П`ятниця, 29.03.2024, 12:02
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » Смолянський куліш (19.08.17)
Смолянський куліш
GADДата: Субота, 26.08.2017, 09:55 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Чудова подія , яка вже стає традиційною, в якій ми нарешті прийняли участь !

Ми проводимо кожного року велопробіг, який присвячуємо Незалежності України. Іноді "Смолянський куліш" збігався датами з нашими заходами , але за часом проведення ніяк не виходило - велосипедні змагання, подорожі , мандри, зазвичай відбуваються зранку, особливо влітку, коли спека і все таке. А свято села , відбувається ввечері. Цього року в планах було проведення трьох заходів в один день. Нам запропонували і ми звісно ж погодились , провести все це 19 - го серпня. Стартувати ми мали з Костянтинівської "Колони", що ближче до Дружківки , ніж другий пункт маршруту у Олексієво - Дружківці. Так ми поєднували дві школи і два заходи , які проводились в один час , але в різних місцях, така собі естафета. Було досить цікаво... але не сталось, через те , що було перенесено вихідний з 19 - го на 25 - те серпня. Заходи в селах , з технічного боку перенести вже не було можливим, тому вийшло так, як вийшло.

Звичайно ж у робочу суботу зібратись більшою групою ми не мали можливості, тому поїхали втрьох. Перед початком подорожі відвідали "Старий парк " у Дружківці, де відкатали трасу майбутніх перегонів, визначились з довжиною "кола" та часом , який йде на подолання дистанції. Зробили добру справу на майбутнє, яке вже скоро буде реальністю ( слідкуйте за повідомленнями smile )

Дорога знайома, трохи заважав вітер , але дістались порівняно швидко ) Було спекотно, але не настільки, щоб нестерпно. Дорогою довелось завітати до АТБ у Костянтинівці, де ми поласували морозивом, та взяли у подорож "солодкої води" wink

Дістались до Олександро - Калинового без пригод, порожня траса, нічого не заважає...але пустка, якось не звично .

В селі вже все вирувало - вулицями і майданом ходили гурти людей , відвідували музей з Андрієм Тараманом, який традиційно проводив екскурсію. Багато людей було навколо ярмарку, де місцеві та гості продавали все що смачно пахне, весело булькає, також були вироби майстрів, всілякі атракціони для діточок. Працювали всі навколишні крамниці. Гадаю , що для них - це було подвійне свято! За статистикою Венецію відвідує до 19 мільйонів люду на рік.... робимо висновки wink

У такій невимушеній обстановці ми мали можливість зустрітись і поговорити про справи, налагодити потрібні контакти, домовитись про майбутні заходи, запросити на заплановані активності, прийняти зустрічні пропозиції. А зустрітись тут було з ким. Все креативне , активне, нове було сконцентровано на цьому майданчику, крім того, були присутні обласні керівники від культури, спорту і таке інше.

Людей додавалось з кожною хвилиною, швидко заповнився майдан перед сценою, яка вражала своїм розміром! Постійно лунали приємна музика, навколо безліч світлих облич, наряджені дітки, багато у вишиванках. Почали траплятись знайомі, яких ми знаємо лише з інтернету, нарешті була нагода познайомитись. Багато знайомих облич, навіть вдалось трохи поговорити зі своєю вчителькою іноземної мови ! Дійшло до того, що ми вже не мали змоги зробити фото на фоні головного банеру, стільки людей товклось навколо. Працювали атракціони , обличчя діточок прикрашав аквагрим. Відбувались майстер - класи з різних мистецтв, дівчина роздавала кожному зустрічному значки з логотипом фестивалю. Присутні були й військові у одностроях, пахло їх польовою кухнею, ці запахи перемішувались з ароматами шашлику, навколо приємно диміли кілька мангалів.

Ми помітили кілька новацій , це новий експонат у музеї - Як (бичок) , жовтий "горбатий жужик" розписаний вручну місцевими талантами, це привертало увагу, ще поряд з музеєм можна було помітити стовб з вказівниками в напрямі селищ, які входять до Ілінівської громади, хтось постійно робив фото з цими експонатами. Звісна річ, ми теж скористались такою можливістю. На святі були присутні оператори з різних каналів, якісь журналісти. Біля сцени почали гуртуватись артисти, в небі літав невеличкий коптер, який знімав щось цікаве.

Зі сцени постійно лунали привітання та об'яви, транслювалось відео про природні цікавинками місцевості, ландшафтного парку, історичні сюжети і таке інше. Врешті почався парад вишиванок, флешмоб, вітання від офіційних осіб і все завертілось......

