Знову йдемо слідами Олекси

Мешканці Костянтинівки сьогодні вранці були здивовані численними постами ДАІ на вулицях. Але до приїзду високопоставлених осіб це не мало ніякого відношення. По місту та району промчали велосипедисти (близько 40 осіб) з автомобілями супроводу, над якими майоріли жовто-сині прапори. Це був велопробіг "Слідами Олекси Тихого", яким патріоти України-аматори велосипедного руху з Краматорська, Дружківки, нашого міста та району відзначили 20-й День незалежності.

Старт дали біля будівлі райдержадміінстраціі. Цього року райдержадміністрація вперше була організатором таких велеперегонів, у 2009-му їх проводили дружковчани. До речі, представники Товариства О. Тихого передали його керівникам прапор Костянтинівського району, який на честь 20-тиріччя було піднято на Говерлу.

Після побажань та поздоровлення районного керівництва, пелетон проїхав до кінотеатру ім.Леніна, де була перша зупинка і де учасників ознайомили з перебуванням Олекси в районі і місті. Історик І. Бредіхін зазначив, що вперше як правозахисник Олексій Іванович себе проявив ще в 15 років, коли під час окупації не побоявся і «відбив» корову, яку німці відібрали у Тихих.

Велосипедисти проїжджали вулицями, якими О. Тихий ходив з Іжевки на ринок, відвідував районний відділ освіти, коли працював педагогом у Костянтинівському районі, приходив к друзям, навіть грав на баяні на танцях. Про це на другій зупинці велопробігу - біля будівлі новодимитрівського ліцею розповів Микола Павлович Стукан, який ще парубком неодноразово зустрічався з Олексою.

Потім була сама затяжна та важка ділянку шляху - до Іжевки. Пелетон розтягнувся так, що організаторам довелося комусь допомагати, а когось пригальмовувати. Але пропозиції підвезти стоїчно відкидали навіть наймолодші учасники.

А ось і батьківщина Олекси - Іжевка: зарослий цвинтар, занедбані і такі ж зарослі бур'яном і деревами розвалені хати. Але перед однією з них вклонили свої голови учасники пробігу - тут народився і виріс, а також проводив час між відсидками наш сміливий і стійкий земляк. І, нарешті, фінал заходу - відпочинок під вербами, які садив Олекса на особисто їм насипаної греблі. Тут, в основному, лунала українська мова - отець греко-католицького храму Віталій провів обряд панахиди по Олексі Тихому та всім, хто віддав життя за свободу і незалежність України, а поети нашого краю читали свої вірші.

На закінчення голова Товариства ім.О.Тіхого Є. Шаповалов вручив всім учасникам книги по історії національного визвольного руху, а також пам'ятні знаки, виготовлені спеціально до велопробігу. Представники райдержадміністрації нагородили всіх учасників почесними грамотами, а також відзначили наймолодшого - 13 років, Андрія Тарамана з Олександро-Калинове і дорослого з учасників - 55 років, Сергія Давиденко з Дружківки.

І хоча протягом велоперегонів часто починався і переставав йти дощ, це не вплинуло на добру і теплу атмосферу зустрічі. Як зауважив Є. Шаповалов: «Перешкоди та фізичні навантаження - данина пам'яті учасників велопробігу таким людям, як Тихий.»

Наша земля дала життя Олексі і тепер ми, нарешті, починаємо віддавати цій видатній людині пошану.