Вівторок, 21.11.2017, 19:14
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 3123»
Форум » ЖИТТЯ » Культурне » Мистецтво
Мистецтво
GADДата: Четвер, 13.09.2012, 11:14 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: На сайті
Сьогодні в Києві відкривається нова виставка всесвітньо відомого художника Івана Марчука



Київська галерея «Мистецька збірка» цього року відзначить своє п’ятиріччя виставкою найвідомішого українського художника Івана Марчука. 13 вересня галерея представить десятий цикл робіт художника. Експозиція під назвою «Погляд у безмежність» розкриває містичний світ, «п’ятий вимір» реальності, втілений у картинах, які сам Марчук охарактеризував як абстрактний сюрреалізм. «Це щось абсолютно нове, такого в моїй творчості ще не було, — розповідає художник, — над «десятим Марчуком» я працюю 4 роки, вже не раз по шматочках, як–то кажуть, показував цей новий стиль, а зараз зібрав виставку». Головною причиною, як каже митець, стало не лише його власне бажання поділитись новими творами, а бажання прихильників, які не дають спокою Марчукові: «Всі вже мені набридли цими вічними запитаннями «де вас можна бачити, де виставка?» От і вирішив трошки людей потішити, що я ще є на горизонті».
Стиль його важко окреслити конкретними термінами. За майже 40 років митець написав понад 4 тисячі картин, серед яких і символізм, і абстракція, натуралізм, наїв. Марчук створив сотні портретів, пейзажів, натюрмортів і зовсім неземних філософських робіт. Свої картини розділив на 10 циклів, «10 іпостасей Марчука», як любить казати сам Іван Степанович. При цьому наголошує, що вони створені в абсолютно різних, навіть полярних стилях та манері, і зізнається, що деякі полотна не зміг би зараз повторити.
Проте знаний Марчук не такою різножанровістю, а скоріше магічною технікою «пльонтанізму», яку сам і придумав. «Пльонтанізм» від слова «плести», «пльонтати», а на картинах така техніка втілюється тисячами ліній різного діаметру, які вплітаються одна в одну, і виникає враження, що картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток. Таким Марчука знає не лише Україна, а й світ. Техніку митця вивчають у багатьох художніх академіях світу. 2007 року Івана Марчука було включено до рейтингу 100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британська газета The Daily Telegraph. Митець є членом «Золотої гільдії» — Міжнародної академії сучасного мистецтва в Римі. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня. Сьогодні «Золота гільдія» нараховує 51 художника з усього світу.
Та світовому визнанню передував час непомічання на батьківщині. Від 1970 року і до приходу Горбачова до влади Марчукові не давали вільно дихати. Лише у 43 роки художник мав першу персональну виставку. І лише в 1988–му, тобто коли Марчукові виповнилося 52 роки, його прийняли до Спілки художників України, хоч на той час він уже мав понад 15 виставок у різних містах колишнього СРСР.
І хоч зараз художника не переслідують і не забороняють, та належного визнання в Україні Марчук лише чекає. Ще у 2005 році було заплановано відкрити музей його картин, але проект досі не втілено.
Нова експозиція «Погляд у безмежність» тішитиме українських поціновувачів мистецтва протягом трьох тижнів, а сам художник не сумнівається в її успіхові: «Оскільки це одна тема, а картин багато, то роботи будуть розвішені, аби створити ефект однієї цілісної картини. Думаю, вийде дуже цікаво».

Джерело: http://ridna.ua
Прикріплення: 5322457.jpg(6Kb)
 
GADДата: П`ятниця, 07.12.2012, 23:21 | Повідомлення # 2
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: На сайті
Козаки Поділля



Школа верховой езды. Украина, г.Каменец-Подольский. тел.(03849) 9-07-57, (096) 462 03 17. Возрождение традиций Украинского козачества. Организация конных шоу .
 
GADДата: Неділя, 17.02.2013, 17:43 | Повідомлення # 3
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: На сайті
Янукович нагородив Хостікоєва орденом



Президент України Віктор Янукович нагородив актора Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Анатолія Хостікоєва За заслуги I ступеня.