Якраз в цей час, ми почали збиратись в зворотню путь, час на подолання вдосвіта додому був обмежений і треба було вже поспішати. На зворотньому маршруті ми приглядались до стану доріг на той випадок, якщо потрібно буде їхати ними на День Незалежності ( такий собі запасний варіант).

Цей день вийшов дуже насиченим ! Величезна дяка організаторам цього дійства! Сподіваємось, що ми ще будемо мати нагоду відвідати це цікаве місце. А такі плани є і вони досить цікаві, потрібно збирати ініціативну групу ( згодом) щоб з'ясувати всі деталі, вислухати зустрічні пропозиції....

До зустрічі !
 
GADДата: Субота, 26.08.2017, 11:49 | Повідомлення # 2
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Публікації про цю подію у пресі та інтернеті.

ОСТРОВ

АКМЦ

НОВА СІЧ

 
GADДата: Субота, 26.08.2017, 12:32 | Повідомлення # 3
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Знамя Индустрии



До ТБ
 
GADДата: Субота, 26.08.2017, 12:53 | Повідомлення # 4
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Фото звіт про подію : Смолянський Куліш

ДоТБ



БЮТ - автобус
 
GADДата: Субота, 26.08.2017, 13:31 | Повідомлення # 5
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Ще один альбом , до якого увійшли світлини з різних джерел : Додаток
 
GADДата: Понеділок, 28.08.2017, 08:48 | Повідомлення # 6
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
На святі були присутні хоругви чи прапори різних козацьких паланок чи чогось такого, чого ми на той момент не знали. Потім були розмови що й до чого, питання виникали щодо зображених на них символів, а саме - мальтійських хрестів, та зірки Давида. Не буду переказувати тут весь текст наших розмов, наведу деякі дані з інтернету, про які я згадував під час дискусії.



"Запорізьке військо завжди вважало себе лицарством. Останнє завжди пов’язувалось з військово-чернечим Мальтійським орденом. Збереглась навіть народна пісня, яка свідчить про службу запорізьких козаків цьому ордену. Вона так і називається – „У Мальтиза”:

Ой, повійте вітри та усе низовії,

Та й на наші лодки та усе дубовії,

А на наші реї та усе кедровії,

На наші паруса та усе шовковії!

Ей, зажурився сивий соколочок:

Ей, бідна наша, наша головонько,

А що не укупі наші брати сіли.

Наші брати сіли та й пісні запіли.

Один у москаля, другий у турчина,

Третій у мальтиза служить за одежу.

І той гірко плаче за польскую межу:

«Ой ти москаль, ой єретенний сину,

Запропастив Польщу, ще й нашу Вкраїну»…

Збереглися й інші письмові свідчення про це. Так, засновник міста Фастова українець Йосиф Верещинський «весь час про заснування на Запоріжжю лицарського ордену, на зразок ордену Мальтійського, мріяв і цю свою ідею словом і друком на Україні ширив»». Характерно, що на Мальтійський орден було записано частину майна в тестаменті одного з князів Острозьких. Як відомо, січові козаки за своїм життям і чистотою моральності вважали себе «мальтійськими кавалерами» і тому не допускали в Січ жінок під жодним приводом.

Мальтійський орден був спадкоємцем перших військово-чернечих лицарських орденів – тамплієрів і госпітальєрів. В свій час (в 1522 році) рештки об’єднаного ордену ченців-воїнів були вигнані турками з острова Родос і заснували осідок на о. Мальта.

Запорізькі козаки називалися лицарями. У вірші Касіяна Саковича «На жалосний погребзацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного, гетьмана войська його королівської милості Запорозького» лицарський статус запорізького козацтва обґрунтовуєтся тим, що воно здобуває вільність своєю мужністю у війнах на службі вітчизні і королю: Золотая вольность – так її називають… Тут констатується соціальний статус чи, радше, соціальна претензія козацтва: це – статус лицарства, який мала вільна шляхта.

Мальтійський орден, або Орден госпітальєрів, має декілька рівнозначних назв, як то: „Суверенний військовий гостинний орден Святого Іоанна, Єрусалима, Родосу і Мальти” (офіційна повна назва), „Мальтійський орден”, ”Орден госпітальєрів”, ”Орден іоаннітів”.

Орден виріс із релігійно-благодійного братства, яке було створено приблизно в 1048 – 1050 роках при госпіталі Святого Іоанна Милостивого в Єрусалимі. Офіційною датою створення Ордена слід вважати 15 лютого 1113 року, коли Папа Пасхалій II прийняв госпіталь Іоанна під заступництво Святого Престолу. При цьому небесним патроном Ордена став Іоанн Хреститель. Остаточне формування Ордена відбулося в 1120 році, коли по смерті Блаженного Жерара – засновника Ордена – ректором був обраний Раймон де Пюї. Він перетворив братство у військовий чернечий орден і був названий магістром Ордену Святого Іоанна.

