|
Українська монета.
|
|
| GAD | Дата: Четвер, 14.02.2013, 23:08 | Повідомлення # 76 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| НОВА МОНЕТА НБУ – «ДО 200-РІЧЧЯ С. ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО»
15 лютого 2013 р. Нацбанк України вводить в обіг пам'ятну монету до «200-річчя від дня народження Семена Гулака-Артемовського».
Монета номіналом 20 гривень відкарбована зі срібла, має вагу 62.20 г., діаметр 50 мм., гурт гладкий із заглибленим написом, тираж – 4 000.
Монета присвячена 200-річчю від дня народження Семена Гулака-Артемовського – українського композитора, оперного співака, блискучого актора, автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм», яка ввійшла до золотого фонду національної музичної спадщини, а також 150-річчю від дня прем'єри цієї опери. Ця опера є надзвичайним здобутком композитора, в якій втілено національні особливості українського фольклору та побуту. Крім того, Семен Степанович Гулак-Артемовський – автор лібрето і перший виконавець партії Карася.
На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, напис півколом: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ, стилізовану композицію, у центрі якої зображені на тлі мечеті головні персонажі опери – Одарка та Іван Карась, на передньому плані сільський пейзаж – хати під солом'яними стріхами, тин, мальви; написи – 2013 (праворуч), ДВАДЦЯТЬ ГРИВЕНЬ (унизу півколом). На реверсі монети в обрамленні стилізованого барокового рослинного орнаменту зображено портрет С. Гулака-Артемовського, який тримає в руці перо, праворуч від нього – герої опери Оксана й Андрій, ліворуч над лірою – жінка, яка уособлює музу співака та композитора, угорі розміщено написи: СЕМЕН ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ (півколом), 200 / років.
Художник: Кочубей Микола, скульптори: Дем'яненко Анатолій, Дем'яненко Володимир.
Джерело: http://ua.museum-of-money.org
Від себе додам ( в чергове) про якість фото на сайті НБУ, сам я мав можливість подивитись на монету ( в неті ) дуже класна !!!
|
| |
| |
| GAD | Дата: Середа, 27.02.2013, 20:46 | Повідомлення # 77 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| МОНЕТИ УКРАЇНИ І РОСІЇ, ПРИСВЯЧЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОМУ
25 лютого 2013 р. Нацбанк України ввів в обіг пам'ятну монету «Володимир Вернадський» серії «Видатні особистості України». Монета присвячена 150-річчю від дня народження Володимира Вернадського (1863 – 1945) – всесвітньо відомого вченого-природознавця, мінералога, кристалографа, основоположника геохімії, біогеохімії та радіогеології, мислителя, філософа, першого президента Української Академії наук та засновника першої наукової бібліотеки в Україні.
На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України та напис півколом: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ; у центрі – композицію, що включає елементи, які відображають світосприйняття вченого: земна куля, кристалічна решітка кремнію, фігура людини та спалах світла за нею, який символізує зародження нового життя; унизу номінал – П`ЯТЬ ГРИВЕНЬ, ліворуч рік карбування монети – 2013.
На реверсі монети зображено: на передньому плані праворуч портрет Володимира Івановича Вернадського; ліворуч угорі – земну кулю, під якою вислів ученого: ЦАРСТВО МОЇХ ІДЕЙ ПОПЕРЕДУ та роки життя 1863 / 1945; унизу напис – В. І. ВЕРНАДСЬКИЙ.
Монета номіналом 5 гривень відкарбована зі срібла, має вагу 15.55 г., діаметр 33 мм., гурт гладкий із заглибленим написом, тираж – 5 000.
Художник: аверс – Марія Скоблікова, Олександр Кузьмін, реверс – Володимир Таран, Олександр Харук, Харук Сергій, скульптори – Володимир Дем`яненко, Володимир Атаманчук.
Нагадаємо, що 1 лютого 2013 р. Банк Росії випустив в обіг пам'ятну срібну монету номіналом 2 рублі, також присвячену 150-річчю з дня народження В.І. Вернадського, серії «Видатні особистості Росії» (маса дорогоцінного металу в чистоті 15.55 г., проба сплаву 925, діаметр 33.0 мм., рифлений гурт, тираж – 5 000).
На лицьовій стороні монети у колі, обрамленому намистовим ободком, розташоване рельєфне зображення емблеми Банку Росії – двоголового орла з опущеними крилами, під ним напис півколом: БАНК РОССИИ, а також по колу є написи, розділені крапками: номінал монети – ДВА РУБЛЯ і рік карбування – 2013 г., між ними проставлені позначення металу за періодичною системою елементів Д.І. Менделєєва, проба сплаву, фірмовий знак Санкт-Петербурзького монетного двору і маса дорогоцінного металу в чистоті.
На реверсу розташоване рельєфне зображення В.І. Вернадського на тлі зірок і кулі, яка утворена пересічними лініями і символізує ноосферу, внизу факсиміле підпису натураліста «Вернадский» і дати в два рядки – «1863», «1945».
Джерело: http://ua.museum-of-money.org
як завжди , зображення із сайту НБУ не витримують ніякої конкуренції.... 
|
| |
| |
| GAD | Дата: П`ятниця, 08.03.2013, 22:44 | Повідомлення # 78 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| ВЕРНАДСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ (1863 – 1945) – видатний учений, природодослідник, мислитель і громадський діяч, творець багатьох наукових шкіл. У рівній мірі своїм співвітчизником його вважають і в Україні, і в Росії.
Рід Вернадських пов'язаний з Україною. Його джерела по батьківській лінії йдуть в середину XVII століття, коли литовський шляхтич Верна боровся проти Польщі на стороні Богдана Хмельницького. Імовірно, Вірна було однією з форм католицького імені Бернард, яке у слов'ян видозмінювалося в Бернад, Вернад, Вернат і ін. Нащадки Вірні стали писатися Вернадськими, були в козацькій старшині на Україні. Дід В.I. Вернадского – Василь Іванович, закінчив медичний факультет Московського університету, служив військовим лікарем, отримав дворянський титул, брав участь в походах війська Суворова через Альпи, після чого поселився в Києві, де і народився батько В.І. Вернадского – Іван Васильович (1821 – 1884 рр.).
Іван Васильович Вернадський закінчив Київський університет святого Владимира, вивчав політичну економію за кордоном, декілька років викладав російську словесність в гімназії, завідував кафедрою політекономії в Київському університеті, після одруження з дочкою відомого російського економіста Миколи Шигаєва – Марією молода сім'я переїхала до Москви, а згодом до Петербургу, де 28 лютого 1863 р. й народився В. І. Вернадський.
