Вівторок, 21.11.2017, 12:15
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 2 з 4«1234»
Форум » ЖИТТЯ » Політичне » 9 травня (Яке визначення дня 9 травня ви вважаєте найбільш правильним?)
9 травня
Як Ви вважаєте ?
1.Свято неіснуючої країни, його треба відмінити і забути, зробивши 9 травня буднім днем.[ 0 ][0.00%]
2.Будь-як можна назвати, аби 9 травня лишалося вихідним днем.[ 0 ][0.00%]
3.Свято ветеранів; поки вони живі, свято має існувати .[ 6 ][42.86%]
4.День скорботи за загиблими українцями у Другій світовій війні.[ 9 ][64.29%]
5.Мені все одно.[ 0 ][0.00%]
6.Велике свято, його треба святкувати всім.[ 5 ][35.71%]
Усього відповідей: 14
fantomДата: Понеділок, 21.05.2012, 21:37 | Повідомлення # 16
Майор
Група: Пользователи
Повідомлень: 181
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Десь пішов
Прочітав с задоволенням, чекаю наступних глав. Є інформація що в москві установили Краснову пам"ятну дошку чі щось таке схоже.
 
БогунДата: Середа, 23.05.2012, 22:10 | Повідомлення # 17
Рядовой
Група: Пользователи
Повідомлень: 13
Нагороди: 1
Репутація: 0
Статус: Десь пішов
Продовження:

Ось уривок із цього листа:
"Мы, донские казаки, остатки уцелевших от жидовско-сталинского жестокого террора своих соотечественников, отцы и внуки, сыновья и братья погибших в ожесточенной борьбе с большевиками и замученных в сырых подвалах и мрачных застенках кровожадными палачами Сталина, шлем Вам, Великому Полководцу, Гениальному Государственному Деятелю, Строителю Новой Европы, освободителю и другу донского казачества, свой горячий донской казачий привет!

Смерть Сталину и его опричникам! Хайль Гитлер! Да здравствует Гитлер! Да здравствует наш организатор и полководец казак-генерал Пётр Краснов! За окончательную победу над нашим общим врагом!
За Тихий Дон и донских казаков! За германскую и союзные Армии! За вождя Новой Европы Адольфа Гитлера – наше могучее, сердечное казачье "ура!".

"В газете "Новая жизнь" № 54 от 20 декабря 1942 года опубликовано письмо Адольфу Гитлеру, "вождю великого немецкого народа" от учеников Станицы Луганской: "Мы, ученики специальной сельскохозяйственной школы Станицы Луганской, шлем горячий привет нашему освободителю Адольфу Гитлеру".
В продолжении письма говорилось об обязательстве учеников этой школы стать такими культурными как немецкий народ".

Від грудня 1942 року поруч із Краснодоном, у місті Кам’янську-Шахтинському Ростовської області, козачою конвойною сотнею при німецькій комендатурі командував Т.Н.Доманов, який згодом обійняв посаду "Походного Атамана донского казачества" - по загибелі С.В.Павлова в 1944 році.

Цей козацькій підрозділ створено ще наприкінці липня 1942 року. В його складі було чимало вихідців із Гундоровської станиці (зараз місто Донецьк Ростовської області).
"Казаки конвойной казачьей сотни принимали участие в охране ж
елезной дороги, несли дозорную службу, прочесывали лес на левом берегу Северского Донца в поисках бежавших советских военнопленных. В январе-феврале 1943 года эти же казаки рыскали по станице Гундоровской и по хуторам в поисках подпольщиков из разгромленной краснодонской "Молодой гвардии".
"...В июле 1942 года в Урывский лес у города Каменска-Шахтинского зашел один из артиллерийских полков Красной Армии, чтобы укрыться днем от "мессеров". Житель хутора Урывского, будущий полицай, выдал немцам советских артиллеристов.

Немцы, жалея живую силу своих войск, развернули орудия и танки в сторону леса и стали методически вести огонь по притаившимся в лесу красноармейцам. Это был не бой, а полное уничтожение всего живого в этом лесу.
Эта история очень схожа с историей Ерохинской балки в том же районе и в тот же период – июль 1942, такое же предательство казака-полицая из хутора Ерохина. Там немцы поставили на пригорке орудия и минометы и стали методически уничтожать все живое, что находилось в районе балки. Потом в район балки пошли легкие танки и с пулеметов расстреливали разбегающихся по полю красноармейцев".

Багато німецьких колаборантів було і серед кубанських, терських, уральських, сибірських, астраханських та інших козаків - але в усіх козацьких формуваннях, що служили гітлерівській Німеччині, переважну більшість вояків складали саме донські козаки.

Колаборантство серед донського козацтва було масовим.



Козаки біля прапора в кольорах Донського козачого війська. 1942 рік

Далі буде...

Додано (23.05.2012, 22:10)
---------------------------------------------
Продовження:

"Первоначально справа на груди у всех казаков красовались специально разработанные для "воинов с Востока" эмблемы в форме вписанной в ромб свастики-коловрата с горизонтальными "крылышками", но с 1943 года они перешли на ношение стандартного вермахтовского орла со свастикой-коловратом в когтях.

