Вівторок, 19.03.2024, 16:05
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » ЖИТТЯ » Культурне » ТЕЛЕБАЧЕННЯ
ТЕЛЕБАЧЕННЯ
GADДата: Неділя, 02.12.2012, 14:23 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Промову Андрія Куликова вирізали з телеверсії "Телетріумфу"

Ведучий "Свободи слова" спробував привернути увагу українських телевізійників до наболілого



З телевізійної версії церемонії нагородження лауреатів 12-ї національної телевізійної премії "Телетріумф" (сезон 2011-2012 рр.) вирізали промову одного з лауреатів – ведучого ток-шоу "Свобода слова" на ICTV Андрія Куликова, залишивши тільки слова подяки продюсера "Свободи слова" Михайла Павлова.

Скорочена версія церемонії транслювалася вчора 30 листопада, о 22:00 в ефірі телеканалу "Україна". Телеверсія транслювалася у записі.

Статуетки вручали люди, одягнені в одноколірні костюми.

Як пише "Телекритика", під час церемонії Андрій Куликов звернувся до присутніх із такими словами: "Тут на сцені є люди, пофарбовані в синє, червоне і зелене. Кудись зник помаранчевий колір, немає малинового. Навіть якщо для всіх нас є перестороги, ми не повинні допускати, щоб у нас зникали кольори. Ми не повинні допустити, щоби з нашого телебачення зникали мови, ми не повинні допустити, щоби з нашої спільноти зникали колеги. У нашій програмі працюють люди різних кольорів, я маю на увазі, люди різних політичних переконань, і може тому вона виходить такою, як вона є".

Ці слова у телеверсію не потрапили.

"З того, що відомо мені, ця промова була дещо в інакшому ключі, ніж більшість із тих, які лунали на "Телетріумфі". Можливо, організатори подумали, що вона про надто загальні речі, а не про "Телетріумф"", - припустив ведучий у розмові з "Телекритикою".

Також він додав: "Мені було прикро, що її не виявилося в тому варіанті, який показали по телевізору. І тому, що це моя промова, і тому, що мені здалося, що я сказав про важливе. Зрештою, те, що сталося, є підтвердженням моєї тези про те, що з програми найлегше забрати ведучого. Або, в даному разі, слова ведучого".

Програму "Свобода слова", яку веде Андрій Куликов, було відзначено "Телетріумфом" у номінації "Політичне ток-шоу". На перемогу у цій номінації претендували також "РесПубліка з Анною Безулик" (5 канал) та "Шустер live" ("Савік Шустер студія", Перший національний).

Джерело: http://tvi.ua
Прикріплення: 8546216.jpg (23.1 Kb)
 
GADДата: Неділя, 02.12.2012, 15:11 | Повідомлення # 2
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Junior Eurovision 2012 Ukraine: Anastasiya Petryk - Nebo



Петрик Анастасія Ігорівна

Народилась 4 травня 2002 року в селі Нерубайське Одеської області. Брала участь разом зі старшою сестрою Вікторією у телевізійному шоу «Україна має талант-2», на якому дівчата увійшли до числа 50 кращих талантів країни. Успішно виступала на дитячих музичних конкурсах «Молода Галичина 2009» (1-а премія) і «Чорноморські ігри 2009» (2-а пермія)

На пісенному конкурсі «Дитяча Нова хвиля» 2010 року, який проходив в Артеку, отримала перемогу у молодшій групі і «Приз глядацьких симпатій». У фіналі конкурсу виконувала пісню «Oh! Darling». Сестра Вікторія на цьому ж конкурсі перемогла у старшій віковій групі.

У 2011 році брала участь у «Новій хвилі» як почесний гість, виконавши в дуеті з Філіпом Кіркоровим на сцені пісню Ірини Білик «Сніг». На рахунку юної співачки дуети з іншими відомими артистами, зокрема з Ніною Матвієнко вона виконувала пісню «Скрипаль осінній». З Настею співпрацюють кінематографісти — наразі вона знімається у художньому фільмі «Пташинка»

8 червня 2012 року за результатами національного відбору Настя Перик отримала право представляти Україну на «Дитячому Євробаченні 2012». У фіналі конкурсу, який відбувся 1 грудня в Амстердамі, виконувала пісню «Небо», написану у стилі дабстеп. За результатами голосування обійняла 1-е місце (12 країн-учасниць оцінили пісню «Небо» у 138 балів).
Настя вирізняється не по-дитячому дорослим джазовим вокалом. На думку співачки Ані Лорак: «Ця маленька дівчинка співає як Елла Фіцджеральд».

Джерело: http://uk.wikipedia.org
 
GADДата: Неділя, 30.12.2012, 22:00 | Повідомлення # 3
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Микола Княжицький
Журналіст, народний депутат України


27 грудня 2012

Чи вимкнуть аналогове мовлення у 2013-му році?

Вчора член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Микола Фартушний заявив, що Нацрада внесла зміни до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору. Згідно з заявою пана Фартушного у 2013-му році планується початок вимкнення аналогового мовлення.

Такі заяви можуть турбувати багатьох керівників та власників українських телекомпаній. Хочу їх заспокоїти. Як каже українське законодавство, для того, щоб вимкнути аналогове мовлення, потрібно або видати медіа організаціям цифрові ліцензії замість аналогових, або виплатити компаніям, мовлення яких планують вимикати, суттєві грошові компенсації. Як мені відомо, у бюджеті такі кошти не передбачені.

В Україні, насправді, проблема полягає в тому, що "вимкнення" аналогового мовлення законом жодним чином не врегульоване. Ніхто не має права скасувати дію виданих раніше ліцензій на аналогове мовлення, тим більше такі питання не регулюються підзаконними актами, яким є згаданий План. Відповідно до статті 50 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" припинення використання засобів мовлення здійснюється виключно на підставі анулювання відповідної ліцензії на мовлення, або анулювання дозволу на експлуатацію мовлення. Анулювати ліцензію можна лише у передбачених законом випадках. У разі переходу на цифрове мовлення закон передбачає переоформлення ліцензій для тих, хто раніше мовив в аналогу. Закон "Про радіочастотний ресурс України" теж не передбачає підстав для анулювання дозволу у зв'язку з переходом не цифрове мовлення.

Отже, якщо Нацрада вимикатиме з ефіру компанії, які мають чинні ліцензії на аналогове мовлення, то за законом це називатиметься "конфіскацією", яка допускається лише за рішенням суду у випадку порушення кримінального законодавства. Якщо у телекомпаній, яких вимкнуть з ефіру всупереч ліцензії, є іноземні власники, то Україна, як держава, може програти їм позов про захист інвестицій. Свого часу "Гала-радіо" виграло суд з цього приводу у держави "Україна".

Перехід на цифрове мовлення – справа необхідна. Але відбуватися він повинен виключно на підставі законодавства. Жодна з українських телерадіокомпаній не повинна постраждати від бажання влади запровадити цензуру та отримати монополію у телерадіопросторі. Щоб цього не відбулося, ми і вирішили у Комітеті з питань свободи слова та інформації провести парламентські слухання, присвячені переходу на цифрове мовлення.

Джерело: http://blogs.pravda.com.ua

Цифрове телебачення: в чому перевага?

Багато наших громадян, в основному любителі вітчизняних серіалів, стурбовані питанням: коли буде цифрове телебачення і які переваги вона обіцяє? Відповідаємо: установка цифрового ефірного телебачення вже йде повним ходом. Прем'єр Володимир Путін ще в 2009 році підписав відповідний указ, і по всій країні почалося переоснащення передавачів наземного телемовлення.