Указ про це Янукович підписав сьогодні, 15 лютого, з нагоди 60-річчя актора.

Як сказано в документі, орден присвоєний "за видатний особистий внесок у розвиток театрального мистецтва, збагачення національної культурної спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність і високу професійну майстерність".

Президент також привітав Хостікоєва з ювілеєм.

"Усе своє життя Ви присвятили мистецтву України, яке збагатилося завдяки Вашій високій майстерності. Бажаю Вам міцного здоров’я і родинного благополуччя. Нехай і далі Вас зігріває щира любов шанувальників Вашого таланту", - сказано у привітанні Президента.

Нагадаємо, сьогодні, 15 лютого, Анатолію Хостікоєву виповнюється 60 років

Джерело: http://ua.korrespondent.net
Прикріплення: 1340664.jpg(25Kb)
 
GADДата: Середа, 27.02.2013, 20:25 | Повідомлення # 4
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: На сайті
Томенко презентуватиме в Черкасах новий «Альбом малюнків Шевченка»

1 березня 2013 року в музеї «Кобзаря» народний депутат Микола Томенко спільно з відомим вченими та громадськими діячами проведе презентацію «Альбому малюнків Тараса Шевченка 1841-1843 років», йдеться на офіційному сайті політика.



Ця подія відбудеться в рамках відзначення 200-річчя від дня народження українського генія.

Готуючи до видання перший за хронологією «Альбом малюнків Тараса Шевченка 1841-1843 років», Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» виходив з принципу максимального відтворення роботи великого майстра, збереження кожного поруху руки Тараса Шевченка олівцем чи пером у його альбомі.

До цього Альбому входять рисунки 1841-1843 років, виконані художником у Петербурзі, та краєвиди Києва, типи селян і численні ескізи, етюди та начерки до «Живописної України», «Селянської родини», зроблені під час першої подорожі поета Україною 1843 року. Більшість рисунків виконано олівцем, в окремих випадках – тушшю-пером.

Унікальність цього видання полягає в тому, що вперше на широкий загал представлена факсимільна копія альбому, який до цього часу був доступний лише вузькому колу науковців та дослідників.

Довідка

Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» разом із відомими вченими та громадськими діячами вже другий рік поспіль реалізовують низку проектів шевченкознавчого спрямування. У 2012 році в рамках проекту «Шляхами Тараса Шевченка» було презентовано факсимільне відтворення «Альбому Тараса Шевченка 1845 року».

Джерело: http://procherk.info
Прикріплення: 4571939.jpg(55Kb)
 
GADДата: Четвер, 29.08.2013, 18:18 | Повідомлення # 5
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: На сайті
Київську «Пейзажку» продовжили скульптурою за мультфільмом «Жив-був пес»



У центрі Києва зобразили в дереві Пса і ситого Вовка, бенкетуючих під столом, передає кореспондент радіостанції «Голос Столиці».
На перехресті вулиць Стрітенська та О. Гончара в Києві встановили скульптурну композицію «Вовк і Пес» вінницького майстра Володимира Зайця. Скульптура присвячена одній з кульмінаційних сцен радянського мультфільму «Жив-був Пес».


Персонажі мультфільму сидять під столом, на столі у них - дерев'яні гарбуз, буряк, капуста, окіст, морквина і пляшка з написом «Многая літа». З боків від столу стоять стільці.

Скульптура оброблена спеціальним розчином, який зробить її стійкою до перепадів температур. Композиція продовжує ландшафтний розвиток, який почався з Пейзажної алеї.

«Жив-був пес» зняли на студії «Союзмультфільм» у 1981 р.
Прикріплення: 9689225.jpg(315Kb)
 
GADДата: Понеділок, 17.11.2014, 12:26 | Повідомлення # 6
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: На сайті
Неймовірний боді-арт та птиці: новий проект австралійської художниці

Австралійка Емма Хек 22 роки свого життя присвятила боді-арту. Розмальовування людських тіл стало сенсом її життя, і вона безсумнівно досягла в цьому мистецтві досконалості. Нещодавно художниця презентувала нову серію квіткового "камуфляжу".

