|
КАБМІН
|
|
| GAD | Дата: Неділя, 30.12.2012, 11:49 | Повідомлення # 1 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Почему Янукович будет вечно?
Все виды анатомических редкостей и аномалий, все образцы морального уродства - оккупировали кресла десятиэтажного здания на Грушевского. Оно понятно, правление Виктора Януковича достигло апогея.
Глядя на новый Кабмин, так и хочется обозвать его Кунсткамерой.
Все виды анатомических редкостей и аномалий, все образцы морального уродства - оккупировали кресла десятиэтажного здания на Грушевского. Оно понятно, правление Виктора Януковича достигло апогея. Обещания о реформах и улучшениях уже закончились. Потому что Януковичу уже пофиг. Он уже сказал, что 2013-й год будет годом выживания граждан…
За три года своего правления он подчинил под себя всю систему власти, заточил основных политических оппонентов в тюрьму и сформировал правительство своей мечты.
В этом правительстве чуть ли не половина министров будет работать на улучшение материального обеспечения Януковича и его безопасность. Другие, как строитель с яхтой и шикарным автопарком Павел Лебедев, - помогут Главнокомандующему додерибанить украинскую армию.
Министр соцполитики Наталья Королевская – это лучшая месть «афганцам», и чернобыльцам, которые в 2010-м иногда выходили на улицу, чтобы защитить свои права, но резко прятались в норы, получив от Азарова или Рады маленькую косточку. Держите, будем вам «сосиальная политика».
О Табачнике и вспоминать не хочется. Это издевательство над недобитой системой образования и в то же время - отличная игрушка для людей, называющими себя «патриотами» и «борцами за нацию». Шут, который будет отвлекать от главной пирушки короля и его верных министров…
Я надеюсь, что благодаря этой подборке министров в лицах - Арбузова, Клименко, Королевской, Прасолова и прочих мы окажемся не просто на краю социально-экономической бездны. Мы в неё прыгнем. Чтобы мозги пережили встряску.
Давно понятно, что наш флегматичный народ не волнует ничего. Терпеливые по природе своей и во многом раздосадованы бездеятельностью власти Ющенко – украинцы готовы глотнуть все. Любую грязь, любые плевки от власти Виктора Януковича.
Но я верю, что и власть потеряет стыд совсем.
Больше всего я верю почему-то в руководителя нового Министерства сборов и доходов (или проще – поборов) Клименко. Уж этот точно без стеснений заберет последние «пять сольдо» из каждого кармана. А господин Захарченко из МВД поможет ему ребятами с «Беркута». Судя по запланированным затратам госбюджета-2013, этим будет что терять, если Янукович будет недоволен.
И будет всем сказка, и жизнь, как в обещанном Таможенном союзе…
Пассивность украинцев источник ещё одной проблемы – бездеятельности оппозиции в парламенте. Отсутствие запроса и стимула со стороны избирателей расслабляет всех. Даже новых парламентских деятелей в виде Кличко и Тягнибока.
Именно поэтому оппозиционеры тихонько делят комитеты и иногда возмущаются, то проблемами украинского языка, то абортами, но национальностью в паспорте… Безопасной такой мелочью, за которую и по шапке не дадут, и глупенький избиратель, записавший себя в «патриоты» только за ношение вышиванки, - рад будет.
Только поэтому неясно до сих пор, будут ли оппозиционеры домогаться пересмотра госбюджета-2013, как пройдут перевыборы на 5 скандальных округах и что будет с Тимошенко и Луценко, освобождения которых требует весь западный мир.
Обидно, что, имея ключ в руках, мы не умеем им пользоваться. И украинцам ближе стакан оливье на халяву, чем понятие «власти народа».
Впрочем, оливье тоже долго кормить не будут. Сказал же сегодня президент: будете выживать и жестко экономить. И это не шутки. Наш президент не шутит, он просто снимает последние портки с народа.
Все виды анатомических редкостей и аномалий, все образцы морального уродства - оккупировали кресла десятиэтажного здания на Грушевского. Оно понятно, правление Виктора Януковича достигло апогея.
Марина Данилюк-Ярмолаєва ,
Журналіст
Джерело: http://blogs.korrespondent.net
|
| |
| |
| GAD | Дата: Неділя, 30.12.2012, 11:57 | Повідомлення # 2 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Кожен третій міністр нового уряду народжений за межами України
Глава Кабміну Микола Азаров і п’ятеро українських міністрів народилися за кордоном. Зокрема, у Росії, Молдові та Казахстані.
