Неділя, 17.12.2017, 23:19
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 9 з 9«12789
Форум » Велофорум » Об'яви та всілякий "флудьож" » Просто повідомити про щось !) (коротке повідомлення без створення окремої теми.)
Просто повідомити про щось !)
GADДата: Вівторок, 19.01.2016, 19:42 | Повідомлення # 121
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6463
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Новий піший перехід до Польщі




Як повідомляє Gazeta Wyborcza, цього року повинна бути підготовлена документація щодо адаптації перетину кордону в Хребенному, на кордоні з Польщею, для пішохідного та велосипедного руху. Відкриття пішохідної зони поки ще не визначено, орієнтовно планується у 2017 році.

Губернатор Люблінського воєводства Пшемислав Чарнек повідомив, що на 2016 рік заплановано виділення 30 тис. злотих на документацію для початку планування інвестицій пішохідного та велосипедного перетину кордону в Рава-Руській - Хребенне.

Йдеться про розробку так званого функціонально-вартісного аналізу, який включає план вбудови пішохідного та велосипедного переходу в інфраструктуру МП Рава-Руська - Хребенне. Облаштування окремої смуги для пішоходів та велосипедистів є необхідною умовою для можливості проходження ними контролю.

Відкриття на митному переході Рава-Руській - Хребенне окремої зони для пішоходів та велосипедистів, буде залежати, в більшій мірі, від оцінки пілотної програми такого ж пішохідного переходу в МП Долгобичеві.

Воєвода Пшемислав Чарнек підкреслив, що кількість пішоходів в Долгобичеві зростає, а це означає, що такий перехід є необхідним.





У липні минулого року була запущена пілотна програма для пішоходів і велосипедистів на новому митному переході в Долгобичеві, де встановлено окремі смуги для пішохідного перетину кордону з Польщею. Пілот повинен був тривати шість місяців, та продовжений з1 січня 2016 року ще на пів року.

За даними Прикордонної служби України, популярність цього митного переходу поступово збільшується, в тому числі протягом перших шести місяців пішо перетнуло кордон більше 50 тис. осіб. Найчастіше це були мешканці прикордонних сіл, які їдуть в Польщу на закупи або екскурсії.

На даний час можливість пішого перетину кордону з Польщею існує лише на митному переході Медика-Шегині. На інших переходах перетнути кордон можна тільки автомобілем або потягом, що є наслідком відсутність відповідної інфраструктури.



Джерело: http://vsetutpl.com/
Прикріплення: 9576766.jpg(160Kb) · 6003081.jpg(36Kb)
 
GADДата: Четвер, 21.01.2016, 10:09 | Повідомлення # 122
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6463
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Колекціонер біціґлів



Італійський веломайстер Даріо Пеґоретті, який виготовляє вручну рами шосейних велосипедів для знаменитих велогонщиків, в одному з інтерв’ю згадує про свою дружбу з Робіном Вільямсом. Він розказує, що захоплення актора велосипедами – це не лише зіркове дивакувацтво чи колекціонування, а постійна присутність ровера, який може допомогти минути таку чорну смугу у житті, як наркотична залежність. Така нова деталь у цій відомій особистості, вартувала трохи більше уваги, мені захотілося дізнатись, що заряджало людину, яка так спонтанно дарувала хороший настрій людям в різних куточках світу.



Ще кілька років тому, біціґлістам із Сан Франциско, які перетинали підчас ранкової прогулянки міст “Золота брама”, траплялося доволі часто зустрічати такого нетипового за своєю фізичною будовою ровериста – він більше скидався на важковаговика-початківця чи лісоруба, а ще він опирався законам фізики своїм густим темним волоссям на руках та ногах. Важко було вирішити, що було дивнішим: його зовнішність чи його позагалактичні шосейні біціґлі, які простому смертному велоаматору доводилося бачити вперше. Якщо комусь вдавалося наздогнати та порівнятись із цим неординарним велосипедистом, то зі здивуванням у ньому впізнавали відомого актора Робіна Вільямса. Тим, хто не їздить на прогулянку через Ґолден Ґейт, доводилось бачити Робіна на ровері два рази: у фільмах “Місіс Даутфайр” та “Джек”.



Актор захопився біціґлями після реабілітації від наркотичної залежності наприкінці 80-их. Він не просто купував дорогі шосейники та складав їх у себе в гаражі під будинком у Сан Франциско, Робін Вільямс захопився велогонками і став хорошим другом та напарником по тренуваннях спочатку з Грегом Лемондом (перший американець, який виграв Тур де Франс), а потім і з Лансом Армстронгом. Коли він був вільним від зйомок, то не втрачав нагоди повболівати з спонсорської машини впродовж Тур де Франс, йому подобалось бути всередині велогонок.

Колекція роверів Робіна повита легендами. Точна кількість екземплярів невідома, але вартість коливається біля одного мільйона доларів. Йому дуже подобалось самому ходити в улюблені велокрамниці та терпляче чекати своєї черги, роздивляючись нові біціґлі та деталі. Робін Вільямс неодноразово рятував від закриття велокрамниці з фінансовими труднощами, а також продавав на благодійних аукціонах найдорожчі екземпляри біціґлів із своєї колекції.



Особливо актору подобалися рами відомого італійського майстра Даріо Пеґоретті, який не просто робив рами дуже високої якості використовуючи лиш сталь та алюміній, але й перетворював свої рами на витвори мистецтва. Всі його рами фарбовані вручну, а найдорожчі розмальовані в абстрактному стилі і являються унікальними екземплярами. Коли Даріо Пеґоретті діагностували рак, то Робін Вільямс запросив його на виставку велосипедів ручної роботи в Портланді, де висловив своє захоплення чудовими роботами італійського майстра, а після виставки запросив на вечерю, щоб підтримати його морально в боротьбі з хворобою. За життя актор часто казав, що їзда на велосипеді – це найближче відчуття до льоту.


Автор: Віталій Корольов

Джерело: http://lav.org.ua/
Прикріплення: 4792356.jpg(22Kb) · 7324277.jpg(22Kb) · 9205720.jpg(40Kb) · 2588890.jpg(34Kb)
 
GADДата: Понеділок, 25.01.2016, 10:16 | Повідомлення # 123
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6463
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов

В Європі придумали як вирішити проблему крадіжок велосипедів




В Берліні стартувала нова програма реєстрації велосипедів Bike-ID, яка призначена для боротьби з крадіжками велосипедів, повідомляє Facepla.net. Ця програма з повністю відкритою і безкоштовною базою даних охопить всю Європу, а потім і Північну Америку.