У 1873 – 1881 рр. В.І. Вернадський вчився в гімназіях Харкова і Петербурга. У 1881 – 1885 рр. навчався на природному відділенні фізико-математичного факультету Петербурзького університету. У університеті Вернадський почав працювати в області природних наук, проблем філософії і наукового світогляду. З 1885 по 1888 р. Вернадський працював хранителем Мінералогічного кабінету столичного університету, з 1888 по 1890 р. знаходився в науковому відрядженні в Італії, Німеччині і Франції для підготовки до професорського звання.
У 1886 р. Вернадський одружився на Наталії Єгорівні Старицькій (1862 – 1943), з якою прожив більше 56 років в гармонії і згоді, за його словами – "душа в душу, думка в думку". У сім'ї було двоє дітей – син Георгій Володимирович Вернадський (1887 – 1973), відомий професор російської історії, дочка Ніна Володимирівна Вернадськая-Толль (1898 – 1985), лікар-психіатр; обидва вмерли в США в еміграції.
З 1891 р. приступає до роботи в Московському університеті. У 1904 р. Академія Наук призначає його завідувачем мінералогічним відділенням Геологічного музею в Петербурзі. У 1908 р. Вернадського обирають екстраординарним, а в 1912 р. ординарним академіком.
Маршрути наукових літніх відряджень Вернадського дуже різноманітні: Скандинавія, Франція, Ірландія, Англія, Італія, Греція.
У 1911 р. організовується перша експедиція за радієм у Ферганську долину, де був вперше отриманий російський радій. У 1912 р. Родина Вернадських переїжджає на Україну, де купують землю в селі Шишаки, під Полтавою, на березі р. Псел.
1916 рік став переломним в науковій долі В.І. Вернадського. Він інтенсивно працює над вченням про живу речовину, закладаються основи біогеохімії, новий біосферний світогляд.
Вернадський очолює Комісію з підготовки реформи вищої школи, а восени 1917 р. почав працювати заступником міністра освіти Української Народної Республіки. У травні 1918 він починає роботу по організації Української Академії Наук. 27 листопада пройшли перші загальні збори академіків, де В.І. Вернадський був вибраний президентом. В кінці серпня 1919 р. Київ зайняли війська генерала А. Денікіна і Академію було закрито.
На запрошення впливового діяча Соломона Самуїловича Крима В.І. Вернадський запрошується до тільки-но створеного Таврійського університету, де працює на професорській посаді, викладачем, а згодом і ректором. 28 жовтня 1918 р. Рада Таврійського університету ухвалила рішення про його повну автономію. У січні 1921 року він був перейменований в Кримський університет ім. М.В. Фрунзе, а надалі, Указом президента України Л. Кучми № 1073 / 99, з 26 серпня 1999 р. – в Таврійський Державний Університет ім. Вернадського – за великий внесок В.І . Вернадського в становлення цього закладу.
З Криму Вернадського відкликають до Москви, де 14 липня 1921 року він був арештований по помилковому звинуваченню в шпигунстві. Але незабаром його було звільнено.
У 1921 – 1922 рр. В.І .Вернадський створює Радієвий інститут. В цей час він отримує запрошення до Парижа, для читання лекцій з геохімії. У 1926 році, повернувшись з відрядження, він займається створенням нової науки – науки про живу речовину – він назвав її біогеохімією. 1 жовтня 1928 року відбулося офіційне відкриття Біогеохімічної лабораторії (Біогела).
Літом 1935 року Вернадський виїжджає на лікування за кордон, до Карлсбаду. Після цього він працює в Парижі, Лондоні, в Германії. Це було його останнє зарубіжне відрядження. За кордоном Вернадський працює над книгою "Наукова думка як планетне явище" (видана тільки після смерті – в 1977 р.).
У 1936 році до 75-річчя Вернадського вийшла двотомна збірка "Академіку В.І. Вернадському на честь п'ятдесятиріччя наукової і педагогічної діяльності".
У роки репресій Вернадський пішов зі всіх адміністративних постів, залишаючись лише науковим консультантом. В цей же час він був вибраний членом геолого-географічного, хімічного, фізико-математичного відділень Академії Наук.
Літом 1941 року сім'я Вернадських евакуювалася до Казахстану, в Борове. Тут протягом 2-х років учений працював над своєю найбільшою працею "Хімічна будова біосфери Землі і її оточення". Після смерті В.І. Вернадського над цим рукописом працювала А.Д. Шаховськая, а після її смерті – К.П.Флоренський. З його передмовою і під його редакцією книга вийшла в 1965 р.
До 80-річчя В.І. Вернадському була привласнена Сталінська премія в 200 тисяч рублів, половину якої він відразу передав на потреби оборони.
Повернувшись до Москви в серпні 1943 р., Вернадський працює над проектом інституту під Москвою, бореться з цензурою наукових журналів. У грудні 1944 р. Вернадський простудився і через декілька днів у нього трапився крововилив в мозок. Помер він 6 січня 1945 року, похований в Москві, на Новодевічьому кладовищі.
У Україні шанують заслуги В.І. Вернадського. Його ім'ям названий Таврійський університет, Антарктична станція, бібліотека, станція метро, безліч вулиць і проспектів. Крім Росії, монети, пов'язані з В.І. Вернадським, випустила і Україна.
Це 2-х грівенна монета "Володимир Вернадский" (2003 р.), ювілейна монета "10 років антарктичної станції "Академік Вернадский" – 5 гривень 2006 року і пам'ятна монета номіналом 5 гривень "Володимир Вернадський" (2013 р.)
Джерело: http://ua.museum-of-money.org
Російська монета:
 
10 років антарктичної станції "Академік Вернадський 5 гривень ( 2006) :
2-х грівенна монета "Володимир Вернадский" (2003 р.) :
 
Ще дві монети - дивиться повідомлення вище.
|
| |
| |
| GAD | Дата: Четвер, 18.04.2013, 19:06 | Повідомлення # 79 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| ПАМ’ЯТНА МОНЕТА НБУ «1000-ЛІТТЯ ЛЯДІВСЬКОГО СКЕЛЬНОГО МОНАСТИРЯ»
Національний банк України 17 квітня 2013 року ввів в обіг пам’ятну монету «1000-ліття Лядівського скельного монастиря” із серії «Духовні скарби України» номіналом 20 гривень.
Монета присвячена 1000-літтю від дня заснування Лядівського Свято-Усікновенського скельного монастиря Антонієм Печерським – одному з найдавніших православних монастирів, який також називають Подільським Афоном. Монастир розташований на лівому березі Дністра біля села Лядова, околиці якого належать до унікальних природних об’єктів Середнього Подністров’я.
Монету виготовлено зі срібла, категорія якості карбування − «спеціальний анциркулейтед», маса – 62.2 г., діаметр – 50.0 мм, тираж – 3 000 штук. Гурт монети − гладкий із заглибленими написами позначення металу та його проби – Аg 952.