Орден кілька разів змінював своє місце розташування: (1113 – 1291) – на Святій Землі, (1291 – 1308) – на Кіпрі, (1308 – 1522) – на Родосі, (1523 – 1530) – в Італії, (1530 – 1798) – на Мальті, 1798 – 1803 – в Санкт-Петербурзі. Сьогодні резиденція Ордену знаходиться в Римі.

В період розвитку Гетьманщини, розвивалися досить тісні зв’язки між Мальтійським орденом та Запорізькою Січчю. Хоча офіційно Мальтійський орден на українських землях з’явився 1609 року, контакти мали місце й раніше. Князь Дмитро Вишневецький, який організовував Запорізьку Січ, розбудовував її за зразком Мальтійського ордену. Одним з підтверджень цьому є зображення мальтійських хрестів на козацьких корогвах та іншій атрибутиці, а також висічені з каменю мальтійські хрести на козацьких могилах.

З 1609 року на території сучасної України Мальтійський Орден мав Волинське пріорство, створене на землях князя Януша Острозького, який заповів Орденові свій маєток. Польський Сейм офіційно дозволив створення Волинського Пріорства.

Дослідники кажуть, що багато козаків належали до цього лицарського ордену. «Мальтійцями» (членами ордену) також було багато представиків української шляхти, деякі з них навіть заповідали свої маєтки на території України ордену – наприклад, у Корсуні на Черкащині, у Коростишеві на Житомирщині та на Поділлі. 1609 року князь Януш Острозький заповів свій маєток на Волині у спадок Мальтійському ордену, заснувавши майорат (ordinatio) «Острозької ординації».

Відомий французький історик та мандрівник П’єр Шевальє прямо порівнював Запорізьку Січ з Орденом Святого Іоана Єрусалимського (Мальтійським Орденом).

Сліди козаків-запорожців простежуються й на Мальті та на першобатьківщині Орденського лицарства – в Єрусалимі, де у храмі Гробу Господнього й досі зберігається подарована гетьманом Мазепою чаша з чистого золота. Українських козаків добре знали й на самій Мальті. Був на острові гостем у Мальтійського Ордену й козацький отаман, староста Черкаський і Канівський Дмитро Вишневецький (Байда) – вивчав лад та устрій Ордену. Запорожці приїздили на Мальту й вивчати мальтійське військове мистецтво, натомість мальтійці приїздили на Запоріжжя вивчати козацьке – їм було чому повчитися одне в одного…

У столиці Мальти Валетті стоїть пам’ятник запорожцю. В соборі Івана Богослова на Мальті є скульптурна композиція, яка датується приблизно 1680 роком. В горішній частині композиції — бюст Великого маґістра Мальтійського ордену Ніколо Коттонера, а підтримують його дві мармурові фігури — запорозького козака та африканського невільника. Мальтійський скульптор зобразив козака і невільника з алегоричною метою: африканець символізував покору, а запорожець був символом прагнення до волі…

Збереглися навіть перекази того, що на Мальті похований сам Юрась Хмельницький – той самий безталанний син гетьмана Богдана Хмельницького, який мав щасливі дні козакування у Суботові й Чигирині, монотонні дні чернецького життя у монастирях Корсуня, Умані й Трахтемирова на Канівщині й тяжку долю політичного в’язня у замку Мальброк Тевтонського ордену й у замку Семи веж у турецькому Константинополі…

Після розгрому Запорозької Січі та окупації Правобережжя російськими військами, на початку 80-х рр. XVIII ст. за наказом цариці Катерини ІІ на користь Мальтійського ордену було вирішено комплекс спірних питань щодо власності лицарів у Речі Посполитій та на теренах України, адже орден існував тут більш ніж 200 років. Водночас було засновано Велике Польське пріорство у складі шести командорств. Засноване 14 грудня 1774 р, його існування було послідовно затверджено Польським Сеймом 18 жовтня 1776, папою Пієм VI, 26 вересня 1777 та Великим Магістром фра Еммануелем де Роганом 17 листопада 1777 року.