Звичайно, розвиток цифрового телебачення в Росії - справа неспішне, страна огромная, гроші потрібні чималі. Тому не в кожного росіянина на сьогоднішній момент є чудова можливість долучитися до благ цивілізації. Насправді, черговість переходу регіонів на цифрове мовлення розписана аж до 2015 року. Але, як кажуть, солдат спить - служба йде: не встигнемо оглянутися, як новий стандарт телемовлення увійде в кожен дім.

У переважної кількості громадян є ще час розібратися в хитросплетіннях цифрового і аналогового телебачення. Пропонуємо прямо зараз уявити собі ті плюси і мінуси, які чекають (чи не чекають) нас при переході на нове мовлення.

Наведемо чотири основні переваги цифровоготелебаченняз короткими коментарями:

1. Кажуть, що цифровий сигнал буде більш стійкий до перешкод, ніж аналоговий.

Це дійсно перевагу як для телеканалів, так і для глядачів.

2. Виявляється, для передачі цифрового сигналу потрібні передавачі меншої потужності.

Напевно, це так. Але особисто для нас це сумнівна перевага. Так, організаціям, які займаються передачею сигналу, потрібно буде менше платити за електроенергію, але як ця економія позначиться на нас - велике питання.

3. Мовлення цифрового телебачення буде вестися в певних частотних діапазонах з більшою щільністю, що дозволить в кожному з них транслювати більше число телепрограм.

Ця перевага було актуально для початку 90-х років. Багатьом, в Москві, наприклад, зараз доступно сорок каналів, і бідні пенсіонери не знають що дивитися. Вони ще пам'ятають, колителевізорпоказував дві програми і починав мовлення з 4-х годин після полудня. Тому питання не в кількості телепрограм, питання, як завжди, в їхній якості.

4. На сьогоднішній момент якість зображення, що формується аналоговим сигналом на екранах наших телевізорів, досягло свого "стелі". Цифровий сигнал ж не просто «малює» кращу картинку, він має і певні перспективи. Одна з яких - HD - телебачення високої чіткості.

Звичайно, це прекрасно. Але як бути тим жителям країни, у яких в будинках досі стоять телевізори з електронно-променевою трубкою? Адже всі вони аналогові. Коли у них буде цифрове телебачення, тобто в регіоні відбудеться перехід на цифрове мовлення, то для продовження перегляду телепрограм цим громадянам доведеться купувати спеціальну приставку. Така приставка для ефірного цифрового телебачення буде коштувати в межах 3,5 тисяч рублів. Люди, звичайно, її куплять, бо діватися їм просто нікуди - без приставки не буде прийому телевізійного сигналу і не можна буде подивитися продовження «Ментів в законі». Але в результаті ніяких переваг вони, на жаль, не побачать. Тим більше HD-телебачення. Тому що для цього їм потрібно придбати відповідний телевізор нового покоління -рідкокристалічнуабо плазмову панель, може бути, проектор або взагалі домашній кінотеатр.

Так, можливості цифрових технологій знаходяться свідомо вище аналогових. Але в кінцевому рахунку якість картинки для нас, телеглядачів, визначається не тим, яким способом передається сигнал, а на якому телевізорі ми дивимося його зображення будинку.

Таким чином, з прикрістю можна зазначити, що перехід на цифрове телебачення для більшої частини населення країни буде простим виманювання грошей. Спасибі хоч за те, що підключення цифрового телебачення буде, начебто, безкоштовним.

Джерело: http://arhiv-statey.pp.ua

Перехід на «цифру»: європейський досвід

В даний час в Європі закінчується процес впровадження цифрового наземного телебачення (Digital Terrestrial Television, DTT), паралельно з яким відбувається відключення аналогового мовлення.

Багато країн ЄС вже повністю перейшли на DTT-мовлення, інші ж планують відмовитися від аналогового телебачення найближчим часом. Згідно рекомендації Єврокомісії, цей процес повинен повністю завершитися до кінця 2012 року. Відмова від аналогового мовлення не була легкою і відбувалася (чи все ще відбувається) в різних європейських країнах по-різному. Цей досвід, безсумнівно, буде цікавий для України, враховуючи її прагнення до «цифри».

Першими європейськими країнами, що затіяли перехід на цифрове телебачення, стали Великобританія (1998), Швеція (1999) та Іспанія (2000). Ну а першою країною в світі, яка відмовилася від «аналога», став Люксембург 1 вересня 2006 року, це відбулося всього через п'ять місяців після початку переходу до DDT.

У 2001 році перехід на наземне цифрове телебачення почала Фінляндія. Успішно впровадивши сервіс, який представляє собою суміш безкоштовного і платного ТБ, країна відключила аналогові передавачі в вересні 2007 року. У Фінляндії держава дотаціями допомагала населенню з декодерами. Так само вчинили і у Франції.

У Німеччині, де частка ефірного ТБ була спочатку дуже низькою (не більше 10%), пішли шляхом максимального скорочення витрат, пов'язаних з одночасною трансляцією цифрових і аналогових каналів. Процес впровадження DTT почався в листопаді 2002 року зі столиці, а вже в серпні 2003 року в місті були відключені аналогові передавачі. Запуск DTT-послуг відбувався послідовно, регіон за регіоном, і в грудні 2008 року в країні був відключений останній аналоговий передавач. За схожим сценарієм пройшов перехід на цифрове наземне ТБ і в Швейцарії, яка офіційно оголосила про початок «цифровізації» в 2001 році.

Франція офіційно почала перехід на цифрове ефірне мовлення в березні 2005 року. В якості формату передавання сигналу був обраний DVB-T. Пізня дата початку в порівнянні з іншими великими європейськими країнами дозволяла врахувати основні помилки і вибрати більш прийнятний для країни варіант. В результаті, для безкоштовних SD-каналів був обраний формат MPEG-2, для платних - MPEG-4.

В інших країнах Європи процес переходу на цифрове телебачення почався пізніше. Найбільш «відстаючими» визнані Болгарія (відключення аналогового мовлення заплановано на грудень 2012 року) і Польща (червень 2012 року). Відповідно до взятих Україною міжнародних зобов'язань, до 2015 року в країні має бути повністю припинено трансляцію аналогового сигналу.

Джерело: http://it-tv.ub.ua
 
GADДата: Субота, 09.03.2013, 18:02 | Повідомлення # 4
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Телеканал "Інтер" ліквідував громадську раду

Телеканал "Інтер" скасував громадську раду. Про це повідомляється в зверненні медіа-холдингу UA Inter Media Group до членів ради.

"Керівництво телеканалу має всі підстави покладатися на професіоналізм творчого колективу "Інтера", який не вимагає зовнішнього нагляду і цензури своєї роботи", - повідомляється у зверненні.

Зокрема медіа-холдинг відзначає увеліченін довіри до телеканалу з поверненням програми Савіка Шустера ("Шустер Live"), що дозволило їм отримати високі рейтингові показники.

Також в повідомленні зазначається: "Колектив каналу наполегливо працює над підвищенням якості суспільно-політичного мовлення, і Inter Media Group відзначає, що в таких умовах немає необхідності в продовженні дії меморандуму".

Нагадаємо, 10 грудня 2012 р. медіа-холдинг UA Inter Media Group та міжнародний фонд "Відродження" домовилися про створення незалежної громадської ради при телеканалі "Інтер", підписавши відповідний меморандум. Основними завданнями роботи громадської ради було здійснення незалежного моніторингу дотримання міжнародних стандартів журналістики, в тому числі рівня збалансованості та плюралізму в інформаційних блоках мовлення "Інтера", співпраця з працівниками "Інтеру" для формування спільного бачення щодо впровадження і дотримання зазначених стандартів.