На аверсі монети розміщено: угорі напис півколом НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ, праворуч − малий Державний Герб України, стилізовану композицію, у центрі якої − Антоній Печерський на тлі скель, що нагадують крила, унизу − давньоруський орнамент і напис півколом ДВАДЦЯТЬ ГРИВЕНЬ, праворуч − рік карбування монети 2013.
На реверсі монети зображено: стилізований фрагмент скельного монастиря, хресний хід монахів і паломників, голуба (угорі ліворуч) і промені, що є символом Святого Духа, а також по колу напис − ЛЯДІВСЬКИЙ СВЯТО-УСІКНОВЕНСЬКИЙ СКЕЛЬНИЙ МОНАСТИР.
Художник – Микола Кочубей, скульптори: Роман Чайковський, Володимир Дем’яненко.
Ціна продажу пам’ятної монети «1000-ліття Лядівського скельного монастиря» (із футляром) – 1 027 гривень. Придбати її можна в територіальних управліннях НБУ та в дистриб’юторів НБУ з продажу пам’ятних монет.
Також, відповідно плану щодо випуску пам'ятних монет України Правління Національного банку України постановляє ввести в обіг:
– з 26 квітня 2013 року пам’ятні монети «Дрохва» із серії «Флора і фауна України»: номіналом 10 гривень зі срібла, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 5 000 штук;
номіналом 2 гривні з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 штук;
– з 15 травня 2013 року пам’ятні монети «Будинок з химерами» із серії «Пам’ятки архітектури України»: номіналом 10 гривень зі срібла, категорія якості карбування «пруф», тираж – 5 000 штук;
номіналом 5 гривень з нейзильберу, категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед», тираж – 30 000 штук.
Джерело: http://ua.museum-of-money.org/
|
| |
| |
| GAD | Дата: Четвер, 18.04.2013, 22:07 | Повідомлення # 80 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Лядовський Усікновенський скельний чоловічий монастир
Лядовський Усікновенський скельний чоловічий монастир (Могилів-Подільська єпархія УПЦ) знаходиться на лівому березі Дністра, на кордоні з Молдовою. Неподалік у Дністер впадає маленька річка Лядава, поряд з якою розташоване село з однойменною назвою. Лядовський Усікновенський скельний чоловічий монастир - один із найдавніших в Україні. Заснований він у 1013 році родоначальником руського чернецтва преподобним Антонієм Печерським на його шляху зі святої гори Афон до Києва. Історики називають Лядовську обитель дивним пам'ятником загадкового минулого, і відзначають його духовну і культурну значимість протягом більш ніж 1000-річної історії Православ'я на нашій землі.
Заклик Гласу небесного
Під час князювання Великого Рівноапостольного князя Володимира - Хрестителя Русі, у мальовничі скельні місця на лівобережжі Дністра прийшов один його сподвижник, який підтримував князівську владу Києва і обраний нею християнський шлях. Звали його Антоній, а до цього, в миру - Антипа. Саме з його ім'ям, а також зі справами насельників-іконопоклонників, які були у візантійській імперії в ролі гнаних прочан, і, залишаючись православними, проникали все більше на північ, де і селилися в печерах, пов'язана історія Лядовського монастиря. На Святому Афоні, в монастирі Есфігмен, молодий Антипа прийняв чернечий постриг з ім'ям Антоній. У 1013 році на зворотному шляху до Русі, «з афонських гір в святий град Київ», Антоній відчув заклик «Гласу небесного» і зупинився у лядовському благодатному краї. У той час по Дністру проходив один з найбільш безпечних торгових шляхів до Скандинавських країн, Галицьких князівств і Візантійської імперії.
Келія і храми
 
Чернець Антоній оселився в скельних печерах, де висік собі келію, яка і сьогодні носить його ім'я. Це місце є особливо шанованим у Лядовському монастирі. Келія залишається незмінною протягом останнього тисячоліття. За своїми розмірами вона ідентична тій афонській печері, з якої і розпочав своє чернече житіє Преподобний Антоній. Збереглися також печери, кістниці і печерні храми, висічені у скелі ченцями багато століть тому.
Перший і головний печерний храм Лядовського монастиря присвячений в ім'я Усікновення глави Іоанна Предтечі. Із зовнішнього боку цього храму височить величезний монумент - неотесана брила вапняку, яка зверху до низу покрита численними стародавніми написами на різних мовах і різними емблематичного зображеннями, що робилися відвідувачами і паломниками цього монастиря. Це можна вважати єдиним відомим нам древнє монастирським літописом, що зберігся до наших днів. Внизу під храмом і ліворуч від нього також збереглися древні крипти-кістниці. Другий храм з'єднаний з першим переходом в товщі крейдяної скелі, і присвячений на честь Святої великомучениці Параскеви нареченої П'ятницею. Третій храм був створений у пам'ять самого засновника цього монастиря, преподобного Антонія, і знаходиться поряд з келією преподобного, з'єднуючись з нею печерним переходом.
Грамота гетьмана
Татаро-монголи контролювали лядовські скелясті береги у ХІІІ-ХІV століттях. Орди вимітали із храмів все найцінніше. Скориставшись цим, римо-католицька церква, яка сподівалася підкорити західні руські князівства своєму впливу, відкрито обіцяла всебічну підтримку в боротьбі з татаро-монголами і навіть королівський титул за перехід у католицьку віру.
З кінця ХІV ст. цей край на довгі століття, аж до кінця ХVІІІ ст., став входити до складу Польського королівства і Великого князівства Литовського. У цей період Лядовський монастир переживає незвичайні часи. Всі згадані події, звичайно, в тій чи іншій мірі мали відношення до позиції духовенства та братії. Адже там, у печерах, звучало благословення козакам. А ченці ігумен Павло та ієромонах Никифор, які користувалися особливою прихильністю Богдана Хмельницького, передали від гетьмана грамоту патріарху Паїсію, а на словах - і прохання до царя Олексія Михайловича вступитися за Україну і її запорізьких козаків. Під час двадцятисемирічного панування тут турків майже у всіх монастирях Подністров'я життя знову завмерло, осиротіли і Лядовські церкви. Втім, на відвойованих у турків в кінці ХVІІ ст. територіях церковне життя отримало новий імпульс у розвитку. Лядовська обитель пам'ятає також, як на початку ХVІІІ ст., протягом декількох десятиліть, в ній - зовсім збіднілій, перебували греко-католики. Після входження Поділля до складу Російської імперії Лядовський монастир знову повернувся до Православ'я.
