| AnnaSew | Дата: Субота, 02.05.2015, 22:53 | Повідомлення # 1 |
 Лейтенант
Група: Пользователи
Повідомлень: 67
Статус: Десь пішов
| Полтавські мандри
 
«Коли я вишиваю, я забуваю про все на світі», каже вона мені. Дивлюся на майстерно виконані бісером картини із замками, морем та кіньми, і думаю, так, у цій країні за останні півтора роки багато чого хотілося б забути, хоча б на годину. А навколо проходять чоловіки і жінки у вишитому одязі, взагалі панує така шляхетність смаку, що душа радіє, давно не бачила стільки гарно вбраних людей. Сьогодні день міста у Решетилівці, до якого всі місцеві готувалися, видно, не один день. Хтось вишив собі сорочку саме до цього дня, спішив щоби встигнути.
Люблю Полтавщину за доброзичливість місцевого характеру, за шанування традицій, працьовитість, усміхненість і м*якість у всьому – навіть рел*єф тут якийсь пом*якшений. Можна безкінечно їхати полтавським степом, поки сідає сонце, і уявляти, як цими шляхами котилися на південь чумаки, або заможні селяни їхали на північ на Сорочинський ярмарок, або те, що от прямо зараз посеред зеленої рівнини виникне щось на кшталт Сен-Мішелю – алюзії досить тривкі. Ця місцина чомусь дуже сприяє уяві.
Якби трошки м*якіші зими – для винограду не було б кращої провінції. Так я думала, читаючи у дорозі есеї Ігора Померанцева про особливості ферментації і поезію вина.
Не знаю, чи багато ми вигадуємо, живучи у мегаполісах, мабуть, втрачаємо все ж таки більше.
Є певна чарівність у тому, що всі знають одне одного. От наприклад скаче назустріч нафуфирена кобіта, взута у позичені в мами (бо спадають! ) мешти на підборах. І назустріч їй лунає таке: «Ой,Лариско, от де ти! Люба тебе півдня шукає! А ну бігом додому!» І що тій Ларисці залишається, як не сунути до мамці, бо все одно доложать і буде гірше...за швидкістю поширення інфи фейсбуки тут відпочивають.
А ярмарок і далі панує. Майстри торгують своїми виробами, хтось закушує у холодочку шашличком,музики грають, діти малюють, дівчата вишивають, а я вештаюсь серед усього цього, з посмішкою чеширського кота, насолоджуючись атмосферою і прекрасною українською мовою, яка до речі вважається еталоном, extract of Ukraine..
Скуштувавши славетних вареників з сиром, набалакавшись, нафотографувавши всякого, просто надивившись і нанюхавшись, вже збираюся їхати, купуючи пару пряників похресникам, та собі на згадку у приємних пань дві невеличкі керамічні тарелі, звісно, опішнянські . (От тепер нехай всі європейські музеї пухнуть від заздрощів!)
Бажаю усім гарних вихідних!
Мозг — мой второй любимый орган.
Вуди Аллен
Повідомлення відредагував AnnaSew - Неділя, 03.05.2015, 10:05 |
| |
| |
| GAD | Дата: Неділя, 03.05.2015, 07:42 | Повідомлення # 2 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Дякуємо за цікаве оповідання!
Хотів вже його перенести кудись в інше місце у форумі, мовляв : " Де тут про велосипеди!?". Не знайшов місця достойного, куди упхнути  А потім подумав собі... " А чому б ні, все ж таки подорож... нехай люди прочитають. Не виключено, що помандрують туди, можливо й ровером. 
До того ж можна викласти матеріал, наприклад на G+ ..... От тільки дочекаємось посилання і світлин. 
|
| |
| |
| AnnaSew | Дата: Четвер, 07.05.2015, 10:43 | Повідомлення # 3 |
|
Лейтенант
Група: Пользователи
Повідомлень: 67
Статус: Десь пішов
| Фотки викладу тут https://plus.google.com/photos....1243489
Мозг — мой второй любимый орган.
Вуди Аллен
Повідомлення відредагував AnnaSew - Четвер, 07.05.2015, 10:48 |
| |
| |