Нагадаємо, 1 лютого стало відомо, що український бізнесмен Дмитро Фірташ придбав 100% акцій компанії Inter Media Group Limited, яка володіє контрольним пакетом акцій одного з найпопулярніших телеканалів країни - "Інтера". Вартість угоди склала 2,5 млрд дол Новими акціонерами компанії Inter Media Group Limited стануть компанії, які належать Дмитру Фірташу і главі Адміністрації Президента України Сергія Льовочкіна.

"Інтер" - найбільша українська приватна загальнонаціональна телекомпанія. Віщає з 20 жовтня 1996 р. Штаб-квартира розташована в Києві. Мови серіалів і передач каналу - українська і російська. Аудиторія складає близько 40 млн чоловік. Співпрацює зі світовими телекомпаніями, такими як BBC, НТВ, "Росія", "ВІD". 13 січня 2003 розпочала мовлення міжнародна версія телеканалу - "Інтер +".
Inter Media Group Limited володіє 71% акцій "Української незалежної ТВ-корпорації" (телеканал "Інтер"), Ще 29% акцій належить російському Першому каналу. 90% "Кіно-ТВ" (телеканал "Ентер Фільм"), 90% "Музика-ТВ" ("Ентер Музика"), телеканалами "К1", "К2", "Мега", 60% акцій телеканалу "НТН" три сейлз-хауса і інформаційне агентство "Українські новини".


Джерело: http://www.rbc.ua
 
GADДата: Середа, 17.04.2013, 21:38 | Повідомлення # 5
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
10 ФОКУСОВ ШУСТЕРА ИЛИ ПО ТУ СТОРОНУ ШОУ



Это статья о фокусниках. Но не о тех, которые выступают в цирке. С ними все понятно – мы туда приходим, чтобы посмотреть на ловкость рук. Там мы видим чудо, но понимаем, что это иллюзия. Но потом мы покидаем цирк, и тут начинается самое интересное…

За пределами цирка работают иллюзионисты высшего пилотажа. Мы принимаем их фокусы за чистую монету, потому что наш мозг не готов к подвоху в быту. А между тем, такие фокусы – профессиональный бизнес. Настолько доходный, что их «ловкие руки» украшают часы за миллион гривен.

Помнится, в советские времена был такой журнал – «Юный Техник», и, среди прочих, была в нем рубрика «По ту сторону фокуса». Юным читателям доходчиво раскрывались секреты популярных в то время фокусов, и любой желающий мог применить полученные знания для участия в художественной самодеятельности.

Канули в лету и советские времена, и тот журнал. А вот самодеятельность и мастерство иллюзии неожиданно проявили себя в политических теле-шоу, где перед зрителем развертываются самые невероятные и захватывающие события. В сущности – фокусы.

Что, если цена бесплатного билетика на это представление – твой уровень жизни и будущее твоих детей? Мысль об этом натолкнула возродить ту самую рубрику из «Юного Техника» чтобы помочь телезрителям убедиться воочию: то, что вы видите на экране – мастерски созданная иллюзия. Роль зеркала, преломляющего правду, выполняет телевизор, а фокусник работает не руками, а языком, с использованием электронного оборудования. В качестве ассистентов и подсадных уток (а как же без них!) выступают политики, которые «развлекают» зрителя драками, спорами, скандалами, жонглированием фактами и вымыслами.

Вашему вниманию представлены 10 базовых техник циничного манипулирования сознанием, на примере шоу Шустер-Live, которому позавидуют даже опытные шарлатаны.

1. Фокус «Соленый шоколад».

Смысл иллюзии прост – у вас во рту соль, а вы ощущаете сладость. Или наоборот. Ведь продавец соли сумел ее продавать по цене сахара, убедив покупателя в своей правоте.

Как это выглядит на практике? У микрофона в студии Шустер-Live оппозиционер, докладывающий о чем-то серьезном и общественно важном. Но в кадре – глуповато-ухмыляющиеся физиономии Богословской, Чечетова или Анны Герман. Нужно ли пояснять, что в итоге запомнится не суть выступления, а эмоция, привязанная к визуализации?!

Данный прием является одним из самых мощных и изощренных методов разрушительного воздействия на психику зрителя.

Технику, описанную выше, психотерапевты называют якорением. Но в медицине ее применяют по-другому (наоборот), привязывая позитивные состояния пациента к проблемным для него событиям. Так врач пациента излечивает, а не травмирует, как ведущий теле-шоу.

2. Фокус «Осёл в львиной шкуре».

Кто лев, а кто осел, иногда сложно разобрать. Поэтому в помощь зрителю дается подсказка – индикатор рейтинга. Здесь все предельно просто. На индикаторе (градуснике) цифра, близкая к 100%? Значит ты нравишься людям, они согласны, чтобы ты, «лев», управлял. Если твой рейтинг ниже плинтуса (меньше 40%), значит ты «осел» и тебе пора на пенсию, в политическое «стойло».

Но некоторые «ослы» имеют привилегию – выступать на шоу «львами». Здесь ведущий шоу следит, чтобы индикатор доверия (градусник) пропадал с экрана, как только показания упадут ниже критической отметки.

Однако, не всегда удается вовремя прятать индикатор народной поддержки. Еще свежи впечатления от просмотра сюжета, где Шустер нервно просил "убрать с экрана градусник" во время выступления Азарова.




После такого позора в студии Шустера могли задаться вопросом – если «градусник» легко прятать, то почему его нельзя накручивать? В электронной системе «измерения рейтинга» и вовсе не нужно напрягаться. Или кто-то сомневается в том, что технический персонал программы не способен загонять рейтинг Кернеса, Олийныка до желаемых 70-80%, создавая иллюзию поддержки аудитории?

Так что, жмите дальше кнопки, дорогая аудитория студии… А мы продолжаем наблюдать за неуклонным «ростом» народной любви к «ослам» в львиных шкурах. Которые выходят на улицу, рискуя быть растерзанными толпой.

3. Фокус «Суфлер».

"Друг в беде не бросит, лишнего не спросит". Если бы автор этой песни знал, что на самом деле разработал методику ведения дискуссии для Шустера, возможно подобрал бы другие слова.

Смысл данной техники манипулирования в том, что ведущий избегает неудобных вопросов в адрес «своих». Когда те сами загоняют себя в угол, ведущий шустро спасает "осла", как суфлер – склеротичного артиста.

В сущности, работая на подстраховке у правящей партии, телеведущий заслуживает к себе лояльность власти и дополнительные возможности комфортной работы в неконкурентной среде.

4. Фокус «Выпуск пара».

Самый верный способ обесценить тему, создать иллюзию нерешаемости существующей проблемы – пригласить в студию скандалистов-демагогов. Чтобы те увели в сторону от темы, устроили скандал в прямом эфире, попутно создав иллюзию неадекватности всего политикума, не лояльного к власти.

Политическому скомороху, фрику у микрофона, ведущий разрешит все. Лишь бы голодная аудитория насытилась вдоволь его фортелями и подольше переваривала чужие чудачества вместо насущных проблем.

Практика эфиров Шустер-Live не балует зрителя многообразием персон, чья адекватность под сомнением. Так, для киллерства взрывоопасных тем, к гадалке не ходи, в эфир позовут

Ляшко, Богословскую, Бузину… В общем, пальцев одной руки хватит, чтобы составить ТОП-скоморохов большой политики.

5. Фокус «Подмена ньюзмейкера»

Вы лидер общественного мнения и владеете сердцами народных масс? Вы создали информационный повод государственного значения? О Вас говорит вся Украина? Но это не гарантия, что вас пригласят в студию. Особенно, когда власть Вас опасается. В лучшем случае позовут вашего заместителя или коллегу. У которых нет Вашей харизмы, лидерских качеств. Максимум, что смогут дать зрителю Ваши коллеги – моральную поддержку, в которой Вы не нуждались.