Джерело і хрест
Предметом особливого поклоніння православних віруючих на монастирській горі і в лядовських храмах знову стали дві святині. Перша - кам'яний хрест для позначення, що це територія монастирська, знаходиться під захистом Божим. Другою святинею є старовинна, надзвичайно шанована ікона Усікновення чесної глави Хрестителя Господнього Іоанна. Вона з давніх часів вважалася чудотворною. І можна було чути, що чудодійною силою володіють не тільки ікони, мощі, але й джерела цілющої води. Тут кожен з місцевих покаже старовинне Антонієве джерело, яке століттями напувало і зцілювало паломників монастиря. Невипадково вважається справедливим порівнювати властивості води цього джерела, з водою з колодязя Антонія, який преподобний власноруч заклав і на території Печерського монастиря в Києві в тому ж ХІ ст.
 
Благополучне життя
А тим часом у Лядово церква жила єдиним життям зі своїми парафіянами. З 45-х років ХІХ ст. два лядовських священнослужителя - Григорій Янковський та Володимир Стефановський, внесли значний вклад не тільки в розвиток душепастирської, а й просвітницько-освітньої справи у своєму краї. Саме тоді Лядовський монастир став перетворюватися в помітний господарський центр Поділля. Лядовському церковного приходу належало понад 50 десятин землі в долині біля Дністра, особливу економічну значимість придбали знамениті Лядовські ярмарки, які щорічно проводилися під покровительством Лядовської обителі в її головне престольне свято - Усікновення глави Пророка, Предтечі і Хрестителя Господня Іоанна. Але попереду всіх чекали перша світова війна і більшовицький жовтневий переворот 1917 року.
|
| |
| |
| GAD | Дата: Четвер, 18.04.2013, 22:13 | Повідомлення # 81 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Знищення обителі
У 1938 році по Дністру проходив кордон із Румунією. Під командуванням генерала Карбишева тут будувалася секретна лінія оборони. Один з дзотів, згідно з планом, розташували біля підніжжя монастиря. Радянська влада, яка оголосила парафіян ворогами народу і контрабандистами, наказала підірвати монастир. За словами місцевих жителів, підривник, який закладав вибухівку, чув у храмі ангельський спів, але це його не зупинило. Церкви і дзвіниця злетіли в повітря. Сила вибуху була такою, що частину купола церкви Іоанна Предтечі люди бачили в Дністрі. У річці ж, за свідченням очевидців, опинився і головний дзвін Лядовського монастиря.Знищені були також всі прибудови: двоповерхова галерея, восьмикупольна церква - добудова до великої і маленької церкви, всі іконостаси, колодязі. Після того варварського дійства частина старовинних книг та ікон, які були в церквах, передали до Слободи-Яришевської церкви, а частину, в тому числі унікальні ікони, написані на цинкових пластинах київським художником Дудкевичем, були розкрадені і безповоротно втрачені. Смертельна кара спіткала підривника - він загинув у кар'єрі від власноруч закладенної вибухівки.
Невидима присутність Бога
Відродження обителі почалося в 1998 році з приходом братії з Почаївської Лаври. Їх поява стала немов знаменням, воскресінням майже через десять століть діянь Преподобного. Ігуменом монастиря був призначений ієромонах Антоній. Він прийшов переповнений прагненням вселити в розчарований у всьому люд, особливо в душі молоді, силу Христової віри.
... Сьогодні тут, на Лядовській горі, як і тисячу років тому, чисте, п'янке повітря, тиша, спокій, і те, що не піддається визначенню у словах - благодать і намоленность. Тут люди задовольняють свої духовні запити через роботу і молитву, отримують душевний спокій, спілкуючись тихенько наодинці з Господом. Тут зовсім інший, особливий світ. Сюди не йдуть шукати славу, а шукають тут смиренномудрості й умиротворіння. Видно, Богу було угодно, щоб це місце залишилося незгасною лампадою на радість прочан і всіх віруючих. Всякого, хто відвідує це місце, вражає дух аскетизму й відчуженості від земної суєти, що панує тут майже тисячоліття. А ті, хто побував на Святій горі Афон у Греції, стверджують, що Лядовский скельний монастир воістину - Подільський Афон!
«Це і є невидима присутність Бога в ділах людських», - говорить ігумен Антоній. У 2013 році, коли святкуватиметься 1000-річчя Лядовського монастиря, він може з'явитися відродженим у повній своїй красі.
Ікона Божої матері «Відрада і втіха»
Обитель має великий дар і милість Цариці Небесної. Це - ікона Божої матері «Відрада і втіха» (образ якої знаходиться на св. Горі Афон), подарована архімандритом Єфремом, ігуменом Святої обителі Ватопедської. Лік Богоматері цієї ікони висловлює милосердя і любов, погляд Її дихає лагідністю і милосердям. Але не таким є обличчя Божественного Немовляти, воно грізне; рух гніву помітно в усіх рисах, погляд сповнений строгості і невблаганного суду. Про цю іконі зберігається таке сказання: 21 січня 807 року зграя розбійників підступила до Афонської гори з наміром на світанку, як тільки розчиняться ворота Ватопедського монастиря, увірватися всередину, перебити ченців і розграбувати монастирське майно. Розбійники сховалися на березі в прилеглих до монастиря чагарниках. Але хранителька Св. Гори, Пресвята Богородиця, не допустила відбутися злочинницькому задуму. На наступний день після утрені, коли вся братія розійшлася по своїх келіях на тимчасовий відпочинок, настоятель цього монастиря залишився в церкві і зайнявся вчиненням свого ранкового правила. Раптом він чує голос від ікони Пресвятої Богородиці: «Не відкривай сьогодні брами обителі, але вийдіть на стіни монастирські і розженіть розбійників». Зніяковів ігумен і звів очі свої на ікону Богоматері, і тоді відкрилося йому разюче диво: він бачить, що образ Богоматері пожвавився, так само як і лик Немовля на Її руках. Одвічне Немовля, простягнувши Свою правицю і закриваючи нею уста Своєї Божественної Матері, звернув на Неї Своє обличчя і сказав: «Ні, Мати Моя, не говори їм цього, нехай вони будуть покарані». Але Богоматір, намагаючись утримати руку Свого Сина і Господа і ухиляючись від Нього направо, знову вимовила дворазово ті ж слова: «Не відкривай сьогодні брами обителі, але вийдіть на стіни монастирські і розженіть розбійників». Вражений жахом, ігумен зараз же зібрав братію і розповів їм все, що сталося. Тоді всі з крайнім подивом помітили, що особа Богоматері і Господа Ісуса і взагалі зображення цієї ікони стали в іншому вигляді проти колишнього, і прославили Промисел і заступання про них Пресвятої Богородиці. Поспішили на монастирські стіни і відбили напад розбійницькій зграї. Відтоді Ватопедська ікона Богоматері стала відомою ще під назвою «Відрада» і «Втіха», і положення осіб Богоматері і Богонемовля залишилося в тому самому вигляді, в якому воно зробилося при триразовому голосі, почутим ігуменом.
