|
9 травня
|
|
|
|
|
| GAD | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 17:24 | Повідомлення # 1 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Цікаво як відносяться форумчани до цієї дати. Коментарі було б цікаво прочитати. 
Особисто голосую за пункт № 4.
Так для роздумів наведу приклад. сьогодні по всім установам бюджетним розіслали телефонограму, щоб люди завтра виходили на святкування "дня перемоги" збиратися біля військкомату ))))
|
| |
| |
| Denis | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 22:33 | Повідомлення # 2 |
|
Лейтенант
Група: Пользователи
Повідомлень: 86
Статус: Десь пішов
| голосую за №4 этот вариант мне подходит больше остальных.
|
| |
| |
| GAD | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 22:36 | Повідомлення # 3 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| За боевые заслуги
Раз в году - один и тот же плач
С теле- и компьютерных экранов:
"Ветераны без квартир и дач!
Пожалейте, люди, ветеранов!"
"Немцы побежденные - так те
В роскоши живут, без обнищанья!
Ну а наши - в вечной нищете!
Столько лет - одни лишь обещанья!"
Самый смелый пишет: "Столько трат -
Пыль в глаза пускать соседним странам!
Лучше бы не тратить на парад -
Лучше бы раздали ветеранам!"
"Завершил войну в Берлине дед,
А ему теперь глава района
Шлет на праздник пачку сигарет
И четыре кубика бульона!"
И поддакнут тотчас же: "Вот-вот!
А еще открытку шлют под дату,
А на ней дизайнер-идиот
Поместил германского солдата!"
Но - не жалко их, чей быт убог,
Что в бараках жизнь свою прожили -
Те, кто воевали за Совок,
Получили то, что заслужили.
Отстоявшему барак рабу,
Верному холопу красной банды
Жаловаться глупо на судьбу
И плохое качество баланды.
И неважно, кто из них герой,
Кто - мундир натягивал для виду:
Защитившие преступный строй
Сами выбрали свою планиду.
"А фашизм, выходит, не порок?
Там - что заслужили ветераны?"
Ну так дойчи извлекли урок
И не славят своего тирана.
Им пришлось гораздо тяжелей:
Вся страна - сплошное пепелище,
Треть - потеряна, и средь углей
Победители добычу ищут...
Время все расставило в свой срок
Своему согласно приговору:
Не пошло награбленное впрок
Красному насильнику и вору;
Воли, честности, труда итог -
Deutschland вновь сегодня über alles
In Europa, ну а где Совок?
Сдох, и зря защитнички старались.
Пусть ни покаянья, ни стыда
У зилотов сталинского "рая",
Пусть над ними не было суда,
Но История - она не фраер.
Под победной истерии стон
Пусть же жрут в бараке жалкий ужин,
Дойчский кубик кинувши в бульон -
Даже он-то ими не заслужен.
май 2010
|
| |
| |
| fantom | Дата: Четвер, 10.05.2012, 21:17 | Повідомлення # 4 |
|
Майор
Група: Пользователи
Повідомлень: 181
Статус: Десь пішов
| 3-4 пункти, тех которые воевали в ВОВ осталась горстка, афганци,дети войны,чернобыльци под категорию освободителей не подходят и близко, а они чаще всего встречаются при полном параде у них есть свой праздник, а вот почтить память украинцам погибших в ВОВ,концлагерях, от рук загран-отрядов, в застенках нквд наш долг.
|
| |
| |
| GAD | Дата: Четвер, 10.05.2012, 21:20 | Повідомлення # 5 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| А ще на парадах багато людей, яким надана пряма вказівка від керівництва щоб вони обов'язково прийняли участь . Вважаю що повинні люди самі обирати що їм робити .
|
| |
| |
| Denis | Дата: П`ятниця, 11.05.2012, 21:37 | Повідомлення # 6 |
|
Лейтенант
Група: Пользователи
Повідомлень: 86
Статус: Десь пішов
| Судя по тому что я увидел на 9мая, можно добавить ещё один вариант.
|
| |
| |
| GAD | Дата: П`ятниця, 11.05.2012, 22:05 | Повідомлення # 7 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Можливо це варіант з веселими народними гуляннями з баяном і вживанням безалкогольних напоїв які супроводжують ігри на свіжому повітрі, такі як фанти, шаради, загадки...розгадування кросвордів і сканвордів ??? 