За примерами использования изложенной техники манипулирования не нужно ходить далеко. Это – «Суд над Тимошенко» без Тимошенко в студии, «о Луценко» без Луценко и т.д.

6. Фокус «Сорняки в огороде»

Что сорняку от овоща, кроме его соков для размножения? Этот принцип реализован при рассадке гостей в студии. Зная, что отъявленному мерзавцу-сорняку, не имеющему моральных принципов, плевать, кто рядом с ними на диване в студии, ведущий усаживает возле него "овоща" – политика, привыкшего к комфорту, не умеющего побеждать и открыто презирающего сорняки. Как правило, проигрывает «овощ». В одних случаях, он устраивает истерику в студии, в других – демонстративно покидает прямой эфир, подтверждая свое реноме жертвы.

Примеры. Неоднократный демонстративный исход оппозиции из студии Шустера, драка Кириленко и Колесниченко.




7. Ретро-фокус «Лебединое озеро».

Помните ГКЧП и картинку на экране телевизора?

Когда в стране намечается «большой шухер», в студии премьер-министр долго, монотонно, нудно, изнурительно повествует о "покращеннях". В лучшем случае, горячая тема дня будет вынесена в «хвост» программы. Когда аудитория уляжется спать. Либо, взятая на измор тошнотой зрелища, переключится на другой канал.

8. Фокус «Ложка не к обеду».

«Ответ на этот вопрос вы услышите после рекламной паузы» – до боли знакомая фраза? Обратите внимание, кому и при каких обстоятельствах она произносится. Этот прием эффективен в ситуации, когда у аудитории уже выделился «желудочный сок», и вот-вот подадут «горячую еду» – факты.

Телеведущий сбросит аппетит зрителя, когда ему нужно, за считанные минуты, получив двойную выгоду – лояльность рекламодателей и власти.

9. Фокус «Рояль в кустах».

Один из самых верных способов отвлечь аудиторию от основной темы – ее шокировать. Например, внезапно достать «из широких штанин» что-то весомое.

- Как, вы не верите, что я умею разговаривать со слоном? Слона в студию! Занавес. Аплодисменты!

Сценарий прост. Подсадная утка (например, Бузина) «провоцирует» иллюзиониста на заранее режиссированный ход. А тот же всегда готов! Ты только заикнись, попробуй бросить косой взгляд в его сторону – и в студии немедленно появится военный истребитель или высококультурная жена, как наглядное доказательство правоты. Ну случайно же!..




10. Фокус «Веселый хоровод»

Что подумает зритель, видя сидящих на одном диване обвинителя и подсудного, одинаково улыбающихся, синхронно хлопающих в ладоши? Именно так и воспринимает аудитория «бандитов при власти» и «оппозицию» в финале шоу, счастливых и беззаботных, дружно выстукивающих ритмы группы Smokie, специального гостя программы.

А ведь «специальному гостю студии», звезде-музыканту, в финале программы отводится особая роль. Миссия эдакого сказочного Деда Мороза из далекого детства, увлекающего в мир прекрасного. Туда, где Яценюк может посидеть на золотом унитазе, а Янукович прокричать «бандугеть». Главное – чтобы вы, дорогие зрители, не смогли вспомнить, а чего, собственно, политики ломали копья и выводили людей на протесты. Улыбайтесь и танцуйте в обнимку с врагом! И главное – не просыпайтесь!



...

Прочитав этот материал, дорогие зрители-читатели, включите телевизор в пятницу вечером и попытайтесь внимательно наблюдать за происходящим, как бы со стороны, сопоставляя теле-фокусы с полученными знаниями.

И спросите себя – такого ли телевидения вы хотите? В такой стране хотите жить, где, пользуясь вашим неведением, вам всучают бесплатный билетик на цирк? За который все же придется дорого заплатить, если не вам, то вашим детям и внукам...



Виталий Манько, журналист газеты "Взаємодопомога".

Ирина Жмайло, культуролог.

Джерело: http://durdom.in.ua/
Прикріплення: 6540533.jpg (90.5 Kb)
 
fantomДата: П`ятниця, 19.04.2013, 11:05 | Повідомлення # 6
Майор
Група: Пользователи
Повідомлень: 181
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Десь пішов
Очень сомнителен этот Холокост,еслибы он был-уверен не былоб шустера,урганта и т.д. Мое личное мнение.
 
GADДата: Понеділок, 22.04.2013, 20:41 | Повідомлення # 7
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
По ту сторону экрана: кто скрывает от зрителя подлинную политическую систему страны

Уход группы оппозиционных депутатов из студии политического шоу «Шустер live» стал темой для многочисленных дискуссий как среди гостей студии, так и среди зрителей.

Кто-то уверен, что депутаты-оппозиционеры не должны оставлять эфир власти, кто-то, напротив, считает, что участие в манипулятивных программах только подрывает престиж оппозиции. Но сам факт оживленной общественной дискуссии на эту тему только доказывает отсутствие политического процесса как такового.

Программа «Свобода слова» пришла к нам из России, но в эфире телеканала НТВ она появилась как раз тогда, когда с политической жизнью и независимым телевидением в этой стране было покончено, но власть еще нуждалась в декорации прений. Возникает вопрос: а что же в годы самых яростных дебатов в российской политической жизни такой программы не было? А потому, что вместо нее была самая настоящая политика: митинги, дискуссии в парламенте и даже его расстрел! В такой ситуации не до имитаций. Зато на Центральном телевидении выходила программа Киры Прошутинской «Пресс-клуб», в которой журналисты, общественные деятели и политики высказывали нередко самые острые и нелицеприятные мнения. Программа «Политклуб», которую я веду на ТВі, напоминает мне ту знаменитую программу только одним: кулуарами. Если бы вы попали на «Пресс-клуб» Киры Прошутинской или на «Политклуб» во время рекламы, вы увидели бы, что дискуссия продолжается практически в той же тональности, в какой она завершилась на момент прерывания программы, а иногда даже острее. А вот рекламные паузы в политических шоу — это что-то совсем другое: изобличавшие друг друга политики могут мгновенно оказаться лучшими друзьями и обсуждать совсем другие, куда более важные темы. Это неудивительно: в такие эфиры почти никто — за исключением разве что некоторых экспертов — не ходит по своей воле. Партийные штабы направляют соответствующих спикеров, которые заучивают будущий сценарий своих заявлений чуть ли не наизусть. Смысл этого сценария прост: скрыть от зрителя подлинную политическую систему страны, систему клановых договоренностей. Оппозиция в последнее время — во всяком случае, многие ее представители — начинают из этой системы выпадать. Именно поэтому коллективный уход из эфира и стал возможен.

Проще всего обвинить в такой подмене понятий Администрацию президента и ее политтехнологов. Можно еще пройтись по ведущим. Но меня, честно говоря, интересуют зрители — да-да, зрители. Ведь зрители точно знают, где они живут. И не могут не понимать, что арена телевизионного шоу — это место, где не может торжествовать популизм. Политика делается в кабинетах, в парламентском зале, на митингах, а не на манеже. Но, может быть, зрителю и не нужна политика? Может быть, он просто хочет увидеть торжество «своей» команды над «чужаками», как на футболе, а что они там говорят и, тем более, что делают после этих разговоров, — дело десятое.