В травні 1565 року 50-тисячна армія султана Сулеймана, дружиною якого була легендарна українка Роксолана (в дівоцтві Настя Лісовська) намагалась штурмом взяти Мальту. Проти турецької армади мальтійські лицарі виставили військо в 500 лицарів та 5 тисяч мальтійських солдат та ополченців. Серед ополченців знаходилось більше сотні запорізьких козаків. Після запеклих боїв турецька армія відступила і облога Мальти була знята. В знак пошани до українських козаків було виготовлено п’ять їхніх скульптурних зображень, які встановлені в головному храмі Мальтійської держави – Соборі Іоана Хрестителя. А до словникового запасу мальтійців міцно увійшло слово козаки.

Як же українці вперше опинились на Мальті? Письмові свідчення розповідають, що після чергової перемоги лицарями над яничарами, на турецьких галерах були знайдені заковані в залізо галерники з дивними зачісками – „оселедцями”. На запитання великого магістра, хто вони такі і чому носять на шиї хрестики, запорожці відповіли, що потрапили в полон ще десять років тому і з того часу гребуть на галерах.Великий магістр щедро обдарував козаків і відпустив їх „на всі чотири боки”. У відповідь запорожці попрохали залишитись у війську мальтійців. Вже через кілька місяців про запорізьких козаків говорила вся Мальта – місцеві жителі були здивовані їх мужністю та відвагою та вмінням вправно поводитись з кіньми.

Пізніше ж іноземці, які відвідували Україну, звертали увагу на хрестики, які носили козаки. Це були восьмикінцеві хрестики з „ластів’ячими хвостиками” на кінцях, які симолізували вісім категорій блаженних з Нагорної проповіді Ісуса Христа – такі ж, як у мальтійців…


Підготував Ігор АРТЕМЕНКО

"


Джерело: http://cossackland.org.ua
Прикріплення: 4858696.jpg (29.9 Kb)
 
GADДата: Понеділок, 28.08.2017, 08:51 | Повідомлення # 7
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Мальтійський Орден та українські козаки


Суверенний Мальтійський Орден святкує дев’ять століть свого заснування. 15 лютого 1113 року папа Пасхаліс ІІ своєю буллою "Piae postulatio voluntatis" прийняв госпітальєрів св.Йоана під опіку Святого Престолу. Цим було затверджено духовну та інституціональну автентичність нового релігійного згромадження.

Це є один із найдавніших духовно-лицарських християнських орденів у світі. Протягом дев’яти століть своєї історії члени Ордену дотримуються свого гасла «Зберігати віру, допомагати бідним».

Єрусалимський, Родоський і Мальтійський суверенний військовий Орден госпітальєрів св. Йоана (італ. Sovrano Militare Ordine Ospedaliero di San Giovanni di Gerusalemme di Rodi e di Malta), також відомий як Суверенний військовий Мальтійський Орден (SMOM), є найстарішим римсько-католицьким духовно-лицарським орденом і вважається суверенним суб’єктом міжнародного права. Мета діяльності Ордену, відповідно до його чинної Конституції, – допомагати літнім людям, інвалідам, біженцям, дітям, бездомним, людям із невиліковними захворюваннями та хворим на проказу. Допомога надається на п’яти континентах світу, незалежно від раси чи релігії потребуючих.

Орден веде свою історію з сивої давнини. Перший спогад про чернече братство госпітальєрів походить із IV ст., коли перші хвилі паломників полинули до святих місць. Братство заснувало в Єрусалимі госпіталь, який існував і після захоплення Палестини мусульманами. Ченці давали притулок паломникам та лікували хворих. 1113 року папа римський Пасхалій ІІ затвердив статут госпітальєрів і надав їм право самим обирати собі голову – Великого Магістра.

В період розвитку Гетьманщини, розвиваються досить тісні зв'язки між Мальтійським орденом та Запорізькою Січчю. Хоча офіційно Мальтійський Орден на українських землях з'явився 1609 року, контакти мали місце й раніше. Князь Дмитро Вишневецький, який організовував Запорізьку Січ, розбудовував її за зразком Мальтійського Ордену. Одним з підтверджень цьому є зображення на козацьких корогвах та іншій атрибутиці, а також на козацьких (надгробних) хрестах мальтійських хрестів.

З 1609 року, на території сучасної України, Мальтійський Орден мав Волинське пріорство, створене на землях князя Януша Острозького, який заповів Орденові свій маєток. Польський Сейм офіційно дозволив створення Волинського Пріорства.

Дослідники кажуть, що багато козаків належали до цього лицарського ордену. "Мальтійцями" (членами ордену) також було багато представиків української шляхти, деякі з них навіть заповідали свої маєтків на території України ордену, наприклад, у Корсунь-Шевченківському, Коростишеві та на Поділлі. 1609 року князь Януш Острозький заповів свій маєток на Волині у спадок Мальтійському ордену, заснувавши майорат (ordinatio) "Острозької ординації".