|
| |
| |
| Denis | Дата: П`ятниця, 11.05.2012, 22:05 | Повідомлення # 8 |
|
Лейтенант
Група: Пользователи
Повідомлень: 86
Статус: Десь пішов
| Повод нажратся
|
| |
| |
| GAD | Дата: П`ятниця, 11.05.2012, 22:13 | Повідомлення # 9 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Гадаю для таких людей - кожен день який починається ( особливо коли болить голова) вже й є привід випити , а тоді коли стане краще ..."АТМЄТІТЬ " це все
|
| |
| |
| GAD | Дата: П`ятниця, 11.05.2012, 22:13 | Повідомлення # 10 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| "Георгіївська стрічка" символ імперської політики Кремля.
У 2005 році в Росії вперше стартував флешмоб "Георгіївська стрічка". Щорічне, у квітні-травні, розповсюдження російської імперської символіки є тепер невід'ємною складовою кремлівської пропаганди.
Саме 5 років тому, після втрати Грузії та провалу планів взяття під повний контроль України, Кремль розпочав підготовку реваншу. Одним із символів цього процесу, по суті, і стала георгіївська стрічка.
І тепер вона абсолютно логічно оповиває логотип українського "Першого національного" телеканалу.
Георгіївська помаранчево-чорна стрічка використовувалася ще при оформленні російських імперських нагород.
У радянську же нагородну систему вона ввійшла під назвою "Гвардійської стрічки" тільки у 1943 році.
Йосиф Сталін вже почав розуміти, що війна тільки "за товаріща Сталіна і Совєтскую власть" безперспективна. Виникла потреба в заходах, покликаних відродити "героїчний дух бувалих перемог" у підсвідомості військових. Перш за все - у керівного складу, які в юні роки формувалися на "георгіївських стрічках".
Одним із таких введень "нових старих" символів і стала оранжево-чорна гвардійська стрічка.
Примітно, що сучасний кремлівський режим пішов шляхом Сталіна і взяв на озброєння в інформаційній пропагандистській війні за відновлення панування на пострадянському просторі - саме "георгіївську стрічку".
Показово, що у акції використовується назва ще часів російської імперії - "георгіївська"(!), а не радянської - "гвардійська".
Тож, відбувається банальна маніпуляція свідомістю громадян, які пов'язують оранжево-чорну стрічку із символами другою світової війни. Фактично всі, хто зараз долучається до акції "Георгіївська стрічка", віддає свій голос на підтримку імперської політики Кремля, а не шанує пам'ять ветеранів.
І це варто розуміти і не потрібно недооцінювати. Згадайте, як змогла згуртувати мільйони українців у 2004 році проста помаранчева стрічка.
Серед тих, хто вже долучився до акції "георгіївська стрічка", є телеканал... Перший національний. Логотип каналу, який покликаний формувати національні українські цінності, уже не перший тиждень огортає оранжево-чорна стрічка.
Навряд президент НТКУ пан Єгор Бенкендорф, чи тим паче його заступник та друг Валід Арфуш, до кінця розуміють сучасне значення цього символу. До речі, останній якось зізнався в одному з інтерв'ю, що страшенно не любить вчитися, тому й не має вищої освіти.
Вони лишень інструмент в руках антиукраїнських сил.
Георгиевская Лента - история символа
9 мая в России празднуется День Великой Победы. Уже с конца апреля в рамках акции под названием «Георгиевская ленточка» всем желающим бесплатно раздаются символы Победы - георгиевские ленточки. Смысл самой акции прост: в честь праздника выданные ленточки надо повесить на сумки, на рукава, на лобовые стёкла машин... Увы, многие делают это, не понимая значения и не зная истории георгиевской ленты, порой их действия - даже не дань уважения, а простое попугайство (все одели, и я одену).
Георгиевская лента создавалась как часть наградного комплекта, состоящего из ордена Святого Георгия, Георгиевского креста или Георгиевской медали и ленты. Кроме того, она когда-то являлась частью некоторых воинских знаков отличия, которые присваивались воинским частям.