Вынужден произнести печальную истину. То, как закончится тот или иной футбольный матч, имеет значение только для самих команд и еще для букмекеров. «Шахтер» или «Динамо», сборная Украины или сборная Италии — от этого реальность повседневной жизни не изменится ни на йоту. Футбол — всего лишь игра, всплеск сиюминутных эмоций. А политика — это жизнь. От того, какая команда будет у руля страны, в конечном счете зависит будущее каждого гражданина, его детей и внуков. Их права, их возможности, их здоровье, их образование, их интеграция в мир — все это так или иначе связано с эффективностью государства. Само участие в политической жизни посредством просмотра шоу говорит как раз об аполитичности общества, о непонимании фундаментальных основ функционирования процессов развития страны. Власть должна не посылать на шоу штатных пропагандистов, а отчитываться перед избирателем, как это происходит во всем цивилизованном мире чуть ли не еженедельно. Оппозиция должна спорить с властью не в студии телеканала, а на многотысячном митинге своих сторонников, только тогда она оппозиция. А гражданин должен быть не зрителем, а участником событий, который понимает: в жизни, как в футболе, не будет. В обществе телезрителей проигрывают все.


Виталий
Портников

Джерело: http://kontrakty.ua/
 
GADДата: Неділя, 19.05.2013, 15:38 | Повідомлення # 8
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Злата Огневич виборола почесне третє місце на Євробаченні 2013

Вчора у Мальме кримчанка Злата Огневич, яка представляла Україну на пісенному конкурсі Євробачення 2013, посіла третє місце у міжнародному змаганні. Пісня Gravity, з якою виступала Огневич, завоювала серця людей по всьому світу.

Заповітну 12-тку Златі поставили такі країни, як Молдова, Азербайджан, Вірменія, Білорусія, Хорватія.

10-кою Україну нагородили Ізраїль, Сербія, Іспанія, Болгарія, Мальта, Естонія, Кіпр і Литва

А от перше місце дісталося Емілі де Форест з піснею Only teardrops, якій букмекери з самого початку пророкували перемогу. Друге ж місце посів Азербайджан і конкурсант Мамед Фарідов.




http://tsn.ua

А кому цікаво , хто поставив Україні найнижчу оцінку?

......Крім того, Злата Огневич прокоментувала один бал від Росії як оцінку її номеру: "Бог їм суддя! Вони зробили те, що вважали за потрібне"......

1 – Данія - Еммелі де Форест із піснею "Only Teardrops" - 281 бал

2 – Азербайджан - Фарід Мамедов із піснею "Hold me" - 234 бали

3 – Україна - Злата Огневич із піснею "Gravity" - 214 балів

4 – Норвегія - Маргарет Бергер із піснею "I Feed You My Love" - 191 бал

5 – Росія - Діна Гаріпова з піснею "What if" - 174 бали

6 – Греція - "Koza Mostra" feat. Agathon Iakovidis із піснею "Alcohol Is Free" - 152 бали

7 – Італія - Марко Менгоні з піснею "L'Essenziale (The Essential)" - 126 балів

8 – Мальта - Джанлука Бецціне "Tomorrow" - 120 балів

9 – Нідерланди - Анук із піснею "Birds" - 114 балів

10 – Угорщина - ByeAlex із піснею "Kedvesem (Zoohacker Remix)" - 84 бали

11 – Молдова - Альона Мун із піснею "O Mie" - 71бал

12 – Бельгія - Роберто Беллароса з піснею "Love Kills" - 71 бал

13 – Румунія - Чезар з піснею "It's My Life" - 65 балів

14 – Швеція - Робін Стьєрнберг із піснею "You" - 62 бали

15 – Грузія - Софі Геловані та Ноді Татішвілі з піснею "Waterfall" - 50 балів

16 – Білорусь - Альона Ланська з піснею "Solayoh" - 48 балів

17 – Ісландія - Ейтор Інгі Гуннлагссон із піснею "Ég Á Líf" - 47 балів

18 – Вірменія - Dorians із піснею "Lonely planet" - 41 бал

19 – Великобританія - Боні Тайлер з піснею "Believe In Me" - 23 бали

20 – Естонія - Біргіт з піснею "Et Uus Saaks Alguse" - 19 балів

21 – Німеччина - "Cascada" з піснею "Glorious" - 18 балів

22 – Литва - Андрюс Появіс із піснею "Something" - 17 балів

23 – Франція - Амандін Буржуа з піснею "L'Enfer Et Moi" - 14 балів

24 – Фінляндія - Кріста Зігфрідс із піснею "Marry Me" - 13 балів

25 – Іспанія - гурт "El Sueno de Morfeo (ESDM)" із піснею "Contigo Hasta El Final" - 8 балів

26 – Ірландія - Райан Долан з піснею "Only Love Survives" - 5 балів
 
GADДата: Субота, 07.12.2013, 11:31 | Повідомлення # 9
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Сумні реалії українського телебачення

На початку становлення української незалежності існувало три телеканали. І незважаючи на це глядачі «от мало до велика» задовольняли свою потребу, адже телебачення, яке не було таким високотехнологічним як у наш час, було цікавим, корисним, не таким кримінальним, заангажованим і залежним від політиків та власників. А що ми бачимо тепер? Канали сконцентровані у руках українських міліонерів, олігархів, чиновників, які телебачення використовують для маніпулювання громадською думкою, збагачення власних активів та кишені.

Зараз на теренах українського телепростору доступно більше 50-ти вітчизняних телеканалів, однак, на жаль, дивитись там немає чого. Ефір телеканалів заполонили нікому непотрібні серіали, фільми, що кочують із каналу на канал по 5 разів на рік, як цигани по світу, розважальних проектів уже майже стільки, скільки поганих доріг в Україні, а про новини взагалі говорити не хочеться.

Кому належать українські телеканали?

- «1+1″, «1+1 International», Сіті, УНІАН ТБ, «2+2″ належать власнику медіа-холдингу «Главред-медіа», в який входять щоденники «Газета по-київськи», «Новая», «Известия в Украине», суспільно-політичні тижневики «Главред» та «Профіль», президенту футбольного клубу «Дніпро», члену наглядових рад Приватбанку, нафтопереробного комбінату «Нафтохімік Прикарпаття», а також нафтовидобувної компанії «Укрнафта» Ігорю Коломойському;

- Новий канал, СТБ, ICTV, М1, М2, КУЙ ТБ входять до групи StarLightMedia, власником якої є Віктор Пінчук. Він також володіє щоденною газетою «Факты и комментарии», тижневиком «События и люди», акціями трьох радіомереж — «Русское радио», Хит-FM і Кiss-FM – та видавництвом «Економіка», яке видає газету «Дело» та «ІнвестГазету»;

- «Інтер», «Інтер+», «MTV Україна», «Ентер», «Ентер Фільм», К1, К2, МЕГА, НТН входять у U.A. Inter Media Group Limited, що належить власнику ІА «Українські новини», голові СБУ Валерію Хорошковському;

- ТРК «Україна», ТК «Футбол», ТК «Футбол +», «Донбас» входять до «Медіа Групи Україна», 99,999% акцій якої належать групі «Систем Кепітал Менеджмент» нардепа Рината Ахметова (включаючи інтернет-холдинг Digital Ventures (портал Точка.net) та кілька друкованих видань (газета «Сегодня» та інші)).

З вищенаведених даних можна зробити висновок, що більше 20 каналів нашої держави сконцентровані у руках 4 (!!!) осіб. Так, є ще 5 канал, власником якого є Петро Порошенко, ТВі, що належить, якщо я не помиляюсь, Гусинському, та багато інших, нішевих. Однак вони не мають такого покриття і, відповідно, впливу на громадськість, як вищезазначені.

Українська мова в телеефірі

Прикро, але із сумом доводиться констатувати, що російська мова потроху починає витісняти українську з національного телеефіру. На провідних вітчизняних каналах ми бачимо ведучих, які не володіють і просто не здатні грамотно говорити державною мовою. І це уже питання до власників, топ-менеджменту каналів, а також членів Нацради, які і приймають на своїх засіданнях рішення щодо відсотку мовлення державною мовою.