Казаки 5-го Донского конного полка И.Н.Кононова носили на головных уборах серебряную "мертвую голову" (от нем. "Тотенкопф") так называемого "прусского типа" – символ верности до гроба.
У казаков караульных эскадронов на рукавах мундиров и шинелей ниже локтя были георгиевские черно-оранжевые шевроны "углы" острием вверх."

Формування козацьких частин здійснювалося під керівництвом начальника Головного управління козацьких військ Імперського Міністерства Східних окупованих територій Німеччини генерала Вермахту Пєтра Ніколаєвіча Краснова.
Нащадок Краснова став особистим катом Піночета

За складеною ним присягою козаки, як і він сам, клялися на вірність "Фюреру германского народа Адольфу Гитлеру". А ось деякі висловлювання П.Н.Краснова:
"Здравствуй, фюрер, в Великой Германии, а мы казаки на Тихом Дону. Казаки! Помните, вы не русские, вы казаки, самостоятельный народ. Русские враждебны Вам.

Москва всегда была врагом казаков, давила их и эксплуатировала. Теперь настал час, когда мы, казаки, можем создать свою независимую от Москвы жизнь.

Русских необходимо запереть в рамки старого Московского княжества, откуда началось продвижение московского империализма. Да поможет Господь немецкому оружию и Гитлеру!".
30 березня 1944 року Головне управління козацьких військ переведено з Імперського Міністерства Східних окупованих територій Німеччини до Головного управління СС Третього Рейху.



Пам'ятник генералу Краснову у станиці Єланській Ростовської області. 2010 рік

До відома читацького загалу пропоную один з наказів П.Н.Краснова, які він розсилав із Берліну. 20 червня 1944 року цей "казак-генерал" написав:
"Майор Миллер телеграммой от 19-го сего июня сообщил мне, что Походный Атаман полковник Павлов в бою с партизанами западнее Городища, 17-го сего июня, пал смертью храбрых.

Полковник Павлов с самых первых дней соединения Донских казаков с Германской армией для общей борьбы с большевиками, с лета 1942-го года, то-есть, в течение двух лет мужественно и доблестно, все время ведя непрерывные бои с врагами казачества, создал казачьи части, воспитывал их и обучал. Смерть его невознаградимая потеря для казачества и для родного его Донского Войска.

Скорбя с родными мне Донцами над могилой павшего героя великой войны с большевиками, горжусь тем, что Войско имело его в своих рядах в такие трудные боевые времена. Его вдове Феоне Андреевне Павловой приношу мои глубочайшие соболезнования в постигнутой ее утрате. Пусть будет ей и ее дочери утешением, что их муж и отец умер такою почетной, настоящей казачьей смертью.

За подвиги, совершенные во время долгого похода в боях казаков, предводительствуемых Походным Атаманом Павловым посмертно произвожу его в генерал-майоры, что внести в его послужной список".
Як зазначив П.Н.Краснов, широку співпрацю з гітлерівцями козаки розпочали влітку 1942 року, проте кілька козацьких частин з’явилися у складі німецького війська вже в 1941 році:

"102-я добровольческая казачья часть И.Н.Кононова при штабе командующего тыловым районом группы армий "Центр", казачий разведывательный батальон 14-го танкового корпуса, казачий разведывательный эскадрон 4-го охранного самокатного полка, казачий разведовательно-диверсионный отряд разведывательной абверкоманды НБО".
22 серпня 1941 року на службу до гітлерівців перейшов командир 436-го полку 155-ої стрілецької дивізії Червоної Армії І.Н.Кононов. Разом із ним до німців прийшов великий гурт бійців і командирів цього полку. Відразу по цьому Кононов запропонував їм створити добровольчу козацьку частину для боротьби проти Червоної Армії.
Одержавши на це згоду від німецького командування, він сформував її вже до 28 жовтня 1941 року, під номером 102, у складі двох кавалерійських ескадронів, двох ескадронів самокатників, одного гарматного взводу на кінній тязі та одного взводу протитанкових гармат. Ця військова частина започаткувала створення 5-го Донського козачого кінного полку.

"Когда в середине октября 1941 года части 14-го немецкого танкового корпуса подошли к реке Миус, за линией фронта, в тылу Красной Армии, уже шло сражение. Будучи уверенными в том, что бой ведут немецкие подразделения воздушных десантников или моторизированные части, каким-то образом попавшие в окружение, танкисты поспешили на помощь.

Каково же было их удивление, когда они обнаружили, что "немецкими десантниками", атаковавшими оборонительные порядки Советской армии с тыла, оказалась казачья сотня под командованием потомственного донского казака – старшего лейтенанта Николая Назаренко. В середине октября эта группа в качестве маршевого батальона была направлена на реку Миус, где заняла позицию в тылу советской 9-й армии.