Впервые Георгиевская Лента появилась вместе с Георгиевским Орденом в 1769 году. Интересно, что цветовое решение рассматриваемого нами знака отличия породило много споров. По данным проекта РИА Новости «НАША ПОБЕДА» (9may.ru), граф Литта в 1833 году писал: "бессмертная законодательница, сей орден учредившая, полагала, что лента его соединяет цвет пороха и цвет огня…". По данным того же сайта, Серж Андоленко, русский офицер, с таким объяснением согласен не был: "В действительности же цвета ордена были государственными с тех времен, когда русским национальным гербом стал двуглавый орел на золотом фоне…”. По другим общедоступным сведениям, чёрно-оранжевую гамму следует понимать как цвет дыма и огня. В любом случае, появившийся ещё в царской России символ прочно укрепился в истории и теперь стал традиционным цветом праздника 9 мая.
С введением Ордена Святого Георгия связаны два исторических анекдота: первый случай самонаграждения произошёл буквально сразу после создания знака отличия. Екатерина II наградила себя орденом 1 степени собственно за то, что ввела Орден Святого Георгия. Александр II же пошёл ещё дальше, и наградил себя им по случаю празднования 100-летнего юбилея Ордена. А ведь если вернуться к символике, то Орден Святого Георгия давался за конкретные подвиги на поле боя или за подачу правильных советов, полезных для воинской службы.
В советское время Георгиевская Лента не канула в лету, а заняла почётное место среди воинских знаков отличия. Указом Президиума Верховного Совета СССР от 8 ноября 1943 года она стала частью Ордена Славы трёх степеней. Именно благодаря этому событию стало возможно использовать её как знак уважения солдатам Великой Отечественной войны. Существует точный перечень подвигов, за которые давались Ордена Славы. Среди прочих, в списке можно найти такие пункты, как «В минуту опасности спас знамя своей части от захвата противником», «Презирая опасность первым ворвался в ДЗОТ (ДОТ, окоп или блиндаж) противника, решительными действиями уничтожил его гарнизон», «Пренебрегая личной опасностью, в бою захватил неприятельское знамя», «Рискуя жизнью, под огнём противника оказывал помощь раненым в течение ряда боев» и так далее. Конечно, герои, получившие Орден Славы, повышались по службе.
«Георгиевская Ленточка» - один из самых интересных проектов по созданию символов в нашей стране. Появившись в год шестидесятилетия Победы (2005), он успел за 4 года стать традицией. Акция признана самой масштабной патриотической акцией в России. Что ж, это хороший результат. Георгиевская Лента имеет славную историю и заслуживает того, что бы её цвета символизировали Великую Победу.
На сегодняшний день, множество человек принимает участие в акции, с удовольствием прикрепляя ленточку к сумкам и одежде. Не смотря на то, что организаторы акции и государственные чиновники одобряют появление нового патриотического символа, многие жители России, наоборот, протестуют против акции. Протест их имеет под собой логическую основу: Георгиевский Орден является важной наградой, данной за героические действия во время военных действий. Участники акции, скорее всего, никаких подвигов не совершили, а потому права на ношение ленточки иметь не могут. Моральный аспект данной дилеммы крайне сложен, и, как мне кажется, каждый человек сам решает для себя: либо ленточка – дань уважения, олицетворения нашей благодарности, либо неправомерное использование части военной награды.
Георгіївська стрічка - символ російського шовінізму. Не торкайтеся до неї!
У місті-герої сучасного інтернет-фольклору Бобруйську встановлений пам´ятник російському Святому Великомученику Георгію Побідоносцю в касці солдата червоної армії.
Цей вигадливий анахронізм насправді зовсім не виняток із правил. Адже вже декілька років поспіль на 9 травня в українських містах надзвичайно популярна акція «Пов´яжи георгіївську стрічку». Стрічки в´яжуть на сумки, рукави і навіть дзеркала автомобілів. Цього року акція досягла якихось карикатурних, якщо не сказати хворобливих масштабів: згадати хоча б змагання в Криму - хто виготовить величезнішу стрічку. Таким чином нібито віддається данина поваги пам´яті солдатам, загиблим у Великій Вітчизняній війні.
Данину цю, поза сумнівом, віддавати треба, та от тільки якась нісенітниця виходить. Справа в тому, що орден Святого Георгія був заснований імператрицею Катериною за ратні подвиги на полі бою, і вона ж сама, «воюючи» хіба що тільки зі своїми камеристками, і стала його першим кавалером. У наступні півтораста років орден вручався російським воєначальникам головним чином за подвиги, пов´язані із захопленням територій чужих держав і утихомиренням народно-визвольних повстань на них же. У 1917-му році більшовики скасували його як старорежимний. У 1992-му уряд Російської Федерації, сподіваючись відродити колишню імперську велич, вирішив орден повернути, і в 2000-му році, коли з´явилися перші ветерани внутрішніх війн за «єдину та неподільну», він став вручатися офіційно.