Пам’ять ікони Божої матері «Відрада і втіха» святкується 21 січня / 3 лютого.
На честь Ватопедської ікони Божої матері в Лядовській обителі в 2009 році був побудований і освячений храм на третьому поверсі братського корпусу.
Престольні свята Лядовської обителі:
11 вересня - Усікновення глави Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна
10 листопада - Святої великомучениці Параскеви, нареченої П'ятницею
3 лютого - Ікони Божої Матері, іменованої «Відрада і Втіха»
23 липня - Преподобного Антонія Печерського
Оздоблення храмів в монастирі, іконостаси, кіоти, ікони виготовляються з довговічного матеріалу - каменя і смальти.
Братія монастиря, будівельники, каменотеси і іконописці освоїли мистецтво різьблення по каменю і мозаїку
Також монастир відновив щорічний православний «Лядовський ярмарок» який вперше відбувся 11-12 вересня 2010 року.
Адреса монастиря:
24025, с. Лядова,
Могилів-Подільський район
Вінницька область, Україна
тел.: +38 096 539 07 79
Реквізити:
Могилів-Подільський
ТВБВКБ «Приватбанк»
МФО 302689
р / р 26006055300075
код 26286270
Монастир має готель для розміщення паломників.
Приймаємо замовлення на виготовлення виробів з каменю.
тел.: +38 096 450 32 17
Джерело: http://www.orthodox.vinnica.ua/
|
| |
| |
| GAD | Дата: Середа, 24.04.2013, 15:03 | Повідомлення # 82 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| ПРО ПІДСУМКИ ПЕРШОГО ЕТАПУ КОНКУРСУ «КРАЩА МОНЕТА РОКУ УКРАЇНИ» ЗА 2012 РІК
Національний банк України з 21 січня до 22 березня 2013 року провів перший етап конкурсу «Краща монета року України» (2012 рік) (далі – конкурс) у таких номінаціях: «Краща монета року»; «Унікальне ідейне рішення»; «Найкраще художнє рішення».
У конкурсі взяли участь більше восьми тисяч осіб.
Анкети збиралися в спеціально облаштовані скриньки, які були встановлені в територіальних управліннях НБУ (40  та в приміщеннях банків-дистриб’юторів НБУ (50 %), збиралися Асоціацією нумізматів України (7 %), надходили електронною поштою (3 %). Найбільшу кількість голосів набрали такі монети:
у номінації «Краща монета року»:
– «Рік змії», срібло, номінал 5 грн.;
– «Українська лірична пісня», срібло, номінал 10 грн., нейзильбер, номінал 5 грн.;
– «УЄФА. Євро 2012. Україна-Польща» (набір з двох монет, які складаються в коло діаметром 50 мм), срібло, номінал 10 гривень/10 злотих;
у номінації «Унікальне ідейне рішення»:
– «УЄФА. Євро 2012. Україна-Польща» (набір з двох монет, які складаються в коло діаметром 50 мм), срібло, номінал 10 гривень/10 злотих;
– «Українська лірична пісня», срібло, номінал 10 грн., нейзильбер, номінал 5 грн;
– «Рік змії», срібло, номінал 5 грн.;
у номінації «Найкраще художнє рішення»:
– «Українська лірична пісня», срібло, номінал 10 грн., нейзильбер, номінал 5 грн.;
– «Рік змії», срібло, номінал 5 грн.;
– «Мальва», золото, номінал 2 грн.
Другий етап конкурсу відбудеться в період з 20 до 31 травня 2013 року. Комісія, до складу якої включені фахівці НБУ, Банкнотно-монетного двору НБУ, члени Експертної ради з питань дизайну пам’ятних монет України (заслужені художники, скульптори, історики, інші фахівці) та уповноважені представники Асоціації нумізматів України, шляхом таємного голосування визначить переможця конкурсу в кожній номінації, результати якого будуть оголошені на її засіданні та на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.
Джерело: http://ua.museum-of-money.org/
 
 
|
| |
| |
| GAD | Дата: Субота, 27.04.2013, 11:15 | Повідомлення # 83 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Додам зображення ( якісне) монети: «1000-ЛІТТЯ ЛЯДІВСЬКОГО СКЕЛЬНОГО МОНАСТИРЯ»
 
|
| |
| |
| GAD | Дата: Субота, 27.04.2013, 11:17 | Повідомлення # 84 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| НОВІ МОНЕТИ НБУ – «ДРОХВА»
26 квiтня 2013 р. Національний банк України вводить в обіг дві пам'ятні монети «Дрохва» серії «Флора і фауна».
Монети присвячені одному з найкрупніших птахів України, зникаючому виду ряду Журавлеподібних, уключеному до Червоної книги України та Європейського Червоного списку тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі.
Монета номіналом 2 гривні відкарбована з нейзильберу, якість карбування – спеціальний анциркулейтед, маса – 12.80 г., діаметр – 31.00 мм., рифленій гурт, тираж – 30 000.
Монета номіналом 10 гривень відкарбована зі срібла 925 проби, маса – 31.10 г., діаметр – 38.60 мм., рифлений гурт, тираж – 5 000.
На аверсі монет в обрамленні вінка, утвореного із зображень окремих видів флори і фауни, розміщено малий Державний Герб України та написи: НАЦІОНАЛЬНИЙ / БАНК / УКРАЇНИ / 2 / ГРИВНІ (10 / ГРИВЕНЬ) 2013, логотип Монетного двору НБУ. На срібній монеті також розміщено позначення металу та його проби – Ag 925, маса в чистоті – 31,1, та логотип Монетного двору НБУ.
На реверсі монети розміщено: кольорові зображення дрохви та трави (використано тамподрук), написи: ДРОХВА (угорі) та OTIS TARDA (унизу на тлі трави).
Художник і скульптор – Володимир Дем`яненко.
Джерело: http://ua.museum-of-money.org/
|
| |
| |
| GAD | Дата: Неділя, 05.05.2013, 15:18 | Повідомлення # 85 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Додам зображення ДРОХВА ...
 
|
| |
| |
| GAD | Дата: Середа, 15.05.2013, 12:42 | Повідомлення # 86 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| НОВІ МОНЕТИ НБУ – «БУДИНОК З ХИМЕРАМИ»
15 травня 2013 р. Національний банк України вводить в обіг дві монети «Будинок з химерами» серії: «Пам'ятки архітектури України».
