Вівторок, 19.03.2024, 07:51
LEVEL
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
Меню сайту
ТІК-ТАК
НОВЕ НА ФОРУМІ
Раздел: [Політичне]
написали в теме:
Раздел: [Що пишуть...]
написали в теме:
Раздел: [Що пишуть...]
написали в теме:
написали в теме:
Раздел: [Магазини]
написали в теме:
Форма входа
КАЛЕНДАР СВЯТ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ЗА МАСШТАБ! )))
нові зображення
Радіо Свобода
"ХТО й ЗВІДКИ "
ПОШУК
НАША КНОПКА
Ми будемо вам вдячні, якщо вы размістите нашу кнопку у себе на сайті. Якщо вы бажаєте обмінятися з нами баннерами, пишить у ГОСТЬОВУ КНИГУ:

LEVEL


ЦІКАВІ САЙТИ
Січкарня - портал української молоді! Програми, фільми, музика, українізації та багато цікавого на нашому порталі! Теревені.org.ua - Інформаційно-Розважальний Портал. Новини, музика, гумор, відео, програми, спілкування! каталог сайтів Грані-Т [Vox.com.ua] Портал українця КНИГАРНЯ 'Є' - книжковий інтернет-магазин Пиши українською Малеча - ресурс для сучасних батьків uahq.net - Це програми, ігри, фільми, новини і багато чого іншого kazka.in.ua - Українська казка UKR-sms.org.ua - СМС Українською, sms, прикольні смс, смс коханим та ін. Navsi100.com - Інформаційно-розважальний музичний портал Свій до Свого по Своє Sjogodni.org.ua | СЬОГОДНІ в історії | вагомі ПОДІЇ історії, ВІДКРИТТЯ, видатні люди, море цікавостей...
ПРО МОНЕТИ NEWS
 Блог
Головна » 2018 » Березень » 8 » Гілочка мімози.
15:52
Гілочка мімози.

Ліньки згадувати у якому році це відбувалось, можу напевно сказати , що між 95 і 97 минулого сторіччя ! ;)  За певних обставин  ми, з кількома земляками опинились у  селищі Лазоревське ( Сочи). У ті часи всі  намагались влаштуватись працювати, щоб заробити , або щоб просто не сидіти на шиї у батьків, враховуючи наш вік.  Не буду розповідати про всі пригоди та поневіряння тих часів, не про це. Останньою великою пригодою того року, стала та, про яку  далі....

Отже, відпрацювавши чергову вахту на будівництві, я самостійно повертався додому в Україну. Самостійно, бо так  треба було - хотів встигнути на святкові весняні дні ( справа у березні відбувалась) і перспектива  їхати разом з веселою кампанією, яка незважаючи на всі перестороги і клятви не робити цього, починає таки робити  відразу ж після  того, як  потяг починає свій рух - а саме,  пити все, що є з собою, а потім спускати частково те, що вдалось заробити і не пропито на місці. 

Отже сам один йду  до вокзалу, мене супроводжують.... , як би вірно висловитись... колеги мабуть.  На вокзалі відбувається  сцена прощання з дівчиною, чиє ім'я я вже встиг забути, яка мені залишилась  вдячною, за те, що не залишив її десь на березі, а майже допер на собі до її місця проживання. Саме так місця, бо домом там важко назвати  ті споруди, в яких живе переважна більшість  місцевих.  Я не беру до уваги стандартні домівки у п'ять , дев'ять поверхів і дачи  тих, хто може собі їх дозволити.... Але не суть.... . Отже  "сльозлива сцена у порту", клятви любити, пам'ятати і повернутись.  Потяг ще не прибув і часу вдосталь. Під час перевірки речей з'ясовується що відсутні гроші, які лежали у  паспорті, якого теж нема, як і квітка на потяг. Зрозуміло, що  все це було  втрачене , або  в мене це якось витягли дорогою до вокзалу. Відстань до "бази"  не дуже далека і ми встигаємо, поки дівчина з подружкою "сидять на чемоданах" збігати знайомим маршрутом, захекатись , розгубитись і втратити надію .....