Нова колекція робіт отримала назву "Birds of a Feather". Різноманітні птахи (від звичних сов до екстравагантних какаду) стали повноправними учасниками проекту. Жіночі тіла з фантастичною точністю повторюють квіткові візерунки фону, а на руці у кожної героїні сидять птахи. Повірити в те, що ці оптичні ілюзії створені без участі Photoshop, складно, але вся ця розкіш дійсно була розмальована вручну.



Емма Хек розповідає виданню "The Daily Mail", що цим проектом хотіла підтримати екологічні ініціативи, спрямовані на захист навколишнього середовища. На створення кожної роботи потрібно від 8 до 15 годин в залежності від складності малюнка і "зговірливості" пернатих позувати потрібним чином. Найскладнішою виявилася робота з совою, оскільки мудра птиця все ніяк не хотіла дивитися в об'єктив. Однак результат вийшов розкішним.


Джерело: http://gazeta.ua/
Прикріплення: 2768555.jpg(35Kb)
 
AnnaSewДата: Понеділок, 17.11.2014, 17:22 | Повідомлення # 7
Лейтенант
Група: Пользователи
Повідомлень: 67
Нагороди: 0
Репутація: 2
Статус: Десь пішов
Цікавий проект. Від обїєму до площини - антипод стріт-арту, що вже декілька років б,ється над
перетворенням асфальту на 3-Д вимір.
Не знаю, чому нічого не пишуть що до зговірливості моделей.
От в нас влітку у розпал пляжного сезону на Монастирському острові можна знайти персонажів,
які лежатимуть так слухняно, що й не помітять, як і хто їх розмалював, точніше "вписав у пейзаж", cool
і птахів там завжди безліч. biggrin Простір для митців.


Мозг — мой второй любимый орган.
Вуди Аллен


Повідомлення відредагував AnnaSew - Понеділок, 17.11.2014, 17:24
 
GADДата: Понеділок, 17.11.2014, 17:55 | Повідомлення # 8
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: На сайті
biggrin Гадаю що "моделі " та птиці (у вас там на пляжі) зможуть дійти консенсусу без посередництва митців.

Дуже комунікабельною моделлю цього сезону-виявився ВВХ.

Прикріплення: 1754819.jpg(33Kb)
 
AnnaSewДата: Понеділок, 17.11.2014, 18:48 | Повідомлення # 9
Лейтенант
Група: Пользователи
Повідомлень: 67
Нагороди: 0
Репутація: 2
Статус: Десь пішов
Так, гарний костюмчик від Армані (був) biggrin
але все гармонійно...одне до одного...


Мозг — мой второй любимый орган.
Вуди Аллен
 
GADДата: Понеділок, 24.11.2014, 00:43 | Повідомлення # 10
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: На сайті
"Це про стосунки чоловіка й жінки" - Сергій Жадан читав у темряві про ніжність



У столичному клубі "Федорів Хаб" у суботу 22 листопада представили проект "Розділові" на тексти Сергія Жадана. У залі на півтори сотні місць на всіх не вистачило, більшість глядачок - дівчата.

На чорному екрані світиться білим слово "Нічого". Ліворуч із електроскрипкою Влад Креймер, праворуч - Олексій Ворсоба з акордеоном. Промінь світла падає на дівчину в білій сорочці, чорних штанях, із русявим волоссям забраним у хвіст. Під музику Андреа Марія Хендлер поступово піднімається з підлоги, її танець більше нагадує рухи гімнастки.
На екрані змінюються і трансформуються слова - "нічого", "ніжність", "ніч", "любов", "війна". Останнє з'являється найрідше, зокрема й у текстах, які читає Сергій Жадан. Вони всі - "про неї", зрідка - про роль чоловіка в її житті.

Не зрозуміло, що вас тримає, окрім страху

втратити один одного, що може тримати разом таку

рвану тканину прозрінь, перевтілень і марень,

що тримає в повітрі невагомий цей апарат,

чиє крило торкається кожної з ваших утрат,

чий політ невагомий, чиє дрейфування марне.

Речі, заради яких помирають, стосуються саме життя,

стосуються невагомості, стосуються опертя,

стосуються всього того, до чого немає стосунку.

Стосуються віри, насамперед саме її –

її стосуються всі вагання твої,

всі твої сумніви, всі варіанти рятунку.