Згідно з наданою проектом інформацією тільки від двох до п'яти відсотків викрадених велосипедів коли-небудь повертаються власникам. Частковою причиною такого показника є те, що про багато крадіжок потерпілі не повідомляють, а частково, що навіть якщо поліцейські і знаходять вкрадений велосипед, вони не знають, кому він належав. Ускладнює завдання також те, що які-небудь розпізнавальні знаки з велосипеда можна повністю знищити, зробивши його анонімним.

Проект Bike-ID призначений для боротьби з усіма цими проблемами. Базовий комплект за $ 22 складається з набору маркування та доступу до бази даних через додаток на телефоні. Маркування являє собою одну велику ID-наклейку на велосипеді та 300 титанових мікро-міток. Наклейка клеїться як звичайний стікер, але важливою частиною є мікро-мітки.

Мікро-мітки мають розмір з піщинку. І всі вони мають один і той же серійний номер, як і основна наклейка. Власнику потрібно використовуючи клей, що додається, нанести ці мітки на всі доступні місця велосипеда. Як стверджують творці проекту, це дуже просто: кілька рухів і ваша рама покрита сотнею крихітних маркерів, кожен з яких є ідентифікатором вашого велосипеда. І їх набагато складніше прибрати, ніж зняти один номер. Мікро-мітки можуть бути зчитані кишеньковим мікроскопом.



Друга частина - це база даних. Велосипед потрібно зареєструвати. І якщо його вкрали, власник може повідомити про це в базі даних. Потім, будь-хто може перевірити цей велосипед, зчитавши мітки на ньому. Або, якщо ви хочете купити велосипед на ринку, наприклад, але підозрюєте, що пропонований велосипед може бути краденим, його також легко можна перевірити прямо на місці. Реєстраційний номер у базі даних також містить зображення велосипеда та детальну інформацію, що полегшує процес ідентифікації.

«Деякі європейські країни, такі як Німеччина, Великобританія та Фінляндія мають свої власні реєстри велосипедів, але реєстрація двоколісних транспортних засобів не є обов'язковою в Європейському Союзі,- сказав Лейсалу Каді-Ріїн (Leisalu Kadi-Riin), засновник проекту.-Недолік реєстрації велосипеда в національному реєстрі тільки в тому, що, якщо він буде вкрадений або проданий за кордон, він ніколи не буде повернутий власнику, навіть якщо буде знайдений, бо реєстри не синхронізуються».


У ЄС, де сухопутні кордони між країнами-членами повністю відкриті, переміщення вкрадених велосипедів з, припустимо, Німеччини до Польщі, є простим способом забезпечення анонімності цим велосипедам. І тому, вважає Лейсалу, поліцейським також потрібен доступ до бази даних Bike-ID. З правильною роботою і синхронізованою базою даних, навіть якщо велосипед перебуває за кордоном, його можна повернути законному власникові.


Джерело: http://ecotown.com.ua/
Прикріплення: 1973633.jpg(95Kb) · 5019232.jpg(33Kb)
 
NatikДата: Вівторок, 26.01.2016, 17:47 | Повідомлення # 124
Далека й найближча.
Група: Модераторы
Повідомлень: 71
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Десь пішов
Женский взгляд на велосипед



Привет всем, кто неравнодушен к спорту или своей фигуре! Как часто мы смотрим в зеркало и думаем о том, что где-то за накопившемся жирком скрывается отличная и стройная фигура. Как же увидеть истинные формы своего тела? Я долго думала над этим вопросом, искала для себя подходящие варианты физической нагрузки и пришла к выводу: самый оптимальный для меня способ облагородить формы тела – это катание на велосипеде.

Почему велосипед лучший друг девушки

У меня в детстве была мечта, которую родители так и не смогли осуществить. Я безумно хотела красивый горный велосипед. В те времена они были новинкой на рынке спорттоваров. Соединить приятное с полезным оказалось очень легко, обратившись к детской мечте. Таким образом у меня появился бомбезный велосипед, с помощью которого стала возможна реализация идеи по усовершенствованию моей немного расплывшейся фигуры.

Перешерстив огромное количество сайтов в сети, почитав умные журналы и послушав знающих людей, узнала, что за час прогулки на велосипеде можно избавиться от 200 гр жира и больше. Стоит заметить, что это серьезный показатель. Если кататься по часу три раза в неделю, то за месяц получится сбросить практически 2,5 кг. Такой показатель меня очень воодушевил.


Польза велосипеда для женщин

Езда на велосипеде действительно помогает подтянуть мышцы и избавиться от лишнего веса. За несколько месяцев катания лично мне получилось достичь достаточно видимых результатов. Например, могу похвастаться хорошо подтянутыми мышцами ног, включая внутреннюю часть бедер и ягодиц. Кроме того, мой живот стал более плоским, что не может не радовать. Также хочется отметить, что мышцы рук перестали быть похожими на трясущееся желе.

Конечно, ноги оказываются наиболее задействованы, поэтому на них припадает максимальная нагрузка. Иногда можно услышать мнение, что после регулярных тренировок будет большая попа, худые ноги и накаченные икроножные мышцы.

На все остальные параметры тела влияния нет. Могу сказать с большой уверенностью – это ложь. Если вы будете ехать только по прямой дороге, нагрузка менее интенсивная. Попробуйте подняться в гору, не меняя передачи на пониженную.

Я убедилась на собственном опыте в нелегкости такой задачи. Каждый раз во время катания стараюсь подняться хотя бы один или два раза на какую-то крутую горку. Это лично мое предпочтение для усиления нагрузки, чтобы задействовать больше мышц. Почему так? Да все просто, ведь мышцы спины в такие моменты тоже усердно трудятся. Ненавистные «галифе» на бедрах, а также «ушки» на боках также сдаются под влиянием нагрузки.

Для женщин велосипед приносит огромную пользу и в других аспектах. Регулярное катание позволяет укрепить мышцы бюста. Это означает, что вы можете стать красоткой с отменной фигурой и упругой красивой грудью. Мечта наяву? Я тоже придерживаюсь мнения, что это отличный стимул крутить педали интенсивнее и чаще. Хочу сказать еще один важный факт: занятие велоспортом позволяет избавиться от застойных явлений в органах малого таза. Это очень важно, как для женщин, так и для мужчин.


Как проходит моя велотренировка

Несколько месяцев назад я была новичком. Учитывая, что с двухколесным другом последний раз имела дело очень-очень давно, начинала кататься на небольшие расстояния. Например, до магазина за хлебом и по району 15-20 минут. Поверьте, начинать сразу с часовых прогулок не стоит, если нет желания ходить неделю, как утка. Постепенно к начальному времени стала добавлять по 10 минут. Сейчас прогулки стараюсь делать не меньше, чем по 1,5 часа.