Уявіть собі той розпач, який  охопив мене !   В чужій країні,  між двома кавказскими конфліктами  у часі, мєнтовський безпрєдєл і все таке... чутки про рабство, якими нас постійно  лякали на будівництві ....   Дилема - залишатись на місці і спробувати знайти, частково відновити, потрапити в "куданада" за нелегальне проживання, або ризикнути їхати і спробувати обійти  перевірку під час митного контролю ....  Обираю останнє... Як у  мареві переді мною пропливають лиця друзів, дівча, які плачуть і сміються одночасно, екзотичні дерева і пальми вокзалу... миготіння гірських лісів  і стукіт колес.   Після тривалого лежання на верхній полиці у останньому плацкарті , останнього вагону, наважуюсь піти і здатись провідницям. Звичайно ж, після стількох років  можна тепер думати про те, що треба було розіграти крадіжку  паспорту, грошей і квитків у потязі, це було б схоже на правду, але вже як було так і кажу.  

 Також можна уявити  очі провідниць, які вирячились на мене ! ;)  Щоправда  це були не зовсім провідниці, вірніше одна була провідником, тобто був .  Худенький і чорнявий представник якоїсь  народності Кавказу. Іншою була жіночка, яка відповідала уяві про провідниць, яка не  затуманена еротичними фантазіями. Вона  могла  проходити у двері купе  зі своїми  формами у фас і у профіль та займала на поличці  трохи більше третини  !  Отже , вони переглянулись між собою і першим питання було не до мене , а  одне одному, хто пропустив без документів ?  Можливо  цей "косяк" з їх боку, або їх доброта, чи мої доводи про те, що це місце ніхто не займатиме до Костянтинівки і це можна перевірити за великим бажанням.  Словом я їхав і чекав митного контролю.  Коли вже було темно і я  крізь сон  почув  якусь метушню у вагоні, пересування і  ходіння людей до туалету, до мене пошкрібся представник гірського народу і  запропонував  переміститись на багажну полицю і звільнити місце для іншої жіночки. Так буде краще для всіх, було останнім його аргументом. Що я міг заперечити?   Мене ще забарикадували якимись речами і я притиснутий до стінки провалився і неспокійний сон, скоріш я туди поринув , щоб покинути нервову дійсність.  Не пам'ятаю у деталях коли й  як ми минули  митницю, я чув  лише  ходіння  по вагону  , офіційний тон розмови....   Пронесло, потяг рушив далі...... Що мене  врятувало, досі невідомо. Можливо низка факторів - я відкидаю всіляку лояльність митників, тоді ще про це можна було подумати, але тепер ,згадуючи , точно ні.  Останній вагон потягу і час відведений на  перевірку,  змореність  митників, доброта провідників ( з натяжкою).  Головним  чинником у цій ситуації був вантаж мімози, який  забили тамбур до самої стелі, яку везли на продаж. Мабуть хабар, який було надано , закрив очі на все інше і перевірка відбувалась  формально. 

 Коли настав ранок і  всі мої страхи розтанули , коли всі вже сиділи і не спали, можна було насолоджуватись дорогою і передчуттям радості від повернення. Звичайно ж було сумно  без зароблених грошей,  напружувала мозок думка про  відновлення паспорту, але цілком життя  налагоджувалось.  Добрі провідники , не пам'ятаю вже яким чином, натякнули про  подяку, яку  б не завадило мені їм надати..   В мене крім гостинців рідні, особистих речей , та "тормозку" до якого я не міг доторкнутись фізично, бо все було заблоковано іншими чужими торбами, нічого не було.  Навряд чи  вони б прийняли з радістю деталі мого гардеробу, особливо тучна провідниця.  Тому я завітав до них  у купе з величезним "газовим" ключем. Ніс я його загорнутим у шмату матерії,  він  брязнувся  на підлогу в їх купе  і наробив чимало галасу своєю появою !  Представник гірського народу  з переляку підібрав  ноги під себе, але після  запевнення , що я це роблю від серця і дуже їм вдячний, він зрадів подарунку і поклав його ( чомусь ) під подушку. 


