| kramasky | Дата: Четвер, 12.04.2012, 17:18 | Повідомлення # 2 |
 Сержант
Група: Пользователи
Повідомлень: 22
Статус: Десь пішов
| Печально это. Особенно комментарий милицейского начальника
http://novosti.dn.ua/details/177463/
Даже не потрудились сочинить правдоподобную версию.
В Краматорске в феврале был аналогичный случай. Парня забрали в гор. отдел прямо с работы. Начали выбивать показания.
Отличие краматорской истории в том, что родители парня сразу же сняли побои в травмотологии и написали заявление в прокуратуру. Но заключение медиков, к сожалению, для нашей прокуратуры не основание для возбуждения дела хотя бы по факту нанесения телесных повреждений. Сейчас родители парня обжалуют решение местной прокуратуры в областной.
http://www.vp.donetsk.ua/statya.php?vstat=13788
PS: было бы интересно, если бы у нас провели перлюстрацию силовых ведомств на подобие грузинской
И такие случаи, я уверен, есть в каждом гор.отделе по всей Украине. Это система.
Повідомлення відредагував kramasky - Четвер, 12.04.2012, 17:32 |
| |
| |
| GAD | Дата: Четвер, 12.04.2012, 17:33 | Повідомлення # 3 |
 Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Вже є продовження цієї історії в газеті "НАША ДРУЖКОВКА"
http://nasha-druzhkovka.ru/bili-il....re-7884
там є коментарі до статті...
|
| |
| |
| kramasky | Дата: Четвер, 12.04.2012, 18:23 | Повідомлення # 4 |
|
Сержант
Група: Пользователи
Повідомлень: 22
Статус: Десь пішов
| Понравился один комментарий к статье:
По всему этому вопросу с Тимченко необходима гласность.Что сделала прокуратура? Что сделало УВБ? какие решения были приняты? Какое движение по уголовному делу? Поскольку могут быть и фальсифицированные доказательства, полагаю, что угроловное дело, где фигурирует Тимченко, в целях объективности необходимо передать в УВД области, чтобы расследовал человек, не связанный никаким образом с работниками Дружковского ГОВД.
В особенности в этом должны быть заинтересованы сами работники гор.отдела , если слово репутация для них хоть что-то значит. Хотя у нас в стране уже давно на репутацию внимания не обращают. А судя по высказываниям их начальника никакой открытости не будет и интереса в освещении этого случая у него нет. Из чего следует, что скорее всего Тимченко били и его уголовное дело липовое. Ну не пойму, почему дело о рядовой краже надо так скрывать? Там что, политика большая замешана? И как должностное лицо, находящееся при исполнении служебных обязанностей, может называть человека вором и преступником до суда. Это же не бытовой разговор, не форум, а официальное интервью. Очевидно, что он чувствует себя хозяином Дружковки. Страх Тимченко я понимаю. Когда-то стал свидетелем, как перед гор.отделом милиционеры, став в круг, били кого-то ногами никого не стесняясь. Хотя время было не очень позднее. Безнаказанность дает им уверенность.
Среди моих знакомых нет ни одного знакомого сотрудника милиции, про которого бы я сказал, что это порядочный человек. Последний раз с нормальной работой милиции столкнулся в 1995г. С тех пор сплошной негатив.
|
| |
| |
| GAD | Дата: Четвер, 12.04.2012, 18:27 | Повідомлення # 5 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| А в мене є знайомі в "конторі" , я вже давненько не спілкувався з ними ...боюсь спитати і розчаруватися ...( А ті хто колись тампрацював ...таке розповідають..... 
|
| |
| |
| kramasky | Дата: Четвер, 12.04.2012, 19:53 | Повідомлення # 6 |
|
Сержант
Група: Пользователи
Повідомлень: 22
Статус: Десь пішов
| Следуя логике начальника гор. отдела наш президент тоже вор и преступник. Тоже сидел. Только пока еще его дело в суд не передали 
Только что по ТРК в новостях показали, как в Херсонской области женщину выпустили из тюрьмы, которая 6 лет отсидела из 15 за убийство супруга. Выпустили потому, что нашли настоящего убийцу. За 6 лет дом женщины разграбили полностью, работы нет, поломали жизнь женщине полностью. Прокурор принес извинения. Следователи сфабриковавшие дело до сих пор работают.
Как я уже писал выше, это система. Система под названием "Украинское правовое государство". Страшно, что такие "защитники" ходят рядом с нами. И если у человека нет ни денег ни "крыши", то он обречен быть пешкой в чьих-то разборках за деньги или за звездочки.