Сам отряд к тому времени представлял собой довольно внушительную силу, в Таганроге все бойцы были полностью экипированы стрелковым оружием и достаточным количеством боеприпасов, а также продовольствием и медикаментами. К тому же по прибытии на место в качестве усиления отряду были приданы 5 артиллерийских орудий.
Дождавшись удобного момента, Назаренко принял решение "нанести удар в спину" советским подразделениям и прорваться навстречу наступающим немецким танковым частям.

К несчастью для казаков, за несколько часов до атаки была проведена перегруппировка войск, и сразу несколько советских полков оказались в тылу отряда мятежников. Взяв "добровольцев" в кольцо, они принялись методично их уничтожать, но тут-то и подоспела долгожданная помощь с немецкой стороны, спасшая отряд казаков-коллаборационистов.
В немецких документах отряд Назаренко значился как "казачий разведывательный батальон 14-го танкового корпуса Вермахта". Все казаки получили со склада немецкую униформу и стрелковое оружие. Единственным их отличием от немецких солдат стали большие белые нарукавные повязки с нашитой на них черной буквой "К", а у Назаренко на немецкой офицерской фуражке была сине-красная кокарда донского войска".

"...В ноябре 1941 года казаки станицы Синявской при подходе немецких войск перебили местную власть, забрали все имеющееся в наличии оружие и ушли в Донские плавни, где и дождались прихода немецких войск.
Обратившись к освободителям с речью, они попросили посодействовать им в создании казачьей сотни. Немцы удовлетворили их просьбу и снабдили казаков лошадьми и оружием.

Вскоре советские войска нанесли контрудар и отбросили противника к Таганрогу. Казаки отступали вместе со своими новыми союзниками, причем уже под официальным названием: казачий разведывательный эскадрон 4-го охранного самокатного полка Вермахта".

Далі буде...
Прикріплення: 6130195.jpg(26Kb) · 3646480.jpg(20Kb)


Повідомлення відредагував Богун - Середа, 23.05.2012, 22:08
 
GADДата: Середа, 23.05.2012, 23:06 | Повідомлення # 18
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Quote (Богун)
казачий разведывательный эскадрон 4-го охранного самокатного полка,
А "самокатний полк" це як ? Бува не на вєліках ? biggrin



Кому цікаво можна "нагугліть" про це )
Прикріплення: 4728864.jpg(63Kb)
 
fantomДата: Четвер, 24.05.2012, 21:13 | Повідомлення # 19
Майор
Група: Пользователи
Повідомлень: 181
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Десь пішов
Цікава фотка, а у другого що за плечіма теж велік? Як заспинник?
 
GADДата: Четвер, 24.05.2012, 21:15 | Повідомлення # 20
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Так складений, як наплічник ))
 
KreminДата: Субота, 26.05.2012, 22:42 | Повідомлення # 21
Рядовой
Група: Пользователи
Повідомлень: 8
Нагороди: 3
Репутація: 0
Статус: Десь пішов
Також 4 пункт і святом цей день вважати не можна, бо це спомин за загиблими. Випадково віддала голос за п. № 6 biggrin Прошу вважати цей пункт з "- " 1 і відповідно додати в п. № 4 "+" 1 ....

сонце встає зі Сходу
 
GADДата: П`ятниця, 01.06.2012, 22:43 | Повідомлення # 22
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Трошки веселого ( так би мовити)

Ко Дню победы: Религиозный культ «9 мая»

Накануне празднования победы советской армии над немецкими захватчиками разворачивается настоящая вакханалия и беснование — как из преисподней, возникают вражеские силы, стремящиеся опорочить святыню советского человека. Появляются карикатуры, демотиваторы, статьи относительно геройского издевательства солдата-освободителя над покоренными народами.

Становится очевидным, что Великая Отечественная война и 9 мая являются не просто историческими событиями и памятным днем. Это — религиозный культ со всем необходимым церемониалом.

О победе как о религии пишут сами же трубадуры советской имерии. В частности, скандально известный главред газеты «Завтра» Александр Проханов в статье «Победа — религия, Сталин — святой» так и написал: «Победа в Великой Отечественной войне должна быть приравнена к сотворению Адама, избавлению земной жизни в ковчеге Ноя, пришествию на землю Христа». Кто не исповедует сей правильной веры — подвергается гонениям и преследованию за ересь и богохульство.

Поэтому мы решили по полочкам разложить составляющие нового религиозного культа:

Сталин — это мессия, подобный Иисусу Христу, который пришел в этот мир с целью победить сатану. Он, как и Христос, сопровождал свой земной путь различными чудесами. Если основатель христианства исцелял больных, превращал воду в вино, воскрешал мертвых - то Сталин «принял Россию с сохой, а оставил с атомной бомбой».

Адольф Алоизович Шикльгрубер, известный в широких кругах под фамилией Гитлер — сатана (он же Люцифер). Изначально находился на стороне сил света, за что был удостоен чести — оккупировать проклятых пшеков. Но, как и в библейской истории, поднял восстание против Бога (т.е. Сталина многоликого), за что был в последствии низвергнут.

Генералы — своего рода апостолы. Их задача сводилась к следовании за своим Учителем и распространении «благой вести» о нем. Наиболее достойным обещался земной покой, посмертный почет и, конечно же, попадание в рай. Георгий Жуков даже удостоился памятника нерукотворного чуть ли не на святом месте.