Удобная обувь и спортивная одежда – важное дополнение и стимул к улучшению физической формы. Если до начала тренировок надевать легинсы с майкой мне было как-то не по себе, то сейчас я это с удовольствием ношу. А почему бы и нет? Спустя несколько месяцев моя фигура отлично преобразилась. Говорят, что есть более 30 причин, почему нужно подружиться с велосипедом.




Почему девочкам нужно подружиться с велосипедом

-безопасный и дешевый способ приобщиться к спорту;
-возможность почаще есть соленую пищу (чипсы, соленья и другие вредности);
-отличный способ стать стройнее и спортивнее (мышцы в тонусе, жировые отложения в минусе);
-катание на велосипеде улучшает не только качество жизни, но и ее длительность;
-организм и внешность молодеют на глазах.

Кардионагрузка дает старт ускоренному обмену веществ, который с возрастом не радует нас активной работой. Еще я заметила, что стала более выносливой и энергичной. Дополнительно рекомендую всем приобрести пульсометр. Он позволит корректировать режим интенсивности тренировки. От пульса зависит не только хорошее самочувствие, но и эффективность сжигания жиров.

Я пользуюсь такой формулой подсчета оптимального показателя: 226 ударов в минуту минус возраст. Например, для 30-ти летней леди максимальный показатель сердечных сокращений 196 ударов в минуту. Его не стоит превышать, но и ехать на максимальных оборотах тоже не нужно. Пульс в пределах 120-140 уд/мин будет вполне достаточным.


В общем, берите пример с меня – покупайте велосипед и формируйте фигуру своей мечты. Удачи.

Источник: http://www.veloturist.org.ua
Прикріплення: 8490718.jpg(32Kb) · 1388145.jpg(33Kb)
 
GADДата: П`ятниця, 26.02.2016, 20:17 | Повідомлення # 125
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6463
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Як велосипед зробить вас щасливішими, розумнішими та сексуальнішими



Ви вже знаєте, що катання на велосипеді покращує ваше фізичне здоров′я. А чи знаєте ви, що воно також має глибокий вплив на ваш мозок? Ми поспілкувалися з експертами, щоб з′ясувати, як саме це відбувається.

Їзда на велосипеді лікує депресію

«Очевидно, що фізичне навантаження корисне для психічного здоров′я, і найсильніші докази, які ми маємо – це в лікуванні депресії», – пояснює Брендон Альдерман, доктор філософії, доцент психофізіології фізкультури в Університеті Рутгерса. Нещодавнє дослідження в Університеті Берна припускає, що фізична активність призводить майже до тих же нейрофізичних змін, що й антидепресанти.

А в минулому році огляд, опублікований в Американському Журналі Превентивної Медицини, розглянув 25 досліджень, всі з яких показали, що фізичне навантаження відіграє роль в побудові хорошого психічного здоров′я та попереджує розвиток депресивних настроїв у майбутньому.

Їзда на велосипеді заспокоює розум

«За останні два роки ми провели масштабне дослідження, спостерігаючи за аеробними вправами та медитацією», – говорить Альдерман. Досліджувані суб′єкти робили комбінацію медитації та фізичної вправи у вигляді обертів на стаціонарному велотренажері з подальшою короткою сесією медитації. Після цього Альдерман та його команда проводили аналіз впливу на їх психічне самопочуття.

Результати були саме такі, яких він очікував: досліджувані суб′єкти змінювались з клінічного на неклінічний рівень депресії. «Це велично, – каже Альдерман, – і це сталося всього за вісім тижнів».

Їзда на велосипеді підвищує потужність мозку

Подумайте про типову покатушку і про все, що відбувається у вас в голові, свідомо чи несвідомо: як подолати той кут із гравію, проїхати ту кролячу нору чи розробити шлях додому по незнайомих дорогах. Це як складати судоку, але на дуже високій швидкості – що добре, щоб тримати свій мозок здоровим. «Коли ти на дорожньому велосипеді, ти більше будеш схильний випробовувати нові шляхи, щоб побачити щось нове. А коли ти займаєшся гірським велоспортом, то маєш бути пильним – і це справді чудово», – каже Альдерман.

То як це робить вас розумнішими? Просто. Використовуючи свій мозок в різноманітних ситуаціях під час їзди, пояснює Альдерман, – «відбувається зростання когнітивного контролю та стимуляції частин (мозку), що регулюють виконавчі функції, прийняття рішень і т.п.»

Це не нова ідея: робота Чарлза Хілмана в Університеті штату Іллінойс у 2007 році показала, що фізичні вправи підвищують рівень розумових здібностей і допомагають запобігти хворобі Альцгеймера у літніх людей; а паралельне дослідження Університеті Джорджії, проведене Філ Томпоровськи, показало, що діти навіть більше піддаються позитивному впливу – і що фізичні вправи можуть допомогти контролювати такі хвороби як дефіцит уваги (СДУГ).

Їзда на велосипеді робить вас сексуальнішими

Дослідження, опубліковане в Архівах Сексуальної Поведінки виявило, що коли люди робили регулярні, помірні фізичні навантаження, вони мали більшу кількість та кращу якість сексу ніж ті люди, які не займаються фізичними навантаженнями.

Потім у 2004 році дослідження в Університеті штату Арканзас виявили, що чоловіки та жінки із самовизначеним вищим рівнем фізичної підготовки вірять, що вони мали сексуальну привабливість вище середнього рівня.

Зовсім нещодавно, в 2012 році, дослідження Університету штату Техас повідомили, що фізичні вправи – в нашому випадку це 20 хвилин їзди на велосипеді – підвищують генітальне збудження у жінок, навіть якщо сенсорні нерви були придушені антидепресантами.

Їзда на велосипеді робить вас привітнішими


Чи то заняття на велотренажері, чи реальна поїздка з друзями, їзда на велосипеді може тримати ваше соціальне життя активним. Недавнє дослідження в Університеті Торонто показало, що у команд, які займаються груповим спортом краще загальне психічне здоров’я і менше стресу. «Ми підозрюємо, це може бути пов’язано із організацією спорту в школі для підлітків з можливістю зблизитися з іншими студентами, відчувати зв′язок зі школою, спілкуватися з однолітками і тренерами, таким чином, таким чином, забезпечується соціальне і активне середовище», – пояснює головний автор Кетрін М. Сабінстон, доктор філософії. Дуже схоже на переваги приєднання до велосипедного клубу, чи не так?