Подальша подорож не стала спокійною, але я  був тепер просто глядачем, а не учасником.  Поклади мімози почали нагріватись у тамбурі , через брак повітря. Щоб дістатись дверей потрібно було весь вантаж перетрушувати, що й відбувалось !  Поступово багажні полиці, які були вільні, або звільнені від речей були заповнені тонким шаром мімози, потім  пів вагону зажовтіли й на верхніх спальних полицях. Володарі товару весь час  ходили вагоном і ворушили свій крам, постійно вибачались, сварились між собою і кількома пасажирами. Апогей ситуації настав після того, як з вагону під руки  вивели жіночку  у якої була алергія на цю рослину.....

У Костянтинівці мене проводжали всім вагоном як героя з роману про пригоди !  Нарешті під ногами не трясло і не хитало ! Я вже не пам'ятаю, яким чином дістався до Дружківки, чи то автобусом, чи  відразу перескочив на електричку, чи  після нетривалого чекання.  Вже потім я думав, що проблеми з відсутністю у мене документів, як пасажиру потягу , могли виникнути й відразу по прибутті на вокзал, але пощастило мабуть... Весна у тому році була ранньою і сонячною, я брів  знайомими вулицями і насолоджувався свободою!  Деталі моєї подорожі вдома сприйняли з терпінням і жалем,  Прибув я додому четвертого березня , а за два дні  приїхали "колеги" і привезли паспорт , квиток і вітальні картки до свята, які я не встиг відправити звідти , на яких була вказана зворотня адреса.  Грошей звичайно ж не було, я ще й віддячив друзям, за те, що вони там проставились за знахідку і компенсував їм їх витрати. До цього часу мені достеменно не відомо, як воно там було насправді, хто мій друг, хто продуманий покидьок .  

Та дівчина, яка мене проводжала, не залишилась без уваги надовго, про це мене повідомила у листі її подружка і  пропонували приїздити  до неї....   Дякую їм, що  сторожили речі , а не вшилися разом з ними.... :) ...   Бажання кудись їхати, після цього в мене відбило надовго..

Сьомого березня  того року я йшов  ринком там, де він є й зараз біля "універсаму" і крім тюльпанів і "котиків", до свята пропонували гілочки ніжної мімози, яким трясли  бабусі й  підлітки. Хто знає, можливо це частина того самого вантажу, який розвантажили десь у Горлівці.....    цей запах, впереміш з специфічним плацкартним, надовго врізався у мою пам'ять.... і кожного березня нагадує про ту пригоду, яка віддаляється від мене   з кожним роком все далі.... іноді спалахує  жовтим кольором  на весняних святкових ринках.... 

Весна почалась..... з весною. 

8.03.18

Переглядів: 1611 | Додав: GAD | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
LEVEL © 2024
ХМАРТЕГ
ПОДІЛИТИСЯ
VIDEO
[16.11.2013][Мои файлы]
Репчик (0)
[25.10.2011][Мои файлы]
Велоперегони в Краматорську (на день міста) 2011 (4)
[20.10.2011][Мои файлы]
АНОМАЛІЯ (2)
[24.09.2011][Мои файлы]
Змащування (відео від Tolar) (4)
[18.09.2011][Мои файлы]
ВЕЛО-ТУСА (1)
НОВІ БЛОГИ
[04.06.2018]
Коротульки..... (0)
[26.04.2018]
..... до світанку. (0)
[25.03.2018]
Занадто відвертий "Голос" (0)
[24.03.2018]
Ранково культурне :) (0)
[12.03.2018]
Рафаело (0)
[08.03.2018]
Гілочка мімози. (0)
[14.02.2018]
"Уже сьогодні середа!" (0)
Календарь
«  Березень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
РАДІВА )))
Міні-чат
Про що брешуть
Дружківка
Друзі сайту
ХАРКІВ ТУРИСТ
«Наш формат»
ВЕЛО-СТИЛЬ ХАРКІВ
МТВ Донецьк
www.gre4ka.com.ua - Молодіжний онлайн-журнал Гречка
АНЕКДОТ ДНЯ
anegdot.com.ua
Лічильники
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
ХВОТА-ШОБ
Photoshop Online
Архив НОВИН
Вверх