Красная площадь — занимает не менее важное место в религии 9-го мая, чем Голгофа у христиан. Здесь происходили самые драматические события, которые в дальнейшем определили ход войны.

Предатель Андрей Власов — если есть апостолы, то обязательно должен быть Иуда, т.е. предатель и редкостная сволочь. На него возлагали большие надежды, называли «любимым командиром Сталина» и «спасителем Москвы». Даже книгу собирались написать «Сталинский полководец» в жанре «житие святых». А он — подонок, попал под чары Люцифера, искусился и перешел на сторону зла. За что его, собственно, и повесили. Кстати, Иуда тоже оказался в петле — правда по собственному желанию.

НКВД — это «святая инквизиция», в обязанности которой входило блюсти богобоязненные устои, а в случае чего — судить по всей строгости за богохульство.

Лагеря — чистилище, куда отправлялись все совершившие грехи, остающиеся неотпущенными. Советский человек, отягощённый бременем грехов, не позволяющих беспрепятственно войти в царствие божье, подвергался «очищению» и лишь затем попадал в рай.

Послевоенное советское государство — и есть «олицетворение» рая, куда стремился попасть каждый сталинопослушный гражданин. В нем было все — и колбаса дешевая, и медицина бесплатная, и образование доступное, и путевки в санаторий. В общем, все то, о чем только мог мечтать несчастный западный империалист-капиталист.

Военные парады — крестные ходы с целью утверждения добра на земле. Обычно сопровождаются знаменами (хоругви) и портретами мессии (иконы). Во время жизни Сталина парадов не было, ибо богочеловек от природы скромный, посему воздерживался от надлежащих почестей.

Могилы советских ввоино — святые мощи. Посещение могил повышает карму, скилы (патриотизм, преданность, идеологическая стойкость и т.д.) и даже позволяет осуществить level up по советской профессиональной лестнице.

Посещение памятников и могил с возложением цветов — это паломничество «во святые места». Вся их важность описана в предыдущем пункте.

Бандеровцы — иначе, как демонами, не назовешь. Подобно падшим ангелам, они искусились Люцифером и пошли за ним, предав бога. Подлые создания все время стреляли в жопу спину. Однако были побеждены бравыми сотрудниками НКВД.

«Вставай, страна огромная! Вставай на смертный бой» - как и большинство других музыкальных произведений того времени, эта композиция выполняла роль религиозных гимнов. Задача — поднять религиозное самосознание и довести до патриотического экстаза.

Георгиевская ленточка — по важности занимает место нательного крестика. По ней можно определить, кто правоверный, а кто — вероотступник. Чем больше георгиевской ленточки — тем лучше, она защищает от бесовского влияния бандеровцев и прочей нечисти. Желательно носить на самом видном месте. Ленточка многофункциональна — размещается на антеннах авто, дамских сумочках, магазинных прилавках и много еще где.

Этим список религиозной символики и церемониала 9 мая не ограничивается. Вы можете присоединиться к их наполнению. Ибо только познав истину, вы станете свободными smile

За матеріалами сайту : http://infocorn.org.ua
 
GADДата: П`ятниця, 01.06.2012, 23:41 | Повідомлення # 23
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Георгіївсько-сталінська стрічка знову виходить на вулиці



Так звана "георгіївська" стрічка протягом останнього десятка років цілком успішно використовується як ерзац-символ Дня перемоги. Але - хіба не підміняють маніпулятори свідомістю поняття при цьому? Хіба не застосовують символ для просування в маси конкретних ідей?

Що таке "георгіївська" стрічка? В Російській імперії це - двоколірна стрічка до ордену та медалі Святого Георгія, а також до Георгіївського хреста. Також слугувала окремою відзнакою нагородженого Георгіївським прапором гвардійського морського екіпажу. Прийняті в фалеристиці кольори Святого Георгія - жовтогарячий і чорний.

У Радянському Союзі використовувалася схожа (простіше кажучи - стирена) стрічка - з чорними і жовтими смугами. Застосовувалася вона, як знак відмінності гвардійських частин, чому, власне, її й називали гвардійською. Також варіація георгіївських кольорів використана при оформленні ордена Слави і медалі "За перемогу над Німеччиною". Жодна з цих нагород не була аналогом і не мала зв’язку з нагородами Святого Георгія, що існували за часів імперії. Погодьтесь, такої аналогії не могло бути в принципі. Таким чином, те, що має назву "георгіївська" стрічка, жодного стосунку до Другої Світової війни не має.



Однак, стараннями путінського Кремля "георгіївська" стрічка позиціонується, як символ перемоги у Великій Вітчизняній війні, хоча ні радянська "гвардійська" стрічка, ні стрічки ордена Слави та медалі "За перемогу над Німеччиною" не є символами Св. Георгія. Отже - хіба не буде більш правдиво і чесно назвати дану символіку "сталінською" (враховуючи зображення світлого лику І.В.С. на медалі "За перемогу над Німеччиною")? Тоді все стає на свої місця.