«Одне з ключових аспектів для здоров′я мозку — це соціальне життя людини», – говорить Альдерман. «Ви повинні спілкуватися з іншими людьми. Я думаю, коли люди в депресії, вони нікуди не виходять, вони нічого не роблять. Це впливає на їх впевненість і самоповагу. Якщо ви займаєтеся спортом, ви виходите і у вас є можливість взаємодіяти з іншими людьми, особливо якщо фізичні вправи виконуються на вулиці».

Їзда на велосипеді — це шлях до кращого «Себе»

Готові зробити деякі довготривалі зміни? Почніть з малого. Зробіть собі виклик — спробуйте їздити на велосипеді щодня, що б не сталося. І незабаром ви себе не пізнаєте!


Джерело: http://avk.org.ua/
Прикріплення: 4303481.jpg(39Kb)
 
NatikДата: Субота, 18.06.2016, 17:20 | Повідомлення # 126
Далека й найближча.
Група: Модераторы
Повідомлень: 71
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Десь пішов
Крутимо педалі. Про користь двоколісного розповів франківський роверист і медик Андрій Глущук



Варикозне розширення вен, інфаркти, зайві кілограми, проблеми з сексуальною активністю та інше. Виявляється, цього всього можна уникнути якщо просто щодня, хоча б з годину їздити на ровері! Про користь двоколісного з медичної точки зору розповів франківець Андрій Глущук. Він затятий роверист, а ще майбутній медик — сімейний лікар, тому знає, про що говорить.

Профілактика стресу. Вчені довели, що є такий стресовий гормон — кортизол. Наприклад, студенти під час сесії, офісні працівники зі своїми звітами та їхні керівники можуть хапанути добрячу порцію цього гормону.

Він акумулюється в наднирниках і дуже погано впливає на організм, підзношує його — зокрема серцево-судинну систему. Симптомами перенасичення цим гормоном є зимні руки, сонливість, а то й безсоння. Кортизол має здатність накопичуватись в організмі, а при їзді на велосипеді, фізичному навантаженні ми його просто вимиваємо. Така собі перша профілактика стресу.

Покращення пам’яті. При їзді на велосипеді ми працюємо всім тілом, серце більше помпує кров, насичену киснем, яка циркулює по всьому організму, потрапляє у головний мозок до такої частини як гіпокамп. Цей відділ мозку відповідає за емоції та пам’ять.

Усім відомо, що нервові клітини не регенеруються, але це не зовсім так. Саме у гіпокампі є можливість регенерації нервових клітин. Вони стимулюються та ростуть. За рахунок цього підвищується емоційна стабільність, покращується пам’ять. Деякі відомі письменники й музиканти знають це дуже добре — і практикують регулярну їзду на велосипеді чи періодичні фізичні навантаження.

Чоловіча сила. Так, їзда на ровері допоможе і з цим. Довела гістологія — наука про клітини.

Чоловічий сік — так іще в Стародавній Греції називав сперматозоїди Гіппократ — іноді застоюються у залозі. Це погано. А сідло велосипеда робить такий собі масаж — тонізує залозу.

Їзда на ровері — профілактика аденоми простати.

Жіноче здоров’я. І знов масаж — покращення циркуляції у «м’якій частині» дуже позитивно впливає на репродуктивне жіноче здоров’я. На цьому наголошують сексопатологи.

Лиш тут треба бути уважними і вибирати для їзди саме жіночі сідла. Бо є різниця між ним і чоловічим. Наприклад, у чоловічих — дві третини гострої частини, а в жіночих — навпаки.

Розвиток дитини. До півтора-два роки у дітей розвивається вестибулярний апарат. Ставлячи малечу на ровер, ми тренуємо його з самого початку. Таким чином малеча швидше та краще почуватиметься у просторі.

Гарне тіло. 10-хвилинна їзда на ровері спалює 250 калорій. Це можна порівняти з пробіжкою на півтора кілометри.

Також підтримуються у тонусі (пасивно качаються) прес, м’язи рук і спини та все, що нижче пупка — сідничні м’язи, квадріцепси, гомілки. Крім того, їзда на ровері сприяє загальному масажу черева, а там печінка, жовчний міхур, інші органи.

Враховуючи якість українських доріг, усе тіло велосипедиста постійно перебуває у своєрідному масажі.

Профілактика варикозу. Ровер і тут дає величезний позитив. Адже вена — це судина між м’язами. І варикозне розширення вен відбувається тоді, коли в людини сидяча чи малорухлива робота — як у продавців, лікарів, інших. Коли ж їздимо на ровері, м’язи завжди в тонусі, вони тримають судини.

Зір. Коли ми на ровері — наші очі активні. Дивимося вправо-вліво, аби не збити пішохода, отам бабуся пройшла, дитина, машина проїхала. Дивимся перед себе, вниз, аби об’їхати ями. Так тренуються м’язи очного дна, яблука.

Легальний кайф. Від хорошої поїздки на ровері в організмі виділяються ендорфіни — гормони щастя.

Життя продовжується. Їзда на велосипеді добре тренує серцевий м’яз. Це клубочок, який постійно працює і що більше ти його навантажуєш, то сильнішим він стає, серцеві скорочення зменшуються. Наприклад, якщо у вас був пульс 70 ударів за хвилину, то за рік регулярної їзди на ровері зменшиться до 63. Це добре, бо чим менше скорочень, тим більший ресурс життя. Результат — плюс 5-10 років.

Ми вже крутимо педалі, а ви?


Джерело:http://report.if.ua/
Прикріплення: 3187581.jpeg(201Kb)
 
natalisolnce82Дата: Четвер, 03.11.2016, 16:42 | Повідомлення # 127
Сержант
Група: Пользователи
Повідомлень: 21
Нагороди: 1
Репутація: 12
Статус: Десь пішов
Кілька тез про реальну доступність активного відпочинку

В Європі доступність активного відпочинку – це не прерогатива лише молодих та здорових. Це реальна можливість для людей провести вільний час на лоні природи.

Просто для людей. Без поділу за віком чи фізичними можливостями.

Поодинці чи парами, цілим сімейством чи дружньою компанією від 3 до 18 людей, європейці максимально використовують продумано прокладені серед мальовничої природи веломаршрути, річки для сплаву на човнах та байдарках.

Під час нашої нещодавньої велоподорожі Європою, коли ми проїхали з півсотні міст та містечок у трьох країнах за 15 днів, одним з найбільш мальовничих та багатих на враження маршрутів був відрізок з чеського містечка Усті-над-Лабем до німецького Дрездена.

Вперше в житті я їхала дорогою, на якій так часто хотілося плакати і сміятися водночас.

