Середа, 26.04.2017, 13:40
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Велофорум » Покатухи » Краєзнавчий вело-екскурс "Дружківка -невідома"
Краєзнавчий вело-екскурс "Дружківка -невідома"
GADДата: Неділя, 06.03.2016, 12:02 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6062
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Кажуть що весна вже настала!

Любителі велосипедних подорожей мають багато планів на сезон.

Хочу повідомити про те, що.....



Дружківська краєзнавча організація "Краяни" звернулась з пропозицією до ГО Дружківськый вело клуб "LEVEL", та до інших зацікавлених осіб з пропозицією розглянути і підтримати (прийняти активну участь) в організації велосипедного дійства.

В результаті плідної роботи всіх зацікавлених сторін, було вирішено:

Провести цією весною КРАЄЗНАВЧИЙ ВЕЛОЕКСКУРС "ДРУЖКІВКА НЕВІДОМА"

Що відомо на цей час:

1. Орієнтовна дата проведення - 26 березня (субота).

2. Старт від знаку "ДРУЖКІВКА" ( з боку Костянтинівки)

3. Час старту (орієнтовно) 9:00

4. Покриття маршруту( переважно асфальт). За сприятливої погоди, перші кілометри маршруту - грунтові (3-4 км.)

5. Довжина маршруту (орієнтовно) 35 км.

6. Темп - повільний. Змагальної складової нема (поки що).

7. Під час тематичних зупинок ( від 10 хв.не більше 15 хв.) учасники отримають цікаву інформацію, яка стосується історії Дружківки.

8. Фініш - Дружківка, бібліотека ім. Лесі Українки)

Додається посилання з розкладом руху електрону Слов'янськ -Фенольна

(виходити на станції Кіндратівка)

Додаткова інформація буде даватись.

Прохання до потенційних учасників прийняти активну участь в обговоренні та підготовці.

Запитання і конструктивні пропозиції розглядаються.
Прикріплення: 2084719.jpg(74Kb)
 
GADДата: Неділя, 13.03.2016, 13:15 | Повідомлення # 2
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6062
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Рядки історії Дружківки. Від козацької сторожі до міста обласного підпорядкування

Володимир КАЧУР



Кінець 17 століття. Поява у Дружківці (сьогодні с.м.т. Олексієво — Дружківка) запорожської козацької сторожі.

1711 рік. Прутський мирний договір між Росією і Турцією. Запорожці Першаківки (район залізничної станції міста) та Дружківки опинились на кордоні між двома імперіями. З цього часу життя в Першаківці та Дружківці не переривається до нашого часу.

1739 рік. Бєлгородський мирний договір між Росією і Турцією.Кордон перенесено на узбережжя Азовського моря. Початок просування Росії на землі Вольностей Запорожських.

1768 рік. На карті Єкатерининської провінції правий берег Кривого Торця на території сучасних Дружківки і Олексієво -Дружківки показано заселеним.Є і хутір Д(Г)рушкова.

1768-1769роки. Дружківські запорожці разом з хуторянами відбили напад одного з загонів татарської орди. Сусідні хутори були розорені(в тому числі на місці сучасної Миколаївки-Грузьської Костятинівського району).

1773 рік. Переселення в козацьку маєтність Дружківку кількох родин з Полтавщини та Чернігівщини. Тут у Вольностях Запорожських немає кріпосного права.

1775 рік. Знищення російською царицею Катериною Другою Запорожської Січі. Захоплення козацьких земель.

1776 рік. Початок масової роздачі козацьких земель царським офіцерам,чиновникам,поміщикам з метою їх по дальшого заселення. Першаківка і Дружківка подаровані полковнику Миколі Аршенєвському.
Першаківку перейменовано на Ніколаєвку. Назва Дружківка залишається На протилежному березі Кривого Торця землі даровано статському раднику Анненкову (засновує с.Олексіївку). На Казенному Торці — прем’єр-майору Г.Шидловському(заснував с. Райське) та титулярному раднику І.Смоляни нову (заснував с. Гаврилівку на західній околиці сучасного м.Дружківка).

1781 рік. Будівництво в с. Райське коштом Г. Шидловського церкви святої Варвари.

1795 рік. Будівництво в с.Дружківка коштом М.Аршенєвського церкви Архангела Міхаїла.

1795 рік. Ревізія (перепис) селян в Російській імперії. Фіксує, що селяни вищеназваних сіл вільні українці (малороси — мовою того часу).