Но все равно о таких случаях надо рассказывать. Раз в год и палка стреляет. Если из 10 таких случаев хотя бы в 1 удастся доказать невиновность пострадавшего и привлечь к ответственности следователей - это будет неплохо.
Повідомлення відредагував kramasky - Четвер, 12.04.2012, 18:30 |
| |
| |
| GAD | Дата: Четвер, 07.06.2012, 18:58 | Повідомлення # 7 |
|
Генералиссимус
Група: Администраторы
Повідомлень: 7661
Статус: Десь пішов
| Службове недорозслідування, або як вели справу Радіона Тимченка
В начале апреля этого года наша газета (НД от 4 и 11.04) поместила резонансные материалы об инциденте с жителем Дружковки, отцом двоих детей Радионом Тимченко, который рассказал о том, как его избивали в дружковской милиции, заставляя сознаться в несодеянном преступлении. С этого момента прошло более двух месяцев. В городской прокуратуре Радиону Тимченко объявили, что в возбуждении уголовного дела по факту причинения ему телесных повреждений отказано, однако постановление об отказе не выдали, сославшись на то, что все документы находятся на проверке в областной прокуратуре. Тем самым, он до сих пор лишен права обжаловать данное постановление.
В то же время председатель Громадской рады при ГУМВС в Донецкой области Александр Букалов, ознакомившись с нашей публикацией, передал ее руководству областной милиции. «К моему удивлению, — пишет он, — мне дали возможность ознакомиться с деталями расследования и попросили сделать свои замечания. Я сделал их примерно 30 апреля.
Похоже, они им не понадобились. Прокуратура все равно отказала в возбуждении уголовного дела. Пока шли контакты с представителями облмилиции и был шанс на позитивный результат, я не обнародовал информацию, которая мне стала известна. После решения прокуратуры считаю возможным поделиться своими впечатлениями. В них чегото нового, УВЫ, нет. Просто еще один конкретный пример. Нестандартным является разве что обращение ко мне за моим мнением.
На основании моего ответа я написал прилагаемый текст. Как пример возможного реагирования в подобных случаях. Имею намерение задать письменные вопросы облпрокуратуре и отслеживать этот случай».
Службове недорозслідування, або як вели справу Радіона Тимченка
Олександр Бука лов,
голова ради правозахисної організації «Донецький Меморіал»,
голова Громадської ради при ГУМВС України в Донецькій області,
член Комісії з питань попередження катувань при Президентові України
28 березня зранку грн Тимченко був запрошений до міліції м. Дружківки, провів там біля семи годин. Після цього у місцевій газеті з’явилася стаття з описом деталей його перебування у міліції та про начебто жорстоке поводження з ним, про його побиття працівниками міліції.
Працівниками ГУМВС у Донецькій області було проведено службове розслідування обставин випадку та повідомлень про жорстоке поводження.
Маючи певну інформацію про деталі розслідування, вважаю важливим поділитися своїми враженнями від цього розслідування. Але спочатку хотів би зробити застереження: мої враження не мають на меті довести або спростувати невинуватість гр.-на Тимченка. Цього боку справи я не торкаюсь. Мова тут йде тільки про поводження з ним в міліції та про результати перевірки.
Перше. Поза всяким сумнівом, Тимченко провів у міліції м. Дружківки близько семи годин. Наскільки мені відомо, особу не можна утримувати довше, ніж три години, якщо її не затримано і не складено відповідний протокол. А якщо протокол складений – особа має право на доступ до адвоката, має право не свідчити проти себе, має право на телефонний дзвінок. Проведене міліцією розслідування ці важливі процедурні моменти затримання «не помічає». Здається, що прокуратуру дотримання цих важливих процедур теж не цікавить.
Друге. Тимченко наполягає, що він по телефону встиг повідомити дружину про неналежне з ним поводження. Розслідування цей факт також ігнорує. І саме тому вельми непереконливо виглядає версія міліції про те, що Тимченко жив собі, не мав наміру зізнаватися у начебто скоєному злочині, а потім раптом забажав зробити явку з повинною. За межами міліції не хотів, а потрапив у середину – і забажав. Розслідування не містить жодного раціонального пояснення такому раптовому «бажанню» Тимченка. Чисто логічна конструкція міліції про те, що він начебто усвідомив відповідальність і забажав покаятися, аж ніяк не може пояснити його подальші дії.
Може, міліціонери його переконали зізнатися? Може. Але якими способами? Чому людина у здоровому розумі прийшла каятися, а за день-два стала говорити про її побиття, та ще й у лікарні фіксувати тілесні ушкодження? Де логіка?
