П`ятниця, 20.10.2017, 10:59
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » Велика пісочниця
Велика пісочниця
GADДата: Понеділок, 25.09.2017, 10:16 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6398
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
На початку цього велосипедного сезону складався список всіляких "мєчт", планів та подорожей у різні цікаві місця. Щось з цього відбулось, щось ще ні, а якісь події перенесено на наступний сезон, або до кращого часу.

Серед тих, які були заплановані, були подорожі до Гусарівки та Високопілля.

Перше - ставок з напрочуд чистою водою, який розташований серед піску у старому кар'єрі. Навколо дюни, металеві "антуражності", величезний якір та драга, якою тут роками вимивали пісок для всіляких потреб.

Високопілля - нічогенький культовий об'єкт, серед полів біля села, яке розташоване на самій верхній точці у цієї місцевості. Цікавим є й маршрут, яким можна дістатись , та повернутись звідти.

Вирішили поєднати обидва в один ( благо досвід вже був). Скоротили дорогу і насиченість відвідувань ( час подорожі) до Гусарівки - скористались електричкою, яка довезла нас до однойменної станції. Звідти до об'єкту 2,5 кілометри.

Команда збиралась не дуже чисельна, але так вже в цьому році збігається щось із святкуванням чогось wink Тому, як виявилось у Слов'янську та далі , коли вже вийшли з потягу, що нас не так і багато ... оптимальний мінімум wink

Дорогою до ставку їхали через селище, досить чистеньке і прибране. Нічого зайвого, що б муляло очі, далі залишаються справа якісь виробничі потужності. Наприкінці шляху, нас зустрічають собаки у кількості, які привітно вимахували хвостами та гавкотіли, мабуть метою їх спілкування була данина від нас у вигляді чогось смачненького smile

Вперше , перебуваючи там, ми не побачили жодного відпочівальника, чи то не сезон, чи час ранковий... словом - суцільна пустка. Помітні зміни - усі металеві понтони, та інший важкий метал стаскано в одне місце, частково порізане все це і приготовано до вивозу мабуть. Якір теж зрушений з місця, а там , де він перебував раніше, вирито чималенький басейн, мабуть призначений для дітей, або щось там мали знайти...

На піску , в тих місцях де різали метал і на самому металі повно мідій, які обліплювали все це у воді. Ще привернула увагу берізка яка відправилась у подорож , разом з трансформаторною будкою на піддоні, через який вона проросла кілька років тому....

Дратує наявність сміття , таке враження , що люди сюди їдуть не тільки відпочити, засмагнути і наплаватись, а ще й скористатись цим місцем як великим смітником... дуже прикро.

З плюсів - відсутність людей ( не рахуючи охоронця і його гавкучих супутників), не затолочений пісок, на якому вітер вимальовує візерунки, якір, який тепер можна роздивитись повний зріст ( так би мовити).

Відразу відзняли все, що потрапило у кадр, далеко не ходили, бо час гаяти не хотілось. Після цього смачно поснідали і відправились у подальшу подорож, бо це був тільки такий напівофіційний старт. Домовились зупинятись кожні десять кілометрів, щоб не зациклюватись на постійному русі та урізноманітнити подорож дослідженнями (був бінокль). Звичайно ж зупинки були й тоді, коли траплялось щось цікаве. Таким чином ми регулярно вживали рідину , трохи розминались, бо кінець літа і початок осени, з об'єктивних причин видався надривним ( відсутність регулярних тренувань, компенсувалась різкими навантаженнями). До того ж, коли ми повернули у східному напрямку ... вітер додавав родзинок, аж до печії wink

Цікавою виявилась грунтова ділянка через поля, чемні водії пропускали нас і всіляко сприяли тому, щоб ми не наїлися пилюки . Відсутність підйомів, сонце не докучало - все що потрібно для гарної подорожі, от би так весь час їхати ! Ідилія тривала кілометрів 15 не більше, за цей час ми проминули селища Погонівка та Запаро - Мар'івка, які розташовані майже поряд, але у різних областях.

Середньої якості асфальт, городина, яка дістається траси, далі великі дерева вздовж дороги , сухе гілля, яке зламав вітер і цей самий вітер, який здував з дороги. Перед самим Високопіллям побачили вказівник до Некремінного, де зробили краєзнавчий музей, якщо їхати туди - 7 кілометрів спуску, а у зворотному напрямі ? До речі - зворотний напрямок випробований кілька років тому, музею там не було, але цікаве місце.

Забігаючи наперед , хотілося б сказати ( щоб не забути))) Що виникли три ідеї - маршрути, пов'язані з проходженням цього.

Високопілля - високе місце, продувається з усіх боків, а цього дня взагалі ! Красива церква, виблискує здалеку на сонці своїми банями. Навколо пустка, тільки неподалік пасуться кози... приліплена торговельна лавка , яка продає ... мабуть щось святе.... взагалі, дивує близькість торгівлі і культової споруди....

Два кілометри до Очеретиного - у густій посадці, стримується вітер, їхати комфортно. Справа привертає увагу ( не вперше )) вказівник господарства ( Райське)...

Очеретине - невеличке СМТ, у якому є кілька багатоквартирних домів, з панелей - такі собі "дев'ятипорверхівки" які мають три поверхи, з шиферним дахом. Помітили і відвідали дві крамниці, які розташовані поряд. Змогли порівняти сервіс у обох.

Далі напрям змінися на північний схід, тепер вітер був рівно спереду, додались невеличкі підйоми, які почали вимотувати, зупинятись доводилось тепер за потребою, без планування. Подумки вираховувався маршрут, в тому плані - скільки ще ?! Запам'яталась зупинка, коли ми ласували тереном, смачна штука і без наслідків.

Довгий спуск у Михайлівку, де починаються ставки "краматорського моря", вітер тримає , доводиться підкручувати згори !

Остання зупинка перед Льівкою, спробували підкріпитись тим, що було придбане у Очеретиному. Далі їхали без зупинок, хотілось дістатись Краматорську, де знайома дорога і відсутній вітер ! Довелось трохи заблукати, за літо так все там переробили, що ми пропустили потрібний поворот і катили більш якісною дорогою, поки не почали бачити незнайомі об'єкти, додали зайвий кілометр...

У Краматорську кожен поїхав своєю дорогою , без пригод.... Ввечері вже й відпочили трохи і були готові до нових випробувань. От тільки трохи потрібно накатати, займатися, підготуватись... Звісно ж, якщо дозволять це зробити хатні справи, робота, діти, тощо ))))

До нових зустрічей ! wink
 
GADДата: Середа, 27.09.2017, 10:15 | Повідомлення # 2
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6398
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Альбом зі світлинами : Велика пісочниця (23.09.17)
 
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » Велика пісочниця
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Вверх