1797 рік. Початок покріпачення за указом російського царя Павла вільних селян Південно-Східної України. Це означало для селян нашого краю початок одноманітного і важкого життя.
Початок 19 століття. Села Ніколаєвка, Дружківка, Олексіївка, Гаврилівка вийшли до Бахмутського повіту Катеринославської губернії, а Райське — до Ізюмського Харківської.

1861 рік. Скасування кріпосного права в Російській імперії на поганих для селян умовах. Виступ з протестом селян Дружківки і навколишніх сіл.Царські війська придушують його.

1869 рік. Будівництво залізниці від Харкова до Таганрога. Відкриття станції Дружківка (сьогодні шня назва Кіндратівка у смт. Олексієво-Дружківка)

1870 рік. Початок скупки земель на берегах Кривого та Казенного Торців петербургськими купцями братами Борисовськими. Заснування ними великої сільськогосподарської економії на території сучасного м.Дружківка. Будівництво підприємств з виробництва вапна, цегли, механічних майстерень, цукро-рафінадного заводу, житла .

1881 рік. Відкриття цукрово-рафінадного заводу Борисовських. (Це так званий «корабль» на території машзаводу). Згодом в зв’язку з потребами заводуперенесення залізничної станції Дружківка на сучасне місце, відкриття почти, телеграфу, міні-лікарні. Розвиток торгового селища Яковлівка

1890 рік. Банкрутство купців Борисовських.Розпродаж ними своєї маєтності в Бахмутському повіті.

1892 рік. Донецьке товариство залізоробного і ливарного виробництва (переважно французські акціонери). Придбало частку земель Борисовських на Кривому Торці і розпочало будівництво металургійного заводу. Згодом житпа (французські будинки на Гаврилівці), костьолу, школи на Яковлівці, театру, стадіону, купалень, лікарні та інш. Німецькі колоністи на придбаній землі заснували села Кіндратівку (Колону) та Миколайпілля (були виселені у Сибір в 1941 р.).

1897 рік. Бельгійські акціонери прдбали цукрово-рафінаднийзавод і облаштували на його базі механічний і сталеливарний — Торецький. Поруч побудували житло,театр,футбольний майданчик. Селище теж стало називатися — Торецьке.

1900 рік. Побудована православна церква на Яковлівці.(не зберіглася).

1904 рік — нова на Гаврилівці (Миколаївська. Існувала з 1896р.).

1903 рік. Переселення українських штундистів з Одещини до першопоселенців в Гофнунгсталь, названий за ім’ям німецької колонії штундистів на Одещині. Нова назва — Сурово (скоріш за все за суворість порядків у штундистів — баптистів). Після будівництва залізниці, заводів зміна етнографічного складу населення. Більшість складають українці, з’являються росіяни, євреї поляки, німці, французи, бельгійці, татари та інші.

1905-1907 роки. Робітники дружківських заводів приймають участь у першій російській буржуазно- демократичній революції.Поява політичних організацій — соціап-демократів,есерів,кадетів.

1906 рік — перша майовка та розправа з демонстрантами.

1907 рік. Перший теракт у Дружківці — вбивство директора заводу Реймана. Поразка революції і повернення старих порядків.


Джерело: http://nasha-druzhkovka.ru/
Прикріплення: 8470534.gif(40Kb)
 
GADДата: Понеділок, 14.03.2016, 11:34 | Повідомлення # 3
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6062
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Додаткова інформація в тему.

НОВІ НАЗВИ ВУЛИЦЬ ДРУЖКІВКИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ ВІД 10.02.2016 №27

Вулиці та площа міста Дружківки, які підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та перейменовуються

