Неділя, 24.09.2017, 07:00
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » В пошуках витоку Самари
В пошуках витоку Самари
GADДата: Понеділок, 25.05.2015, 18:35 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6366
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Стало вже доброю традицією……. (що в цьому доброго, я не скажу, але так іноді кажуть) призначати покатушку спонтанно і несподівано. По строкам, воно так і сталось, хоча про неї ми вже розмірковували під час подорожі з Ізюму.

... про це можна прочитати

Всі наші мандрівки здійснювались (переважно) в межах уявного багатогранника Ізюм - Кр. Лиман - Бахмут - Костянтинівка-Золотий Колодязь - Барвінкове, з невеличкими відхиленнями. А якщо дивитись на цю фігуру, то ми мандруємо в її верхній і лівій частині. Менш за все, ми бували в західному напрямі. Тому цього разу ми й вирішили поїхати в той бік. Посиділи трохи над картою і маршрут вималювався відразу. Необхідно було враховувати рівень підготовки, температурний режим, силу і напрям вітру….. словом - все як завжди.

деталі приготувань можна прочитати ТУТ

Виїхали не дуже рано, рухались знайомим маршрутом до Андріївки- це два «верблюди» серед старих тополь та хвойних лісків і поворот в Ново-Андріївку старою дорогою. Далі шляхом гасають глиновози і дорога досить запилена, колеса фарбуються в брудно - білий колір. До того ж під колесами трясе, та кидає з під них дрібне каміння. Все це відбувається до тих пір, поки ми не дістаємось верхньої точки, тепер з боків засіяні поля , замість степових схилів, які потопали в буйній зелені, серед якої плямами коливалась на вітру ковила. Тут можна зійти з «бетонки» і рухатись зручним битим шляхом паралельно, до самого селища.

Дістались до асфальту, де вітер почав нам допомагати в спину. Перед Новотроїцьким приймаємо вправо і «зрізаємо» в напрямі «канальської» траси. Перед нею традиційно невисихаюча калюжа, далі пряма дорога, яка поступово переходить у спуск, що полегшує нашу подорож, до стану релаксу. Єдине, що непокоїть – тіні від дерев, які маскують невеличкі вибоїни на асфальті, через це швидкість потрібно стримувати. Дерева поступово звужують ширину дороги. Їх підрізують своїми габаритами, тільки вантажні машини, які їдуть тут не дуже часто.
Зупиняємось на великому перехресті, трохи перепочити і підкріпитись. Далі в напрямі Самарського, без будь яких помітних підйомів, а в село до чималенького ставку – стрімкий спуск. Цей ставок порівняно великий, але порівняно з чим? Далі, за течією вони значно більші, а цей - самий менший мабуть. Для довідки – далі, за течією Самари, суцільні водосховища до самого кордону з Харківською областю.



Далі наш маршрут повертає в бік «додому», тепер ми рухаємось на зустріч вітру і це трохи заважає. Але дерева свою добру справу виконують. Взагалі весь маршрут прокладався з урахуванням рельєфу та «зелених насаджень» так, щоб максимально унеможливити вплив зустрічного вітру на наше пересування. Як воно вдалося – це вже інше питання..)) Справа в тому , що після дороги селищем Весела Гора, ми мали перетинати Самару (яка тут вузенька), що ми й зробили, а потім рухатись уявним лівим берегом вздовж густої посадки. Зазначу, що виток річки знаходиться в довгій балці, яку оточує посадка, яка розрослась на її схилах і через неї продертися з велосипедом, дуже важко. Так от, як вже траплялось раніше, корегування в маршрут внесли кляті «карабаси», які розорали поле під самі дерева , тим самим знищивши дорогу, яка мала б нас привести до невеличкого поселення Мар’ївка, звідки і бере початок Самара. Коли ми вперлись в перепону, повертатись вже не було сенсу, до того ж невідомо , що нас чекало з іншого боку русла. Вирішили їхати запасним маршрутом, який був врахований. Біля Лідіного перепочили і визначились з подальшим напрямом. Вийшли на трасу на перетині п'яти доріг і по-обідавши спустились у Золотий колодязь. Ставок там дуже обмілів через торішнє руйнування греблі. Далі ми вже рухались їждженим шляхом, де все було дуже знайоме. Без пригод дістались через Новомиколаївку і Райське до джерела на Донському. Тиск води достойний, можна катати туди замість ранкової зарядки )))


Загальна відстань - 89 км.

Вдома були (приблизно) о 13:00

Після подорожі виникли нові ідеї- 2 шт. biggrin

переглянути ФОТА
Прикріплення: 7155039.jpg(48Kb)
 
Форум » Велофорум » ЗВІТИ » В пошуках витоку Самари
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Вверх