Спершу неймовірно захопила краса довкола – плавні вигини Ельби, багато мостів та ще більше паромних переправ, охайні та привітні будиночки, замки на високих скелях, – все це серед надзвичайної зелені лісів, невеликих пагорбів та дивовижних скель, які звеличувалися над усім цим розмаїттям.

А потім мені пригадалися не менш гарна природа України, повноводні річки, запашні поля та сосново-листяні ліси. І стало прикро, що ось тут змогли, захотіли перетворити буденність на казку, а в нас – ні.

Щоб усвідомити проведену роботу й докладені зусилля, варто згадати, що ріка Ельба не завжди була такою привабливою – у 1990 роках екологи винесли річці "смертельний вирок", назвавши її однією з найбільш забруднених у світі.



Ріка Ельба не завжди була такою привабливою – у 1990 роках екологи назвали її однією з найбільш забруднених у світі

Наступне, що помічаєш відразу за природньою красою – це люди. А точніше, люди на велосипедах.

Зустрічалися також подорожуючі з трекінговими палицями, місцеві на роликах та самокатах (мами на роликах, які таким чином везуть дітей у колясках, особливо ефектно виглядають), але справжній король цієї блаженної і вільної від авто території – велосипед.

Проїжджаючи повз містечка, бачили, як сім"ї, старші люди парами, припаркувавши авто, діставали ровери з багажників та вирушали маршрутом у нашу чи протилежну сторону.

Невеличкі кафе вздовж дороги (без вульгарної кількості реклами, парасоль з логотипами алкоголю та огорожами довкола) ідеально вписуються в навколишнє середовище, а за столиками чи просто на лавочках сидять туристи та місцеві, прихиливши свій двоколісний транспорт до велопарковки та перепочиваючи від поїздки.



Невеличкі кафе вздовж дороги ідеально вписуються в навколишнє середовище, а за столиками чи просто на лавочках сидять туристи, перепочиваючи від поїздки

Ось ми уповільнюємо свій темп і обганяємо чудове подружжя – бабуся та дідусь віку черепахи Тортили їдуть на велосипедах, щось між собою обговорюючи. Так, у них електровелосипеди і середня швидкість, мабуть, 12 км/год. Але ж як це прекрасно, що вони зараз ось тут, на природі, серед інших людей, проводять активний відпочинок разом і відчувають себе повноцінними членами суспільства.

Далі ми обганяємо велосипедистів вже іншої вікової категорії – попереду їде батько, а за ним, наче каченята, їдуть кожен на своєму роверику троє дітей – 5-7 років. І всі такі завзяті, по обличчях видно, що задоволені бути поруч з дорослими і що ті ж дорослі сприймають їх тут за рівних.



Картина, яка є майже класикою: попереду їде батько, а за ним, наче каченята, кожен на своєму роверику, троє дітей – 5-7 років

Якщо ж малята ще не доросли навіть до біговелів, то багато батьків тут возять їх у велоприцепах чи велокріслах.

Часто зустрічали сім`ї, які подорожували з вантажем і діти обов'язково теж мали хоча б невеликий, але велобаул – досить правильний, як на мене, розподіл речей та обов'язків, бо навіть на таких дрібницях будується цеглинка за цеглинкою поняття чогось тривкого й міцного у підростаючого покоління.

Проте найглибше враження справила на мене інша ситуація. Доріжкою їхали двоє друзів – один з хлопців був без ніг, тому руками крутив педалі спеціального велосипеда.

Попереду їхала ще одна пара – спеціальної конструкції велосипед, де замість переднього колеса прикріплений інвалідний візок. У візку сиділа жінка, яку таким чином на велосипеді віз чоловік.

Коли ці люди на дорозі порівнялися, а тоді хлопець, сильніше крутнувши руками, обігнав цю пару, моя душевна рівновага похитнулася.



Ситуація, яка справила на мене найглибше враження

На власні очі я побачила, як люди, яких у нас всі називають з обмеженими можливостями і рідко коли помічають, в Європі мають звичайні можливості здорових людей. Я не уявляю, де я могла б побачити аналогічну ситуацію в Україні, а в Німеччині, наприклад, це норма.

Так само, як і зручні, придатні до використання пандуси, робочі ліфти для людей з інвалідністю та кнопка виклику співробітника установи, щоб той вийшов і або допоміг людині піднятися всередину, або надав усі необхідні послуги біля будівлі.

Я подумала про цю пару, де жінка-інвалід прикута до візочка. Ми не знаємо про її минуле і ситуацію, яка призвела до такого, проте чітко видно теперішнє, де ця людина не зобов'язана у сонячний день сидіти у чотирьох стінах та ще й через це не дати можливості чоловікові приділити час своєму хобі. Ні, вони обоє їдуть тією ж дорогою, що й сотні, а то й тисячі інших людей і розділяють всі доступні переваги веломаршруту.



Мами на роликах, які таким чином везуть дітей у колясках, особливо ефектно виглядають

У той момент мені стало надзвичайно прикро за наших людей з додатковими потребами.

Відсутність повноцінного здоров'я – це дуже боляче і важко, як їм, так і рідним та близьким. Але щоденне нагадування про це непристосованістю українських міст – це страшна жорстокість.

Жорстокість з боку влади, яка не хоче помічати таких людей (хоча, тим не менш, пишається їхніми здобутками на Паралімпіадах), яка не усвідомлює необхідності створювати доступну інфраструктуру, зручний громадський транспорт, не травмонебезпечні підйоми та з'їзди та купу інших дрібниць, які є реальними та непереборними перепонами.

У нашій країні відправитися за продуктами чи в аптеку важко, не кажучи вже про подолання сотень кілометрів веломаршруту власними силами.

Тому висновок напрошується лише один – нікому серед тих, хто має вплив та можливість приймати рішення, не потрібні зручні та комфортні міста, зелені зони, чисте повітря, пристойний громадський транспорт та продумана інфраструктура.

Зручність, як кажуть, не снилася й здоровим людям. Що ж казати про людей з інвалідністю, пенсіонерів, ба, навіть мам з візочками.

І доки таким залишатиметься стан справ, доти українці будуть захоплюватися європейською раціональністю, практичністю та містами, зробленими для людей. Без поділу на можливості.

Ірина Ярошенко, ІТ-спеціаліст, спеціально для УП.Життя


Джерело: http://life.pravda.com.ua
Прикріплення: 3501898.jpg(40Kb) · 9491582.jpg(39Kb) · 4986020.jpg(44Kb) · 4924738.jpg(41Kb) · 0975892.jpg(49Kb)
 
GADДата: Четвер, 01.12.2016, 13:56 | Повідомлення # 128
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 6463
Нагороди: 7
Репутація: 6
Статус: Десь пішов
Хардтейл или двухподвес. Познавательная история о выборе



Хардтейл или двухподвес? Этим вопросом задаются практически все начинающие велосипедисты.