А ось це вам впарюють під іменем "георгіївської" стрічки...

Кремлівські ідеологи вже досить давно і наполегливо відроджують культ Св. Сталіна, і в їхніх побудовах т.зв. "георгіївська" стрічка є одним з інструментів маніпуляції громадською свідомістю. "Кремляді" таким чином пов'язують воєдино Сталіна, міф про "велич і могутність" СРСР і продовження традицій Російської імперії. І саму неоімперську ідею в умах росіян - те, до чого в Кремлі усіма силами прагнуть. А чіплятись залишається лише за "Велику Вітчизняну" війну - адже у ХХ столітті Росія не мала жодної військової перемоги, окрім цієї. Російсько-японська, Перша Світова, радянсько-польська, радянсько-фінська (Зимова), афганська, І-ша чеченська - всі війни Росії завершились поразками...

Хлопці й дівчата (особливо молоді стосується)! Те, що ви чіпляєте собі на джинси, сумки, собачі нашийники й автомобільні антени - не "георгіївська", а сталінська стрічка, і таким чином ви допомагаєте зміцнювати культ видатного злочинця ХХ століття - товариша Сталіна. Жодна порядна людина не стане посібником Сталіна й сталіністів. Не одягайте сталінську стрічку! Залиште її ветеранам...



За матеріалами сайту : http://infocorn.org.ua
Прикріплення: 6006661.jpg(14Kb) · 7253878.jpg(84Kb) · 7413213.jpg(28Kb) · 2581997.jpg(23Kb)
 
GADДата: Неділя, 01.07.2012, 23:04 | Повідомлення # 24
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Цікава газетка, вірніше стаття в ній ....... Тексту не розібрати, а от заголовки говорять самі за себе.....

Прикріплення: 7087995.jpg(74Kb)
 
GADДата: Середа, 29.08.2012, 22:31 | Повідомлення # 25
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Цікаве , як на мене відео, док. фільм



Рік виходу: 2012
Країна: Грузія
Жанр: документальний, історія, військовий
Переклад: професійний (одноголосий)
Мова: російська
 
GADДата: Понеділок, 25.02.2013, 18:51 | Повідомлення # 26
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
"Якось українці невпевнено виглядають проти росіян зі своїми підрозділами на стороні Німеччини."

Російські національні формування в Другій світовій війні:



Комитет освобождения народов России

Русская освободительная армия

1-я русская национальная бригада СС «Дружина»

29-я гренадерская дивизия СС «РОНА» (1-я русская)

30-я гренадерская дивизия СС (1-я белорусская)

30-я гренадерская дивизия СС (2-я русская)

Батальон Муравьёва

Высшая немецкая школа для русских офицеров

Дивизия «Руссланд»

Добровольческий полк СС «Варяг»

Зеленая армия особого назначения

Народная бригада Каминского

Отряд Николая Козина

Русская вспомогательная полиция

Русская гражданская вспомогательная полиция

Русская национальная народная армия

Русская освободительная народная армия

Русский корпус

Русский отряд 9-й армии вермахта

Служба порядка

Хиви

1-й Синегорский Атаманский казачий полк

1-я казачья дивизия (Третий рейх)

15-й казачий кавалерийский корпус СС

Казачий полк фон Безелагера

Казачий Стан

Казачий полк Кононова

Казачий полк Котулинского

Отдельный казачий корпус (Третий рейх)

Казачий полк фон Рентельна

Казачий полк фон Юнгшульца

Українські:



Батальйони "Нахтiгаль" і "Роланд"

Охоронна поліція (шутцманшафт)

14-а гренадерська дивізія СС (1-а українська)

і декілька куренів(батальонів) УПА ,які співпрацювали з Германцями в певні проміжки часу.

Ось в чому суть iстерiї проросiйських сил щодо пособництва фашизму, особовий склад російських формацій в рядах Bермахту був майже в шість разів більший ,за український. Всіх українців, разом узятих, було близько22 тис., а росіян понад120 тис.
Прикріплення: 8171211.jpg(131Kb) · 7099305.jpg(124Kb) · 3493985.jpg(194Kb)
 
fantomДата: Понеділок, 25.02.2013, 19:49 | Повідомлення # 27
Майор
Група: Пользователи
Повідомлень: 181
Нагороди: 0
Репутація: 1
Статус: Десь пішов
Сучасна російська окупація, дуже цікавий фільм, дивився с задоволенням, не меньш цікавіше фото козаків тюрських та інших.

Додано (25.02.2013, 19:49)
---------------------------------------------
Та ще є такий фільм як Подвійна ходка.

 
GADДата: Середа, 27.03.2013, 22:57 | Повідомлення # 28
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
✤ Куди зникли з вулиць великих міст ветерани-інваліди ввв в 1949 році???

► У 1949 році, перед святкуванням 70-річного ювілею сталіна, в колишньому СРСР були розстріляні фронтовики-інваліди ввв. Частину їх розстріляли, частину відвезли на далекі острови Півночі і в глухі кути Сибірі на острів Валаам.