вулиця Артемівська — на вулицю Бахмутська

вулиця Ватутіна — на вулицю
П. Орлика

вулиця Воровського — на вулицю О. Гончара

вулиця Ворошилова — на вулицю І. Богуна

вулиця Войкова — на вулицю
І. Руссіянова

вулиця Галана Ярослава — на вулицю Я. Мудрого

вулиця Дзержинського — на вулицю А. Коваленка

вулиця Димитрова — на вулицю Г. Прощаєва

вулиця Калініна — на вулицю
Л. Бикова

вулиця Колгоспна — на вулицю Робітнича

вулиця Комінтерна — на вулицю В. Кайди

вулиця Котовського — на вулицю І. Белякова

вулиця Красноармійська — на вулицю Армійська

вулиця Красногвардійська — на вулицю Гвардійська

вулиця Краснозвьоздна — на вулицю Зоряна

вулиця Краснофлотська — на вулицю Сагайдачного

вулиця Крупської — на вулицю О.Вишні

вулиця Лазо С. — на вулицю Кринична

вулиця Леніна — на вулицю
Соборна

вулиця Ленінградська — на вулицю Н. Откаленко

вулиця Ленінської іскри — на вулицю Героїв підпільників

вулиця Медведєва — на вулицю Привітна

вулиця Морозова Павлика — на вулицю Святогірська

вулиця Октябрьська — на вулицю Слобожанська

вулиця Орджонікідзе — на вулицю Чернігівська

вулиця Островського — на вулицю Л. Костіна

вулиця Петровського — на вулицю І. Піддубного

вулиця Пономарьова — на вулицю Покровська

вулиця Постишева — на вулицю Костянтинівська

вулиця Радченка — на вулицю Машинобудівників

вулиця Сабурова — на вулицю Затишна

вулиця Свердлова — на вулицю Вереснева

вулиця Ульяновська — на вулицю Яковлівська

вулиця Урицького — на вулицю Козака Дружка

вулиця Фрунзе — на вулицю Джерельна

вулиця Фурманова — на вулицю Трояндова

вулиця Цюрюпи — на вулицю Щаслива

вулиця Чапаєва — на вулицю Козацька

вулиця Чубаря — на вулицю Вознесенська

вулиця Щербакова — на вулицю Лебедина

вулиця Щорса на — вулицю
І. Кожедуба

вулиця Юрченка на — вулицю Гаврилівська

вулиця 60 — річчя утворення СРСР — на вулицю Калинова

площа Октябрьська — на площу Молодіжна

Джерело: http://nasha-druzhkovka.ru/
 
GADДата: Четвер, 17.03.2016, 17:44 | Повідомлення # 4
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6062
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Рядки історії Дружківки. 1907 — 1939 роки

Володимир КАЧУР, історик, краєзнавець



1907 рік — побудова «французьким» заводом селища для робітників в районі залізничної станції. Отримало назву «Карлівка» за ім’ям директора заводу Карла Паск’є.

1911 рік — будівництво в селі Олексіївка земської та ремісничої шкіл.

1914 рік — будівництво на селищі Яковлівка земської школи. До цього часу земські школи були відкриті в селах Дружівка, Сурово та Райське, «заводська» на Яковлівці. Церковно-приходські школи працювали при Дружківській, Яковлівській, Гаврилівській та Райській церквах. Діяли також бібліотека та кінотеатри на Гаврилівці і Яковлівці.

1914 рік — в зв’язку з участю Російської імперії в Перший світовій війні дружківські заводи переходять на випуск воєнної продукції. З цією ж метою відкривається хімічний завод. Мешканці сіл і селищ призиваються до армії.

1916 рік — на дружківських заводах працює до 3 тисяч військовополонених австро-угорської армії. Їх використовують і на сільськогосподарських роботах.

1917 рік — в Росії Лютнева буржуазно-демократична революція. Встановлюється двовладдя Тимчасового уряду і Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів. В Дружківці обрано «обивательський» комітет на чолі з купцем Гераскіним та Раду РІКСС депутатів на чолі з робітником Радченком. Діють загальноросійські та українські партії (кадетів, правих і лівих есерів, меншовиків, більшовиків,анархістів) і «Просвіта». За рішенням Тимчасового уряду селище Яковлівка отримує статус міста. Тут обирається міська Дума.

1917 рік, листопад — захоплення в Петрограді більшовиками повної влади. Створення Радянського уряду Росії на чолі з В. Леніним. В Києві — влада української Центральної Ради на чолі з М.Грушевським. Перехід Дружківської Ради РІКСС депутатів на бік петроградських більшовиків та початок створення загонів озброєних «бойовиків» — Червоної Гвардії. Ліквідовуються «обивательський» комітет, Яковлівська дума, демократичні порядки.

1918 рік, січень — Центральна Рада в Києві проголошує незалежність України і має намір будувати демократичну державу з ринковою економікою. Радянська Росія починає війну проти України. Україну визнають іноземні держави,а Німеччина та Австро-Угорщина укладають з нею мирний договір та договір про військову підтримку.

