Якось так виходить, що я не можу не звертати уваги на те, що говорять люди навколо.
По-перше – не затикати ж мені вуха,а по-друге – це досить цікаво. В улюбленому щотижневику «Країна» була,а може навіть є і зараз рубрика «Підслухані розмови». Раніше мій син починав читання журналу саме з цієї сторінки, значить, було в точку. А зараз не знаю, чи є та рубрика, бо сенс купувати щотижневики у нашій бідолашній країні якось відійшов на другий план. Новини , переважно погані, дуже швидко змінюють одна одну, тут ніхто не встигне, крім радіо та інтернету. Про телебачення не знаю, бо рік його не дивлюся принципово.
Головною темою сьогоднішніх розмов у місті був стрибок курсу євро і долара. Так на власні очі я побачила оте 29 та 45. Отже, з підслуханого.
При вході до фешенебельного пасажу в центрі міста, дві дами, вдягнені у ексклюзивні норкові шуби. «Какой ужас! Все скупают сахар и гречку!Что творится и что теперь будет?!!»
Двоє молодих хлопців, прямуючи уздовж трамвайної колії, розмовляють між собою. «А у меня все зашибись, заказчики платят. И тогда, помнишь, в 2008, когда долар прыгнул до 9, все не знали, что будет, а у меня как раз все хорошо было.»
Власниця крамниці італійських тканин, що поки не поспішає піднімати ціни відповідно до росту курса.
«В нашем правительстве сидят олигархические кланы, которые зарабатывают на росте курса валюты. Ой, да бог с ними, лишь бы не было войны»
Ще одна з прикмет сьогодення, що на моє питання у кільканадцяти кіосках з пресою – куди подівся український «National Geographic», якому ми всі так раділи навесні 2012 року, відповіли, що він перестав виходити, бо зіпсувалися відносини з Росією.
Апогеєм моїх блукань став супермаркет, куди я забігла пересвідчитись вкотре, що мого журналу ніц нема. Там суцільною чергою, як у фільмі жахів, рухалася шеренга переважно жінок певного віку і цілком радянського менталітету, що пхали до кошиків гречку, борошно та олію.
Дехто з них осудливо дивився на мої дві пляшечки йогурту в руках. А я стояла собі й думала, ну от чому гречка, завжди вона, і ще хіба цукор може зняти стрес в людини, що опиняється у стані депривації? Я б вже взяла тоді два пакетика портвейну 777,що переможно блищіть цінником «Портвейн-вино» 26.95 грн, і який чудово може полагодити внутрішній і в декого частково зовнішній стан.
Але, як пише пан Андрухович, і я з ним цілком погоджуюся, що у невільній та злій країні блазнювати небезпечно.
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