Питається, до чого ж тут Велика Вітчизняна? Адже ордена цього тоді і в згадці не було! Це Сталін, побоюючись програшу, вирішив влаштувати таку собі химеру: прикріпити царську георгієвську стрічку до радянських орденів, що абсолютно безглуздо з погляду послідовного комуніста. Особливо дивують радянські художники, що старанно зображали стрічку, прикрашаючи колись могутнє тіло імператриці, на численних вітальних листівках поряд з орденом Перемоги. Єдиним прийнятним поясненням можна вважати ідею про те, що стрічка символізує солдатську доблесть росіянина. Адже зауважимо в дужках, що орден з двоголовим орлом вручали навіть кавказцям, які перейшли на бік загарбників. «Не збагну, - дивувався один черкес, - чому мені дали орден з якимсь птахом, а не з джигітом?» Між іншим, вручення Георгія неросійській людині межувало зі скандалом.
Пригадується відома розповідь Теффі про княгиню Анну Павлівну, яка добровільно стала сестрою милосердя під час Першої Світової. Вона отримує дві звістки: одну погану, а другу хорошу. Привезли двох поранених: перший - єврей, другий - Георгіївський кавалер. «Серед нових поранених є єврей, - говорить вона секретарю. - Нема що сказати, догодили на пункті». А за безногого Георгіївського кавалера Анна Павлівна збирається особисто подякувати полковнику. «Потрібно буде цього самого кавалера так десь покласти, щоб відразу видно було, якщо хто зайде», - розпоряджається вона. Яке ж було потрясіння, коли з´ясувалося, що кавалера звуть Йосель Шніпер! Бідна жінка зі сльозами благала лікаря визнати інваліда симулянтом: «- Лікарю! Скажіть відверто, адже той єврей, напевно, симулює? Чи не правда?
- Та що ж тут симулювати? - Дещо оторопів лікар. - Адже нога у нього ампутована.
- Ну так. Ось цю саму ногу-то, може бути, він все-таки як-небудь симулює?»
І далі: «Як це все жахливо! .. Ми дали цигарок Георгієвському кавалеру, а палить їх єврей! Ми поставили почесне ліжко для Георгіївського кавалера, а на ньому розвалився єврей! .. І за мою ж доброту доля мене ж і карає!»
Давно впали стіни тюрми народів, і непорушний союз виявився згуртований зовсім не навіки. Хитрі кремлівські політтехнологи вирішили пов´язати колишніх підданих імперії тонкими стрічками і в цьому досягли чимало успіху. Ви ж зав´яжете їх знову?
|
| |
| |
| GAD | Дата: П`ятниця, 11.05.2012, 22:13 | Повідомлення # 11 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОГО НОСІЯ ГЕОРГІЇВСЬКОЇ СТРІЧКИ
Георгіївська стрічка походить з Росії. Як атрибут до одену св. Георгія та Георгіївського хреста, а потім й окремий нагородний символ, вона виникла в російській армії.
Своє друге народження, в якості масової кампанії з її розповюдження відзначила в Російській федерації влітку 2005 року, непередодні 60-ої річниці перемоги у ВВВ, за ініціативи РІА "Новости" та активної підтримки прокремлівського, антидемократичного, напівфашистського молодіжного руху "Наші", створеного адміністрацією президента РФ.
Отже всіх носіїв помаранчево-чорних стрічкок в Україні можна вважати такими, що цим символічним актом сповідують наступні морально-етичні й ідеологічно-світоглядні принципи:
"Я, носій георгіївської стрічки, тим що маю її на:
- лацкані чи іншому елементі одягу або на руці, шиї, тощо;
- дзеркальці чи антені автівки,
- наплечнику і т.д. і т.п.
визнаю...