В Дружківці за прикладом Росії починають конфіскацію поміщицьких земель,зокрема маєтку Єлисєєва, вкладів у банках. Накладається грошова контрибуція на підприємців та «домовладельцев». Всього на 66 осіб на сумму біля 400 тисяч рублів (річний заробіток робітника складав-300/500 рублів). Найбільші контрибуції накладено на Гаркушенка і Єлісєєва по 40 тисяч, найменші — на Володіна — 100, Ширяєва, Зязіна — 300 рублів. Дружківку покидають французькі, бельгійські та інші іноземні спеціалісти.

1918 рік, квітень — до Дружківки входять війська Центральної Ради та її союзників. Перед цим за рішенням ніким не визнаної Донецько-Криворізької Республіки (в тому числі і Радянськой Росією) демонтовано і вивезено до Росії устаткування металургійного і рельсопрокатного заводу («французького»). Менш важливий і менш потужний Торецький («бельгійський») завод зберігся.

1918 рік, травень — перехід влади в Україні до гетьмана Скоропадського. В селищі загін Державної варти. Вимоги влади: відновлення права приватної власності, покарання порушників цього права, перш за все селян.

[b]1918[/b] рік, листопад — загальноукраїнське повстання проти режиму гетьмана.

1918 — 1919 роки — Дружківка у вирі громадянської війни. Постійна зміна влади. Поновлену радянську владу змінює влада денікінців. Денікін — прибічник відновлення дореволюційних порядків. Тому проти нього воюють в окрузі Дружківки як радянські партизани, так і махновці, як робітники, так і селяни.

1919 рік, кінець грудня — відступ денікінців і поновлення влади більшовиків в Дружківці, як в частці Української Соціалістичної Радянської Республіки, оскільки переважна більшість населення Донбасу — українці. В Бахмутському повіті українців 70 відсотків населення.

1920 рік — створення урядом УРСР з частин Харківської та Катеринославської губерній окремої Донецької губернії з районним поділом. До Костянтинівського району ввійшли села Дружківка, Олексіївка, Сурове,а також робітничі селища Яковлівка, Гаврилівка з Елісеєвкою, Карлівка, Торецьке, Гірник у складі Дружківської селищної ради. До Краматорського району — села Райське, Новогригорівка, Новомиколаївка, хутори Тройчатий і Старо-Райський.

1920 рік — на підставі Закону про Землю вона розподіляється між селянами за кількістю душ в сім’ї. Врожай селяни мали здавати державі за продрозкладкою. Приватна торгівля заборонялася. Націоналізувались підприємства, навіть малі. В Дружківці на базі двох заводів створено один — Торецький (за назвою незруйнованого «бельгійського») державний сталеливарний і механічний завод імені К.Ворошилова.

Війна з Польщею. Мобілізація кількох дружківських більшовиків до Червоної Армії. В Дружківці мітинг червоноармійців приймає резолюцію: «…клянемся, что не покладем оружия до тех пор, пока весь мировой пролетариат не будет свободен, и пока красные знамена коммунизма не взовьются на всем земном шаре».

1921 рік — в Україні розгортається селянський повстанський рух проти політики введення воєнного комунізму, продрозкладки, заборони приватної торгівлі, підприємництва. В Шаховому махновці знищують дружківський продзагін, який вилучав продукти у селян.

1921 рік — політика продрозкладки, що привела до зменшення виробництва продовольства, та посуха викликали голод у Донбасі і в Дружківці в тому числі. Від голоду гинули щоденно сотні людей. Рятує Донбас хліб з Полтавщини, Чернігівщини та інших областей України. В цьому ж році політика введення комунізму замінена на нову економічну політику. В селах вводиться продподаток з правом продажу надлишків на ринку, відновлюються приватні дрібні підприємства, магазини, кустарні промисли. Частина селян в Дружківці, Олексіївці, Суровому, Райському, Новогригоровці та Новомиколаївці починає збагачуватись. Купують жниварки, молотилки і нарощують виробництво продовольства.

1922 рік — утворення СРСР. УРСР — складова СРСР як федеративної держави, а насправді високоцентралізованої всесоюзною комуністичною партією більшовиків.
Цього ж року в СРСР починається боротьба з релігією. В церквах Дружківки і Костятинівки владою вилучено більше 80 кг виробів з дорогоцінних металів. Замість залишеної церковної утварі віруючі збирали срібні монети та лом дорогоцінних металів. Згодом Церква на Яковлівці згоріла, в Гаврилівській влаштували робітничий клуб. Закрили і молитовні будинки баптистів в селі Дружківка і на Яковлівці.