► Острів Валаам - табір інвалідів другої світової війни розташований на острові Валаам (у північній частині Ладозького озера), куди після другої світової війни в 1950-1984 звозили інвалідів війни у колишні монастирські будівлі.

► Більшість цих людей жили і померли на острові Валаам, куди радянський уряд примусово вислав калік війни, щоб не псували вони своїм каліцтвом міста синів і дочок чекістів. Було ще одне місце, - степи Казхстана. Там в степу, калік-фронтовиків викидали з скотних вагонів і розстрілювали з кулеметів ...

► Так чекістська батьківщина дякувала воїнів-переможців.

► Страшна статистика стала відома лише тепер. ЇЇ таїла в собі досі потерта і пожовкла від часу папка з грифом «Цілком таємно».

► На фронтах «Великої Вітчизняної» війни :
-загинуло 28540000 бійців, командирів і мирних громадян.
-поранено 46250000.
-повернулися додому з розбитими черепами 775 000 фронтовиків.
- однооких 155 000.
- сліпих 54000.
- з знівеченими особами 501342
- з кривими шиями 157565
- з пошкодженими хребтами 143241
- з відірваними статевими органами 28648
- одноруких 3000000 147
- безруких 110 000
- одноногих 3255000
- безногих 1121000
- з частково відірваними руками і ногами 418905
- безруких і безногих так званих «самоварів», - 850942

► І тут в 1950 році за указом Верховної Ради Карело-Фінської РСР утворили на Валаамі і в будівлях монастирських розмістили Будинок інвалідів війни і праці. Навіщо така увага нещасним інвалідам Війни? Чому на острові, а не на материку? А адже заклад був ще той ...

► Груди в орденах, а він біля булочної милостиню просить. Позбутися від них, у що б то не стало позбутися, вирішив уряд СРСР. Вихід знайшли, на острови: з очей геть - з серця геть. Протягом кількох місяців країна-переможниця очистила свої вулиці від цієї «ганьби»!

► Їх зібрали за одну ніч з усього міста спеціальними нарядами міліції і держбезпеки, швидко відвозлили на залізничні станції, вантажили в теплушки типу ЗК і відправляли в ці самі «будинки-інтернати». У них відбирали паспорти і солдатські книжки - фактично їх переводили у статус ЗК. Та й самі інтернати були у відомстві нквс.

► Перед цими інтернатами ставилася мета тихо-мирно спровадити інвалідів на той світ якомога швидше. Навіть те убоге утримання, яке виділялося інвалідам... розкрадалося.

► І ось одного разу прокинувшись вранці, перед самою річницею сімдесятиріччя Сталіну, щасливі радянські громадяни не почули звичного гуркоту саморобних інвалідних візків і скрипу протезів повернувшихся з війни калік ...
це було славнозвісне "светлое будущее" !

► На Валаамському цвинтарі стоїть тільки 2 прогнилих стовпчики з... номерами. Не залишилося нічого – вони всі пішли в землю, не залишивши пам'ятника жахливому експерименту людського зоопарку героїв радянської влади.

► Портрети фронтовиків-інвалідів. Художник Геннадій Добров



Джерело: www.facebook.com

Прикріплення: 7549194.jpg(253Kb)
 
GADДата: Четвер, 11.04.2013, 11:29 | Повідомлення # 29
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
НІМЕЦЬКИЙ ПОГЛЯД НА ВІЙНУ



Спочатику пропоную переглянути : Російська передача "Постскриптум-u0027" від 6.04.2013р.

Неосталіністи Москви обурені серіалом "Unsere Mütter, unsere Väter/Наші матері, наші батьки" (2013р), німецького режисера Філіпа Кадельбаха/Philipp Kadelbach.
Хвилю невдоволення викликали сцени, в яких показано всім відомі гвалтування німецьких жінок радянськими солдатами на окупованих територіях.
Також в серіалі показано в незвичному вигляді вояків польської АК, як зоологічних антисемітів, котрі послідовно знищують євреїв, хоча масовим такі явища історією не зафіксовані, на різницю від знищення бандами АК українського мирного населення на території Волині і Полісся.
Дісталось в якійсь мірі, в цьому серіалі, і українцям, яких зображенні в ньому поліцаями, з синьо-жовтими пов'язками, котрі допомагають СС збирати євреїв на страти. Цей епізод очевидно, що не є вигаданим, позаяк участь українських поліцаїв в злочинах нацистів (як і поліцаїв російських, білоруських, єврейських, тощо!), є доконаним історичним фактом. Але відбувається це (по версії серіалу) у Смоленську, тобто в білорусько-російському місті принаймні за 300 кілометрів від найближчого українського кордону.
Те, що поліцаї були з синьо-жовтими пов'язками, багато хто сприймає як закид німецького режисера в сторону "українських націоналістів". Але це все через не вміння аналізувати, і порівнювати тогочасні події. Адже яке відношення стяг-триколор РФ має до злочинів РОА, яка теж використовувала його в Другу Світову?! Або, хіба сіоністи відповідають за єврейську поліцію, причетну до таких же злочинних дій як і українські поліцаї, і яка у своїх відзнаках використовувала зірку Давида?! Як зазначав в своїх інтерв'ю навіть відомий українофоб, маніпулятор історії з метою дискредитації українського визвольного руху Джон Химка: "...поліцаї були головним знаряддям німців у знищенні євреїв.
Вони, звичайно, були дотичні до масових розстрілів, особливо через участь в облавах. Точні цифри я не можу дати, але більш-менш у таких акціях працювали близько 40 єврейських поліцаїв, десь 20 українських поліцаїв, і, може, 3-4 німці. Поліцаї робили облаву в гетто, і тоді в основному німці, рідше поліція, розстрілювали євреїв...."