Так у Росії народився глава українського уряду Микола Азаров, міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов, міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова та міністр оборони Павло Лебедєв. Міністр Кабінету Міністрів Олена Лукаш народилася в Молдові, а міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков – у Казахстані.
У новому Кабміні – п’ятеро вихідців із Донбасу. Зокрема, це: перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов, віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко, міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, міністр доходів і зборів Олександр Клименко та міністр соціальної політики Наталія Королевська.
Віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул і міністр фінансів Юрій Колобов народилися на Дніпропетровщині, а міністр юстиції Олександр Лавринович і міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк – на Житомирщині.
В уряді Азарова – двоє киян. Це – віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко і міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник.
Решта міністрів – вихідці із Запорізької (міністр інфраструктури Володимир Козак), Кіровоградської (міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Темник), Полтавської (міністр закордонних справ Леонід Кожара) та Сумської (міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький) областей України.
Середній вік нового уряду Азарова – 47 років
Найстарший в новому Кабміні – 65-літній прем’єр-міністр Микола Азаров, наймолодший – 32-річний міністр доходів і зборів Олександр Клименко.
Також молодими міністрами стали: 36-річні перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов і міністр Кабінету Міністрів Олена Лукаш; 37-літня міністр соціальної політики Наталія Королевська, 38-річний віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул та 39-літній міністр фінансів Юрій Колобов.
Трьом міністрам – від 40 до 44 років. Це: міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький (40 років), міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Темник (42 роки) та міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков (44 роки).
Ще трьом – по 49 років. Це – міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, міністр закордонних справ Леонід Кожара та міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник.
Міністрові економічного розвитку і торгівлі Ігореві Прасолову та міністрові оборони Павлові Лебедєву – по 50 років.
Чотирьом міністрам – від 52 до 56 років. Це – міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк (52 роки), міністр інфраструктури Володимир Козак (53 роки), віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко (54 роки) і міністр юстиції Олександр Лавринович (56 років).
Віце-прем’єр-міністрові Костянтину Грищенку та міністрові охорони здоров’я Раїсі Богатирьовій – по 59 років.
Відповідно, середній вік уряду складає 47 років.
Джерело: http://tyzhden.ua
|
| |
| |
| GAD | Дата: Неділя, 30.12.2012, 13:50 | Повідомлення # 3 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Welcome back to the USSR
Єдиний Союз, на входження до якого варто готуватись Україні найближчим часом не Європейський, а Радянський.
Попри завіряння урядовців в незмінності євроінтеграційного курсу, єдиний Союз, на входження до якого варто готуватись Україні найближчим часом не Європейський, а Радянський. Реінкарнацією СРСР має стати Євразійське економічне співтовариство(ЄвразЕС), саме так називається організація в рамках якої діє Митний Союз Росії, Казахстану та Білорусії, в який прискореними темпами всмоктується наша держава. Складно сказати, яких саме наслідків від Євразійського союзу очікують українські можновладці, проте чітко зрозуміло, на що розраховують в Кремлі.
Відповідно до зовнішньополітичного курсу РФ, затвердженого Владіміром Путіним в травні 2012 року, інтеграційні процеси на території СНД визначаються основним приорітетом зовнішньої політики Російської Федерації і передбачають поглиблення співпраці не лише в економічній, але й гуманітарній, правоохоронній та військовій сфері. В рамках ОДКБ(військового блоку, в який окрім Росії також входять Казахстан, Таджикистан, Киргизія, Вірменія та Білорусь) передбачається не лише узгодження зовнішньополітичних позицій країн-членів, але й посилення можливостей для залучення до військових дій на їхній території “миротворчих” контингентів організації. Враховуючи те, що жоден з режимів країн-учасниць блоку не є демократичним, найбільш ймовірні операції по примусу до миру будуть спрямовані проти громадянських протестів, і нагадуватимуть виконання інтернаціонального обов’язку в Празі та Будапешті.
Власне, про відновлення СРСР вже почали говорити на самому високому дипломатичному рівні. Держсекретар США Гілларі Клінтон, перебуваючи на початку грудня на зборах міністрів закордонних справ ОБСЄ в Дубліні, прямо заявила, що Митний союз є лише ширмою, за якою відбувається повномасштабна підготовка до відродження Радянського Союзу.