Данная статья поможет сделать правильный выбор, тщательно разобравшись в вопросе. Для более ясного понимания будет приведена реальная история одного велосипедиста, который сел на байк абсолютно случайно.

Будущий велокатальщик проживал в Шотландии, в которой, как известно, велосипедную езду любят и маленькие и большие. Парень встретился со своими друзьями, которые были на шикарных байках с амортизаторами, яркими надписями и широкими шинами. Совершенно не удивительно, что ему захотелось такой же аппарат, на котором можно будет без проблем рассекать по лесной местности.

Будущий катальщик спросил у друзей о стоимости этих шикарных байков. Ответ удивил: не более 5000 гривен. Разумеется, что далекий от спорта человек удивится, ведь фантазия рисует более высокие цены. Надо заметить, что байки были совершенно новыми, купленными буквально за неделю до разговора.

Парень посмотрел на двухподвесные велосипеды в Интернете, убедился в том, что цены действительно достаточно приемлемые. Именно поэтому заказ был оформлен в тот же день. По какому принципу? Все очень просто: у какого байка внешний вид понравился, тот и взял. Именно поэтому через несколько часов курьер уже притащил новенький двухподвес, который весил не менее 20 килограмм. “Хорошего девайса должно быть много” — подумал будущий спортсмен, поэтому тут же собрался в первую поездку.

Первая поездка завершилась уже через час.

Измученный гонщик с большим трудом дотащил своего железного коня на третий этаж. Состояние парня нельзя назвать обыкновенной усталостью, это было нечто значительно худшее. Обычно такой первый опыт заканчивается тем, что человек забывает о покатушках на ближайший десяток лет, а то и на всю жизнь. Однако будущий гонщик сел в седло на следующий же день.

Через неделю байк стал “сыпаться”: начались проблемы со скоростями, на колесах появились “восьмерки”, а рама стала невыносимо скрипеть. Только теперь будущий спортсмен понял, что у агрегата только цена заманчивая, а все остальное нужно непрерывно ремонтировать и восстанавливать, что требует не только денежных вложений, но и потери драгоценного времени.

Амортизация также начала “шалить”: зад байка раскачивался, вилка не выполняла своих функций, поэтому ускорение было чревато. Надо заметить, что на разгон уходило много времени, заезды на холмы не доставляли никакого удовольствия из-за необходимости прилагать чрезмерные усилия.

За полтора месяца любитель накатал приблизительно 2500 км, а также успел изрядно помучиться с велосипедом. История закончилась на том, что у байка треснула рама, причем в самый неподходящий момент. Велосипедист был вынужден катить велосипед 50 км, стоя на педалях. Надо заметить, что суммарный вес парня и велосипеда переваливал далеко за 100 кг.

Мораль этой истории такова: никогда нельзя покупаться на красивую наружность двухподвесов.



Абсолютно все модели, у которых чрезмерно низкая цена, являются хламом. Широкие шины, яркие надписи — это антураж для не опытных катальщиков, мечтающих выехать на трассу. У таких байков есть две серьезные проблемы. Во-первых, педалирование провоцирует сильную раскачку, которая, в свою очередь, забирает на себя львиную долю мышечной энергии. Во-вторых, эти бюджетные модели имеют слишком большой вес. Так, например, большинство дешевых двухподвесов весят 17-20 кг.

Когда обе эти проблемы объединяются, то на выходе спортсмен получает байк, который является очень тяжелым на ходу. Любой подъем будет даваться катальщику намного труднее, чем обладателю хардтейла из того же ценового сегмента.

Многие катальщики даже в таких двухподвесах находят свои плюсы.

Некоторые готовы прикладывать большие усилия, но при этом ехать достаточно медленно, это связано с тем, что у двухподвесов мягкое седло. Имеет ли такой подход отношение к настоящему спорту? Ответ очевиден.

Каждый человек, который пересаживается с дешевого двухподвеса на бюджетный хардтейл, чувствует невероятную разницу. Мало кто возвращается к своему первому железному коню. А ощущения появляются следующие: плавность движения, легкость хода и приемистость.

Так что же все таки лучше: хардтейл или двухподвес? Для спортсменов ответ очевиден: двухподвес выигрывает. Легкий, качественный и дорогой спортивный снаряд — это лучший вариант для велокатальщика. Он дает велосипедисту значительно большую свободу для маневров, чем дорогой хардтейл.

Внимательный читатель заметит, что речь идет именно о спортивном снаряде, а не о технике для покатушек. Обычный катальщик не ездит по сложным трассам, не нуждается в выполнении технически трудных маневров, поэтому ему нет смысла платить 50 000 гривен за качественный двухподвес. Это слишком высокая цена для тех целей, которые ставит перед собой рядовой любитель.

Часто задаваемый вопрос: почему двухподвесы стоят так дорого? Здесь имеет место быть не только эстетическое удовлетворение, но и высокий уровень технологического качества, который позволяет добиваться высоких результатов и безопасности спортсмена.

Как было сказано, двухподвесы имеют две основные проблемы: большой вес и сильную раскачку. Устранить их полностью невозможно, но в хороших моделях проявления сведены к минимуму, поэтому не доставляют катальщику дискомфорт. Так, например, раскачку можно частично устранить с помощью механизмов затупления амортизации.

Качественные амортизаторы различают низкоскоростное и высокоскоростное воздействие.



Другими словами, велосипедист крутит педали, колебания приходят на задний амортизатор, раскачивание блокируется.

Существуют и другие способы борьбы с нежелательной раскачкой. Фирма Specialized, например, разработала свою собственную систему. Амортизаторы постоянно находятся в заблокированном состоянии, поэтому энергия не переходит на нежелательную раскачку. Если велосипед заезжает на препятствие, то клапан моментально реагирует, подвеска приходит в разблокированное состояние. Кода трасса становится ровной, система снова блокируется.

Такой механизм дарит катальщику весьма интересные ощущения при езде. Гонщик может ехать на плохой каменистой трассе, но при этом не чувствовать характерной мягкости. Может сложиться впечатление, что байк приемистый, напоминающий стандартный хардтейл.