- свою цілковиту байдужість до неукраїнського походження стрічки та експорту (нав'язуванню) традиції з масового поширення смугастої стрічки з чужеземної країни, яка неоодноразово протягом всієї історії, як у давно минулі, так і новітні часи засвідчувала свою ворожість до України. Власне, мені начкхати на це, бо такий я "патріот" своєї вітчизни. Та й самою вітчизною для себе вважаю не стільки землю, де живу - Україну, а інозмену державу - Росію. Отже носінням георгіївської стрічки я зневажаю українську традицію і шаную чужу, демонструючи це привселюдно і не маючи з цього приводу жодного докору сумління;
- що в такий спосіб висловлюю свої симатії новітньому тоталітарному режиму Російської Федерації та солідарність з її правителями, які залюбки чіпляють на себе георгіївські стрічки з відповідною пропагандистською метою;
- демонструю свою вірність радянсько-російському духу святкування дня перемоги, що радше віншує злочинну комуно-більшовицьку систему, аніж віддає данину шани усім загиблим у Другій світовій. Для мене смерті десятків мільйонів людей, скоріше свято, ніж привід для скорботи.
- що носінням помаранчево-чорної стрічки виражаю особисту шану і повагу не стільки воїнському подвигу рядових червоноармійців, скільки розшаркуюся перед їхніми начальниками - червоними генералами, які безжалісно використовували солдатів як гарматне м'ясо.
- тиражую своє невігластво з пропаганди 9 травня як великої перемоги радянського народу, закриваючи очі на червоний терор, що мав місце як під час війни, так і після, а також величезну кількість жертв армії "переможців", що є незрівняною з втратами переможених. І мені байдужа причина цього. Чому так сталося є для мене зайвим питанням, яким я не переймаюся. Воно мене не турбує, як і багато інших, похідних від цього.
- що я є проросійським сталіністом, готовим і надалі вшановувати подвиги каральних загонів НКВД та бійцв СМЕРШу, предастваники яких станволять нині переважну більшість з тих ветеранів Другої світової, які дожили до сьогодні. Бо на відміну від рядових бійцв-червоноармійців, екнкаведисти-смершівці користувалися особливою увагою і піклуванням з боку комуно-більшовицького тоталітарного режиму. Каральна система пестила слухняних виконавців її волі.
- що демонструю підтримку репресіям і катуванням радянської влади, застосованим проти українців до, під час і після війни. Кількість жертв українського народу за виборювання незалежної держави для мене було, є і буде цілковите ніщо.
- носінням георгіївської стрічки я засвідчую, що є проросійським сталіністом, можливо, і дуже вірогідно - нащадком енкаведиста, руки якого по лікті в крові українців та людей інших національностей - жертв радянської окупації та винищувальних спецоперацій;
- будучи носієм цієї смугастої стрічки, я одночасно є носієм совокової ментальності, що є ворожою до Української держави. Я прагну повернення країни в лоно радянсько-російської імперії на правах губернії без самостійного урядування над територією. Виступаю за слов'янську єднійсть в союзі з Казахстаном та іншими бажаючими приєднатися за неоддмінною умовою - російського головування в будь-якому між(над)днржавному новоутворенні.
- ... ".
Перелік пунктів є далеко не вичерпним і підлягає розширенню, а сам текст - корегуванню, по мірі надходження пропозицій від всіх небайдужих до піднятої теми осіб.
|
| |
| |
| mgdzs | Дата: П`ятниця, 11.05.2012, 22:13 | Повідомлення # 12 |
 Подполковник
Група: Пользователи
Повідомлень: 275
Статус: Десь пішов
| http://www.youtube.com/watch?v=sb69XEDSIyk
Повідомлення відредагував mgdzs - П`ятниця, 11.05.2012, 19:52 |
| |
| |
| GAD | Дата: П`ятниця, 11.05.2012, 22:13 | Повідомлення # 13 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Чудове виконання від душі .....кожен зрозуміє сам...дозвольте прокоментувати таким от уривком....
Опять в истерике казенной
Блюет фанфарами эфир,
И все мерзей воняет зоной
Всегосударственный сортир.
Непогребенные останки
Вновь скрыты сорною травой,
Но черно-рыжие портянки
Растянуты над мостовой.
|
| |
| |
| fantom | Дата: Субота, 19.05.2012, 21:27 | Повідомлення # 14 |
|
Майор
Група: Пользователи
Повідомлень: 181
Статус: Десь пішов
| Подписуюсь под каждой написанной строчкой что все так оно и есть тоесть антиукраинское, чуждое нашему народу. Жаль что молодежь попугайничает не понимая что им предлагают. Попросил (при случае а он был 9 мая) раздающего эти ленточки разъяснить молодым людям что символизируют эти ленточки то-ли от незнания то-ли от нежелания но разъяснения не услышал. Так к чему это все?
|
| |
| |
| Богун | Дата: Понеділок, 21.05.2012, 20:53 | Повідомлення # 15 |
 Рядовой
Група: Пользователи
Повідомлень: 13
Статус: Десь пішов
| Російські козаки на службі у німецьких нацистів
10.05.2012 _ Ігор Саєнко
Георгіївські стрічки під час Другої світової носили хіба що "козаки, які служили Великій Німеччині". Зараз із цих людей за сприяння влади Луганщини створюється героїчний образ Донського козацтва, яке завжди віддано служило "родному отечеству".