Також починається ліквідація політичних партій і громадських організацій — конкурентів більшовиків, таким чином формується однопартійна система. Знищуються і інші демократичні права і свободи. Для розправи з незгодними задіяний потужний і всесильний Народний Комісаріат Внутрішніх Справ (НКВД). В кінці 20 років очільник комуністичної партії Й.Сталін перемагає внутрішню опозицію і станє вождем в СРСР. В Дружківці ліквідються осередки партій меншовиків, есерів, анархістів, «Просвіта» та інші організації. В районному центрі Костятинівці розміститься відділення НКВС. В Дружківці його буде представляти сержант Воронов.
1923 рік — йде боротьба за підвищення рівня освіти населення. В Дружківці та її окрузі створюються єдині трудові школи (замість ЦПШ, земських шкіл, гімназій. В роки революції гімназії були організовані на Яковлівці і на Торецькому). Починається також створення Торецьким заводом фабрично-заводського училища. Для дорослих організовуються школи ліквідації неписьменності.

За рішенням союзних та республіканських органів влади з метою наближення до потреб населення освіти, культури, книговидавництва і преси починається українізація останніх. У відповідності з демографічним складом населення в селищі Дружківка всі школи, крім школи КІМа, стають україномовними. Вчителі проходять відповідну підготовку. В селах Дружківка, Олексіївка, Сурове, Райське, Новогригорівка проблем з переходом немає. Працюють україномовні театральні гуртки. Заводські багатотиражні газети («Ворошиловець», «Червоний прес») теж були україномовними.

1925 рік — Донецьку губернію поділено на округи з районами. Селище Дружківка і раніше названі села ввійдуть до Артемівського округу (Артемівськ-Бахмут). Райони залишаться тими же.

1925 рік — засновано селище Чубарівка (назване на честь В.Чубаря — голови уряду УРСР в той час). Після проголошення його в 1938 рік ворогом народу селище буде перейменовано на честь льотчика
Молокова.


Джерело: http://nasha-druzhkovka.ru/
Прикріплення: 4485995.gif(36Kb)
 
GADДата: Неділя, 20.03.2016, 13:06 | Повідомлення # 5
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6062
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Останній тиждень, перед запланованим вело-екскурсом, обіцяє бути дуже нервовим, перш за все , через погодні умови! Що робити, весна - примхлива дівчинка!))

Між тим, навколо події вже починає формуватись медійний ореол і це додає мандражу і хвилювання. чи буде достатньо людей, чи не злякаються погодних умов. Втім маємо надію, що до суботи все ж таки "небесна канцелярія" трохи змилується. Велика надія на тих, хто справді цікавиться історією, або (щонайменше) скучив за покатеньками.

Отже станом на тепер, ми визначились з часом старту (9:00) біля знаку на в'їзді в Дружківку (якщо їхати з Костянтинівки).

Група, яка буде їхати з Дружківки, збирається на "п'яточку". Час зустрічі - 8:00. Їдемо через хлібзавод, до трамвайного "кільця", далі стежкою робимо діагональ, до дороги на "піщєвкусову", через школу №14.

Цей маршрут для тих, кому зручно буде долучитись до нас на маршруті. Гадаю до часу старту ми маємо встигнути із запасом.
 
GADДата: Вівторок, 22.03.2016, 15:10 | Повідомлення # 6
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6062
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Подія зацікавила вже й телебачення !)))

http://www.dotb.dn.ua/2016....ekskurs
 
GADДата: Четвер, 24.03.2016, 09:04 | Повідомлення # 7
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6062
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Рядки історії Дружківки. 1907 — 1939 роки (Продовження)


Володимир КАЧУР, історик, краєзнавець

1926 рік — закладено в районі залізничної станції на березі Кривого Торця парк культури і відпочинку імені червоного воєначальника В.Блюхера (після оголошення Блюхера в 1938 року ворогом народу парк було перейменовано).

