День, як і попередні , наприкінці квітня ще не втомлює спекою і сонцем. Приємне відчуття спокою і розтікається вулицями і дворами, червоно-золотаві промені затоплюють все навколо. Запах буйного цвітіння дерев. Прозорі пелюстки і молоде листя все світиться і рухається легким вітерцем. Усміхнене сонечко котиться до обрію, розфарбовуючи небо у теплі кольори легкими мазками. Силуети дерев на фоні світила, місто поступово провалюється у м'який морок сутінків.
Вже темно , мигтять світлофори, дороги освітлюються яскравими ліхтарями, які змійками розбіглися навколишніми пагорбами. Сходить місяць і наступає тиша, яка переривається дзеленьканням останніх трамваїв і рідких машин. Ближче до середини ночі і далі суцільна тиша, місяць швидко хилиться до низу, наче намагається наздогнати сонце. Сови та сичі гукають у темряві, повітря прозоре і чутно найменші шорохи, от вдалині озвався жаб'ячий хор, скоро вже ранок, до них долучаються фазани , які полохають собак і стелиться гавкіт, який поступово вгамовується... десь тихенько перегукуються качки.... Вдалині чутно, як на стиках гуркоче потяг, звук стає гучнішим , а потім поступово віддаляється і стихає..... На сході починає сіріти ...
Ранок наступає дуже швидко. Разом зі світлом прокидаються перші пташки і починають свої невтомні співи, які поступово розчиняються у звуках вулиць... перші промені освітлюють тюльпани та нарциси на клумбах. Під ногами у рідких перехожих хрустять кленові квіти, які насипались ще звечора... Настає новий день.
|