Пригадую, як нещодавно при перегляді футбольного поєдинку на одному із провідних телеканалів України помітив халатність, непрофесіоналізм та просто безграмотність на екрані. У перерві поєдинку на екрані з’явилась статистика матчу (відсоток володіння м’ячем, голи, кутові, тощо). І у графі картки було написано не «червоні картки», а «красні картки». І подібних випадків безліч.

Завдяки телеканалу «Інтер» в українському ефірі ми знову побачили Дмитра Нагієва, давно забутого і, таке враження, знайденого невідомо де Отара Кушанашвілі. Я вже не говорю про те, що Лазарєв, Волочкова, Пугачова, Галкін перекваліфікувались у ведучих українського телебачення. Виходить, україномовних ведучих відшукати не вийшло!

СТБ пригрів у себе російську ведучу Анфісу Чехову, однак попри це саме вищезазначений канал почав практику «вирощування» своїх ведучих. Як приклад можна навести ситуацію з учасницею «Х-фактора» Іриною Борисюк, яка не так давно стала ведучою провідного телеканалу України. У лютому місяці поточного року пані Ірина почала вести проект каналу СТБ «Танці з зірками». Однак, на мій погляд, почувалася в кадрі півфіналістка «Х-фактора», м’яко кажучи, не по собі.

Та попри це, у даний час як ніколи потрібно відкривати нові обличчя на українському ТБ і практику СТБ я цілком підтримую. Керівництво вищезазначеного каналу створило свій продюсерський центр, який успішно функціонує і дозволяє залучати «своїх» людей до різноманітних проектів і шоу. Так, уже більш-менш відомі люди, які брали участь у СТБшних шоу, автоматично потрапляють у інші проекти вищезазначеного каналу. Цим самим канал забезпечує собі стабільну глядацьку аудиторію, а учасникам – додатковий піар. Погодьтесь, хід дуже продуманий, адже якщо глядач фанатіє чи просто симпатизує якійсь людині, а-ля Саша Кривошапко, то їй буде цікаво за нею спостерігати у різноманітних проектах: у одному він співає, у іншому – танцює, у ще іншому – рибалить і т.д.

Однак із Іриною Борисюк було трішки не так.

Володимир Бородянський, директор правління телеканалу СТБ, вирішив задіяти її у проекті «Танці з зірками» у якості ведучої. І фактично у Іри почалось зовсім інше життя. Вона отримала просто шалений кредит довіри від керівництва СТБ та цікаву роботу. Але, на мій погляд, Ірині потрібно було дати трішки іншу роботу, не у прямому ефірі, до якого вона безсумнівно сумлінно готувалась. Адже прямий ефір – це стрес та просто шалена відповідальність і мені здається, що у випадку Ірини керівництву СТБ необхідно було дати їй можливість просто попрацювати у кадрі з суфлером, довірити місце ведучої у програмі, яка виходить у запису. Мені здається, це було б більш логічніше.

Звичайно, мені невідомо, як було насправді і якими факторами керувався Бородянський і компанія щодо пані Борисюк, але їх практику я цілком підтримую і ставлю у приклад іншим каналам.

Так, мені можна заперечити і поставити у приклад телеканал «Інтер», який ще у 2006 році започаткував медіаосвітню програму «Інтершкола». Однак ситуація там така, що навіть після навчання, яке виливається у кругленьку суму, та успішного закінчення випускники поповнюють лави кадрового резерву телеканалу «Інтер». І що далі із ними відбувається – доводиться тільки здогадуватись.

Щоб не шукати пригод на свою голову з усілякими програмами на кшталт «Інтершколи», можна піти вчитися у ВНЗ й здобути там профільну освіту. Однак, на жаль, ми живемо у такий час, що наявність диплому в житті ще нічого не вирішує, та й якість освіти залишає бажати кращого. Телеканалам, у свою чергу, потрібні спеціалісти із досвідом роботи та знаннями, яких фактично у вузах не дають, а якщо й дають, то досить поверхневі. Тому народ й шукає щастя на всіляких курсах від каналів з надією на подальше працевлаштування. Звичайно, після закінчення ВУЗу можна пробувати стукати в усі двері із сподіванням на «авось», однак «авось» може виявитись Першим національним, який, у свою чергу, нічого путнього запропонувати не зможе. Виходить, щоб влаштуватись на канал потрібно мати зв’язки або сподіватись на шалене везіння, адже гендиректору каналу вигідніше взяти на роботу уже розпіарене обличчя, заплатити йому купу грошей і забезпечити собі більш-менш нормальний телеперегляд, рейтинг і, відповідно, дохід. Саме тому нам з вами й доводиться спостерігати за тим, як співаки із сусідніх держав стають ведучими українського ТБ.



Форматне телебачення

Так, наш глядач втомлений політиками та політикою, яка галонами виливається із екранів телевізорів. Український народ уже не довіряє народним обранцям, лиця яких з року в рік все товстішають і товстішають на екранах наших телевізорів. Хоча, напевно, це камера так повнить -). Припускаю, що ранок п’ятниці у деяких нардепів починається думкою про те, який костюм та краватку їм одягнути на вечірній ефір до Шустера чи Кисельова та якими словами ввечері звернутись до телеглядачів, щоб привернути до себе увагу. Однак, як доводить практика, з екранів наші чиновники, які, нагадаю, живуть на гроші платників податків, тобто на наші з вами, вміють лише гарно говорити, але не підтверджувати свої слова ділом. І народ, розуміючи це, й шукає втіхи у різноманітних реаліті- та талант-шоу.

А канали цим і користають, хоча на мій погляд такий підхід довго не протягне.

СТБ

Продовжує годувати телеглядачів купленими форматами популярних у світі, а тепер уже й в Україні різноманітних шоу. Весною завершився третій сезон шоу «Україна має талант», по закінченню якого було оголошено про старт кастингів на четвертий сезон проекту, а також перший сезон проекту «Танці з зірками», який з успіхом транслювався в ефірі «1+1″ кілька років тому, та, звичайно, «Холостяк», формат якого було вперше продано у країну СНД та який мав просто шалений успіх у нашій державі. У новому сезоні всі ці проекти будуть продовжені. Я вже не говорю про те, що осінню на вищезазначеному каналі стартує другий сезон «X-фактора», четвертий сезон проекту «Танцюють всі!», перший сезон проектів «Фермер шукає дружину», «Кохана, ми вбиваємо дітей» та «Куб», а також уже не пам’ятаю який сезон проекту “Битва екстрасенсів»

«1+1″

Канал вирішив не відставати від своїх конкурентів і вступив у боротьбу за глядача із проектом «Голос країни», що знімається за форматом «The Voice of…». Ефір «плюсів», як і СТБ, просто кишить різноманітними проектами: «Одружений за власним бажанням», «Тиждень без жінок», «Пекельна кухня», «Суперняня», «Велика різниця по-українськи». З нового сезону в ефір вийде українська версія ізраільського проекту Connected під назвою «Зняти все» та дейтинг-шоу «Холостячка».

«Інтер»

Менеджери на «Інтері» проаналізували досвід своїх колег і зрозуміли, що на співочих шоу можна зробити непоганий рейтинг. Саме тому було заявлено про початок кастингів на вокально-хореографічний проект «Шоу №1″, який з’явиться в ефірі вищезазначеного каналу в новому сезоні разом із «Майданс 2″, реаліті-шоу за форматом Big Brother, другим сезоном проекту «Розсміши коміка» та третім «Пороблено в Україні».

ТРК «Україна»

З нового сезону в ефірі каналу з’являться проекти «Хвилина для перемоги», «Кинь мені виклик», «Хто хоче заміж за мого сина?», черговий сезон «Оголеної красуні» та, передбачаю, п’ятий сезон “Народної зірки».

