перед нами відкрився вид на "Краматорське море", звідси можна побачити дорогу, якою нам ще належить їхати, велика балка біжить від нас донизу а порід стоїть жовто -синя конструкція з хибарками поряд і будкою для цуциків і сонячними батареями для електрики, ми живемо у сучасному світі, де все переплелось....
Стрімкий спуск у Маячку, трохи помовчали біля пам'ятнику загиблим у 2014 році, люди на водоймі поряд вже купаються між споживанням шашликів і споживанням взагалі, життя триває. Переходячи греблю не знаходимо тієї черепашки з такого близького і водночас далекого вже минулого.... пташки теж далеченько від об'єктиву, лише чайки іноді ширяють над нами. Знову в дорогу, тепер у Напрямі Краматорську. Вже не помиляємось з маршрутом, повз пролітають знайомі об'єкти, щось змінилось, чогось не стало, щось побудували... Невелички зупинки на чай і печеня. Багато чого залишилось "за кадром" у звіті, впевнений, Ви зможете самостійно все це побачити, головне бажання і наявність велосипеду. Цей маршрут ми внесемо до каталогу з технічним описом і прикладемо мапу.
До нових зустрічей !
|
| |
| |
