НамЄсто. Осінь (12.11.16) - Форум
Середа, 01.03.2017, 19:50
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » НамЄсто. Осінь (12.11.16)
НамЄсто. Осінь (12.11.16)
GADДата: Неділя, 13.11.2016, 20:43 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 5973
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Ранок. Місто ще не прокинулось остаточно, коли ми зібрались біля "Сільпо", дивуючи людей , які прямують до технікуму, на ринок, та в той таки "Сільпо". Ми теж здійснюємо подорож продуктовими джунглями, щоб запастись смачним їдлом.

Сьогодні ми їдемо до лісу, де ми бували декілька раз цього року - навесні , влітку і от тепер. Повз нас пропливають городи, зорані поля і посадки. Сонце ще не встигло остаточно розтопити іній, який прикрашає все, що здіймається вище поверхні землі. Яскраво блищить зелена травичка з білим напиленням, а ось дорога в окремих місцях, стає слизькою. Це не дуже заважає нашому рухові, навіть додає трохи до веселого настрою, який в нас і так на належному рівні.

Давненько ми не збирались ось так гуртом, і без особливих навантажень , чи випробувань, які іноді супроводжували нас, під час сезонних подорожей. Сьогодні ми зібрались просто відпочити.

Ліс, який ми звикли бачити у вигляді зеленої стіни, тепер стоїть прозорий і якийсь незахищений. Всередині панорами розширились, тепер помітні більш віддалені куточки. Буйні , та високі літні трави, тепер обсипались, похилились, або зовсім впали. Деінде залишилось дрібне, жовтеньке листя, воно світиться у сонячних променях, на фоні темних стовбурів. Просунулись вглиб лісового масиву, де нас обступила тиша, легкий вітерець стих, здалеку тоненько цвірінькає непомітна пташка. Серед тонких гілок кущів, натягнулись тонкі нитки павутиння, яке тріпотить і коливається хвилями, виблискує кольорами сонячного спектру. Під ногами густий килим з опалого листя, під яким глухо хрупає вологе гілля.

Ще трохи помилувались цікавими відмінностями у природі, починаємо облаштовувати місце відпочинку. Сухого листя майже нема, все вкрито росою, збираємо суху траву, дрібні гілочки і розпалюємо невеличке вогнище, яке поступово збільшується у розмірах. Дим стелиться долу і тече, як вода у рівчак серед лісу - цікаве видовище. До того часу, я к накопичилось достатньо жару, щоб готувати страви ми вже декілька раз встигли згадати, що зранку нічого не їли, ну майже, кому як пощастило. Трохи пересунули вогнище і залишили велику купу жарин, в які закопали картоплю у фользі, а над цим, на загострених гілочках, та саморобній решітці ( яку справно виготовив Євген, такий собі майстер-клас) доводилась до кондиції смачна ковбаса! Запах від неї почав діставатись до нас , все це доповнювалось виразним шкварчанням і шипінням, коли краплі жиру падають на розжарену деревину. Приготували булочки і кетчуп з гірчицею, потім дістали картоплю і почалось..... Цього разу"до столу " було подано, два різновиду чаю і кава з термосів, а заїдали все це тістечками з вареною згущенкою, та пісочне і галетне печиво.

Звісно все це відбувалось не мовчки, точились різні розмови і обговорення, ну все як завжди. А ще ми влаштували невеличкий технічний огляд роверів, завдяки наявності у Дениса та Ані мастила, та приспособ для чищення. Хтось запитував на зібранні, яке відбулось тиждень тому, про змащувальні властивості, якість і таке інше спеціальних засобів для велосипедного ланцюгу. Чудовий результат, який було досягнуто, ми відчули відразу ж після того, як поїхали додому.

Повертаючись в місто, зупинились роздивитись місто, всі будинки були помітні, взагалі восени повітря стає прозорим і якщо нема опадів, то можна роздивитись далеченько, тим більш використовуючи бінокль. Коли ми зупинялись, повз нас їхав незнайомий велосипедист і привітався з кожним. Це неабияка подія !

Вирішили зробити невелику екскурсію містом, а саме доїхати до злиття обох Торців , переправившись через другий місток на правий берег. Зробили декілька фото на місці злиття, трохи перепочили і рухаємось в напрямі залізничного вокзалу, через міст, далі Карловка і "Старий парк". В нас були ще залишки солодкого, з чаєм воно б пішло чудово. Отже рухаємось в напрямі об'єкту "АлЄнь", дорогою розповідаючи де і що колись було у парку, які каруселі-атракціони і всілякі інші тири-дзеркала сміху. Довелось дорогою ще побачити величезне скупчення комах, які вертикальними купами наче танцювали в повітрі, купаючись в сонячних променях, а в одному місці створювали довгі й високі стовби, які здіймались далеко вгору. Біля пам'ятнику, колись рогатій тварині, втілили свій задум, щодо чаю. Традиційні розмови про все і фотографування. Всією ( трохи зменшеною) делегацією вирушаємо до вокзалу, проводжаємо гостей зі Слов'янську.....

Ось таким насиченим на події, та всілякі приємні моменти, та емоції, за короткий проміжок часу, видався цей день.
 
GADДата: Понеділок, 14.11.2016, 11:21 | Повідомлення # 2
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 5973
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Переглянути фото : мЄсто
 
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » НамЄсто. Осінь (12.11.16)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Вверх