ICTV

Саме завдяки ICTV телеглядачі у новому сезоні знову спостерігатимуть за проектом «Останній герой». Також програмна сітка мовлення каналу поповниться шоу «Самозванці» та спортивно-розважальним проектом «Битва націй», який вестиме Кузьма.

Новий канал

У новому сезоні на каналі виходитиме проект «Я-герой», а також щоб не винаходити велосипед Новий вирішив повернутись до такої рейтингової «Фабрики зірок». Канал планує продовжити випуск проектів «Інтуїція», «Хто проти блондинок», «Співай, якщо можеш», «Зроби мені смішно», «Здрастуйте, я ваша мама», а також, ледь не забув, у ефірі точно з’явиться кілька проектів із ведучою Олею Фреймут.

Від усього вищенаведеного у нормальної людини голова піде обертом, адже на кожному топовому каналі йде практично одне і те ж саме, тільки одягнене в різну обгортку.

Відповідно до всього вищесказаного виникає запитання: «Ви ще дивитесь вітчизняне ТБ?»


Про це нам повідомляє Володимир Мула,
сайт «телепростір», teleprostir.com

Текст был опубликован am Понедельник, Июль 25th, 2011 um 2:28 пп - Новости.

Джерело: http://televidenie.net.ua/
Прикріплення: 1432748.jpg (92.5 Kb)
 
GADДата: Субота, 07.12.2013, 11:32 | Повідомлення # 10
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
"А для вас, козлов, субтитры есть". Про мовну ситуацію на українському ТБ



Пригадуєте анекдот про пішохода Козлова, якого ледве не збив кортеж олігарха: "А для вас, Козлов, переход есть".
На українському ТБ широко використовуються субтитри. Вигадали їх для україномовних громадян, аби в них складалася ілюзія, ніби на українському ТБ представлена здебільшого українська мова.

Насправді, така послуга дратує як україномовних, так і російськомовних глядачів. Для перших субтитри не створюють мовного середовища і не задовольняють їхніх мовних потреб, а якість текстового перекладу часто-густо просто обурює: суцільна "азаровщина", граматика та "прононс" Миколи Яновича. Дратують субтитри й російськомовних громадян, бо екран засмічують, бо Маргошу погано видно.

Проте субтитри приносили певну користь Нацраді з питань телебачення та радіомовлення.
За Ющенка, коли треба було звітувати про рівень поширеності української мови на ТБ, оці каляки-маляки дозволяли цілком легально неначе національним орнаментом прикрашати звітність. Закон є закон, а він, як я розумію, україномовним вважає не лише той продукт, який звучить мовою, але й той, що "на понятном и общедоступном", але субтитрований.
За таких правил жахами про суцільну українізацію ТБ в Україні не те що неважко налякати нашу набридливу, як осіння муха, сусідку, але й самому можна перепудитися.

За таких правил, готуючи інформацію про мовний баланс в Україні, який віддзеркалює поширеність української та російської мов у різних сферах громадського та приватного життя, я мусив враховувати офіційні дані Нацради, згідно яких частка української мови в українському телеефірі складає понад 75%.

Аби вщент розбити цю статистику об реалії життя, варто кілька хвилини поклацати пультом, особливо в прайм-тайм. Саме тому, аби якось зафіксувати справжню реальність, мої колеги та я сформували дві групи студентів-волонтерів, які протягом двох вечорів, навзаєм контролюючи точність вимірів, просиділи із секундомірами перед телевізорами, фіксуючи винятково мову трансляції.


Моніторились 12 найпопулярніших в українських глядачів телеканалів: "Інтер", "1+1", "ICTV", "СТБ", "Новий", "Перший національний (+ "Ера"), "Первый", "5-й канал", "НТН", "К-1", "ТЕТ" та ТРК "Україна" (перелік подано не в порядку рейтингу). Дослідження проводилося протягом двох днів – 24 лютого ("ТЕТ", "1+1", "Інтер", ТРК "Україна", "ICTV", "НТН") та 25 лютого ("5-й канал", "Первый", "УТ-1", "Новий", "К-1", "СТБ") і охоплювало вечірній час з 17-00 до 24-00.

Який же ми отримали результат у цілому? Враховуючи рекламу, яка, згідно чинного законодавства, є поки що україномовною, частка звучання української мови на каналах склала 55,6%, а російської – 44,3%.

Без реклами ж, до якої, як мені здається, увага глядачів менша, ніж власне до фільмів та телепередач, питома вага української мови становить 41,4%, а російської – 58,6%. Думаю, саме цей показник є адекватнішим, бо він демонструє програмну політику телеканалів.

Найуживанішою українська є на "Першому національному" (96%) та на "5-му каналі" (87% без реклами). Найнижчі показники були засвідчені (крім нульового "Первого"), принаймні в день моніторингу, у прайм-таймі ТРК "Україна" (21% без реклами проти 79% російської), на "Інтері" (16:84 на користь російської) та на "Новому" (лише 8%! української).
Чітко видно, кому закон не писаний.

Напрочуд високою частка української мови виявилася на СТБ: 67% без урахування реклами та 77% з рекламою.
Звичайно, день на день не випадає, але ці два дні напевно віддзеркалюють загальну тенденцію домінування російської мови на українському ТБ. Крім того, левова частка глядачів має доступ не до 12 каналів, а до десятків і сотень, які майже всі є російськомовними.
Хто сумнівається, хто не вірить – пульт вам в руки, і побачите, що пан автор таки має рацію!
Відтак, сентенції про українізацію та витіснення російської мови з українського телевізійного простору не витримують жодної критики. Вимог про 75-відсоткову частку української мови на ТБ практично ніхто не виконує. "Рулить" не закон, а ринок, причому ринок не український, а російський.
Вітчизняне ТБ на загал – це така собі велика "телебудка", яка ретранслює російський продукт, а жаба давила, давить і давити буде, аби щось з цього перекласти українською. Але, як на мене, то титрування російських серіалів – безглуздя.

Навіть така ситуація на ТБ, на думку деяких регіоналів, складається на користь… української мови, а марево міфічної українізації доводить їх до сказу.
От проста арифметична задачка: якщо при вимозі 75% україномовного продукту канал ледве дотягує до 20%, то до якого показника він зменшиться, коли встановлену законом планку знизити до 50%? Та ще й не контролювати її дотримання?

Правило №1 радянських трамваїв "Кращий контролер – Ваша совість" померло разом із СРСР. Кинута сам на сам проти ринкової стихії, українська мова доволі швидко зникне з ТБ. У новому керівництві держави немає жодної людини, у якої б така перспектива викликала бодай якусь емоцію.
Хоча, помиляюся: немало таких, хто з цього щиро порадіє.

Припускаю, пані Герман, яка сьогодні зголосилася відповідати за реформу гуманітарної сфери, хоч якось, будучи обмеженою потребою партійного пристосуванства, все ж таки обстоюватиме й інтереси україномовних, які в менстріймі ПР взагалі не розглядаються як такі, які мають права.
Але мало вірю в те, що посіяні нею українофільські зерна, які після трьохсотлітніх московських морозів, потребують тепличного ґрунту, колись проростуть на макіївсько-єнакієвсько-донецькому камінюччі нової влади.


Джерело: www.pravda.com.ua/
Прикріплення: 7799796.jpg (170.7 Kb)
 
GADДата: Середа, 27.05.2015, 15:00 | Повідомлення # 11
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Письменники та видавці Брати Капранови стануть телеведучими



27 травня на телеканалі ZIK відбудеться прем᾽єра нового проекту – тележурналу соціальних розслідувань «Брат за брата». Про це повідомляє Телекритика з посиланням на прес-службу каналу.