В действительности все обстоит немного по-другому. Дело в том, что подвеска обрабатывает абсолютно все камешки и препятствия, однако обработка происходит ровно в тот момент, когда это нужно. В остальное время система находится в заблокированном состоянии, чем спасает байк от нежелательной раскачки при педалировании. Инерционный клапан способен мгновенно реагировать на все неровности. Именно поэтому модели компании Specialized пользуются большим спросом на рынке, огромное количество катальщиков полюбили эти ощущения.

Вторая проблема двухподвесов — чрезмерно большой вес.

Этот вопрос тоже решается с помощью современных технологий. Конструкторы работают над снижением веса: рама становится тоньше, амортизаторы легче, остальные элементы выполняются в максимально минималистичном режиме. Надо заметить, что сложность заключается в грамотном расчете нагрузки, ведь велосипед должен оставаться надежным и безопасным. Однако в любом случае двухподвесы остаются более тяжелыми, чем хардтейлы, как не старайся их облегчить. В идеале разница составляет килограмм.

Многие люди считают, что большие деньги платятся за фетишизм, внутреннее удовлетворение катальщика, показательный статус.

На самом деле качественные модели стоят каждой гривны, уплаченной за них. Высокий уровень технологичности открывает спортсменам новые горизонты, повышает уровень комфорта, а также обеспечивает безопасность передвижения.

Миф о том, что красивая техника является феетишом появился из-за некоторых людей, которые приобретают дорогие велосипеды, не соответствующие их уровню подготовки. Очень часто случается так, что катальщик пропагандирует дорогие байки, но при этом не является способным использовать технические возможности.

Именно поэтому каждый человек должен осознанно подходить к выбору велосипеда. Необходимо иметь ясное понимание того, каким требованиям должна отвечать техника, какие элементы помогут в достижении целей. Нужно оценивать соотношение КПД и вложенных средств.

Если стоит выбор между хардтейлом и двухподвесом, то нужно определиться со своим бюджетом и целями. Ясно одно: двухподвес, который стоит менее 30 000 гривен рассматривать не стоит. Если денег не слишком много, то выбор должен пасть на хардтейл. Если средства позволяют приобрести дорогостоящий двухподвес, то нужно ответить на следующий вопрос: будет ли реальная польза?


Джерело: https://velorally.ua
Прикріплення: 9246468.jpg(28Kb) · 4486311.jpg(132Kb) · 2020090.jpg(58Kb)
 
natalisolnce82Дата: П`ятниця, 02.12.2016, 10:35 | Повідомлення # 129
Сержант
Група: Пользователи
Повідомлень: 21
Нагороди: 1
Репутація: 12
Статус: Десь пішов
Потенция и езда на велосипеде, вопрос здоровья.



Постоянная езда на велосипеде влияет на потенцию.Миф или реальность ?

Каждого начинающего велосипедиста беспокоят вопросы : ухудшается ли потенция при езде на велосипеде? Конечно велоспорт влияет, на мужское здоровье, но не отрицательно, как принято считать.

Естественные опасения по поводу нарушения потенции вызваны визуальным видом острых граней спортивного седла. Волей не волей, а начинают появляться мысли, что эта штука между ног до добра не доведет. Более того велосипедистам свойственно очень много времени проводить на седле велосипеда, а долгое сидение может вызвать застой в промежности, отсюда и могут возникнуть проблемы в половой сфере.

Для разрушения мифов нужно обратиться к анатомии человека. На самом деле, велосипедист сидит на седле только тазовыми костьми, а кости держат промежность немного выше поверхности седла, из-за чего, никакого застоя просто не может быть.

Именно по этой причине, при езде на дальние расстояния, не советуют использовать мягкие сиденья. Более твердое седло не позволяет тазовой кости прогрузиться в мягкость седла, и лечь в него промежностью. Современные производители так же заботятся о Вашем здоровье, и какой бы не было оно конфигурации, то ли спортивное, то ли туристическое, их всегда делают как можно более жестким и удобным для ваших ягодиц и промежности.

Почему потенция в безопасности ?

Пребывание в сидячем положении на протяжении долгого времени влияет на половую функцию, однако, далекие поездки на велосипеде никак нельзя назвать простым сидением. Вес тела на велосипеде распределяется так, что на тазовую часть приходиться не более 70 %. Если же сравнивать с ежедневным сидением за офисным столом, где вес на все 100 % давит на таз и позвоночник, то езда на велосипеде становится совсем безвредным занятием.


Более того, не один велосипедист не может долго проехать, находясь в одной позе, и ему постоянно приходиться привставать, становиться на педали, и прочим образом переносить свой вес, зависимо от дороги, на которой вы катаете. Таких телодвижений, которые меняют положение тела и нагрузку, велосипедист проделывает около сотни в час, при этом, не уделяя этому должное внимание. Если сравнивать такое «сидение», с сиденьем в офисе, разница и влияние на половую функцию очевидно.

Постоянные физические нагрузки при езде — это еще один фактор, который становится на защиту здоровья половой функции. Когда велосипедист крутит педали, вся кровь прокачивается в более быстром темпе, соответственно и тазовая часть принимает в этом участие совместно с ногами. С учетом того, что промежность находится не на седле, а висит над ним, кровь все так же свободно циркулирует, да еще и лучше, благодаря нагрузкам. Таким образом, катание на велосипеде повышает кровообращение, и может лишь поспособствовать потенции, в отличие от восьмичасового время провождения в сидячем положении на работе.

Для людей, которые регулярно проводят время в офисах, езда на велосипеде могла бы сделать большое одолжение. Всего пару часов проведенных в седле, и ваш таз нальется свежей кровью. Отсюда неоспоримая польза, как для потенции, так и для стимуляции простаты.

Всегда есть риск для здоровья

Для половых органов могут быть и негативные последствия катания. В первую очередь это риск простудить мочевой пузырь. Велосипедные шорты хорошо защищают саму промежность, однако низ живота остается незащищенным. Разогретый велосипедист, который потратил массу усилий для подъема на гору, при спуске получает блаженное охлаждение ветром в живот. Из-за такого резкого перепада температуры и могут возникнуть проблемы с мочевым пузырем, в частности его воспаление. Выйти из этой ситуации можно путем правильного подбора одежды. Не спешите надеть летнюю форму в начале весны, или же поддевайте что-нибудь под шорты. В зимнюю пору, лучше надеть велосипедные штаны из виндестоппера. Неплохо защитит от простуды вас, и ваши жизненно важные органы, велосипедная ветровка. Благодаря своим размерам она защитит вашу поясницу даже в согнутом состоянии, и низ живота будет так же закрыт от ветра.

Помимо переохлаждения, следует опасаться перегрева. Исключите из одежды для катания треники и джинсы, если вы настроены на интенсивную езду. В жаркую погоду лучше надеть велосипедные шорты с памперсом. В них легко проводится влага, а тепло выходит через пайкру.