Монети присвячені несподіваній за художнім задумом і новітніми конструкціями споруді зі скульптурним оформленням на міфологічні та мисливські сюжети, збудованій на початку ХХ століття, та 150-річчю від дня народження її автора – Владислава Городецького, архітектора, блискучого інженера, мандрівника, підприємця.
Монета номіналом 5 гривень відкарбована з нейзильбера, має вагу 16.54 г., діаметр 35 мм., якість карбування – спеціальний анциркулейтед, гурт рифлений, тираж – 30 000.
Монета номіналом 10 гривень відкарбована зі срібла, має масу 31.1 г., діаметр 38.6 мм., якість карбування – пруф, гурт гладкий із заглибленим написом, тираж – 5 000.
На аверсі монет розміщено: угорі малий Державний Герб України, напис півколом: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ, під яким (праворуч) рік карбування монети – 2013; на тлі будинку з химерами зображено портрет з написом півколом: В. ГОРОДЕЦЬКИЙ, ліворуч від якого – роки життя архітектора 1863 – 1930, над якими номінал: 5 ГРИВЕНЬ (10 ГРИВНЬ – на срібній) та логотип Монетного двору НБУ – на монеті з нейзильберу.
На реверсі монет на дзеркальному тлі контуру будинку з химерами рельєфно зображено фрагмент скульптурної композиції, що прикрашає фасад будівлі; вертикально на дзеркальному тлі розміщено факсиміле архітектора, унизу праворуч півколом розміщено напис: БУДИНОК З ХИМЕРАМИ.
Художники: Олександр Кузьмін, Марія Скоблікова, скульптори: Святослав Іваненко, Анатолій Дем`яненко.
Джерело: http://ua.museum-of-money.org/
|
| |
| |
| GAD | Дата: Середа, 15.05.2013, 18:20 | Повідомлення # 87 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Додам людські зображення:
 
|
| |
| |
| GAD | Дата: Четвер, 16.05.2013, 17:51 | Повідомлення # 88 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Будинок з Химерами
Мешканці Києва та гіди вигадали романтичну й трагичну історію виникнення такого дивного будинку. Вони говорили, що Городецький побудував цей будинок на згадку про дочку, яка утопилася в Дніпрі (за іншою версією - у Середземному морі) чи то від нещасної любові, чи то через невдале сімейне життя. Буцімто, збожеволівший від горя батько, і спорудив цей склеп. Хоча, дочка Городецького прожила довге життя та дочекалася онуків.
Будинок з химерами, мабуть, найвідоміша будівля в Києві. Зараз будинок розташовується у центрі Києва, неподалык від Палацу президента України, а на початку 20 століття все було інакше. Тоді в цій частині Києва були проведені роботи по впорядкуванню цієї досі доволі занедбаної території. На місці осушеного Козиного болота побудували театру Соловцова (нинішній театр ім. І. Франка), а ділянка землі на кручі, що височіла над театром, продавалася на міському аукціоні за дуже низькою ціною, оскільки пона була геть непридатна для будівництва. Тому загальне здивування викликало рішення Владислава Городецького зводити там будинок для своєї родини.
Повне ім'я польського архітектора - Лешек Дезідерій Владислав Городецький, саме так звали автора будівлі епохи модерна, яка стала однією з головних архітектурних пам'яток Києва. За однією з версій, ідея будівництва знайшла несподіване підкріплення завдяки суперечці. Кажуть, що в 1902 році в київському ресторані зустрілися три архітектори: Олександр Кобелєв, Володимир Леонтович та Владислав Городецький. В ході дружньої бесіди з'ясувалося, що Городецький придбав дешеву ділянку землі на Банковій, і збирається будувати там будинок. Знаючи про непридатність цієї ділянки для споруди чого б то не було, колеги були невимовно здивовані, та виказали скептицизм з приводу задуму Городецького. Зааз же архітектори уклали парі, за умовами якого Городецький повинен був протягом 2 років збудувати на схилі горба будинок, що він і виконав з нечуваним розмахом та успіхом. Сам Городецький на прийомі, який було організовано з нагоди закінчення будівництва, сказав такі слова:
"Будинок, звичайно, дивний, але не знайдеться в Києві жодної людини, яка б, проходячи повз нього, не зупинила свій погляд".
І він виявився правий, повз цього будинку байдуже пройти неможливо. Палац президента, розташований по сусідству, отримує від туристів значно менше уваги та захоплених поглядів, ніж цей дивний казковий замок.
Будинок з химерами побудований у стилі модерн, він виріс на вулиці Банкової в період 1902-1903 р.р. За рік побудували сам будинок, і ще два роки було витрачено на зовнішнє та внутрішнє їого оздоблення. Це був перший будинок у Києві, побудований з використанням нового матеріалу - цементу. Здійснення такого проекту могло служити ще й рекламною акцією продукції промисловця Ріхтера, що займався виробництвом цементу. Для того, щоб створити стійку основу для будинку, на крутому пагорбі було вбито близько 50 бетонних паль на глибину 5 метрів. З боку вулиці Банковій будинок має три, а з боку театру ім. Івана Франка - шість поверхів.
І зовнішнє оформлення будинку, і внутрішні інтер'єри не повторюються більше ніде, у них відбилися не тільки фантазія й майстерність архітектора, але і його пристрасть до полювання. Зовні будинок являє собою незабутнє видовище. Фасад багато прикрашений фігурами реальних істот гіпертрофованих розмірів. Тут і дівчата верхи на рибах (їх часто мають за русалок), що розкинули свої сіті; і дельфіни, і морські гади, крокодили, величезні жаби, латаття небувалих розмірів, голови носорогів, антилоп, ящірок що стрімко біжать по струнких колонах; орли, що хижо розправляють крила; слони, хоботи яких служать водостоками під час дощу. Усі ці елементи декору за своїми малюнками виконав відомий у ті роки скульптор Эліо Саля.
Цей будинок біло задумано використовувати в якості прибуткового. Шість з семи квартир здавалися в оренду заможним людям - іншим постояльцям житло такого рівня було не по кишені. А один поверх - третій з боку двору, а перший з боку центрального входу з вулиці Банкової, займала квартира самого Городецького. Планування кімнат було складено таким чином, що перші сонячні промені світили у вікна прислуги: куховарок та покоївок. Це й логічно, адже персонал що обслуговує, повинен просипатися першим, щоб вчасно ще до пробудження мешканців приготувати все необхідне. Ближчве до полудня сонце попадало в кабінет Городецького, де він звичайно працював у цей час, а наприкінці дня заглядало у вітальню.
Ліворуч від центрального фасаду була влаштована альпійська гірка з фонтаном. Для мешканців Городецький створив максимально комфортні умови. Крім того, що будинок був оснащений усіма необхідними зручностями, на нижніх поверхах були виходи у внутрішні дворики - зазвичай придуткові будинки не мали таких надмірностей. У саду поруч із будинком був невеликий хлів, де тримали корову, і до сніданку кожний мешканець мав змогу випити кави зі свіжими вершками або молоком.