Далі. Розслідування абсолютно не містить визначення перебування Тимченка у різних кабінетах по часу – з якого по який час і де він перебував. Адже провести дії, для яких його начебто офіційно запросили, та поговорити зі слідчим – на це достатньо години, ну, пару годин. Що він там робив сім годин? Де він перебував? В яких саме кабінетах? На яких підставах? До речі, у якості підозрюваного. В який момент він зробив явку з повинною? Коли, в яку хвилину складений протокол? В який момент статус Тимченка змінився на підозрюваного? Всі ці обставини обов’язково мають бути відображені у результатах розслідування.
Мають, але… не відображені.
І знову – прокуратурі до цього немає діла. Її професійний рівень не сягає рівня, коли ці обставини є важливими. Як і професійний рівень тих керівників у прокуратурі, які спокійно сприймають такий рівень «розслідування» підлеглих.
Наявність запису відеокамери про вихід з міліції Тимченка о 16-44, який начебто є якимось доказом невинуватості міліції, насправді не може бути доказом того, що з ним не поводилися жорстоко та не примушували підписувати папери. Цей запис свідчить тілько про те, що Тимчеко самостійно вийшов з міліції та не був побитий настільки, що не міг сам пересуватись, не стікав кров’ю.
Розслідування обходить мовчанням важливу деталь: чи є свідки, крім міліціонерів, що Тимченко полишив міліцію без будь-яких ушкоджень? Наявність підпису Тимченка у журналі відвідувачів про відсутність претензій до міліції не має жодного значення.
І нарешті головне.
Тимченко зафіксував тілесні ушкодження після перебування в міліції. Так, він це зробив не в перші хвилини, а через день-два. Виходячи зі стандартів Європейського Суду з прав людини, це не має суттєвого значення. Чи міг він отримати ушкодження після виходу з міліції? Не виключено. Але якщо міліція висуває таку версію, вона обов’язково має надати розумні пояснення їх походженню та обов’язкові докази. Припущення, що їх завдали невідомі особи, може згодитись (і здається, дуже добре згодилося…) хіба що для прокуратури. Якщо відсутні з боку міліції чіткі пояснення та докази походження ушкоджень – відповідальність несе безумовно і без варіантів міліція. Це не побажання Європейського Суду. Це обов’язковий стандарт. Закон. Навіть у випадку, якщо не з’ясовано прізвище особи з числа працівників міліції, яка могла завдати такі ушкодження, відповідальність на державному органі, і «невідомість» осіб не позбавляє цей орган відповідальності.
Такі є стандарти Європейського Суду з прав людини (див. справу «Рібіч проти Австрії»), і вони мають силу на території України. А розслідування не містить жодних пояснень щодо причин ушкоджень у Тимченка. Тому дії державних органів (і міліції, і прокуратури), що ігнорують вимоги Європейської Конвенції з прав людини, яка має чинність на території України, є насправді НЕЗАКОННИМИ. Схоже, навіть, ЗАВІДОМО НЕЗАКОННИМИ.
Пан Тимченко має великі шанси виграти у Європейському Суді та отримати компенсацію за моральну шкоду. Працівники міліції і прокуратури навіть не думають, що у випадку виграша громадянина у Європейському суді держава може стягнути кошти, заплачені за рішенням Суду, з винуватців програшу у Суді. Це може бути через два-три-чотири роки, але може бути. Вже декілька десятків випадків таких регресних стягнень є.
Отже, проведене розслідування не містить опису низки важливих моментів перебування Тимченка в міліції. Важливі процедурні моменти затримання громадянина та гарантії, які надають Закони та Конституція України, не відображені. І саме через їх відсутність у розслідуванні (а не в реальності) воно є скоріше «недорозслідуванням», яке містить серйозні загрози для тих, хто проводив це розслідування та на його основі ухвалював рішення. Наприклад, про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом отримання тілесних ушкоджень громадянином, що робить такі рішення НЕЗАКОННИМИ.
Чому ж так ризикують і міліціянти, і прокурори? Висновок один – через своє невігластво. Може, у такий спосіб вони хочуть ще раз довести, що іноді невігластво дуже дорого коштує?
За матеріалами сайту : http://nasha-druzhkovka.ru
|
| |
| |
| fantom | Дата: Четвер, 07.06.2012, 19:29 | Повідомлення # 8 |
|
Майор
Група: Пользователи
Повідомлень: 181
Статус: Десь пішов
| За наши деньги это быдло нас-же и мутузят, тупые,безграмотные, ущербные идут туда работать, что от них можно ожидать? Хорошему мусору-хороший гроб,плохому мусору-плохой гроб, да грубо но они другого не заслуживают.
|
| |
| |