В той же час прибічники Євразійської інтеграції як в Москві, так і в Києві заперечують в своїх намірах будь-який радянський реваншизм та наголошують на суто прагматичній економічній складовій об’єднання. Проте й економічні переваги ЄвразЕСу виглядають більш, ніж сумнівно. Зразком для його створення виступив зовсім не Європейський Союз, а радянська Рада Економічного Співробітництва. Завдання цієї економічної організації в далекому 1949-му році, були аналогічні тим, які сьогодні Кремль ставить перед Митним Союзом. І це, насамперед, не поглиблення економічних зв’язків всередині Євразійського Союзу, а відрізання країн-членів від європейських ринків, іншими словами посилення залежності цих країн від безумовно домінуючої в об’єднанні Російської Федерації. Дешеві ж енергоносії, які виступають основною приманкою Союзу, забезпечать можливість українським олігархам ще кілька років не проводити модернізацію на своїх неефективних енергоємких переробних підприємствах.
Що стосується інноваційного розвитку економіки України, то на спільному ринку деградуючих пост-радянських республік для нього просто немає передумов. Натомість є шанс остаточно розчинитись серед країн, клептократичне керівництво яких обрало долю сировинного придатку цивілізованого світу.
Навіть уже існуючі технологічні розробки можуть опинитись в небезпеці. Варто згадати про чеські потяги та вагони метро, розроблені в 1970-му році, що були на той момент найпрогресивнішими в усьому світі. Вони так ніколи й не стали на рейки Празького метрополітену, оскільки відповідно до плану Ради економічного співробітництва рухомий склад мав виготовлятись у Радянському Союзі. Натомість до Праги поїхали вагони Митіщінського машинобудівного заводу, суттєво дорожчі, технічно застарілі, розроблені ще на початку 50-х.
Говорити, що Євразійський союз не має нічого спільного з економікою було б не чесно. Просто потрібно розуміти, що економічна інтеграція з країнами, розвиток яких зупинився 30 років тому, означає для України перетворення на ринок збуту для подібних митіщінських анахронізмів.
Олександр Данилюк ,
громадянин
Джерело: http://blogs.korrespondent.net
|
| |
| |
| GAD | Дата: Неділя, 30.12.2012, 14:23 | Повідомлення # 4 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| О чем говорит состав нового правительства Януковича
Президент сформировал правительство в соответствии с правилами олигархической конкуренции: себе — главное, остальным — мелочь
Утверждение нового украинского правительства растянулось на такое продолжительное время, что могло показаться: нас ждёт какой-нибудь выдающийся сюрприз, необыкновенное кадровое решение, правительство, отражающее баланс интересов если не в обществе, то хотя бы в президентском окружении. Но сюрприза не произошло. Ещё до парламентских выборов утверждали, что Николай Азаров сохранит за собой пост премьер-министра, а Сергей Арбузов как самый близкий к президентской «семье» человек станет первым вице-премьером. Собственно, было видно по всему стилю работы Виктора Януковича, что он обязательно посадит на финансовые потоки преданных людей, а представителям всех остальных групп влияния останутся в лучшем случае почётные должности. Так и произошло. Янукович не из тех, кому нужны сюрпризы.
Стоит задуматься, почему Сергей Тигипко, Виктор Балога и Пётр Порошенко, ещё недавно делавшие всё для попадания в правительство, сейчас предпочли работу в парламенте
Наблюдатели, комментирующие суть кадровых решений президента, твердят одно и то же: на все действительно важные финансовые потоки президент решил назначить «семейных», и это потому, что накануне экономического кризиса денег на всё не хватит. Но думается, что Виктор Янукович сформировал бы такое правительство в любом случае. Это первый кабинет Азарова худо-бедно отражал кадровые расклады и зависимость президента от соратников и спонсоров его политической карьеры. Больше Януковичу спонсоры не нужны. Он ещё может от щедрости душевной оставить несколько портфелей Ринату Ахметову и усадить оставшихся в правительстве росукрэнерговцев в кресла, портфелей не подразумевающие. Но это не расчёт — это твёрдое понимание, что с другими можно делиться тем, что никакого значения иметь не будет. А под свой контроль нужно брать самое понятное, самое доходное. Это, если хотите знать, и есть главный принцип украинской политики — принцип Межигорья.
Удивляет в данной ситуации не то, что ничего не изменилось, а то, что никто ничего так и не понял и выводов не сделал. Президент сформировал правительство в полном соответствии с правилами олигархической конкуренции: став главным олигархом в стране, получил большую часть туши, а лапы, уши и потроха отдал барам помельче. Но такой подход был бы оправдан, если бы туша эта существовала на самом деле. Суть нынешней экономической ситуации в том, что делить скоро уже будет нечего. Да, что-то забрать, приватизировать, умыкнуть — это пожалуйста. Но всё это придется делать в крайне неблагоприятной социальной ситуации. Неужели кто-то думает, что население будет винить в этой ситуации Николая Азарова или, скажем, Наталью Королевскую. Не будет. Вся тяжесть ответственности ляжет лично на президента, после Конституционной реформы получившего широкие полномочия. И на его правительство. Потому что сейчас практически все телевизионные каналы, не контролируемые «семьёй», станут убеждать граждан, что это его правительство. Будут это делать, конечно же, без всякого оппозиционного флера, наоборот, указывая на мудрость принятых решений и близость министров к первому лицу. Но своего добьются.