Що стосується внутрішнього декору - те він ще більш примхливий, ніж зовнішній. За правилами, які диктував модерн, будинок повинен бути гарним не тільки зовні, але й усередині, і Городецький прикрасив свій шедевр з великою майстерністю. Якщо входити з центральних дверей - саме звідси попадають у будинок нинішні поважні гості президента України, то перше приміщення відразу ж дивує й захоплює. Стіни цієї кімнати покриті розписами, на яких зображено підводний світ із затонулими кораблями. Центр стелі прикрашає ліпнина у вигляді спрута. Щупальця цього декоративного восьминога виконані у вигляді сплетіння раковин, морських зірок, рослин, усі вони розфарбовані в різні кольори та вкриті шаром перламутру. Виготовлений цей величезний восьминіг з гіпсу, його щупальця спускаються до самих стін.
Якщо ліпнина в першому залі оригінальна, то люстра була втрачена, а нинішня - це копія, відновлена по фотографіях. Вона також виконана з перламутру та гіпсових елементів.
Ліворуч знаходяться кімнати, що належали родині Городецьких. У цій частині будинку й на сходах, що ведуть нагору, під час реставраційних робіт вигляд приміщень віднові лі за фотографіями, які робив сам Городецький. Інша частина приміщень втратила декор у другій половині 20 століття, і була просто відремонтована.
У колишній вітальні Городецького зараз розташовується малий переговірний зал.
Самою яскравою оздобою цієї кімнати також є ліпнина, що зображує гірлянди квітів ірисів. Виконана вона у білих, рожевих та ніжно-зелених тонах. Крім того ця кімната, як і всі інші прикрашена мисливською атрибутикою - на стінах тут висять оленячі роги. У колишній вітальні, як і в інших кімнатах, встановлені старовинні груби, облицьовані кахлями рідкісной краси. Усі печі справні, і їх можна розтопити в будь-який момент, але оскільки в будинку давно функціонує централізоване парове опалення, то печі не використовують навіть із демонстраційною метою.
В їдальні в око перш за все впадає - при її виготовленні були використані великі лосині роги. Ліпнина в їдальні теж дуже вигадлива - вона зображує всіляку городину та інші продукти: тут можна розгледіти і часник, і артишоки, і буряк, та багато чого іншого. Посуд та картини в цих кімнатах і в інших приміщеннях не збереглися, зараз кімнати прикрашені музейними експонатами.
З залу-вітальні зі спрутом, на верхні поверхи ведуть сходи з білого мармуру. І самі сходи, і поручні, і гіпсовий декор чудово збереглися. Балясини виконані у вигляді орлиних лап з пазурами, на стінах закріплені гіпсові зображення мисливської зброї й трофеїв: тут і підбитий олень, і заєць, і цілі гірлянди з куріпок та іншої дичини, а також з ялинових галузей і шишок. Між 4 і 5 поверхами на сходах ще при Городецькому було встановлено електричний світильник у вигляді гігантського сома - він працює й зараз. Характерно, що якщо зовні будинок прикрашають живі тварини, то всередині всі вони представлені вже у вигляді здобичі мисливця.
Відомо, що Городецький придбав поруч ще одну ділянку для зведення другого будинку, але пристрасть до полювання закинула архітектора в Африку. Сафарі в Кенії коштувало чимало, тому в 1912 році Городецький заклав особняк Київському суспільству взаємних кредитів, і повернути собі його вже не зміг.
В 1913 році Будинок з Химерами придбав Данила Балаховский, що служив агентом французького консульства в Києві. У період після Жовтневої революції й до Великої вітчизняної війни Будинок з химерами був комуналкою. Відом, що у ці роки будинок майже не постраждав, тому що в ньому мешкали викладачі, працівники мистецтва та інші передставники інтелігенції, які шанобливо ставилися до майстерності архітектора.
Після ВВВ будинок став лікарнею ЦК КПУ. Це був самий нещасливий період для будинку. Усі стіни пофарбували олійною фарбою. У деяких кімнатах кількість шарів досягала 16 - усе це реставраторам довелося змивати, щоб розкрити вцілілі розписи. Медична апаратура, прикріплена до стін, створювала вібрацію, і в стінах з'явилися глибокі тріщини. Для стабілізації будинку нижні поверхи засипали землею, але ситуацію це не врятувало. Почали валитися цементні фігури, що прикрашають фасад будинку (усередині вони були порожніми). Будинок з химерами - одна із найганріших пам'яток Києва, гинув.
У цей час закривалася на ремонт резиденція президента України - Маріїнский палац, і перенести її було вирішено в стародавню будівлю на Банковій. В 2003-2004 р.р. пройшла реконструкція будинку, яка по оцінках фахівців обійшлася в межах 30-40 мільйонів гривень. Були відновлені внутрішні інтер'єри будинку, розпис, паркет. Скульптури з фасаду зняли, заповнили їх зсередини та вкрили спеціальною фарбою, яка протягом 25 років гарантовано буде захищати їх від впливу атмосферних явищ. Стіни укріпили з використанням сучасних технологій. По закінченню реставрації будинок придбав статус Малої резиденції президента України, призначеної для прийому закордонних делегацій.
На базі Будинку з химерами працює музейно-культурний центр "Шедеври мистецтва України", який є філією Національного музею. Серед експонатів музею різні предмети декоративно-прикладного мистецтва, мальовничі полотна, скульптури. Гордістю музею є "Острозька Біблія" печатки Івана Федорова (1581 рік), бронзовий посуд, виготовлення якої датується 16 сторіччям до нашої ери, а також інші раритети. Музей працює тільки по суботах. Проводиться чотири екскурсії в день по попередньому запису.
Джерело: http://podorozg.ostriv.in.ua/
|
| |
| |
| GAD | Дата: Вівторок, 04.06.2013, 20:36 | Повідомлення # 89 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| НОВА МОНЕТ НБУ – «75 РОКІВ ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ»
28 травня 2013 р. Національний банк України ввів у обіг нову монету номіналом 5 гривень – «75 років Луганській області».
Монета відкарбована з біметалу, має вагу 9.4 г., діаметр 28 мм., гурт секторального рифлення, тираж – 20 000.
Монета серії «Області України» присвячена регіону, який називають східною брамою держави, де живуть люди, які люблять свій край і вміють працювати, де є майже половина запасів високоякісного вугілля, родючи чорноземи та безкраї степи.
На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, по колу написи: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ (угорі), П'ЯТЬ ГРИВЕНЬ (унизу), праворуч – логотип Монетного двору НБУ, у центрі – на тлі сонця зображено промисловий пейзаж, на передньому плані – бабак (байбак), ковила, колосся та соняшник, під композицією рік карбування монети – 2013.