Яка позиція ближча українцям: «де гурт, там і сила» чи «наша хата скраю» – саме на це питання реальними прикладами та історіями даватимуть відповіді журналісти програми та його ведучі – письменники, видавці, громадські діячі Віталій і Дмитро Капранови.



Основу програми «Брат за брата» складатимуть сюжети-розслідування, які ілюструватимуть братерство та взаємодопомогу українців, або ж навпаки – їх відсутність у різних сферах життя. У кожному випуску (хронометраж – 55 хвилин) пропонуватиметься п᾽ять абсолютно різних історій та випадків. Головні герої проекту – звичайні люди, їхні вчинки, мотивація, моральний вибір.
Журналістські розслідування стосуватимуться суддів-корупціонерів, чиновників, які уникли люстрації та місцеві «князьки», для яких закон не існує. Водночас у програмі будуть розповіді про братів, які добровольцями пішли на фронт, небайдужих волонтерів, які ризикують життям, щоб допомогти іншим.
Особлива роль у проекті відведена ведучим Віталію і Дмитрові Капрановим, які останні роки активно займаються громадською і волонтерською діяльністю.
«Ми довго думали над назвою програми, і коли з’явилася ідея «Брат за брата», кандидатури братів Дмитра та Віталія Капранових виникли самі собою. Ми одразу орієнтувалися на людей, які демонструють активну громадянську позицію, відстоюють власні переконання й, що важливо для ведучих, – за словом до кишені не лізуть», – пояснив вибір ведучих автор проекту, керівник департаменту журналістських розслідувань телеканалу ZIK Мирослав Откович.
Брати Капранови будуть не лише пасивними спостерігачами в ефірі, а й ділитимуться власним досвідом, коментуючи той чи інший сюжет, вступатимуть у діалог та дискусію із авторами матеріалів.



«”Брат за брата” – це продовження нашої лінійки проектів журналістських розслідувань, над яким працює творча команда і в Києві, і у Львові. Цим проектом ми хочемо показати чи навіть надихнути українців, що попри всі труднощі зараз не час здаватися, опускати руки, а потрібно разом, спільними зусиллями справді будувати нову країну», – сказав генеральний директор медіа-холдингу ZIK Ігор Дедишин.

Програма «Брат за брата» виходитиме щосереди о 22.05.


Джерело: http://vsiknygy.net.ua/
Прикріплення: 0040091.jpg (26.8 Kb) · 3678946.jpg (26.6 Kb) · 5987823.jpg (27.8 Kb)
 
GADДата: Субота, 18.07.2015, 06:32 | Повідомлення # 12
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Шустер запускає власний телеканал



Студія Савіка Шустера запускає власний телеканал. Про це в ефірі Шустер Live на "112 Україна" повідомив Савік Шустер.

"Ми вирішили створити свій канал. Цей канал ми назвали іменем нашої студії 3STV. Ми переконані, що Україні необхідний такий канал, який рівновіддалений від політичних партій і від промислово-фінансових груп. Ви мене запитаєте, як виживати в умовах війни і цієї економічної кризи? Я не знаю, будемо шукати, знаходити таланти та ідеї в Україні, будемо говорити правду, і головне, будемо намагатися змінити правила на телевізійному ринку", - сказав Шустер.

За його словами, 1 вересня канал почне технічне мовлення.

"4 вересня ми вийдемо в ефір, як зазвичай, у тому числі і на телеканалі "112 Україна" поки", - додав Шустер.

Джерело: http://gazeta.ua/
Прикріплення: 7746996.jpg (57.8 Kb)
 
GADДата: Вівторок, 29.09.2015, 19:41 | Повідомлення # 13
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Новий телепроект навчає українським діалектам



На телеканалі ZIK запустили проект "Говірник". Кожен випуск передачі підіймає та пояснює певне слово - цілком звичне в окремій місцевості, проте зовсім незнане і навіть чудне на переважній частині України. Серед галицьких, подільських, закарпатських регіоналізмів є відверті запозичення з інших мов, а є слова питомо українського звучання на подобі "вадитися", "паленка", "виступци".

Уже вийшло три десятки програм. Якщо плануєте їхати в місто Лева, обов'язково подивіться, що мають на увазі львів'яни, які кажуть вам: "А бодай би тя шляк трафив!". Не менш корисні випуски про слова інших регіонів:









Стає зрозуміло, чому закарпатський гурт назвався "Rock H":



Виявляється, екзотичним словом "карамболь" називають не тільки їстивні плоди карамболи. І навіть не тільки вид більярду:



Джерело: http://gazeta.ua/

Багато чого є в ЮТЮБІ
Прикріплення: 9597146.jpg (56.9 Kb)
 
GADДата: Четвер, 01.10.2015, 19:08 | Повідомлення # 14
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Український телеканал створить серію мультфільмів за ідеями українських школярів



1 жовтня стартує Всеукраїнський проект Міністерства освіти і науки України "Це наше і це твоє" за підтримки телеканалу ПлюсПлюс. Учням 2-4 класів запропонують подумати про те, за що вони пишаються своїм рідним краєм і поділитись цим з усією країною.

Найцікавіші історії потраплять на ПлюсПлюс: за ідеями переможців проекту канал створить нові серії мультфільму "Це наше і це твоє".

Мультсеріал "Це наше і це твоє"– це соціальний проект, який у простій формі розповідає юним глядачам про те, що захоплюючого є в Україні: унікальні факти та винаходи, неймовірні природні ресурси тощо. Наприклад, наш літак "Мрія" - найбільший в світі, мелодія Щедрик – найпопулярніша, а трембіта – найдовший в світі інструмент, при тому що важить всього 1,5 кг – як кошеня. Цього року проект здобув премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки.

Всеукраїнський проект Міністерства освіти і науки України "Це наше і це твоє" також є соціальним і покликаний дати юним українцям і українкам розповісти на всю країну, за що вони пишаються своїм рідним краєм. Тільки уявіть, Дмитрик з Черкащини зможе дізнатися про потрійну веселку, яку бачила Оленка з Києва. А Петро із Запоріжжя розкаже про велетенського Чорногуза, який із дзьоба годував своїх пташенят.

"Цей проект - прекрасна нагода подивитись навкруги й побачити, що рідний край прекрасний і цікавий. І більше того – прославити його на всю країну. Для когось предметом гордості буде найчистіше озеро, для когось - найбільше поле квітів або унікальне поселення чорних лелек", - зазначила генеральний продюсер телеканалу ПлюсПлюс Іванна Найда.

Взяти участь у проекті дуже просто. Треба подумати, можливо, порадитись з батьками, дідусями або бабусями, й придумати цікаву історію про свій рідний край. Потім поділитись нею з вчителем. Він визначить, яка з історій у класі найцікавіша, і на уроку малювання разом з однокласниками треба буде створити ілюстрації до неї.

Усі малюнки та історію - скласти до пакунку і до 10 листопада відправити на адресу Міністерства освіти і науки України. Там творча група визначить 25 найцікавіших робіт. Переможці будуть оголошені на День Святого Миколая, 19 грудня.

Ідеї школярів надихнуть відомого художника і арт-директора каналу ПлюсПлюс Едуарда Катихіна разом з командою мультиплікаторів створити нові серії серіалу "Це наше і це твоє", де у титрах буде вказано який клас та школа є авторами ідеї. І їх побачить вся країна.

Надихнутися серіями "Це наше і це твоє" можна на сайті каналу ПлюсПлюс
за посиланням

Джерело: http://gazeta.ua/
Прикріплення: 1032164.jpg (49.0 Kb)
 
Форум » ЖИТТЯ » Культурне » ТЕЛЕБАЧЕННЯ
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Вверх