| GAD | Дата: Субота, 30.06.2012, 10:39 | Повідомлення # 16 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Хочеться сказати про покатушку. Все пройшло дуже вдало, погода цими вихідними дуже радує нас. Зібралися досить спонтанно і їхали мінімальним складом групи))) Але вже так сталося що всі ці свята і вихідні перемішалися і не вгадаєш хто коли працює ). Через це мінімум четверо не мало змоги поїхати. Заважав трохи вітерець , але на таку відстань він не дуже вплинув на наші сили. Ну й двічі дошкуляв сморід біля свинячого комплексу. Спуски та підйоми були не важкими, краєвиди чудові , небо прозоре до самого обрію. І головне - не було страшної спеки через яку будь яка подорож мала б перетворитися в справжні тортури. ))) На шляху нам трапився ( після конячої ферми) пішохідний перехід який ми нарешті сфотографували ( вже давно його там бачив)
...що цікаво на відстані 3 кілометрів навколо його ні одного населеного пункту 
Після цього - швидкісний спуск до Веролюбівки. Потихеньку проїхали по довгій вулиці ( все село мабуть з двох вулиць складаються але довгих мабуть кілометрів три точно ! Далі повертаємо вліво і відразу видираємося вгору ( метрів 300) Шлях лежить в напряму Майського- невеличкого хутірця. Який ми минаємо огинаючи його півколом, справа - наліво. Після нього нам зустрілася підвода ( досить нечасто можна зустріти).
В нас питали дорогу на канальську трасу з джипу, обганяли ( група з 4 ) на квадроциклах.
Чудові краєвиди відкриваються коли швидко спускаєшся в балку асфальтом а тоді вилітаєш вгору перед самим Марковим. Тепер ми повертаємо знову вліво і рухаємося в напрямі Федорівки- Білокузьминівки. На спуску я помітив що за нами їде хтось на вєліку , вирішили пригальмувати. Ми були приємно здивовані тим що зустріли тут Сергія, трохи постоявши поїхали далі. Дорогою ми обмінювалися враженнями , новинами і таким іншим( ну завжди є про що поговорити з приємними і цікавими людьми) 
В Білокузьминівці ми зробили зовсім невеличкий привал-зупинку біля колонки з водою. Поклацали фотоапаратами і поїхали вже додому . Час злегка підганяв ( вдома ще чекали деякі справи), Сергій до зустрічі з нами здолав понад 100 км.
...біля траси такий собі пам'ятник ЄВРО ...
Шкода що не вдалося побувати на скелях( Женя ще ніколи там не був, тільки поруч ) . Але, я гадаю, це не остання наша подорож в тому напрямі) .
п.с. непогане було б відкриття сезону, якби ми великим гуртом відкатали тим маршрутом.
|
| |
| |