Тому українцям не варто з цього приводу комплексувати, а дивитись правді у вічі: так, серед українців, як і серед інших народів (росіян/німців/євреїв/поляків/ тощо), були особи причетні до страшних злочинів проти людства.
Але який московський агітпроп обійде тему "бандеровщіни", яку не змогли оминути і в цій передачі.
В підсумку передачі наголошено, що "побєда над фашізмом - дєло русскіх!" Тобто Москва знову переступила через мільйони трупів наших українських дідів та прадідів, яких Сталін із Жуковим поклали на полях боїв, не рахуючись з втратами.

Неосталіністи Москви обурені німецьким серіалом



Переглянувши це відео особисто я дійшов висновку , який формулюю так : Брехуни посилаючись на інших брехунів, намагаються щось довести аудіторії. Але як на мене - це зайва реклама для чудового фільму, який я після цього переглянув із задоволенням. А так чи знав би про нього ...так скоро ?))

Отже пропоную переглянути кіно :

Описание: Июнь 41-го года. Пятеро друзей встречаются в маленьком берлинском кафе,чтобы проводить троих из них на Восточный фронт. Они молоды, они считают,что весь мир лежит перед ними, надо только его завоевать. А дальше начинается ад. Ад русской зимы 41-го года и ад Курской битвы, ад концлагеря Заксенхаузен и ад берлинской тюрьмы Шарлоттенбург, ад фронтового госпиталя и ад штрафного батальона вермахта. Они вновь встречаются в этом самом кафе летом 45-го. Только они уже совсем другие.

Дополнительная информация:

Трилогия вызвала бурное обсуждение в германских и польских СМИ по нескольким пунктам:

1) военные историки усмотрели в фильме ряд неточностей, таких как "в 1941 году не использовался пулемет MG-42", "в бою за телеграф советские солдаты используют немецкие "Панцерфауст 30", которые еще не были созданы к июлю 1943 года", "Бои происходят под Курском, в городе Курчатов, основанном в 1968 году и названном в честь физика Игоря Курчатова", "нападающие немцы прячутся за разбитым автомобилем Москвич-401, сделанным после войны";

2) герои фильма слишком часто встречаются "случайно" в ходе войны, хотя рельно имели шанс сделать это только после ее окончания. Возвращение героини Лилии вообще малореалистично.

3) все пятеро героев фильма выглядят очень современными, не отражая образы тогдашней эпохи авторитризма и закрытости III Рейха.

4) Страдания немцев в фильме несколько переоценены, в то время как страдания евреев, русских, украинцев и поляков принижены. Судьба советских военнопленных (2 млн. погибло в немецком плену) вообще не показана. Антисемитизм солдат польского сопротивления "Армии Крайовой" и пьянство, насилие и мародерство со стороны советских солдат преувеличены, что вызвало шквал протестов с польской стороны (по первому пункту) - посла Польши в Берлине и директора крупнейшей польской телекомпании TVP.
Тем не менее, телесериал, по общему мнению, не путает причину и следствие, и вообще не оспаривает ответственность нацистской Германии за Холокост и ее военные преступления во время Второй мировой войны.

Але це не означає що вони праві ( п. № 4 )

Наши матери, наши отцы / Unsere Mütter, unsere Väter / Сезон: 1 / Серии: 1-3 из 3 (Филипп Кадельбах / Philipp Kadelbach) (2013 г., Германия, драма, военный, мини-сериал, HDRip )

Наши матери, наши отцы. Часть 1-ая. Другое Время.



Наши матери, наши отцы. Часть 2-ая. Другая Война.



Наши матери, наши отцы. Часть 3-я. Другая Страна.



Або переглянути чи качати тут ( якість перекладу краща) : http://www.ex.ua/view/29097419
Прикріплення: 0216353.jpg(203Kb)
 
GADДата: Неділя, 14.04.2013, 09:55 | Повідомлення # 30
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6435
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Парад вертухаев и ряженых.

Наткнулся тут на омерзительное... http://fotki.yandex.ru/users/acserg51/

Фото сделано в 2010 году.