1927 рік — початок перших п’ятирічок в СРСР. В Дружківці зміцнюється матеріальна і соціальна база Торецького заводу. В зв’язку з розвитком шахт завод перепрофілюють на гірничє машинобудування. Споруджуються житлові будинки на центральній вулиці міста (так звані «Блоки»), Палац культури машинобудівників, стадіон. Згодом будуються кооперативни селища — «ВЖСК» і «НЖСК».



1929 рік — вступає до ладу Дружківський болтовий завод. Будується новий цех Кіндратівського заводу з виробництва цегли і кераміки.

1929 рік — селищу Дружківка надано статус селища міського типу в складі Костянтинівського району.

1930 рік — початок колективізації на селі. Репресії проти незгодних в селах Дружківка, Олексіївка, Сурове, Райське, Новогригорівка, Новомиколаївка. Розкуркулено, тобто позбавлено землі, житла, знарядь праці 25 сімей в кількості 130 осіб з цих сіл. Частина з них виселена за межі України на північ Росії та на Урал (дані неповні, оскільки частина архіву відсутня). Жителі названих сіл стали членами колгоспів. Всім колгоспникам не видаються паспорти. Таким чином їх прикріпили до землі.

1932 рік — в зв’язку з наданням Краматорську статусу міста обласного підпорядкування Краматорський район ліквідовується. Райське, Новогригорівка та Новомиколаївка ввійдуть до Андріївського району. Цього ж року ліквідовано поділ на округи і створено Донецьку область. В її складі Костянтинівський район і Андріївський.


1932 — 1933
роки — подовження репресій проти українського селянства. З метою зламу його спротиву радянській комуністичній владі запроваджується політика насильницьких реквізицій продовольства як в колгоспах, так і в селянських домівках. Ця політика отримала назву Голодомору (геноциду), оскільки визвала масову смертність селян. В Україні загинуло до 4 млн. осіб. Серед них сотні селян з сіл навколо Дружківки.

В тій же Дружківці на селищі Торецькому, в клубі (колишньому театрі), в квітні 1933 року організовано районний дитячий будинок для дітей, чиї батьки загинули, або змушені були залишити без змоги врятувати. Вже в травні в непристосованій будівлі, без належних умов знаходилось 432 дитини віком від 1 до 15 років. Згодом після звернення громадськості його розформують. Дітей шкільного віку відокремлять і переведуть у Миколайпілля цього ж Костятинівського району. В містах і робітничих селищах голодомору не було. Тут по карткам давали продукти, головне — хліб. Давали обмаль: було голодно, але масової смертності не було. В Дружківку в цей час, як і в інші міста, втікають селяни Донецької, Полтавської, Харківської та інших областей. Кошти від вилученого і проданого за кордон селянського хліба йдуть на розвиток промисловості і міст.

1933 рік — в листопаді приймає учнів перша новозбудована за радянських часів україномовна школа № 6 імені Ворошилова (після з’ясування його ролі в репресіях ім’я знято). В цей же час починається боротьба з українізацією, як такою, що може нашкодити централізованій державі. На знак протесту покінчив з життям видатний український письменник М.Хвильовий (до революції він працював на одному з дружківських заводів).

1935 рік — розгортання в СРСР стахановського руху за перевиконання виробничих планів. Рух знайшов відгук на Дружківських заводах – машинобудівному і болтовому. Але частина робітників була незадоволена. Після рекордів збільшувались виробничі норми без збільшення платні.

1937 – 1938 роки — великий терор в СРСР. Масове знищення тих, кого запідозрювали у ворожості до влади, яка викликала відповідний психоз і заохочувала донощиків. В смт. Дружківка та селах Дружківка, Олексіївка, Райське, Н.Григорівка, Н.Миколаївка, Гірник було безпідставно репресовано 135 осіб. Рішенням «трійок» розстріл призначено 65. Майже всім іншим — 10 років таборів. Найбільш резонансною була розправа зі священиком та активом Дружківської сільської православної (якийсь час автокефальної) церкви. За так званий націоналізм розстріл призначено священику Єгорову, голові церковного активу Світленку, хористам Харківському і Бурдуну. Інші церковні хористи отримали по 10 років таборів. Ніхто з них не повернувся. «Націоналізм» полягав у виконанні хористами в селах українських національних пісень.

Всього за тридцяті роки було репресовано 225 осіб. Середній склад сім’ї того часу 4-5 чоловік. За національним складом 74% репресованих українці, 13% — німці (їх багато працювало в Дружківці, адже поряд були німецькі колонії в Кіндратівці і в Миколайпіллі), 7% росіяни, решта — поляки, білоруси, греки та інші.