Всі вірші звучать під музику, часом вони перемежаються композиціями танцівниці, які не доповнюють їх, а розповідають якусь свою історію з ламаних ліній. На екрані декілька разів з'являється рукописний текст у динаміці - поганим почерком його виписує чорнильна ручка. Збоку глядацької зали на високому барному стільці сидить дівчина, її обіймає ззаду чоловік і на вухо півголосом читає написане. Текст написано від жіночого імені, він також не продовжує теми віршів. У одне ціле все зшиває музика. Влад Креймер, крім пронизливих звуків свого електроінструменту, видобуває шурхіт із листка паперу й щітки.



Після завершення учасники обіймаються, задоволені йдуть, та клуб - єдиний простір, тож до Сергія Жадана знову, як перед початком, вишиковується черга з охочих сфотографуватися і взяти автограф дівчат. Поет пояснює, чому читав саме такі тексти:

"Вірші відбирали разом із режисером. Концепція така, що це програма про стосунки чоловіка й жінки. Дуже особистісні, дуже приватні речі - ніжність, самотність, любов, довіра. Чого б я говорив про чоловіків? Я говорив про те, що мене цікавить, себто про жінок.

"Розділові" - це речі і символи, які стоять поміж людьми, і з одного боку розділяють. а з іншого так чи інакше заповнюють порожнечу, поєднуючи щось. Така співпраця тексту із музикою, відео, танцем додає оптики, інших сенсів, слова починають звучати трішки інакше. На цьому стику, на таких зламах можна знайти щось цікаве, неочікуване".

Захід пройшов у рамках фестивалю відеопоезії Cyclop.


Джерело: http://gazeta.ua/
Прикріплення: 8326234.jpg(53Kb)
 
AnnaSewДата: Понеділок, 24.11.2014, 12:44 | Повідомлення # 11
Лейтенант
Група: Пользователи
Повідомлень: 67
Нагороди: 0
Репутація: 2
Статус: Десь пішов
Ну шо? знову Київ?!
Бачила у нас різні комбінації Жадан-Андрухович, Жадан-Прохасько, Жадан-собаки-у-космосі, а Жадан-дівчата - нє.
Мабуть варто дочекатися, бо проект цікавий, тема вічна, і так писати про емоції і почуття , як Сергій, може тільки Катя Бабкіна, я серйозно.
Ну от наприклад - звучить схоже... інакше, але..ніби вони про це говорили, або думали водночас. таке бува.

"Усе, проти чого помирають зазвичай, унеможливлює нам життя,
унеможливлює дихання, свободу, gprs-покриття, доступ до інформації, їжі, світла; контролює серцебиття,
горлом пускає кров, позбавляє кругозору і небокраю."

так, справді.

"З нами стається лише те, чого ми хотіли, або те, чого ми боялися..."


Мозг — мой второй любимый орган.
Вуди Аллен


Повідомлення відредагував AnnaSew - Понеділок, 24.11.2014, 12:44
 
GADДата: Понеділок, 24.11.2014, 13:14 | Повідомлення # 12
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: На сайті


Цитата AnnaSew ()
"З нами стається лише те, чого ми хотіли, або те, чого ми боялися..."


А все інше відбувається ? smile
 
AnnaSewДата: Понеділок, 24.11.2014, 14:15 | Повідомлення # 13
Лейтенант
Група: Пользователи
Повідомлень: 67
Нагороди: 0
Репутація: 2
Статус: Десь пішов
150 років тому народився Анрі Тулуз-Лотрек

Сьогодні зранку, прокинувшись, я зрозуміла, що забула привітати мого друга з днем народження. І от тепер думаю, якщо він вже минув позавчора чи вчора, я не знаю як краще це зробити.
Але проте зранку Гугл мені нагадав, що сьогодні уродини Анрі Тулуз-Лотрека. Такі от реалії.

Щодо Лотрека, то спочатку в мене з*явилася книжка про паризьку школу живопису, яку я прочитала у захваті за пару днів. Там був такий особливий світ – вуличок Монмартру, всіляких кабаре, кафе-шантанів і чогось такого, що я вжитті ніколи не бачила, але б дуже хотіла. І багато різних світлинок і репродукцій. Тоді про Париж навіть мріяти було ніколи.



