Субота, 18.11.2017, 16:11
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » Марафон "Трикутник"
Марафон "Трикутник"
GADДата: Понеділок, 01.05.2017, 07:40 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6433
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Відразу хочеться пояснити про "МАРАФОН", бо зазвичай це слово пов'язується з чимсь таким важким і виснажливим. Перш за все , взято до уваги кількість кілометрів , які ми мали подолати під час цієї подорожі.

Останнім часом ми приймали в себе гостей зі Слов'янську, тепер була наша черга їхати до них. Старт подорожі призначено біля старого парового локомотиву, який стоїть на території Слов'янського залізничного депо і являє собою пам'ятку колишніх "звершень", коли за будь яку ціну потрібно було встановлювати рекорди. Після цього відбувалось зношення рухомого складу, інші залізничники мали рівнятись і виснажувати себе й техніку....але то інша історія.

Група складалась переважно зі слов'янських учасників - Аня, Катя, Сергій , та незнайомих ще нам Ані і Андрія, які між собою теж були не дуже знайомі. Ось так , велосипедні заходи можуть поєднувати і зв'язувати учасників з різних міст.

Чекати всіх довелось не довго, визначились з напрямком і відразу відправились у подорож в напрямі Билбасівки, дорогою здійснили закупи провізії.

Після містка згадали, в якому місці потрібно повертати, вийшли на греблю і поїхали вздовж водоймищ проти течії, зліва. В цей погодній день там було багатенько рибалок, які розташувались вздовж берегу , розкидавши вудки.... А їх набурмосені автівки чекали своїх хазяїв у тиньку , під деревами. Цього разу ми не помітили на березі бузьків, які очікували на подарунки від любителів риболовлі, мабуть в них є багато справ з лаштуванням гнізд і таке інше.

Швиденько долаємо відстань поміж дерев твердою колією , опиняємось біля пам'ятника рибалці, його постамент вже вщент розвалився і поступово цеглини відпадають, підійматись не дуже зручно, але ми все ж таки вперлися вгору, щоб знятись. Ще там нас не було !

Все це швиденько робиться, ми знову в дорозі, тепер котимо вниз, тут ще не висохли великі калюжі і доводиться нести велосипеди в руках, щоб не зіпсувати чищенням враження від подорожі. Рухаємось між невеличких прямокутних басейнів, в яких були мабуть якісь розплідники, або сортувальні водойми. зустрічаємо робітників, які сидячи у бесідці вітаються і гукають до нас фразою з "Джентельменів удачі" про те, чи біжить Динамо, у відповідь вони почули відповідь з того ж фільму яку всі мабуть знають, про те що "всі біжать" . Тепер ми перетинаємо греблею водоймище, на протилежний берег. Вода якась мутна і видно здохлу рибу, яку тут годують соломою, мабуть толстолобик. Іншого застосування такої купи вологої соломи чи то якоїсь іншої рослини ми не вигадали.

Знову підіймаємось вгору , минаємо Хрестище і наближаємось до Адамівки. Дорогою зупиняємось для фото - білі чаплі такі лякливі, вони відразу помічають нашу увагу , хоча знаходяться на дуже пристойної відстані, спроба прицілитись фотоапаратом ....і вони злітають у повітря, щоб приводнитись ще далі. А ще вилітають з поза кущів і роблять високу свічку чотири фазани, з шурхотом летять подалі від нас. З птиці ми можемо бачити гусей і чайок, а трохи далі ми мали можливість помилуватись білими лебедями, ці не такі полохані, але все одно потихеньку пливуть від нас. Встигаємо зробити декілька кадрів.

Далеко між ставками , на греблі пасеться кінь, блищить на сонці , форкає і вимахує гривою та хвостом. В Адамівці ми знову повертаємо на інший берег і відразу впираємо у дорогу, яка йде вгору, до того ж вона складається з великих уламків , рухатись нею дуже некомфортно. Повільно долаємо підйом і влаштовуємо на горі невеличкий перекус з чаєм. На рівних місцях дорога більш придатна для руху, через те, що забита землею між камінням, але все одно ми вже мріємо про гладкий асфальт і бажаємо швидкого закінчення цього костотрясу. Знову спуск і нарешті гарна дорога в Новомиколаївці. Тут в нас відбувся невеличкий краш, з яким ми дружньо впорались, дівоча частина нашої групи лагодили здоров'я людей , а ми порались біля велосипеду. Тут нам потрібно було їхати під кутом і вгору, що ими й зробили. Дорога поступово стала рівною , без підйому а якість залишалась доброю.

Справа від нас величезний яблуневий сад, який ще не розквітнув, а тільки побілів, справа вже квітнуть дерева черешні. Тут ми й зупинились, легкий вітерець, яскраве сонечко, свіжий килимок зеленої трави з жовтими кульбабами. Швиденько приготували обід, який могли собі дозволити, дістали солодощі до кавачаю. відпочили і поїхали далі. Тут вже не дорога і просто казка, якби не бджола в окулярах, можна сказати , що без пригод. Несподівано , після стрімкого спуску ми опиняємось у Билбасівці , на Центральній вулиці , ще трохи і ми вже фінішуємо. Тут наша група роз'їхалась в різні боки, в кожного свій маршрут. Нам дістався найдовший, але дорога чудова. Трохи перепочили біля магазину "Буржуй" придбали води , на полі перед Андріївкою зустріли знайомого фазана, який нам трохи позував, а потім , наче ящірка , дременув у траву.

Далі все відбувалось без особливих складнощів, трохи повеселив цвях, який проштрикнув наскрізь покришку, але не затронув камери. Такий собі пірсінг. Пощастило.

Тож нехай всім нам завжди щастить ! До нових зустрічей, на шляхах і стежках.
 
GADДата: Середа, 03.05.2017, 21:57 | Повідомлення # 2
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6433
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Фотографічний звіт : ТРИКУТНИК
 
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » Марафон "Трикутник"
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Вверх