Дискомфорт нужно искоренять

Седло следует настраивать индивидуально под себя. Если чувствуете дискомфорт в области промежности, а не таза, следует поменять посадку седла. В случае онемения, лучше прекратить езду, пройтись пешком, и обдумать замену седла, посадки, или же размер велосипеда.

Седло с перфорацией для простаты, представляет собой больше маркетинговый ход, чем реально действующее приспособление. Однако некоторые велосипедисты считают, что оно более удобное, чем обычное.

В целом, езда на велосипеде не может принести вред вашему здоровью, если подойти к вопросу с умом, и настроить под свои индивидуальные физические характеристики параметры велосипеда, такие как седло, посадку, и прочее. Так, при правильном подходе, регулярная езда не только не навредит вашему мужскому здоровью, но и поспособствует его укреплению.


Источник: https://velorally.ua
Прикріплення: 0060269.jpg(71Kb)
 
NatikДата: Вівторок, 28.11.2017, 16:29 | Повідомлення # 130
Далека й найближча.
Група: Модераторы
Повідомлень: 71
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Десь пішов
Чертова дюжина ограничений в велоспорте. UCI.

Многие слышали об ограничении веса в 6.8 кг для шоссейного велосипеда, но несмотря на это правило, производители выпускают велосипеды весом ниже 6 кг. Чуть меньше людей знают, входят ли в этот вес: педали, держатель фляги и другие аксессуары.

Но, какие еще ограничения таят в себе правила UCI?

Краткая справка:

UCI - Международный Союз Велосипедистов, под правилами и эгидой которого проводят Национальные и Мировые Чемпионаты, Кубки Мира, Олимпиады, и даже организаторы Tour de France подчиняются правилам и ограничениям UCI.

Я попытался собрать самые интересные правила и ограничения в шоссейном велоспорте:

Ушки безопасности

Помниться, как только мы получали велосипед, первым же делом стачивали напильником ушки на дропауте вилки. Ведь без них, достаточно всего лишь открыть эксцентрик и вытащить колесо.
Это не производственный брак или часть технологического процесса. Ушки нужны для того, чтоб в случае если у вас открылся эксцентрик, колесо не вылетело...



Правило 3:1

Аэродинамика имеет одно из самых больших значений в желании гонщика добиться максимальной скорости. Аэродинамичный профиль труб особенно стал популярен в гонках с раздельным стартом (ТТ). Однако, по правилам, основные элементы велосипеда не могут быть выше или тоньше, чем соотношение 3:1. Таким образом, если ширина трубы составляет 2 см, то высота не должна превышать: 2*3см= 6см. И наоборот. Если высота трубы 8 см, то толщина не должна превышать: 8см/3=2,66. К таким элементам можно отнести вынос,руль, рама, подседельный штырь. Колеса и седло являются исключениями.

EN14781 European Standard

Любая деталь велосипеда должна иметь сертификат соответствия EN14781.

Переделывать, переваривать, спиливать - не разрешено по причинам безопасности.

В единственном экземпляре? Штраф.

Велосипед, точно так же как и компоненты должен быть доступен в продаже, и не позднее чем через 9 месяцев после первого использования. Запрещено использовать тестовые модели, прототипы или велосипеды сделанные специально под заказ, обладающие совершенствованными техническими характеристиками, а значит, и стоимостью по сравнению со стоковыми моделями.

Overlap

Как ни странно, даже этот показатель коснулся всех производителей. Для безопасной езды, расстояние от оси педали до покрышки не должно составлять меньше 89 мм.

Седло. Длина, угол, смещение, наждачная бумага.

Заметив "наждачная бумага" вы подумаете что это словесный понос?
Дело в том, что угол наклона седла теперь может составлять 9°, и будет порою естественно если Вы будете с него съезжать. Правилом 1.3.002 pапрещено к использованию дополнительных противоскользящих накладок.

Длина седла не должна превышать 30 см и быть не менее 24см. Те же параметры касаются и высоты кареточного узла. Смещать седло ближе, чем на 5 см к центру каретки в шоссейном велоспорте тоже запрещено.


Колеса

А вот использовать другие диаметры в пределах 55-70 см колес UCI разрешает. При этом, все колеса должны пройти испытания и одобрены. Запрещено использовать в групповых гонках колеса с количеством спиц менее 12.

Вес

При взвешивании вы должны предоставить велосипед без компьютера, фляги или других быстросъемных аксессуаров, однако, закрепленные части, такие как флягодержатель и крепление компьютера - должны оставаться на велосипеде во время процедуры взвешивания.

Геометрия

Главное правило для групповых шоссейных и сх рам - она должен образовываться вокруг основного треугольника, а вся геометрия рамы должна вписываться в семь восьмисантиметровых (по ширине) пряумогольников.



К слову, о выносах!

Ради безопасного управления, регламентируется и положение руля. Край руля может быть отклонен от центра оси переднего колеса не более чем на 5 см. Поэтому, использование сверхдлинных и коротких выносов тоже регулируется.



Аэродинамические накладки.

Использовать аэродинамические накладки на обувь, шлем, выноса,колеса, шатуны и т.д. , если они не предусмотрены производителем тоже нельзя. Но даже если они и предусмотрены, то это не означает, что вас допустят.

В 2011 году UCI забанила модель Crono от производителя Bont. Причина -неестественная форма повлекшая сверхаэродинамичность.



Кредитная карта

Причем тут она, подумаете вы!?
Комиссары UCI при помощи карты определяют промежуток между подседельной трубой рамы и задним колесом. Не влезло = не допущен.



Носки, варежки, ветровки!

Вы удивитесь, но даже сюда влезли и сделали свои правила.
Носки не должны быть выше, чем половина голени. В общем, триатлеты, использующие компрессионные носки будут разочарованы.
Но при чем тут варежки? Они сверхаэродинамичные, поэтому тоже попадут в бан.

Черные ветровки запрещены, вместо них надо использовать прозрачные или с логотипами спонсоров.



Триатлетам не понять, потому что их они не касаются...



Источник: http://thevasile.blogspot.ru
Прикріплення: 7799360.jpg(5Kb) · 2358682.jpg(39Kb) · 8703276.jpg(42Kb) · 9325217.jpg(50Kb) · 3133472.jpg(17Kb) · 6932831.jpg(135Kb)
 
Форум » Велофорум » Об'яви та всілякий "флудьож" » Просто повідомити про щось !) (коротке повідомлення без створення окремої теми.)
Сторінка 9 з 9«12789
Пошук:

Вверх