Уявляєте, що було зі мною, коли я випадково, кружляючи львівськими вуличками, натрапила на чудову виставку плакатів Тулуз-Лотрека? Витягти мене звідти було неможливо. Там були навіть реклами обгорток шоколаду і пудри для жінок.

Далі був Париж з музеем д*Орсе, і я вже прочитала купу книжок на цю тему, і все ж читати і бачити на власні очі – це як кажуть в Одесі – дві великі різниці. Отже картини Тулуз-Лотрека і його життя – це мій Париж, який я не уявляю без імпресіоністів, арт-нуво і аромату свіжих булочок.

Дуже мрію, щоб мене колись занесло на південь Франції у Альбі, де є його музей. smile
Прикріплення: 4939245.jpg(42Kb)


Мозг — мой второй любимый орган.
Вуди Аллен
 
GADДата: Понеділок, 24.11.2014, 14:36 | Повідомлення # 14
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: На сайті
Граф Анрі Марі Раймон де Тулуз-Лотрек

(фр. Henri Marie Raymond comte de Toulouse-Lautrec Monfa; 24 листопада 1864, Альбі — 9 вересня 1901, замок де Мальроме, Жиронда) — французький живописець, постімпресіоніст.



Походив із давнього аристократичного роду. Народився в південно-французькому місті Альбі. У 14 років зламав обидві ноги і назавжди залишився калікою (через генетичне захворювання — батько й мати доводилися один одному двоюрідним братом і сестрою — ноги перестали рости), тому він вирішив присвятити себе живопису. Надихався мистецтвом імпресіоністів і японськими гравюрами. У 1882 приїхав до Парижа, а в 1884 облаштувався на Монмартрі, де прожив до кінця своїх днів.

Вчився (у Л. Бонна в 1882 і Ф. Кормона з 1883) і працював у Парижі; відчував вплив Едґара Деґа і японської гравюри. Основна тема творчості Тулуз-Лотрека — розваги і побут паризької богеми і «дна», які він відтворює без моралізування, але з властивою йому хворобливою гостротою спостереження, часто з їдкою іронією, майстерно передаючи гротескову динаміку ніби випадково вихоплених з потоку життя мізансцен, характерність поз і жестів.

Одним із перших усерйоз зайнявся малюванням афіш. У своїх роботах часто малював повій і життя монмартрських кабаре. Важливе місце в його картинах посідають танцівниця Ла Гулю («Ненажера») — виконавиця кадрилі, Жанна Авріль, клоунеса Ша-Ю-Као, співачка Іветта Гільбер.

Суто індивідуальній манері Анрі де Тулуз-Лотрека властиві узагальнений, гнучкий і ламкий малюнок, довгі вібруючі мазки, холодна гамма, відтінена крупними, яскравими барвистими плямами. Прекрасна майстерність особливо яскраво виявилася в літографованих театральних афішах Тулуз-Лотрека з їхнім графічно-гострим лаконізмом, декоративною показовістю кольору, химерно-гнучким малюнком.

Тулуз-Лотрек залишив після себе безліч чудових полотен. Помер у родовому замку на руках матері, не доживши до 37 років.

В 1874 році Тулуз-Лотрек переніс пікнодізостоз, який незворотньо вплинув на розвиток його скелету, зробивши його кістки дуже ламкими. В 1878–1879 Тулуз-Лотрек переніс переломи обох стегон, наслідком чого стала неможливість вирости вище 152 см — його тулуб був нормального розміру, проте ноги були дуже короткими. Окрім того, Тулуз-Лотрек мав сигматизм і сильно шепелявив.