1938 рік —Донецька область поділена на Сталінську і Ворошиловградську (пізніше з відомих причин перейменовані на Донецьку і Луганську). Райони збережено.
Села Дружківка і Олексіївка Указом Президії УРСР об’єднані в селище міського типу Олексіїво-Дружківка Костятинівського району.
У Дружківці на Яковлівці збудовано середню школу № 2.

1939 рік —Указом Президії Верховної Ради УРСР смт. Дружківка отримує статус міста обласного підпорядкування. Цього ж року буде обрано Дружківську міську раду і міський комітет КП України.
За переписом населення 1939 року в Дружківці 32 тисячі жителів. За національним складом 2\3 українці, до третини росіяни, решта — євреї, татари (збереглись їх цвинтарі на околицях Яковлівки), німці, греки та інші.

1 вересня 1939 року розпочалась друга світова війна. Попереду нові випробування. Вже в післявоєнні роки смт. Олексіїво-Дружківка і смт. Райське будуть підпорядковані Дружківській міській раді.


Джерело: http://nasha-druzhkovka.ru/
Прикріплення: 4712850.gif(57Kb)
 
GADДата: П`ятниця, 25.03.2016, 11:48 | Повідомлення # 8
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6062
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Викладу маршрут, яким ми дістанемось до старту.

Збираємось на перетині вулиць Енгельса та Космонавтів, о 8:00,
біля зупинки-"стєкляшкі". (без нас не почнуть) :D

http://www.gpsies.com/map.do?fileId=naepdroqorcjzetb

Учасники з інших міст, дістаються своїм ходом ( в кого є сили і бажання), або електроном (Слов. -Фенольна) Виходять в Дружківці і приєднуються до групи, або встають у Кіндратовці там все поряд, але трохи почекати доведеться до старту.)) Костянтинівка - самостійно, в доступний їм спосіб. Там хлопці рішучі..

Прикріплення: 8854690.jpg(158Kb)
 
GADДата: П`ятниця, 25.03.2016, 16:46 | Повідомлення # 9
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6062
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Нарешті ми дочекались останнього дня перед подією! :)

Весь тиждень, через погоду та її невтішний прогноз, не було спокою. Ще вчора, зранку було бажання скасувати і перенести це все, але все ж таки вирішили не робити цього і залишити так, як є. Тим більш погодний прогноз різко поліпшився.... :D

Отже - вибір зроблено !

Цікаво було спостерігати за статистикою та хронологією лайків, коментарів та поширювань інформації яка викладалась тут, та в інших місцях ( тематичні групи в соціальних мережах). На початку все це активно "плюсовалось, коментувалось та поширювалось. Ближче до події - активність помітно зменшилась. Всі наче причаїлись в очікуванні, можливо на потенційних учасників тиснула відповідальність - сказати "так", а потім не зробити , не мати змоги....

Втім , все є, як є ! І завтра буде !

Хто ще не визначився-може зробити вибір і готуватись до приємної події до самого вечора, перевірити техніку, приготувати все необхідне....... ну Ви в курсі! :D

Якщо це дуже важко для Вас - згадайте "слова класиків" про те, що завжди в нашому житті є місце для подвигу :D

Ми звикли дивитись в інтернеті цікаве відео, про яскраві подорожі, мріяти про далеке і недосяжне.

А зробити щось самостійно, тут і зараз, для себе і своїх друзів !? Весь час щось заважає? :)

Особиста байдужість і природна лінь? "Розумні " поради "доброжелатєлєй" , чи страшне природне явище - дрібний дощик за добу до події?

Вже багато часу минуло з тих пір, як ми мали можливість збиратись і цікаво проводити час великим, дружнім гуртом, займаючись улюбленою справою. :)

Кампанія однодумців, дружня атмосфера, цікаві розмови 7 (хотів написати чудес) коротких історичних екскурсів, під час подорожі. Рівний асфальт і здивовані погляди перехожих, гаряча кава або чай в термосі, смачні наїдки в "тормозку", фотографії і таке інше.....

В будь якому разі бажаємо всім - небайдужим, учасникам, вболівальникам всього найкращого ! Вдалої суботи!

До зустрічі !
 
Форум » Велофорум » Покатухи » Краєзнавчий вело-екскурс "Дружківка -невідома"
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Вверх