Відомий французький історик та мандрівник П’єр Шевальє прямо порівнював Запорізьку Січ з Орденом Святого Іоана Єрусалимського (Мальтійським Орденом).

Сліди козаків-запорожців простежуються й на Мальті та на першобатьківщині Орденського лицарства – в Єрусалимі, де у храмі Гробу Господнього й досі зберігається подарована гетьманом Мазепою чаша з чистого золота. Українських козаків добре знали й на самій Мальті. Був на острові гостем у Мальтійського Ордену й Дмитро Вишневецький, вивчаючи лад та устрій Ордену. Запорожці їздили на Мальту вивчати мальтійське військове мистецтво, а мальтійці приїздили на Запоріжжя вивчати козацьке. У столиці Мальти Валетті стоїть пам’ятник запорожцю.

В соборі Івана Богослова на Мальті є скульптурна композиція, яка датується приблизно 1680 роком. В горішній частині композиції — бюст Великого маґістра Мальтійського ордену Ніколо Коттонера, а підтримують його дві мармурові фігури — запорозького козака та африканського невільника. Світлину цієї композиції опублікував в журналі «Україна» Сергій Правденко. Там само він висловив також деякі припущення, як зображення козака могло опинитися на далекому середземноморському острові.

Після розгрому Запорозької Січі та окупації Правобережжя російськими військами, на початку 80-х рр. XVIII ст. за наказом цариці Катерини ІІ на користь Мальтійського ордену було вирішено комплекс спірних питань щодо власності лицарів у Речі Посполитій та на теренах України, адже орден існував тут більш ніж 200 років. Водночас було засновано Велике Польське пріорство у складі шести командорств. Засноване 14 грудня 1774 р, його існування було послідовно затверджено Польським Сеймом 18 жовтня 1776, папою Пієм VI, 26 вересня 1777 та Великим Магістром фра Еммануелем де Роганом 17 листопада 1777 р.


Джерело: http://berest.blogspot.com
 
GADДата: Понеділок, 28.08.2017, 09:04 | Повідомлення # 8
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
З чого виростає хрест козацький


Герб гетьмана Івана Мазепи (на фото) та багатьох українських міст містять і хрест, і півмісяць, і шестикутну зірку

В українській геральдиці поєдналися хрест, півмісяць і шестикутна зірка.
Року 1586-го в Острозі було видруковано Псалтир і Новий Завіт. На титульній сторінці герб із зображенням козаків у поході і бою, а під ними два хрести козацькі, які виростають із півмісяця, і зірка Давида. Символи мусульман, іудеїв і православних поєднані на цій сторінці.
Випадковість? Ні. У музеї козацької слави, що розташований у резиденції Богдана Хмельницького у Чигирині, в одному із залів розміщені козацькі знамена. На всіх них золотом гаптовані хрести, на частині лики святих і на третині, крім хрестів, зображені півмісяці і шестикутні зірки. Тобто на знаменах були поєднані символи трьох вірувань. Хрест, півмісяць і шабля були на гербах гетьманів Михайла Дорошенка, Івана Мазепи...
Такий збіг релігійних символів дехто пояснює тим, що, мовляв, ми з татарами і воювали, дружили, родичалися. А окремі українки були першими особами в Османській імперії. В таких змішаних сім'ях шанували і Біблію і Коран. А зірка Давида? Не секрет, що під час національно-визвольної війни яку вів Богдан Хмельницький, повстанці вороже ставилися до шляхти і до євреїв.
Дехто із богословів стверджує, що півмісяць спочатку був не мусульманським, а християнським символом. Тільки в 1299 році султан Осман схвалив півмісяць як символ своєї віри. Так місяць став символом і в мусульманській, і православній вірі. Козаки, безумовно, знали про це. А ще козаки добре знали й біблійну історію, зокрема, що іудейська Тора входить до складу й християнської Біблії. В Україні було добре відоме старозавітне житіє другого ізраїльського царя Давида (1055–1015 роки до н. е.), його псалми, які становили основу Псалтиря, його символи, одним з яких є його "щит", шестикутна зірка. Козакам подобалася простота Давида, його волелюбність, сила, талант, прагнення об'єднання всіх колін єврейських племен. Як український козак Мамай, що добре грав на бандурі і "міг перемогти навіть чорта", так і Давид добре грав на арфі й переміг велетня Голіафа...
Тому і не випадковим є те, що символи трьох віросповідань опинилися на гербах і козацьких стягах.


Джерело: http://pres-centr.ck.ua
Прикріплення: 5026571.jpg (10.0 Kb)
 
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » Смолянський куліш (19.08.17)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Вверх