У 1922 році в Альбі відкрито музей Тулуз-Лотрека. На його честь названо астероїд 11506 Тулуз-Лотрек
Прикріплення: 6494897.jpg(17Kb)
 
GADДата: Понеділок, 24.11.2014, 14:45 | Повідомлення # 15
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: На сайті
Музей Тулуз-Лотрека



Музей Тулуз-Лотрека (фр. Musée Toulouse-Lautrec) — музей у м. Альбі, присвячений життю і творчості художника-постімпресіоніста Анрі де Тулуз-Лотрека (1864—1901). Знаходиться в колишньому єпископському палаці Бербі, який розташований приблизно за 100 м на південь від Кафедрального собору Альбі. Музей відкритий в 1922 році, після того як в 1905 році в результаті ратифікації закону про відокремлення Церкви від держави палац Бербі перестав бути єпископською резиденцією і перейшов у власність міста.

Колекція музею нараховує понад 1000 робіт художника, включаючи картини, літографії, малюнки, ескізи, а також повне зібрання його знаменитих плакатів. Щороку музей відвідуює близько 160000 тисяч відвідувачів.

Історія

Кафедральний собор в Альбі був закладений у 1280 році, а його будівництво завершилось на початку XIV століття. Собор одночасно був храмом і фортецею, поєднуючи в собі риси храмової і фортифікаційної архітектури.

До Кафедрального собору примикає єпископський палац Бербі, будівництво якого тривало з 1230 по 1306 роки. Палац був споруджений із цегли і добре укріплений. Завдяки витонченим прибудовам, які були зроблені у XVII і XVIII столітях, палац не виглядає масивним. Усередині обох будівель збереглися залишки настінних розписів. У 1905 році в результаті ратифікації закону про відокремлення Церкви від держави палац Бербі перестав бути єпископською резиденцією і перейшов у власність міста. Частину єпископського палацу було відведено під музей художника-постімпресіоніста уродженця Альбі Анрі де Тулуз-Лотрека (1864—1901). Музей було відкрито у 1922 році, але після того, коли матір Тулуз-Лотрека, графиня Адель Тулуз-Лотрека, яка передала музею понад 1000 картин, ескізів та літографій свого сина, музей являє собою найбільше зібрання робіт художника в усьому світі.

Картини художника добре продавалися за його життя, і це довзолило йому багато з них залишити у себе. Після смерті Лотрека вони перейшли у спадок до графині Аделі де Тулуз-Лотрек і пізніше склали ядро музейної колекції. Вона також поповнилась, коли торговець картинами Моріс Жуаян, передав музею картини Лотрека, які зберігалися у нього. Його прикладу послідував і кузен Лотрека, Габріель Тап'є де Селейран. Ряд інших робіт Лотрека музей придав вже на аукціонах.

В результаті склалася повноцінна колекція, яка охоплює усі періоди творчості Лотрека.

Колекція

Сьогодні в музеї зберігається понад 200 картин, близько 400 малюнків і більшість літографій (включаючи повне зібрання (31) його знаменитих плакатів). Крім того в музеї представлені книги, які ілюстрував художник, і його особисті речі.

Музейна колекція охоплює всі періоди творчості Тулуз-Лотрека. У музеї представлені юнацькі роботи художника, виконані ним портрети членів сім'ї і представників театрального і художнього середовища Монмартра, всесвітньо відомі полотна, на яких зображено життя паризьких кабаре і борделів.

Окрім робіт самого Тулуз-Лотрека, в музеї представлені також і роботи інших художників. Тут знаходяться роботи живописців XVII і XVIII століть, вклюючи серію Жоржа де Латура (1593—1652). 11 його картин (усього їх в серії було 13) зображують Ісуса Христа і апостолів. Дві картини — оригінали, інші — копії, зроблені в основному в XVIII столітті.

Також у музеї представлені роботи сучасників художника, а саме П'єра Боннара, Рауля Дюфі, Анрі Матісса, Огюста Родена і Моріса Утрілло.

У 2001 році в музеї почалася масштабна робота з його реконструкції, яку планується остаточно завершити до 2012 року. Результатом реконструкції стане нова організація музейного простору. Крім спадщини Тулуз-Лотрека, відвідувачам буде представлено недавно виявлену в одному із залів донжона Тур-Мань плиткову підлогу, яка датується XIII століттям.


Джерело: http://uk.wikipedia.org/
Прикріплення: 3028770.jpg(15Kb)
 
Форум » ЖИТТЯ » Культурне » Мистецтво
Сторінка 1 з 3123»
Пошук:

Вверх