На реверсі монети зображено герб області та по колу розміщено написи: ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ (угорі), ЗАСНОВАНА У 1938 РОЦІ (унизу).
Художник і скульптор – Іваненко Святослав.
Джерело: http://ua.museum-of-money.org/
Ну й ( вже традиційно) додам "людські зображення" 
 
|
| |
| |
| GAD | Дата: Середа, 03.07.2013, 17:44 | Повідомлення # 90 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| НАБІР МОНЕТ УКРАЇНИ, ПРИСВЯЧЕНИЙ 15-ТИ РІЧЧЮ МОНЕТНОГО ДВОРУ НБУ
23 квітня 2013 року виповнилось 15 років офіційного відкриття Київського Банкнотно-монетного двора Національного банку України.
До цієї події НБУ приготував для колекціонерів сюрприз, як і раніше відзначаючи ювілейні дати НБУ і КМД. Сюрпризом став буклет – річний набір обігових монет 2013 року. З неофіційної інформації осіб, причетних до БМД, першу партію наборів 2013 року (з жетоном МД) монетний двір підготував до свого офіційного 15-річного ювілею (23.04. 2013). Тираж набору – 10 000 штук.
Банкнотно-монетний двір Національного банку України (БМД НБУ) – монетний двір і банкнотна фабрика у Києві. Спеціалізується на виготовленні бланків державних цінних паперів, документів суворого обліку та знаків поштової оплати, а також цінних паперів на замовлення іноземних держав.
Банкнотна фабрика відкрита у 1994 році. Під час друкування банкнот і цінних паперів застосовуються такі технології, як райдужний орловський офсетний друк, орловський інтагліо (рельєфний) друк. Фабрика здійснює виготовлення банкнот для грошового обігу України. Потужності Банкнотної фабрики – 1,5 мільярди банкнот або іншої захищеної друкованої продукції.
Монетний двір був заснований у 1998 році. Тоді ж Національний банк України отримав власну виробничу базу з виготовлення монет масового обігу, пам'ятних і ювілейних монет, нагородної продукції. На Монетному дворі використовуються гідравлічні преси з програмним управлінням. У 2001 році Монетний двір став дійсним членом міжнародної організації «Конференція директорів монетних дворів». Також Монетний двір виробляє відзнаки Президента України – ордени та медалі. Монетний двір виготовляє сувенірну продукцію. Річна потужність Монетного двору становить 1 мільярд обігових і розмінних монет, 1 мільйон ювілейних і пам'ятних монет та 200 тисяч орденів та медалей.
НОВА МОНЕТА НБУ – МАТЕРИНСТВО
18 червня 2013 р. Національний банк України вводить в обіг монету, присвячену вічній цінності людства – материнству як джерелу життя, символу святості, вічності, тепла та любові. Це велика і вічна тема в мистецтві – одна з найдавніших у світовій культурі.
Монета номіналом 5 гривень відкарбована зі срібла, має вагу 15.55 г., діаметр – 33 мм., якість карбування – пруф, гурт – гладкий із заглибленим написом, тираж – 10 000.
На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України та напис півколом: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ; у центрі - колиска як символ дитинства та безсмертя роду, під нею – рік карбування монети 2013 та унизу півколом номінал: П`ЯТЬ ГРИВЕНЬ.
На реверсі монети розміщено стилізоване зображення матері, яка в обіймах тримає на руках дитину, напис півколом: МАТЕРИНСТВО. Образ матері сповнений теплом, ніжністю, турботою та любов`ю.
Художник – Наталія Фандікова, скульптори – Анатолій Дем`яненко, Святослав Іваненко.
НОВА МОНЕТА НБУ – ЮНАЦЬКИЙ ЧЕМПІОНАТ СВІТУ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ
26 червня 2013 р. НБУ ввів у обіг монету серії «Спорт», присвячену найпрестижнішому спортивному форуму у світі серед юнаків – юнацькому чемпіонату світу з легкої атлетики, який проходитиме в м. Донецьку і сприятиме утвердженню іміджу держави у світовому спортивному співтоваристві. Юнацькі чемпіонати світу проходять один раз на два роки, саме на них відбувається народження майбутніх зірок легкої атлетики.
Монета номіналом 2 гривні відкарбована з нейзильберу, має вагу 12.8 г., діаметр 31 мм., рифлений гурт, тираж – 20 000. Художник і скульптор – Володимир Атаманчук.
На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, під яким рік карбування монети 2013, напис півколом: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ, у центрі – зображення стадіону «Олімпійський» у м. Донецьку зі стилізованими біговими доріжками, під яким напис: ОЛІМПІЙСЬКИЙ СТАДІОН / м. ДОНЕЦЬК, унизу номінал 2 ГРИВНІ та логотип Монетного двору НБУ.
На реверсі монети зображено динамічну композицію – дівчат-легкоатлеток, угорі розміщено напис ЮНАЦЬКИЙ / ЧЕМПІОНАТ СВІТУ / З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ / ДОНЕЦЬК 2013.
Джерело: http://ua.museum-of-money.org/
... офіційні зображення ( як завжди) ....тому традиційно додаток :
Пам'ятна монета - "100 років Київському науково-дослідному інституту судових екеспертиз"
 
Національний банк України 3 липня 2013 року уводить в обіг внепланову пам'ятну монету "100 років Київському науково-дослідному інституту судових екеспертиз" номіналом 5 гривен (біметал).Монета присвячена одній з найстаріших державних експертних установ України, що розпочала свою діяльність у 1913 році як Кабінет науково-судової експертизи при прокурорі Київської судової палати - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Пройшовши складний шлях, інститут став однією з провідних установ судово-експертного забезпечення, де працюють висококваліфіковані судові експерти.
На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, по колу написи: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ (угорі), П`ЯТЬ ГРИВЕНЬ (унизу), праворуч - рік карбування монети - 2013, ліворуч - логотип Монетного двору Національного банку України, у центрі - логотип інституту.
На реверсі монети зображено будівлю інституту, під якою напис - 100/ РОКІВ та по колу розміщено напис КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ.
Монета виготовлена з використанням сучасних технологій виготовлення біметалевихих монет : зовнішній круг - мідно-нікелевий сплав, внутрішнє - нордик(CuAl5Zn5Sn1), категорія якості карбування - "спеціальний анциркулейтед", діаметр - 28,0 мм, маса - 9,4 г, тираж - 15 000 штук. Гурт монети - секторальне рифлення.
Художники: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій
Скульптори: Дем`яненко Володимир, Дем`яненко Анатолій
Джерело: http://www.bank.gov.ua/
|
| |
| |