Загвоздка в следующем. Единственной женщиной 3-х кратно награждённой орденом Отечественной войны есть Попова Надежда Васильевна (1921 р.)заместитель командира эскадрильи 46-го гвардейского женского полка ночных бомбардировщиков 4-й Воздушной армии 2-го Белорусского фронта, Герой Советского Союза, гвардии майор -3 ордена I степени, но она служила в авиации (то есть не может носить пехотную форму). Все остальные многократные(от 3-х и выше) кавалеры ордена Отечественной войны исключительно мужчины. Но возможно третий орден был получен в 1985г., когда к 40-летию Победы этим орденом награждались все живые участники Великой Отечественной войны. Однако,...


А вот фото 2011 года.



Давно находясь на заслуженном отдыхе, в преклонных годах бабуля за год успела получить(судя по погонам) звание генерал-майора. Мало того.

Рядом со звездой Героя Советского Союза преспокойно устроилась звезда Героя Социалистического труда. Вернитесь назад и ещё раз посмотрите на прошлогодний снимок-одно лицо и одна звезда. А какая карьера за год! Однако. Последнее награждение званием ГСТ состоялось 21 декабря 1991г.( оперная певица из Казахстана Бибигуль Тулегенова).

Была в Советском Союзе такая лётчица Гризодубова Валентина Степановна (1909г.-28апр.1993г). Так вот она была ЕДИНСТВЕННАЯ женщина за всю историю СССР, удостоенная двух высших званий (Герой Советского Союза и Герой Социалистического Труда).

Тем не менее, ничто не мешает стоять поддельному ветерану на параде, приложив руку к непокрытой голове.




А вот еще "ветеран".



Судя по ведомственным знакам на правой стороне груди этот генерал-чекист. Один знак "Ветеран" с профилем Дзержинского, другой "Особые отделы КГБ СССР".
За всю историю СССР дважды Героев Советского Союза было 154 человека. По опубликованным современным данным в живых 27 человек. Из них 24 космонавта СССР и трое авиаторов.

За всю историю СССР одиннадцать Героев Социалистического Труда были также и Героями Советского Союза. Единственный из них оставшийся в живых-Головченко Василий Иванович-старшина-фронтовик, директор совхоза. Соответственно на генерала армии он не тянет.

Под звёздами располагается обширная орденская колодка. Первая награда,как и положено по старшинству-орден "Ленина". Их 7 штук (!!!). Однако по семь раз орденом Ленина были награждены:
министр общего машиностроения Сергей Александрович Афанасьев;
Маршал Советского Союза Иван Христофорович Баграмян;
Маршал Советского Союза Семён Михайлович Будённый.

Следующий орден "Александра Невского". По статуту ордена им награждаются только командиры Красной Армии-дивизий, бригад, полков, батальонов, рот и взводов и всё.

Следующие 3 ордена "Октябрьской революции". Известны имена двукратных кавалеров этого ордена, а вот про ТРЁХкратного кавалера источники молчат.

Вот еще один "морской волк" в 2010 году.




Во первых: награды расположены как попало, вперемешку ордена и значки. Ордена "Отечественной войны" и "Красной Звезды" находятся слева, а должны быть справа и тд. Каждый служивший знает порядок расположения наград

Левее ордена Сталина самопальный орден "Адмирал Ушаков". Настоящий орден пятилучевой, а здесь восьмилучевой. Но дело даже не в этом. Настоящим орденом награждался только командный состав военно-морского флота (офицеры), но не матросы. На фото персонаж в форме матроса. В третьих: самое интересное. На фото виден Георгиевский крест, хоть и боком, но видно (на правой стороне груди, левее медали "За боевые заслуги"). Насколько известно, в России не осталось в живых награждённых этим царским орденом ( Знак Отличия Военного ордена Св. Георгия для нижних чинов). Награждали им до 1917 г. Позже, до 1920 г., только белогвардейцев Врангеля, Колчака, которые (кто выжил) ушли за кордон в эмиграцию и служить в РККА не могли. Последний Георгиевский кавалер Фёдоров Н.В. скончался в США в 2003г. в возрасте 102 г.

Но самое прекрасное, что этот морячок за год сделал сумасшедшую карьеру и в мае 2011 года выглядел так. Разницу между матросом и капитаном первого ранга думаю все понимают.




Понятно, что это не самодеятельность данных товарищей, а спланированная акция. По всей видимости есть распоряжение организовать определенное количество "героев-ветеранов". Власти нужны такие верные "ветераны", они не будут жаловаться на нищенские пенсии и дорогие лекарства, они слова не скажут про то, что обещания власти все сильнее, а ветеранов все меньше и меньше. А скоро их не останется совсем. Останутся только вот такие, как эти, ряженые. Поддельные ветераны будут символизировать нашу победу.

......до чего же разросся масштаб понятия "блядство"!...


Джерело: http://mr-quietest.livejournal.com/

Прикріплення: 6116278.jpg(231Kb) · 9202845.jpg(249Kb) · 6527307.jpg(80Kb) · 0201491.jpg(286Kb) · 6365872.jpg(211Kb) · 7237305.jpg(76Kb)
 
Форум » ЖИТТЯ » Політичне » 9 травня (Яке визначення дня 9 травня ви вважаєте найбільш правильним?)
Сторінка 2 з 4«1234»
Пошук:

Вверх