Сам того не желая, Виктор Фёдорович дал олигархическим группировкам возможность выйти из игры без всяких обязательств перед ним. Конечно, если всё будет хорошо, попутчики останутся рядом. Но только вот как всё может быть хорошо, да ещё при таком «кабинете личной преданности»? Как?
Стоит задуматься, почему такие чуткие к силе власти политики и бизнесмены, как Сергей Тигипко, Виктор Балога и Пётр Порошенко, ещё недавно делавшие всё возможное для попадания в правительство, сейчас предпочли исполнительной власти депутатский статус и беспощадные прогнозы. Потому что не могут или потому что не хотят? Это, кстати, классическая революционная формула — только по-украински: «олигархи» не хотят брать на себя ответственность, а президент не может с ней справиться. Конечно, сегодня Юрий Бойко может жалеть о том, что оставил министерство энергетики с его золотыми вышками, а Борис Колесников — что не сможет делать новых сногсшибательных покупок в министерстве инфраструктуры. Но на самом деле эти потери могут оказаться для них и других президентских попутчиков настоящим спасением. Когда «девятый вал» экономического коллапса начнет заливать властные кабинеты, и министры, промокшие и беспомощные, не смогут совладать с ситуацией, низложенные «олигархи» вновь смогут появиться все в белом, чтобы помочь вырулить либо потерявшему влияние президенту, либо его преемнику. Конечно, ничего хорошего для Украины в этой помощи не будет. Но после формирования нового правительства остается лишь констатировать, что страна беременна именно «олигархической» революцией.
Джерело: http://focus.ua
|
| |
| |
| GAD | Дата: Неділя, 30.12.2012, 22:17 | Повідомлення # 5 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Марнотратство екс-керівника НБУ та нового віце-прем’єра
На посаді голови Нацбанку Сергій Арбузов запам’ятався тим, що тринькав гроші в час кризи. Які традиції він перенесе із собою в уряд? // ТВі, Знак оклику, 24.12.2012
Наближений до старшого сина президента член так званої "неформальної сім’ї" Сергій Арбузов – новий перший віце-прем’єр у другому уряді президента Януковича.
Попри те, що економіка згорталася, гривня слабшала, резерви вичерпувалися, а населення лякали введенням нових податків на продаж валюти – Національний банк та його керманич ні в чому собі не відмовляли.
Про це йдеться у сюжеті програми "Знак оклику" на ТВі.
За два роки Національний банк України під керівництвом Сергія Арбузова з головної фінансової установи країни перетворився на закриту корпорацію. За бюджетні кошти створюється кишеньковий телеканал, купується медичне обладнання у поліклініку для власних працівників, відновлюються відпочинкові бази для обраних.
Протягом останніх років Вісник держзакупівель рясніє повідомленнями про те, як НБУ витрачає чергові суми на нескромне утримання.
Зокрема, цього року Нацбанк активно скуповував медичне устаткування. За 700 тисяч придбали один мікроавтобус швидкої медичної допомоги. На півтора мільйона закупили медичного обладнання: апарат ударно-хвильової терапії, дві стоматологічні установки, офтальмологічний комп’ютеризований тонометр, офтальмологічну лампу. Купили навіть ванну для уро-гінекологічного масажу за 100 тисяч гривень.
Утім, спроби дізнатися, навіщо Нацбанкові медичне обладнання, наштовхнулися на опір. Медичний заклад на Грушевського, 11-б, виявився режимним об’єктом. Охорона, перешкоджаючи знімальній групі у відеозйомці, випровадила журналістів із будівлі.
Окрім того, Сергій Арбузов своїм приходом у Нацбанк дав початок унікальній історії із державним банківським телеканалом. НБУ створив приватне підприємство – став засновником ТОВ "Банківське телебачення". Виписка з держреєстру свідчить, що Нацбанк вклав 150 мільйонів державних гривень у статутний капітал.
Журналіст, який працював на "БТБ", зізнався, що на телеканалі проблеми з об’єктивністю. "Як на мене, це абсолютна прес-служба Арбузова, можна так сказати", – розповів журналіст на правах анонімності.
Джерело: http://tvi.ua
|
| |
| |