Цими днями в Україні ми святкуємо перемогу над лютим ворогом людства – гітлерівською Німеччиною. Вшановуємо тих, хто не шкодуючи власного життя, зробив свій внесок у цю перемогу. Але мусимо знати й тих "борцов за отечество", участь яких у цій війні свідомо не оприлюднюється.
За сприяння колишніх секретарів комуністичної партії та комсомолу, теперішніх можновладців, на Луганщині наполегливо створюється героїчний образ Донського козацтва, яке завжди віддано служило "родному отечеству". Водночас ретельно замовчується служба дончаків гітлерівській Німеччині під час Другої Світової війни.
А розповісти є про що. Адже у складі Вермахту та Військ СС воювали численні козацькі полки, дивізії та навіть корпуси.
На окупованих німцями територіях діяли козацькі поліцейські батальйони, що мали головним завданням боротьбу з партизанами. Козаки цих батальйонів часто служили наглядачами військовополонених червоноармійців
Далі буде...
Додано (21.05.2012, 20:50)
---------------------------------------------
Бачу, що тут полюбляють вірші?
А як Вам Семен Гудзенко???
ПЕРЕД АТАКОЙ
Когда на смерть идут — поют,
а перед этим
можно плакать.
Ведь самый страшный час в бою —
час ожидания атаки.
Снег минами изрыт вокруг
и почернел от пыли минной.
Разрыв —
и умирает друг.
И значит — смерть проходит мимо.
Сейчас настанет мой черед,
За мной одним
идет охота.
Будь проклят
сорок первый год —
ты, вмерзшая в снега пехота.
Мне кажется, что я магнит,
что я притягиваю мины.
Разрыв —
и лейтенант хрипит.
И смерть опять проходит мимо.
Но мы уже
не в силах ждать.
И нас ведет через траншеи
окоченевшая вражда,
штыком дырявящая шеи.
Бой был короткий.
А потом
глушили водку ледяную,
и выковыривал ножом
из-под ногтей
я кровь чужую.
1942
Священная война. Стихи о Великой Отечественной Войне.
Москва: Художественная литература", 1966.
Додано (21.05.2012, 20:53)
---------------------------------------------
Продовження "Російські козаки на службі..."
При німецьких комендатурах були козацькі сотні, які виконували поліцейські завдання. Дві такі сотні донські козаки мали у станиці Луганській та ще дві – у Краснодоні. Чимало лиха від них зазнало цивільне населення Луганської області, а також місцеві партизани та підпільники, які чинили спротив гітлерівцям.
12 серпня 1942 року, біля хутора Пшеничного Станично-Луганського району, козаки-поліцаї разом із німцями погромили партизанський загін, яким командував І.М.Яковенко.
Козаки з нацистськими нашивками
Наприкінці вересня 1942 року в місті Краснодоні на Луганщині створено підпільну молодіжну організацію "Молода гвардія", яка розпочала боротьбу з німецькими загарбниками. А 24 жовтня 1942 року у Краснодоні, відбувся "казачий парад", яким донські козаки засвідчили свою відданість гітлерівському командуванню та німецькій адміністрації.
"На торжестве присутствовали 20 представителей немецкого военного командования и местных органов управления. С патриотическими речами перед казаками выступили бургомистр Краснодона П.А.Черников, атаман Гундоровской станицы Ф.Г.Власов, старый казак Г.Г. Сухоруков и немецкий офицер.
Все выступавшие были единодушны в своем призыве к казакам – установить тесное сотрудничество с немцами – освободителями и объединить усилия в борьбе против Советов, большевизма и войск Красной Армии.
После молебна за здравие казаков и скорую победу германской армии было зачитано и принято приветственное письмо Адольфу Гитлеру".
Далі буде...
|
| |
| |
